Ухвала

від 21.10.2024 по справі 420/23570/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

21 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 420/23570/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2024 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ), якою просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 16.02.2024 року № 447-АГ «Про результати службового розслідування» в частині притягнення начальника групи телекомунікаційних систем відділення зв`язку та інформаційних систем старшого лейтенанта ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності шляхом утримання щомісяця з грошового забезпечення у розмірі 10 % коштів на 1/6 від загальної суми 186603,00 гривень;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) повернути старшому лейтенанту ОСОБА_2 всі грошові кошти, утримані з його грошового забезпечення за наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 16.02.2024 року № 447-АГ «Про результати службового розслідування» та наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, виданого на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 16.02.2024 року № 447-АГ «Про результати службового розслідування».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024 року, дану справу №420/235702/24 було передано судді ОСОБА_3

31 липня 2024 року в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду суддя Харченко Ю.В. року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі №420/23570/24 за позовом ОСОБА_1 та встановив, що подана позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, та відповідає вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України, а також відповідно до положень ст.19 КАС України даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів, та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

У вересні 2024 року, після відкриття провадження у даній справі, суддя Харченко Ю.В., із власної ініціативи дійшов висновку, що дана справа більше не підсудна Одеському окружному адміністративному суду, відтак ухвалою адміністративну справу №420/23570/24 за позовом ОСОБА_1 було передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Закарпатського окружного адміністративного суду (м.Ужгород).

Така ухвала мотивована тим, що оскільки норми статті КАС України стосуються звернення до суду з позовом до одного відповідача, однак, не застосовуються у разі звернення з позовом до декількох відповідачів, відтак, суддя Харченко Ю.В. дійшов висновку, що у даному випадку, застосовними є приписи ч.1 ст.25 КАС України (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача).

16 жовтня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №420/235702/24 було передано судді Микуляк П.П.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на дотримання вимог статей 25-27 КАС України), суд дійшов висновку, що вона не може бути розглянута Закарпатським окружним адміністративним судом та повинна бути передана до Одеського окружного адміністративного суду як помилково направлена, з огляду на наступне.

Положеннями ч.1 ст.25 КАС України закріплено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як встановлено зі змісту ухвали судді Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 року, підставою для передачі справи за підсудністю на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду слугувало те, що суддя Харченко Ю.В. дійшов висновку, що якщо у позовній заяві зазначено декілька відповідачів, то така справа повинна розглядатися за місцем реєстрації позивача.

Однак, з ухвали Одеського окружного адміністративного суду не можливо встановити, на підставі якої саме статті КАС України, чи можливо існуючої практики Верховного суду України, суддя Одеського окружного адміністративного суду дійшов до таких висновків.

Слід зазначити, що право вибору на звернення до адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцемпроживання позивача або місцезнаходженням відповідачів із позовом про скасування індивідуального акту суб`єкта владних повноважень, яким є наказ "Про результати службового розслідування", належить виключно позивачу та суд за власною ініціативою не має права обирати альтернативну підсудність такої справи.

Враховуючи вищевикладене, реалізація права на застосування альтернативної підсудності належить до дискреційних повноважень позивача та не може самостійно застосовуватися судом.

Суд зазначає, що позивачем самостійно обрано підсудність даної справи шляхом подання позову до Одеського окружного адміністративного суду , територіальна юрисдикція якого поширюється на місцезнаходження відповідача - НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Аналогічну правову позицію Європейський суд з прав людини також висловив у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

Суд наголошує, що розгляд і вирішення адміністративної справи із недотримання судом правил територіальної підсудності є порушенням як норм вітчизняного законодавства, так і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, в частині гарантування позивачу права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Враховуючи наведене, самостійно обрану позивачем підсудність справи за місцезнаходженням відповідача, в силу положень ч.1 ст.25 КАС України - Одеський окружний адміністративний суд - є судом, встановленим законом в розумінні статті 6 Конвенції для розгляду вказаної справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Положеннями статті 30 КАС України закріплено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності недопускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, адміністративну справу №420/23570/24, як помилково направлену, слід передати для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду як суду, встановленого законом відповідно до ч.1 ст.25 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст.25, 29, 30, 248, 256, 261, 294, 295 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу №420/23570/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - передати на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду як суду, встановленого законом відповідно до ч.1 ст.25 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Суддя П.П.Микуляк