Ухвала

від 17.02.2025 по справі 260/4780/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа №260/4780/24

адміністративне провадження № К/990/5551/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу Закарпатського окружного адміністративного суду на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №260/4780/24 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 01 червня 2024 року, обчисленої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати Закарпатський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату позивачу суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 01 червня 2024 року, у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого становив: на 01 січня 2021 року - 2270 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року - 2684 грн, на 01 січня 2024 року - 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 01 червня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, з 01 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, з 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, з 01 січня 2024 року - 3028 грн;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Закарпатського окружного адміністративного суду коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди з 01 січня 2021 року по 01 червня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено: з 01 січня 2021 року - 2270 грн, з 01 січня 2022 року - 2481 грн, з 01 січня 2023 року - 2684 грн, з 01 січня 2024 року - 3028 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Закарпатського окружного адміністративного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 18 липня 2022 року та з 01 квітня 2024 року по 01 червня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, з 01 січня 2022 в розмірі 2481,00 грн, та з 01.01.2024 в розмірі 3028,00 грн.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Закарпатський окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 18 липня 2022 року та з 01 квітня 2024 року по 01 червня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн, та з 01 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Визнано протиправними дії Закарпатського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 18 липня 2022 року та з 01 квітня 2024 року по 01 червня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язано Закарпатський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді Закарпатського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 18 липня 2022 року та з 01 квітня 2024 року по 01 червня 2024 року, обчислену виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, з 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн, та з 01 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн, із урахуванням виплачених сум та з проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

12 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Закарпатського окружного адміністративного суду на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №260/4780/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою для відкритті касаційного провадження у справі №260/4780/24 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого а оскаржуваному судовому рішенні суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Проаналізувавши доводи скаржника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржником у касаційній скарзі не зазначено жодної постанови Верховного Суду, яку на його думку не враховано судами попередніх інстанцій, та, відповідно, інших обов`язкових умов.

Верховний Суд зауважує, що формальне посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України без належного обґрунтування не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кас України.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Верховним Судом встановлено, що перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, суд апеляційної інстанції, з урахування установлених у цій справі обставин, послався на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21; а також від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22, від 02 серпня 2023 року у справі №560/5597/22, від 15 серпня 2023 року у справі №120/19262/21-а та від 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, в яких суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Верховний Суд у вищевказаних справах наголосив, що відповідачі неправильно визначили розрахункову величину посадового окладу, застосовуючи в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом, тобто Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Повертаючись до цієї справи, суд апеляційної інстанції, врахувавши вищенаведені висновки Верховного Суду, зазначив, що Закони України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статі 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн), 01 січня 2022 року (2481,00 грн), 01 січня 2023 року (2684,00 грн), 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн) у спірному періоді, на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є неправомірною.

Отже, ураховані судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосуються подібних правовідносин, що створює підстави для застосування пункту 6 частини першої статті 333 КАС України.

Відтак, враховуючи те, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатського окружного адміністративного суду на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №260/4780/24 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А .Уханенко