Ухвала

від 25.10.2024 по справі 442/8095/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/8095/24

Провадження № 2/442/1898/2024

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 жовтня 2024 року місто Дрогобич Львівської області

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Перунова Віктора Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку у праві власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним заповіту,

в с т а н о в и в:

В провадження Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області поступила цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку у праві власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним заповіту.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 03.10.2024 вказану позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що така подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху. Також позивачу роз`яснено, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

У вищевказаній ухвалі зазначено підстави залишення позовної заяви без руху.

10.10.2024 до суду через «Електронний суд» надійшла заява представника заявника про усунення недоліків, яка містить посилання на судову практику Верховного Суду.

Із змісту позовної заяви вбачається, що представником позивача заявлено дві вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, які полягають у визнанні права власності в порядку спадкування за законом на частки у праві власності н майно.

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

У заяві про усунення недоліків представник позивача вказує про сплату позивачем судового збору у максимально можливому розмірі, однак такий збір сплачений за вимогу майнового характеру, відомостей про сплату судового збору за вимогами немайнового характеру суду не представлено.

При цьому, у заяві про усунення недоліків представник позивача зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Однак необхідно зазначити, що представником позивача дане посилання вирвано з контексту процесуального документу Верховного Суду, і не може бути застосоване при вирішенні даного питання, яке вирішується у даній ухвалі, оскільки зазначені обставити не є тотожними, що встановленні Верховним Судом.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Такі вимоги Закону в поданій позовній заяві не дотримані.

У зв`язку з цим, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України представнику позивача в ухвалі зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк усунення недоліків.

Представником позивача не подано оновлену позовну заяву, в якій би було відображено виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху,

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Ухвалу суду від 03.10.2024 представнику позивача було надіслано 03.10.2024 о 16:57:41, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на день постановлення даної ухвали представником позивача вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не в повній мірі виконано, недоліки не усунуто.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Ч.7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на те, що позивачем не виконано належним чином ухвалу про залишення позовної заяви без руху, визначений строк для усунення недоліків позовної заяви сплив, від позивача не надійшло клопотання про його продовження, тому за вказаних обставин позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 185, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву адвоката Перунова Віктора Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку у праві власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним заповіту вважати неподаною та повернути позивачеві.

Копію ухвали, позовну заяву і додані до неї документи повернути особі, яка подала позовну заяву. Копію позовної заяви залишити у суді.

Роз`яснити позивачеві, що в силу ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала, в силу положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена позивачем у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Ухвала складена та підписана суддею без її проголошення 25 жовтня 2024 року.

Суддя Роман КОВАЛЬ