Ухвала

від 10.10.2024 по справі 2-5939/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-5939/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Басюка О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассісто" про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ассісто» звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити сторону у виконавчому провадженні ВП №75414971, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-5939/11, виданого 04 червня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області, замість боржника ОСОБА_2 вказати боржника ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_2 з визначенням розміру боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та зазначенням, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

В обгрунтування заяви покликається на те, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2014 року у справі № 2-5939/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в якості виконання зобов`язань ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 22523982,35 грн та в якості виконання зобов`язань ВАТ «Рівнеголовпостач» перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 91001834,96 грн. На виконання рішення Рівненським міським судом видано виконавчі листи, відповідно до яких боржником зазначається ОСОБА_2 . Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2024 року у справі № 2-5939/11 замінено сторону у виконавчих листах, замість стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на стягувача ТОВ «Ассісто» як правонаступника з правом грошової вимоги до ОСОБА_2 . Постановами приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Папроцького А.А. від 28 червня 2024 року було відкрито виконавче провадження № 7541497 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 . На запит приватного виконавця відділом державної реєстрації атів цивільного стану надано актовий запис про смерть, відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 29 серпня 1987 року зареєстровано шлюб. За ОСОБА_3 зареєстровано нерухоме майно, яке набуте нею під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 . Право спільної сумісної власності на майно, яке набуте та зареєстроване за ОСОБА_3 , виникло у боржника ОСОБА_2 за його життя та під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 . Таке майнове право (частка у праві спільної сумісної власності) підлягає спадкуванню на загальних підставах не зважаючи на нездійснення боржником реєстрації права власності на таке майно. На підставі ч.3 ст.1268 ЦК України дружина боржника ОСОБА_3 прийняла спадщину після його смерті, оскільки відсутня її відмова від її прийняття. ТОВ «Ассісто» не знало і не могло знати про прийняття спадщини боржника його спадкоємцем ОСОБА_3 , оскільки спадкоємці ОСОБА_2 не повідомляли кредитора ТОВ «Ассісто» про відкриття спадщини, останньому стало відомо про прийняття спадщини спадкоємцями лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з 09 серпня 2024 року.

В запереченнях на заяву про заміну сторонни виконавчого провадження представник ОСОБА_3 адвокат Басюк О.П. просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Ассісто». Заперечення мотивує тим, що попри перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_2 проживала окремо від нього. Зареєстрованим і фактичним місцем проживання ОСОБА_3 була адреса АДРЕСА_1 . Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 була адреса АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання ОСОБА_2 точно не відомо. ОСОБА_2 не проживав на момент смерті за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_3 не вчиняла жодних дій щодо прийняття спадщини. Зважаючи на факт окремого проживання з ОСОБА_2 на момент його смерті, ОСОБА_3 не зобов`язана була подавати жодних заяв про відмову від спадщини, так як на неї не поширювалася дія ст.1268 ЦК України. Факт правонаступництва ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 відсутній. ОСОБА_3 не набула статусу спадкоємця в силу неотримання від ОСОБА_2 жодного майна у спадщину. У приватній власності ОСОБА_3 дійсно перебувають об`єкти нерухомого майна, одна вони є її особистою власністю. 27 січня 2012 року Рівненським міським судом Рівненської області було ухвалено рішення у справі № 2-6752/2011 про поділ спільного майна подружжя, яким ОСОБА_3 на праві приватної власності виділено об`єкти нерухомого майна. Окрім цього, 05 грудня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюбний договір, відповідно до якого нерухоме та рухоме майно, особисті майнові права, кошти на банкіських рахунках, депозитні вклади, що були чи будуть придбані після укладення шлюбу, вважаються особистою власністю того з них, на чиє ім`я вони придбані та/або зареєстровані. Зважаючи на викладене, нерухоме майно, що зазначене у заяві про заміну сторонни виконавчого провадження, є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , що спростовує твердження заявника ТОВ «Ассісто» про те, що у ОСОБА_2 ьуло наявне право спільної сумісної власності на нерухоме майно, зареєстроване на ОСОБА_3 , і що таке майнове право підлягає спадкуванню.

Протокольною увахлою від 10 жовтня 2024 року суд відмовив у задоволенні клопотань представника заявника про витребування доказів та про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала з викладених в ній підстав. Додатково пояснила, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є подружжям, то, відповідно, вони проживали разом. Доказів на підтвердження того, що вони разом не проживали, представник ОСОБА_3 не надав. ОСОБА_3 не зверталася із заявою про відмову від спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка.

Представник ОСОБА_3 заперечує протии задоволення заяви та пояснив, що факт наявності шлбу не підтверджує факту спільного проживання. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно не проживали. ОСОБА_3 спадщину після смерті чоловіка не приймала.

Приватний виконавець Папроцький А.А. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.

Суд, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи № 5939/11 та додані до заяви про заміну сторони виконавчого провадженя докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2014 року у справі №2-5939/11 задоволено позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в якості виконання зобов`язань ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» перед ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 22523982,35 грн, в тому числі строкової заборгованості за кредитом - 6847826,00 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 7769014,11 грн, заборгованості за процентами - 5768438,20 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту -545822,06 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту -359805,16 грн, інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту -785464,19 грн, інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів -447612,63 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в якості виконання зобов?язань ВАТ «Рівнеголовпостач» перед ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 91001834,96 грн, з яких заборгованість за кредитом - 57790250,00 грн, заборгованість за процентами - 23935922,19 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 2583932,01 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 1768255,54 грн, загальна сума нарахованих штрафів - 1750000,00 грн, інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту -792543,99 грн, інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів - 2380931,15 грн та витрати по сплаті судового збору: 1700 грн державного мита, 120 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення 04 червня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області видав виконавчі листи у справі № 2-5939/11.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 квітня 2024 року у справі № 2-5939/11 задоволено заяву ТОВ «Ассісто» про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено сторону у виконавчих листах № 2-5939/11, виданих 04 червня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області,замість стягувача ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» вказано стягувача ТОВ «Ассісто», як правонаступника з правом грошової вимоги до ОСОБА_2

28 червня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А. відкрив виконавче провадження ВП №75414971 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5939/11, виданого 04 червня 2014 року Рівненським міським судом Рівненської області.

Згідно з актовим записом про смерть № 674 від 26 березня 2021 року, виданим Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місцем проживання померлої особи у актовому записі про смерть вказано: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому 29 серпня 1987 року відділом ЗАГС м.Рівне, про що свідчить актовий запис про шлюб № 1426 від 29 серпня 1987 року.

Місце проживання ОСОБА_3 з 17 жовтня 1997 року зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчать записи на стор.11 паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 14 липня 1997 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області,

У Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину щодо спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом зі Спадокового реєстру № 77926767 від 08 серпня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 виснувала, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статями 1281 і 1282 ЦК України. Звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторонни виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України.

Відповідно до ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредиторспадкодавця незнав іне мігзнати проприйняття спадщиниабо проодержання спадкоємцемсвідоцтва проправо наспадщину,він маєправо пред`явитисвої вимогидо спадкоємця,який прийнявспадщину,протягом шестимісяців здня,коли віндізнався проприйняття спадщиниабо проодержання спадкоємцемсвідоцтва проправо наспадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановленічастинами другоюітретьою цієїстатті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

В постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За положеннями ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ТОВ «Ассісто», як кредитор спадкодавця ОСОБА_2 , звернувшись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, пред`явив вимогу до ОСОБА_3 , вважаючи її спадкоємцем боржника.

ОСОБА_3 дійсно має право на спадкування за законом у першу чергу після смерті ОСОБА_2 , оскільки на час його смерті перебувала з ним у шлюбі.

Разом з тим, ОСОБА_3 не реалізувала своє право на спадкування, так як не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України строк, про що свідчить інформація зі Спадкового реєстру.

З наявних доказів встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 зареєстроване у встановленому законом порядку місце його проживання відмінне від місця реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_3 . Представник ОСОБА_3 заперечує факт спільного проживання останньої із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 не є безумовним підтвердженням проживання боржника за цією адресою. Разом з тим, доказів постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини суду не надано, а тому відсутні підстави вважати ОСОБА_3 такою, що прийняла спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України.

При цьому, ні ч.3 ст.1268 ЦК України, ні ч.1 ст.1269 ЦК України не міститься виключення щодо порядку прийняття спадщини у разі смерті одного з подружжя. Лише сам факт перебування ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_2 на час його смерті не підтверджує факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки відповідно до ч.1 ст.56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на вільний вибір свого місця проживання.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не набуластатусу спадкоємцяпісля смертіборжника ОСОБА_2 ,а заявникне довівзворотного,в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассісто» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повне судове рішення складене 17 жовтня 2024 року.

Суддя