Постанова

від 20.01.2025 по справі 442/8095/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/8095/24 Головуючий у 1 інстанції: Коваль Р. Г.

Провадження № 22-ц/811/3160/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта Перунова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката ПеруноваВ.В.на ухвалуДрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від30вересня 2024року усправі запозовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 провизнання прававласності впорядку спадкуванняза закономна частку управі власності,визнання недійснимсвідоцтва проправо наспадщину,визнання недійснимзаповіту,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 , яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку у праві власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним заповіту.

Разом з позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом заборони відчуження майна:

Земельної ділянки площею 0,1604 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1206, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,3333 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1874, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,3721 га. з кадастровим номером 4621282400:08:000:0424, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,6917 га.з кадастровим номером 4621282400:06:000:0799, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,3333 га.з кадастровим номером 4621282400:05:000:1876, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,0996 га. з кадастровим номером 4621282400:01:003:0030, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,1595 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0006, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,053 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0500, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,0919 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0007, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,3719 га. з кадастровим номером 4621282400:08:000:0425, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,2575 га. з кадастровим номером 4621282400:06:000:0800, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельної ділянки площею 0,1604 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1205, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ; Автомобіль Марки Volkswagen TRANSPORTER, ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 .

Ухвалою Дрогобицькогоміськрайонногосуду Львівськоїобластівід30вересня2024рокуу задоволенні заявиадвоката Перунова Віктора Володимировича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 442/1095/24, провадження № 2/442/1898/2024- відмовлено.

Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив представника ОСОБА_1 адвокат ПеруновВіктор Володимирович.

Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи.

Покликається на те, що суд не дослідив жодні обставини чи надані на їх підтвердження докази, щоб переконатися у підставності позовних вимог та в необхідності забезпечення таких вимог. Суд не зазначив, які конкретно докази не надано та на підтвердження яких обставин їх не надано.

Також суд не врахував доводів, щодо ймовірного продажу Відповідачем спірного майна, оскільки він проживає у США вже багато років.

Звертає увагу на те, що вже після відмови у забезпечення позову, односельчанка померлого батька ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 у телефонній розмові повідомили Позивачці, що ОСОБА_6 вивозить з будинку за адресою: АДРЕСА_1 речі, що є однією з ознак підготовки до продажу будинку.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити враховуючи таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не містить достатнього обґрунтування вжиття заходів забезпечення позовних вимог. Саме по собі пред`явлення позовних вимог, не є підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Колегія суддівне погоджуєтьсяз висновкомсуду першоїінстанції враховуючинаступне.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

На переконання колегії суддів, таким, достатньо обґрунтованим припущенням є можливість відповідача в принципі відчужити майно, тобто здатність визначати його подальшу юридичну долю.

Відповідно до ч.ч. 1, 21/an_8423/ed_2018_02_28/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8423" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову, які можуть застосовуватися судом визначені у ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів констатує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.

Так, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України.

Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів виходить з того, що невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Необхідно зазначити, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2024 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку у праві власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним заповіту.

Просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 642, виданий 28.06.2024 року, приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області, Стадник Г.І.; визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частки у праві власності на майно:

-Земельну ділянку площею 0,1604 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1206, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,3333 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1874, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,3721 га. з кадастровим номером 4621282400:08:000:0424, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,6917 га.з кадастровим номером 4621282400:06:000:0799, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,3333 га.з кадастровим номером 4621282400:05:000:1876, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,0996 га. з кадастровим номером 4621282400:01:003:0030, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,1595 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0006, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,053 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0500, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,0919 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0007, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,3719 га. з кадастровим номером 4621282400:08:000:0425, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,2575 га. з кадастровим номером 4621282400:06:000:0800, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Земельну ділянку площею 0,1604 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1205, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

-Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ;

-Автомобіль Марки Volkswagen TRANSPORTER, ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 .

Тобто, предметом позову є визнання недійсним заповіту з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (відсутності вільного волевиявлення заповідача).

Серед іншого, на вказані підстави покликався представник позивача у заяві про забезпечення позову, а тому вважав, що є обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів у вигляді арешту цього майна може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 657/1211/19 (провадження № 61-3353св20) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Крім того, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

До матеріалів заяви долучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірних об`єктів нерухомого майна, які належали спадкодавцю ОСОБА_7 .

Враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів доходить висновку, що вимоги заяви представника ОСОБА_1 адвоката ПеруноваВ.В., а саме накладення арешту на земельні ділянки, житловий будинок та автомобіль необхідно задовольнити, оскільки можливе подальше відчуження відповідачем ОСОБА_3 спірного майна об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Тому помилковим є висновок суду про те, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою.

На переконання колегії суддів, невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких звернулась позивач.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуваннямвикладеного,оскаржувану ухвалунеобхідно скасуватина підставіп.п.3,4ч.1ст.376ЦПК Україниз постановленнямнової ухвалипро задоволеннязаяви представника ОСОБА_1 адвоката ПеруноваВ.В. про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

у х в а л и в:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ПеруноваВ.В. - задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від30вересня 2024року скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом заборони відчуження майна:

Земельна ділянка площею 0,1604 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1206, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,3333 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1874, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,3721 га. з кадастровим номером 4621282400:08:000:0424, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,6917 га. з кадастровим номером 4621282400:06:000:0799, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,3333 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1876, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,0996 га. з кадастровим номером 4621282400:01:003:0030, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,1595 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0006, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,053 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0500, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,0919 га. з кадастровим номером 4621282400:01:004:0007, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,3719 га. з кадастровим номером 4621282400:08:000:0425, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,2575 га. з кадастровим номером 4621282400:06:000:0800, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Земельна ділянка площею 0,1604 га. з кадастровим номером 4621282400:05:000:1205, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький район, с/рада. Грушівська;

Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ;

Автомобіль Марки Volkswagen TRANSPORTER, ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 27.01.2025 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.