Справа №305/2140/21
Провадження по справі 2/305/16/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Вербещука В.А.
за участю прокурора ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Закарпатської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
16.12.2021, Закарпатська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації звернулася в суд з позовом до Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.
Вобґрунтування позовуЗакарпатською обласноюпрокуратурою встановленопідстави длявжиття заходівпредставницького характеруу зв`язкуз порушеннямРахівською районноюдержавною адміністрацієювимог земельногозаконодавства прирозпорядженні земельноюділянкою лісогосподарськогопризначення,що перебуваєу постійномукористуванні державногопідприємства «Ясінянськелісомисливське господарство». Так, встановлено, що розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації №480 від 08.08.2007 «Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, за межами населених пунктів» надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів. На підставі вказаного рішення та на замовлення ОСОБА_2 , філією «Геопростір - 1» приватного підприємства «Геопростір» виготовлено технічну документацію по землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020. За результатами розгляду вищевказаної технічної документації, головою Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області видано розпорядження № 367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею по 0,8515 та для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в урочищі «Млаки» («Зимір») на території Лазещинської сільської ради Рахівського району. Після чого, 05.11.2007 Рахівською РДА видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №536766 (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2123684500-0107070800153), що посвідчує право власності такої на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею по 0,8515 га. Також, відповідну інформацію внесено до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою від 12.11.2021. Поряд з тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №284356208 від 12.11.2021 вбачається, що відомості про речові права на вищевказану земельну ділянку до такого не внесені. Однак, вважають, що розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №367 від 21.09.2007 про затвердження технічної документації із землеустрою та передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 - видано з порушення вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим, таке є незаконним та підлягає скасуванню, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №536766 від 05.11.2007 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню на користь держави, виходячи з наступного. Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, і вмежах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з висновку експерта №15/59 від 21.07.2020, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №42020071160000003 від 14.01.2020, вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 частково накладається (орієнтовна площа накладення складає 0,312 га) на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Висновок експерта про часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 на землі лісового фонду сформований за результатами дослідження, зокрема, викопіювання з картографічних матеріалів планшету лісовпорядкування ДП «Ясінянське ЛГ» з нанесенням на таких меж спірної земельної ділянки, матеріалів лісовпорядкування (проект організації і розвитку лісового господарства, таксаційні карти тощо) ДП «Ясінянське ЛГ» та матеріалів топографо-геодезичних робіт по виносу меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) із зазначенням на графічних матеріалах меж земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Поряд з тим, факт належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та перебування у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 1292-ДК/1143/АП/09/01/-19 від 13.11.2019, складеного державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за результатами проведення планової перевірки з питань законності передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:001:0020. У акті перевірки зазначено, що земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 передано у приватну власність без вилучення у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».
Право користування ДП «Ясінянське ЛГ» на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378, виданого 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №360 від 18.12.1996, а також викопіюванням з картографічних матеріалів планшету №2 лісовпорядкування від 1998 року Лазещинського лісництва.
Згідно з листа ДП «Ясінянське ЛГ» № 533 від 05.11.2021 вбачається, що лісогосподарським підприємством не надавалось погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020.
Також, у розпорядженнях Рахівської РДА №480 від 08.08.2007 «Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, за межами населених пунктів» та №367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у
власність за межами населених пунктів», відсутні відомості про вилучення земельної ділянки у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».
Таким чином, розпорядження Рахівською РДА земельною ділянкою з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га без вилучення такої у землекористувача, свідчить про порушення ст.149 ЗК України.
Поряд з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.32 ЛК України районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
З наведеного вбачається, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, районні державні адміністрації мали повноваження лише щодо передачі у власність земельних лісових ділянок площею до 1га, лише у межах сіл, селищ, міст районного значення. Повноваження щодо розпорядження земельними лісовими ділянками за межами населених пунктів належали обласним державним адміністраціям, що узгоджується з п.5 ч.1 ст.31 ЛК України. Водночас, Рахівською районною державною адміністрацією під час вирішення питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за межами населеного пункту, та надання її у приватну власність ОСОБА_2 , спірну земельну ділянку безпідставно та за відсутності на це відповідних повноважень в повному обсязі віднесено до земель сільськогосподарського призначення, а питання про зміну цільового призначення її частини із земель лісогосподарського призначення не вирішувалось взагалі. При цьому висновки органу виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища з цього питання не надавались.
Зокрема, в розпорядженнях Рахівської районної державної адміністрації №480 від 08.08.2007 та №367 від 21.09.2007 відсутні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення особистого селянського господарства. Отже, стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріорітет державної, комунальної власності над приватною і крім того прямо забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність, окрім випадків визначених законом. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. Стаття 21 ЗК України передбачає, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам. Таким чином, розпорядження голови Рахівської РДА №367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, видане з порушенням ст. ст. 20, 56, 84 та 149 ЗК України, ст.31, 57 ЛК України, та, як наслідок, призвело до вибуття з державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення, а також до позбавлення права ДП «Ясінянське ЛГ» на користування такою, у зв`язку з чим, розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню. Водночас, питання правомірності видачі державного акту на право власності на земельну ділянку безпосередньо залежить від законності прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого такий акт видано.
Встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом відноситься до земель лісогосподарського призначення. Фактично відбулась незаконна безоплатна передача такої у приватну власність некомпетентним органом державної влади, без вилучення та зміни цільового призначення. При цьому визнання незаконним та скасування рішення органу державної влади, на підставі якого відповідна земельна ділянка незаконно була передана у приватну власність, а також визнання недійсним відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі. За таких обставин позов обласної прокуратури відповідає загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає (постанова від 15.05.2018 у справі №372/2180/15-ц); витребування прокурором земельних ділянок обумовлене задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - передачі у власність громадянам земельних ділянок і лісів з державної та комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю, ліси - національне багатство України та джерело задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (постанова від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц).
За таких обставин вважають звернення обласної прокуратури до суду є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - незаконної зміни цільового призначення земель лісового фонду та безоплатної передачі таких у власність громадян з державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів, як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Закарпатська обласна прокуратура попередньо повідомляла (лист №15-1069вих-21 від 13.08.2021) Закарпатську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення, однак останніми не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави. Листом Закарпатської ОДА № 6637/06-16 від 03.09.2021 обласну прокуратуру проінформовано, що облдержадміністрація не має можливості здійснювати заходи шляхом пред`явлення позову до суду, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Також, головою обласної адміністрації у вказаному листі зазначено про відсутність позасудового порядку щодо приведення у відповідність до вимог законодавства спірного розпорядження голови Рахівської РДА.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Враховуючи наведене, позиція Закарпатської обласної адміністрації оцінена прокурором, як невиконання функцій щодо захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову. Наведене узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Окрім наведеного, зазначають, що з приводу фактів розпорядження Рахівською РДА спірною земельною ділянкою, СУ ГУНП в Закарпатській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №42020071160000003, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2021.
Таким чином, Закарпатська обласна прокуратура звертається до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як органу державної влади, уповноваженого державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення.
На підставі наведеного, позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га. Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №536766 від 05.11.2007, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га, для ведення особистого селянського господарства, ринковою вартістю 1 787 469,00 грн. Зобов`язати ОСОБА_2 , повернути за актом прийняття-передачі у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га. Стягнути з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 6810,00 гривень.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_3 від 29.12.2021 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.01.2022. Надановідповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено доучасті усправі, Державне підприємство "Ясінянське лісомисливське господарство" місцезнаходження: смт Ясіня, вул. Грушевського, буд.13, Рахівського району, Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
22.03.2022, відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позов, в якому зазначила, що з позовними вимогами повністю не погоджується, вважає їх безпідставними, такими що суперечать дійсним обставинам справи, не грунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки Закарпатською обласною прокуратурою, при поданні позовної заяви в даній справі не надано належних та допустимих доказів того, що суміжна земельна ділянка, права користувача/власника якої порушено Відповідачем (власником земельної ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0, 8515 га), належить державі саме в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Згідно відкритої інформації в Державному земельному кадастрі відсутня будь-яка інформація щодо права користування/власності ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», Ясінянського державного лісомисливського підприємства та Закарпатської обласної державної адміністрації на земельну ділянку площею 32 304, 2 га, які були надані згідно з вказаним вище Державним актом на право постійного користування землею 1-ЗК №000378 від 18.12.2007. Прокурором не надано документів на підтвердження правонаступництва, виготовлення технічної документації, правовстановлюючих документів і т.п. на вказану вище земельну ділянку. Згідно висновку експерта №15/59 від 21.07.2020, на який посилається прокурор земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, яка розташована в Закарпатській області, Рахівський район, с. Лазещина, урочище Млаки (Зимір), площею 0,8515 га, яка належить відповідачці частково накладається на земельну ділянку лісового фонду ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», орієнтовна площа накладення 0,312 га, в даному випадку має місце часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 на земельну ділянку лісового фонду ДП «Ясінянське лісомисливське господарство». Отже, оскільки з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається чіткого визначення особи належного користувача/власника суміжної земельної ділянки, права якого порушені, а також відсутня належна землевпорядна документація (в тому числі і кадастровий номер) на суміжну земельну ділянку, вважає що позовна заява прокурора в даній справі не підлягає розгляду в суді, оскільки спори щодо часткового накладення земельних ділянок не належать до компетенції суду, а вирішуються власниками (один з яких в нашому випадку не встановлений) суміжних ділянок на підставі наявної землевпорядної документації (постанова Верховного Суду від 24.04.2019 по справі №128/3751/14-а). Враховуючи наведені вище обставини, висновки експерта № 15/59 від 21.07.2020, які викликають сумніви в їх достовірності та об`єктивності, просить суд позовну заяву залишити без розгляду, а у випадку розгляду справи по суті призначити в справі судову земельно-технічну експертизу.
У судовому засіданні 15.04.2022, представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Тарасенко В.В. подано клопотання про закриття провадження у сраві.
15.04.2022, відмовлено у задоволенніклопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Тарасенко В.В. про закриття провадження у справі.
Крім того, 15.04.2022, представником відповідача ОСОБА_2 ,адвокатом ТарасенкоВ.В.подано черезканцелярію суду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 15.04.2022, призначено у справіземельно-технічну експертизу. На вирішенняекспертизи поставлено наступне питання: чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0,8515 га на суміжну земельну ділянку Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство", площею 32304,2 га відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час призначення судом експертизи, провадження у справі зупинено.
25.03.2023 заступником керівника обласної прокуратури, Оксаною Ломакіною-Невідомою подано відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якій просять позовні вимоги Закарпатської обласної прокуратури задовольнити в повному обсязі, а викладені у відзиві доводи відхилити.
10.05.2023 до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи, враховуючи значне завантаження експертів ЛНДІСЕ, зокрема через знаходження на виконанні понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних.
Ухвалою суду від 22.05.2023 поновлено провадження у справі.
19.06.2023, представником відповідача ОСОБА_2 ,адвокатом Сойма І.Ю.подано черезканцелярію суду клопотання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 20 червня 2023 року призначено по справі повторну судову земельно-технічну експертизу. На вирішенняекспертизи поставити наступне питання: чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0,8515 га на суміжну земельну ділянку Державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство", площею 32304,2 га відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Проведення експертизи доручено судовому експерту Колчару Вячеславу Дмитровичу, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Закарпатська, буд.38, офіс14. На час призначення судом експертизи, провадження у справі зупинено.
07.09.2023 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та залучення спеціалістів для проведення судової експертизи.
Ухвалою суду від 27.09.2023 поновлено провадження у справі.
17.10.2023, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Горковенко Максим, надіслав до суду клопотання про залучення до участі у справі правонаступника третьої особи Державного підприємства"Ясінянськелісомисливське господарство" - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Ясінянськелісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Ухвалою суду від 31.10.2023 залучено до участі у справі Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ-44768034) в особі філії «Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (90630, вул. Грушевського, 13, смт. Ясіня, Рахівський район Закарпатська область, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу - 45001575), як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».
18.04.2024, представник Закарпатської обласної прокуратури Стець Василь Миколайович надіслав до суду через систему "Електронний суд" заяву про зміну предмета позову. Заяву мотивує тим, що обласною прокуратурою, за результатами опрацювання інформації із Державного земельного кадастру встановлено, що 04.05.2023 ОСОБА_2 здійснено поділ спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0146, площею 0,83 га та 2123684500:03:002:0147, площею 0,0215 га. 16.11.2023, ОСОБА_2 знову здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0146 площею 0,83 га, в результаті якого, нею сформовано дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150, площею 0,68 га та 2123684500:03:002:0151, площею 0,15 га. Отже, на даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га, відносно якої обласною прокуратурою заявлено позовну вимогу щодо повернення у державну власність, поділена ОСОБА_2 на три земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га, 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га та 2123684500:03:002:0147 площею 0,0215 га. Тому, у разі задоволення судом позовної вимоги обласної прокуратури, зазначеної у пункті 3 прохальної частини позовної заяви, щодо зобов`язання ОСОБА_2 повернути у державну власність земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га, рішення суду в цій частині неможливо буде виконати у зв`язку з поділом спірної земельної ділянки на 3 земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га та 2123684500:03:002:0147 площею 0,0215 га. Відповідно до отриманої обласною прокуратурою від Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (ВО «Укрдержліспроект») інформації (лист №04-1098 від 06.11.2023) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:03:002:0146 (існувала до поділу її на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 та 2123684500:03:002:0151) частково накладається на землі лісогосподарського призначення, зокрема, на землі кварталу 7 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство». Натомість, земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:03:002:0147, відповідно до листа ВО «Укрдержліспроект» та наданого картографічних матеріалів, не накладається на землі лісогосподарського призначення. Разом з тим, згідно з інформації (скриншотів) з кадастрової карти Державного земельного кадастру вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68га та 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0146, також частково накладаються на землі лісогосподарського призначення. Таким чином, з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, просив заяву про зміну предмета позову задовольнити. Змінити предмет позовної заяви, шляхом заміни позовної вимоги, яка зазначена в пункті 3 прохальної частини позовної заяви та прийняття до розгляду у справі №305/2140/21 іншої позовної вимоги наступного змісту: «Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га державі в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022496)». Змінити предмет позовної заяви шляхом прийняття до розгляду в справі №305/2140/21 додаткових (нових) позовних вимог: зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0151 площею 0,15га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Позовні вимоги зазначені у пунктах 1 та 2 прохальної частини позовної заяви залишаються без змін.
Ухвалою суду від 23.04.2024, прийнято до розгляду заяву представника Закарпатської обласної прокуратури Стець Василя Миколайовича про зміну предмета позову. Роз`яснено відповідачам про можливість подати відзив на заяву про зміну предмету позову представника Закарпатської обласної прокуратури Стець Василя Миколайовича протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання ухвали, а третій особі подати пояснення у цей же строк.
30.04.2024 заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Горковенко Максим надіслав через систему "Електронний суд" заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 30.04.2024, заяву заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури, ОСОБА_4 прозабезпечення позову- задоволено.
Ухвалою суду від 22.05.2024 підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2024 року.
28.05.2024, Закарпатська обласна прокуратура через канцелярію суду подала клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. Однак суд не бере до уваги дане клопотання оскільки Закарпатська обласна прокуратура подала додаткові докази після закриття підготовчого засідання та з порушенням строків передбачених ст.ст. 83, 84, ЦПК України.
05.07.2024, представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Неште А.І., подала через канцелярію суду заяву про виклик судового експерта, в якому просить викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_5 , судового експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яке знаходиться за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Гойди, №8. Клопотання мотивує тим, що позовні вимоги, базуються виключно на висновку експерта №15/59 від 21.07.2020, зробленому судовим експертом Є.І. Матьовка, Закарпатського науково-дослідного інституту експертно-криміналістичного центру за результатами проведення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №42020071160000003 від 14.01.2020. У зв`язку з наведеним, вважає за необхідне отримати додаткові роз`яснення стосовно того, яким чином судовий експерт дійшов відповідних висновків, а також його уточнення і доповнення. Крім того, вказаний висновок, який міститьсмя в матеріалах справи є нечитабельним та деякі сторінки не відображають його змісту.
Ухвалою суду 05.07.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Неште А.І. про виклик судового експерта в якості свідка - відмовлено, оскільки клопотання подано після закриття підготовчого засідання та з порушенням строків передбачених ст.ст. 83, 84, ЦПК України.
Одночасно 05.07.2024 подала письмові пояснення щодо змінених позовних вимог. Вважає, що позовні вимоги щодо скасування розпорядження Рахівської РДА та повернення земель в державну власність Закарпатської РДА є безпідставними, так як спірні земельні ділянки не належать до земель державної власності в даний час, а також не відносяться до земель лісового господарства та не перебувають у постійному користуванні ДСГП "Ліси України", відповідно до зареєстрованого речового права в ДРРП нерухомого майна та відомостей з ДЗК, де відсутня будь яка накладка даних земельних ділянок між собою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала та наполягала на задоволенні зміненого позову, з підстав, наведених у заяві про зміну предмета позову.
Представник відповідача Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області у судове засідання не з`явився. Голова державної адміністрації В. Кич 21.05.2024 подав через анцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності їх представника. Позовні вимоги не визнають. Просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 , та її представник ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомленими. 02.10.2024 представник відповідачки ОСОБА_6 , подала заяву про розгляд справи на стадії дослідження доказів проводити без участі відповідачки та її представника. За результатами розгляду справи по суті в задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, Державного спеціалізованого господарськогопідприємство «ЛісиУкраїни» вособі філії«Ясінянське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛісиУкраїни» у судове засідання не з`явився. Представник третьої особи, ОСОБА_7 15.03.2022 надіслала до суду електронною поштою клопотання, в якому просила розглянути справу без участі їх представника. Позовні вимоги підтримують.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, вважає, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 5, 6ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зіст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язокі з доказування, оскільки ст.81ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.43,57 ЦПК України).
Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнанні їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Отже, за загальним правилом, особа може звернутися до суду за захистом саме своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав. Лише у виняткових та передбачених законом випадкам, певні органи чи особи, мають право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В інших випадках,ЦПК Українине передбачено права однієї особи звертатися до суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до п.п. "а" п.24 РозділуХперехідних положень Земельного кодексу Україниз 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).
Згідно з ч.5ст.122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Враховуючи вищезазначене, органом уповноваженим державою розпоряджатися земельними ділянками лісогосподарського призначення, представляти та захищати, у тому числі в суді, інтереси держави з зазначених питань є Закарпатська обласна державна адміністрація.
Судом встановлено, що Закарпатська обласна державна адміністрація жодних заходів щодо поновлення інтересів держави у судовому порядку не вживала, що підтверджується листом Закарпатської обласної прокуратури №15-1069 вих 21 від 13.08.2021 адресованим Закарпатській обласній адміністрації та листом Закарпатської обласної державної адміністрації №6637/06-16 від 03.09.2021.
Всі заходи щодо виявлення, фіксації та усунення порушень земельного законодавства вживалися лише Закарпатською обласною прокуратурою. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У спірних правовідносинах використання земельних ділянок лісогосподарського призначення порушує права держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як розпорядника земель та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель.
Невжиття Закарпатською обласною державною адміністрацією заходів щодо усунення порушення вимог земельного законодавства, а саме незаконної, безоплатної передачі земельної ділянки у приватну власність некомпетентним органом державної влади без вилучення та зміни цільового призначення, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово - економічної діяльності держави.
Урішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
З врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Пред`являючи нагаторний позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблем - суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері.
Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель державної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Ці дії містять в собі подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд 11 квітня 2023 року у справі № 371/483/22 провадження № 61-666св23.
У зв`язку з вищенаведеним, наявні достатні підстави для звернення Закарпатської обласної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган не здійснює належним чином свої повноваження.
Судом встановлені також такі факти й відповідні їм правовідносини.
Розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації № 480 від 08.08.2007 «Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, за межами населених пунктів» ОСОБА_2 , було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів.
На підставі вказаного рішення філією «Геопростір - 1» приватного підприємства «Геопростір» на замовлення ОСОБА_2 , виготовлено технічну документацію по землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020.
За результатами розгляду вищевказаної технічної документації, головою Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області було видано розпорядження № 367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», яким передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею по 0,8515 та для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в урочищі «Млаки» («Зимір») на території Лазещинської сільської ради Рахівського району.
Після цього, 05.11.2007 Рахівською РДА було видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №536766 (зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2123684500-0107070800153), що посвідчує право власності такої на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею по 0,8515 га.
12.11.2021 відповідну інформацію внесено до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки. Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 284356208 від 12.11.2021 вбачається, що відомості про речові права на вищевказану земельну ділянку до такого не внесені.
Звертаючись у суд із вказаним позовом Закарпатська обласна прокуратура посилалася на те, що розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №367 від 21.09.2007 про затвердження технічної документації із землеустрою та передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, - видано з порушення вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим, таке є незаконним та підлягає скасуванню, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №536766 від 05.11.2007 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню на користь держави.
Згідно результатів проведення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №42020071160000003 від 14.01.2020, за висновком експерта №15/59 від 21.07.2020, вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 частково накладається (орієнтовна площа накладення складає 0,312 га) на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ». Слід зазначити, що висновок експерта про часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 на землі лісового фонду сформований за результатами дослідження, зокрема, викопіювання з картографічних матеріалів планшету лісовпорядкування ДП «Ясінянське ЛГ» з нанесенням на таких меж спірної земельної ділянки, матеріалів лісовпорядкування (проект організації і розвитку лісового господарства, таксаційні карти тощо) ДП «Ясінянське ЛГ» та матеріалів топографо-геодезичних робіт по виносу меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) із зазначенням на графічних матеріалах меж земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ».
Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 1292-ДК/1143/АП/09/01/-19 від 13.11.2019, складеного державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за результатами проведення планової перевірки, земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 передано у приватну власність без вилучення у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».
Згідно з висновком про оціночну вартість земельної ділянки від 04.11.2021, оціночна вартість земельної ділянки розташованої за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, за межами населеного пункту Лазещина, урочище «Млаки» за кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, становить 1787469, 00 гривні.
Відповідно до ч.1ст.14 Конституції України, ч. 1ст. 1 Земельного кодексу України(далі -ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч.2ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина перша-другастатті 3 ЗК України).
Згідно з ч.1ст.13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.
Стаття 5 Лісового кодексу України(даліЛК України) передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Також, згідно зі ст.55 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)Земельного кодексу України(даліЗК України), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
При цьому, як зазначено уст.16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Зі змісту частини 1статті 17 ЛК Українивбачається, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Відповідно до державного акту на право постійного користування серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996, виданого Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 №360.
У розпорядженнях Рахівської РДА № 480 від 08.08.2007 та № 367 від 21.09.2007 відсутні відомості про вилучення земельної ділянки у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».
Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 1292-ДК/1143/АП/09/01/-19 від 13.11.2019, складеного державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за результатами проведення планової перевірки з питань законності передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2123684500:01:001:0020. У акті перевірки зазначено, що земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 передано у приватну власність без вилучення у землекористувача чи/або припинення права постійного користування землею - ДП «Ясінянське ЛГ».
Таким чином, розпорядження Рахівською РДА земельною ділянкою з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га без вилучення такої у землекористувача, свідчить про порушенняст.149 ЗК України.
Поряд з тим, відповідно до п.3 ч.1ст.32 ЛК Українирайонні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
З наведеного вбачається, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, районні державні адміністрації мали повноваження лише щодо передачі у власність земельних лісових ділянок площеюдо 1га, лише у межах сіл, селищ, міст районного значення.
Повноваження щодо розпорядження земельними лісовими ділянками за межами населених пунктів належали обласним державним адміністраціям, що узгоджується з п. 5 ч. 1ст. 31 ЛК України.
Окрім наведеного, відповідно до ч. ч. 1, 2, 4ст.20 ЗК Українивіднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Згідно з ч. ч. 1, 3ст.57 ЛК Українизміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно доЗемельного кодексу України. Зміна цільового призначення лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
Водночас, Рахівською районною державною адміністрацією під час вирішення питання про затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_2 , спірну земельну ділянку, безпідставно та за відсутності на це відповідних повноважень в повному обсязі віднесено до земель рекреаційного призначення, а питання про зміну цільового призначення її частини із земель лісогосподарського призначення не вирішувалось взагалі. При цьому висновки органу виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища з цього питання не надавались.
Зокрема, в розпорядженнях Рахівської районної державної адміністрації №480 від 08.08.2007 та №367 від 21.09.2007 відсутні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення особистого селянського господарства.
Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008 «Про деякіпитання розпорядженняземельними лісовимиділянками» (вредакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що з метою недопущення фактів порушення інтересів державиі суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
За правилами ч.3 ст.83, ч.4 ст.84 ЗК Українидо земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3ст.56 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Отже, стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності над приватною і, крім того, прямо забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність, крім випадків, визначених законом.
Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістомстатті 63 ЛК Україниполягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п.«б» ч.1ст.164 ЗК України, складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.
Частиною 1статті 22 ЛК Українивстановлений виключний перелік підстав припинення права постійного користування лісами. В силу вимог ч.1ст.24 ЛК Україниправа лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина другастатті 152 ЗК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав наземлю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння
земельною ділянкою, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права абос творюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. ч.2, 3ст.152 Земельного кодексу України). У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 Земельного кодексу України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогамЗемельного кодексу України(перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця.
Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушеннямЗемельного кодексу України,Лісового кодексів Українитреба розглядати, як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 в аналогічній справі № 487/10128/14-ц провадження № 14-473 цс 19 (п. 81).
Зазначені правові позиції є сталими у судовій практиці і незмінними (постанови Великої Плати Верховного Суду: від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц; від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц; від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15).
Також, відповідно до положень ст. ст.391,396 ЦК Українипозов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Цивільний оборот земельних ділянок лісогосподарського призначення є і був обмежений законодавчо з огляду, зокрема, на приписиЗК України,ЛК України.
Поряд з тим,ст. 21 ЗК Українипередбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч.1ст.21 ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, з якої вбачається, що порушення зміни цільового призначення є підставою для визнання недійсним рішень про передачу земельних ділянок лісового фонду у приватну власність.
Таким чином, розпорядження голови Рахівської РДА №367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0, 8515 га, для ведення особистого селянського господарства, видане з порушенням ст. ст.20, 56, 84 та 149 ЗК України, ст.31, 57 ЛК України, та, як наслідок, призвело до вибуття з державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення, а також до позбавлення права ДП «Ясінянське ЛГ» на користування такою, у зв`язку з чим, розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню.
Водночас питання правомірності видачі державного акту на право власності на земельну ділянку безпосередньо залежить від законності прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого такий акт видано.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 (справа № 2-3007/11, провадження № 14-525цс18) державні акти на право власності на земельні ділянки є документами,що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Отже, у разі скасування судом спірного розпорядження, підлягає також визнанню недійсним виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку.
З огляду на викладене, захист інтересів держави, як власника спірної земельної ділянки, що вибула із володіння держави, у спірних правовідносинах здійснюється шляхом подання негаторного позову на підставіст.391 ЦК Українитаст.152 Земельного кодексу Українипро усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення державної власності, шляхом скасування в частині розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення її власнику - державі в особі уповноваженого органу.
Так, з приводу уповноваженого державою органу на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення слід зазначити, що у зв`язку з внесеннямЗаконом України № 1423-ІХ від 28.04.2021змін доЗемельного кодексу України, відповідно до п. п. «а» п.24 РозділуXПерехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).
Згідно з ч.5ст.122 Земельного кодексу України(в редакції від 27.05.2021) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Отже, з 27.05.2021 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення належать до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.
Слід також зазначити, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, відповідні повноваження також належали до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Так, у рішенні від 27 листопада 2007 року у справі «Гамер проти Бельгії» (Hamer v. Belgium, заява №21861/03) щодо зобов`язання заявниці знести заміський будинок, побудований у лісовій зоні, до якої застосовувалась заборона на будівництво, ЄСПЛ встановив наступне.
Втручання у право заявниці на мирне володіння майном, яке стало результатом знесення її будинку за рішенням органів влади, було передбачене законом і переслідувало мету контролю за використанням земельної ділянки відповідно до загальних інтересів шляхом приведення її у відповідність до плану землекористування, який визначав лісову зону, в якій будівництво не дозволялося.
Стосовно пропорційності втручання, то питання захисту навколишнього середовища зумовлюють постійний і стійкий інтерес громадськості, а отже, і органів державної влади. Економічні імперативи та навіть деякі основні права, включаючи право власності, не повинні превалювати над екологічними міркуваннями, особливо якщо держава має законодавство з цього питання. Тому обмеження права власності були допустимими за умови, що між індивідуальними та колективними інтересами встановлений розумний баланс.
Разом з тим адвокат Неште А.І. у відзиві на змінені позовні вимоги, посилалася на відсутність у позивача порушеного права, та недоведення належності чи неналежності земель комунальної власності до земель лісового господарства, а також відсутності доказів існування накладки земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_2 , між собою.
При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом позову, належить до земель лісогосподарського призначення. Фактично відбулась незаконна безоплатна передача такої у приватну власність некомпетентним органом державної влади, без вилучення та зміни цільового призначення.
Визнання незаконним та скасування рішення органу державної влади, на підставі якого відповідна земельна ділянка незаконно була передана у приватну власність, а також визнання недійсним відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі. За таких обставин позов обласної прокуратури відповідає загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу.
Під час розгляду даної справи було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,08515 га, яка являється предметом позову у даній справі, була поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0146, площею 0,83 га та 2123684500:03:002:0147, площею 0,0215 га. 16.11.2023, ОСОБА_2 знову було поділено земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0146 площею 0,83 га, на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150, площею 0,68 га та 2123684500:03:002:0151, площею 0,15 га. На даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515 га, відносно якої обласною прокуратурою заявлено позовну вимогу щодо повернення у державну власність, поділена ОСОБА_2 на три земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га, 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га та 2123684500:03:002:0147 площею 0,0215 га. Вказане підтверджується витягами з Державного земельного кадастру №НВ-1800298372023 та НВ-1800298362023 від 04.05.2023 та за № НВ-3500605882023, НВ-3500605892023 від 16.11.2023, інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № № 373933940, 373933831, 373933445, та 373933637 від 11.04.2024, а також фотокопіями (скриншотами) з кадастрової карти Державного земельного кадастру.
Отже, внаслідок поділу земельної ділянки, яка є предметом позову у даній справі, така припинила своє існування, як об`єкт нерухомого майна.
Згідно інформації від Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (ВО «Укрдержліспроект»), (лист№04-1098 від 06.11.2023) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:03:002:0146 (існувала до поділу її на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 та 2123684500:03:002:0151) частково накладається на землі лісогосподарського призначення, зокрема, на землі кварталу 7 Лазещинського лісництва ДП «Ясінянське лісомисливське господарство». Натомість, земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:03:002:0147, відповідно до листа ВО «Укрдержліспроект» та наданого картографічних матеріалів, не накладається на землі лісогосподарського призначення.
Разом з тим, згідно з інформації (скриншотів) з кадастрової карти Державного земельного кадастру вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68га та 2123684500:03:002:0151 площею 0,15га, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0146, також частково накладаються на землі лісогосподарського призначення.
З врахуванням встановлених вище обставин слід зробити висновок, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020 площею 0,8515га, яка спочатку являлася предметом позову у даній справі, була поділена на три земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га, 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га та 2123684500:03:002:0147 площею 0,0215га, таким чином, що на землі лісогосподарського призначення накладаються лише земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га та 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 га.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що скасування розпорядження голови Рахівської РДА про надання у власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення державі земельних ділянок з кадастровими номерами 2123684500:03:002:0150 площею 0,68 га та 2123684500:03:002:0151 площею 0,15 які належить до земель лісогосподарського призначення, не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
У відповідності до ч.7 ст.158 ЦПК України, у зв`язку із ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 30.04.2024 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно ст.141Цивільногопроцесуальногокодексу України суд вирішує питання про розподіл судових витрат таким чином.
Згідно з платіжною інструкцією №1467 від 25.11.2021 року Закарпатська обласна прокуратура є платником судового збору за подання позову в сумі 6810,00 гривень, відповідно до платіжної інструкції №434 від 19.04.2024 за подання заяви про зміну предмета позову в сумі 9084,00 гривень та відповідно до платіжної інструкції №433 від 19.04.2024 року за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1514 гривень.
У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, слід стягнути судові витрати - судовий збір в сумі 17408,00 гривень з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури, порівну в сумі 8704,00 гривень з кожного.
Відповідно до ст.13,141 ЦПК Українисаме ця сума підлягає стягненню на користь платника з власника земельної ділянки ОСОБА_2 , оскільки дана сума була сплачена виходячи з вартості спірної земельної ділянки на час пред`явлення первісних позовних вимог, а її поділ відбувся вже після відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст.12,13,76,81,83,89,141,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Змінені позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації №367 від 21.09.2007 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність за межами населених пунктів», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0,8515 га.
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №536766 від 05.11.2007, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:01:001:0020, площею 0,8515 га, для ведення особистого селянського господарства, ринковою вартістю 1787469 гривень.
Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0150, площею 0,68 га у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.
Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2123684500:03:002:0151, площею 0,15 га у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.
Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0150, площею 0,68 га, для ведення особистого селянського господарства.
Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123684500:03:002:0151, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства.
Стягнути з Рахівської районної державної адміністрації на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати в сумі 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати в сумі 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) гривні.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач,Закарпатська обласна державна адміністрація (Закарпатська обласна військова адміністрація), місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, пл. Народна, №4, код ЄДРПОУ:00022496.
Представник позивача,Закарпатська обласна прокуратура, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, №2а, код ЄДРПОУ:02909967.
Відповідачі:
- Рахівська районна державна адміністрація Закарпатської області (Рахівська районна військова адміністрація), місцезнаходження: 90600, м. Рахів, вул. Миру №1, код ЄДРПОУ: 22106207;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", в особіфілії «Ясінянськелісомисливське господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України», місцезнаходження: с-ще Ясіня, вул. Грушевського, №13, Рахівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 45001575.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року.
Головуюча: М.О. Марусяк
Суд | Рахівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122560716 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Рахівський районний суд Закарпатської області
Марусяк М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні