Рішення
від 14.10.2024 по справі 916/1256/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1256/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Дерік М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Дмитрівська, 63) в інтересах держави в особі:

1. Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська область, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83)

2. Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45А)

3. Ізмаїльського управління водного господарства (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Єдності, буд. 87а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 567 231,10 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кривельова Т.М.;

від позивача-1: Куслій Т.Є. - довіреність від 21.02.2024;

від позивачів 2,3: не з`явилися;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

22.03.2024 Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Ізмаїльського управління водного господарства з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія", в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.11.2021 до Договору № 22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Ізмаїльським управлінням водного господарства;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.11.2021 до Договору № 22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Ізмаїльським управлінням водного господарства;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на користь Ізмаїльського управління водного господарства безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 567 231,10 грн;

- стягнути судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.03.2024 відкрито провадження у справі №916/1256/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "24" квітня 2024 р. о 15:30.

10.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, у якому останній просить суд продовжити строк на подання відзиву до 24.04.2024 включно.

24.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 24.04.2024 з`явився прокурор. Інші учасники справи до суду не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 24.04.2024 судом було задоволено клопотання відповідача та продовжено строк на подання відзиву на позов до 24.04.2024 включно.

Крім того, протокольною ухвалою судом відкладено підготовче засідання при розгляді справи на 20.05.2024 о 14:00, а також встановлено строк на подання відповіді на відзив до 13.05.2024.

24.04.2024 до суду від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

13.05.2024 до суду від Ізмаїльської прокуратури Одеської області надійшла відповідь на відзив.

20.05.2024 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшли додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 20.05.2024 з`явився прокурор та позивач-1. Інші учасники справи до суду не з`явилися. У зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одесі та Одеській області в судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2024 о 12:00.

В судове засідання 19.06.2024 з`явився прокурор та позивач -1. Інші учасники справи до суду не з`явилися.

Протокольною ухвалою суд продовжив строк підготовчого провадження, встановив строк на подання заперечення на відповідь на відзив до 28.06.24 та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 08.07.2024 о 15:30.

У підготовче засідання 08.07.2024 з`явився прокурор та позивач -1. Інші сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд протокольною ухвалою від 08.07.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29.07.2024 о 14:00.

29.07.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій останній просить суд у випадку задоволення позову Ізмаїльської окружної прокуратури в частині стягнення з відповідача 567 231,10 грн, або іншої суми, яка буде визначена судом, розстрочити виконання рішення суду в цій частині строком на один рік рівними щомісячними платежами.

Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач зазначає, що наразі у останнього існує величезний дефіцит обігових коштів, який обумовлений суттєвим зниженням рівня оплат споживачами вартості спожитої електричної енергії в умовах воєнного стану, що у свою чергу змусило відповідача здійснювати закупівлю електричної енергію, в тому числі за кредитні кошти.

Також відповідач зазначає, що суттєвий негативний вплив на діяльність ТОВ "ООЕК" мають обставини щодо несвоєчасного виконання своїх грошових зобов`язань перед відповідачем з боку інших учасників ринку електричної енергії.

Крім того, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 109/од-2021 від 09.02.2021 ТОВ "ООЕК" було включено до Переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки області та які формують економічний потенціал області. При цьому, ТОВ "ООЕК" визнано критично важливим підприємством паливно-енергетичного комплексу для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що підтверджується витягами з наказів Міністерства енергетики України № 84 від 09.03.2023 та № 69 від 16.02.2024.

Відповідач також зазначає про відсутність вини відповідача у виникненні даного спору, адже оспорювані додаткові угоди були підписані з боку Ізмаїльського УВГ без будь-яких заперечень, а поставлений товар був отриманий та оплачений останнім.

Таким чином, відповідач зазначає, що примусове стягнення вказаної суми ставить під загрозу належне постачання електричної енергії споживачам, водночас, надання ТОВ "ООЕК" розстрочки виконання рішення суду строком на один рік рівними платежами кожного місяця не матиме настільки сильного негативного фінансового впливу на відповідача та не вплине на стабільність постачання електричної енергії споживачам всього регіону.

29.07.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 29.07.2024 з`явився прокурор та позивач 1. Інші сторони у судове засідання не з`явилися.

Суд протокольною ухвалою від 29.07.2024 оголосив перерву в судовому засіданні при розгляді справи по суті до 04.09.2024 о 14:00.

28.08.2024 до суду від прокуратури надійшло клопотання, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

02.09.2024 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про застосування висновків Верховного Суду.

04.09.2024 в судове засідання з`явився прокурор та позивач 1. Інші сторони у судове засідання не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 04.09.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні при розгляді справи по суті до "30" вересня 2024 р. о 12:00.

30.09.2024 в судове засідання з`явився з`явилися прокурор, позивач 1 та представник відповідача. Інші сторони в судове засідання не з`явилися.

Протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14.10.2024 о 14:00.

14.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання, у якому останній просить суд поновити відповідачу пропущений з поважних причин процесуальний строк для подання інформації з вебсайту ДП "Оператор ринку" на підтвердження коливання, в якій зазначено для порівняння за період ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за період з 01.10.2021 по 10.10.2021 та за період з 23.10.2021 по 31.10.2021.

У судове засідання 14.10.2024 з`явився прокурор та позивач 1. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 14.10.2024 судом поновлено строк на подання вказаної інформації та долучено відповідні докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.10.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

Опрацюванням даних оприлюднених на веб-порталі "Prozorro - публічні закупівлі" прокуратурою встановлено, що Ізмаїльське управління водного господарства 23.10.2021 оголосило про проведення відкритих торгів "Електрична енергія" з очікуваною вартістю 4 000 000,00 грн. Запланований обсяг електричної енергії складав 1 023 015 кВт* год.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-10-23-004101-b переможцем визначено ТОВ "ООЕК" з остаточною ціновою пропозицією 3 986 447,00 грн з ПДВ.

B подальшому, Ізмаїльське УВГ із ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" уклали договір №22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника на суму 3 986 447,00 грн.

Предметом вказаного договору є: електрична енергія, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 "електрична енергія", за ціною 3,2473025 без ПДВ (3,896763 грн з ПДВ) за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 1 023 015 кВт* год, загальною вартістю 3 986 447,00 грн.

Відповідно до п.13.1 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами.

У подальшому до вказаного договору між сторонами укладено ряд додаткових угод:

- №1 від 29.11.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,286049624 грн 1 кВт* год з ПДВ (3,57170802 грн за 1 кВт* год без ПДВ), обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 930 098 кВт*год, ціну договору встановлено у розмірі з 986 446,18 грн, та дія якої розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 26.11.2021;

- №2 від 30.11.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,5432126012 грн 1 кВт* год (3,786010501 грн за 1 кВт* год без ПДВ), обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 877450 кВт*год, ціну договору встановлено у розмірі 3 986 441,9 грн, та дія якої розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 26.11.2021.

Крім того, прокуратурою установлено, що Південним офісом Держаудитслужби відповідно до п.1.3.5.2. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Ізмаїльського управління водного господарства за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, у ході якої перевірено процедуру відкритих торгів UA-2021-10-23-004101-b.

Так, ревізією виконання умов укладених договорів (в частині внесення в них змін) встановлено, що споживачем на порушення п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пп.2 п.13.2. розділу 13 "Строк дії договору та інші умови" договору від 26.11.2021 №22-5077/2 Z ПВЦ про закупівлю електричної енергії у постачальника, внаслідок безпідставного змінення ціни за 1 кВт/год електричної енергії понад 10% з 3,896763 грн до 4,5432126012 грн (із ПДВ) та без документального підтвердження наявності факту коливання ціни електричної енергії на ринку, ІУВГ проведені зайві видатки протягом періоду з листопада по грудень 2021 року у загальній сумі 225 651,94 грн.

Таким чином, Південним офісом Держаудитслужби встановлено, що за даним договором двічі необґрунтовано збільшено ціну за одиницю товару, але при цьому суму зайвих видатків розраховано лише з урахуванням недійсності додаткової угоди №2.

Водночас, прокуратурою встановлено, що додаткову угоду №1 та додаткову угоду №2 до договору №22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 180 ГК України, ст. 653 ГК України, з огляду на що прокуратура просить суд визнані додаткові угоди недійсними з наступних підстав.

Станом на момент підписання договору №22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу у країни та Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, згідно з додатковими угодами №1 та №2 неодноразово змінено істотні умови договору, а саме, збільшено ціну за одиницю товару з 3,896763 за 1 кВт*год до 4,5432126012 за 1 кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії. Фактично ціна збільшилася більше ніж на 16% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі, а саме, додатковою угоду №1 ціну за одиницю товару збільшено з 3,896763 кВт* год. до 4,286049624 кВт* год., що є збільшенням ціни до 10 %, а додатковою угодою №2 ціну за одиницю товару додатково збільшено до 4,5432126012 кВт*год., що загалом є на 16% більше від ціни, встановленої у договорі №22-5077/2 Z ПВЦ.

Так, з метою укладання додаткової угоди №1 від 29.11.2021 постачальником жодних повідомлень споживачу не направлено. Лише у додатковій угоді зазначено, що збільшення загальної вартості договору підтверджується інформацією з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Однак, саме лише посилання на веб-сайт ДП "Оператор ринку" не підтверджує коливання ціни, оскільки неможливо порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін останньою додатковою угодою.

Також, у самій угоді не зазначено, які саме цифри (їх обґрунтування) враховано при встановленні тарифу 4,286049624 грн за 1 кВт* год. (відсоток коливання ціни та обґрунтування застосування саме цього відсотку, тариф на передачу тощо), що виключає можливість надання оцінки законності та обґрунтованості розрахунку, та, відповідно, застосованої збільшеної ціни.

Крім того, жодними документами постачальника не обґрунтовано для замовника пропозицію про підвищення ціни, визначеної у договорі, тобто, чому таке підвищення цін на ринку зумовило неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведено будь-яких причин, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, а також постачальником не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Крім того, відповідачем зазначено у відзиві, що додаткову угоду №1 укладено, виходячи з коливання, яке відбулося за період з 01.10.2021 по 10.10.2021 та за період з 23.10.2021 по 31.10.2021; додаткову угоду №2 - за період з 23.10.2021 по 31.10.2021 та за період з 01.11.2021 по 09.11.2021.

Більш того, усі ці періоди, які використовувалися для підтвердження коливання, мали місце до укладення договору 26.11.2021, що унеможливлює посилання на них як на підставу збільшення ціни, зазначеної у договорі.

З урахуванням того, що дана додаткова угода є недійсною, то й наступна додаткова угода, якою підвищено ціну за одиницю товару, також є недійсною з аналогічних підстав, оскільки істотна умова угоди - ціна, ґрунтується на попередній недійсній угоді, є похідною та застосовувалась для розрахунку збільшення ціни у наступній угоді.

Крім того, прокуратура зауважує, що додаткові угоди укладено з різницею в 1 день (29.11.2021 та 30.11.2021) майже одразу після укладення договору (26.11.2021) та вони починають діяти саме з дати укладання договору (26.11.2021).

Отже, кожна з вказаних додаткових угод поступово збільшує ціну за одиницю товару до 10%, але усі вони починають діяти з 26.11.2021, а отже, фактично, з вказаної дати ціна за одиницю товару збільшилася більше ніж на 10% (майже на 16%).

Відповідно до п.13.1 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції.

Згідно з п. 13 комерційної пропозиції договір укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання.

Згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції, платіжними дорученнями та інформацією, що міститься на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/new/) здійснено оплату у сумі 3 986 441,9 грн за 877 449 кВт*год спожитої електроенергії.

Враховуючи те, що додаткові угоди №1, 2 укладені без достатніх на те підстав і є недійсними, то зобов`язання сторін регулюються договором, і Ізмаїльське управління водного господарства мало сплатити: по 3,896763 грн з ПДВ за 1 кВт*год за 877 449 кВт*год - 3 419 210,8 грн (замість 3 986 441,9 грн).

Отже загальна сума переплати складає 567 231,1 грн (3 986 441,9 грн - 3 419 210,8 грн).

Таким чином, безпідставно сплачені кошти у сумі 567 231,1 грн підлягають поверненню відповідно до ст.216, 1212 ЦК України.

Щодо представництва інтересів Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, прокурор посилається на Положення про Ізмаїльське УВГ, відповідно до якого Держрибагентство здійснює управління, координацію та контроль за фінансово-господарською діяльністю Ізмаїльського УВГ з питань реалізації державної політики щодо гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських меліоративних систем, а також здійснює перевірки та аудит діяльності Ізмаїльського УВГ.

Таким чином, останнє є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах.

3 аналізу положень ч.1,3 ст. 3 Господарського кодексу України, вбачається, що укладення Ізмаїльським управлінням водного господарства додаткових угод за бюджетні кошти за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" є господарською діяльністю останнього, а тому вказане питання віднесено до його компетенції.

При цьому, Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит №59-431вих-24 від 26.01.2024 до Держрибагентства з метою отримання інформації щодо вжитих заходів з питання усунення виявлених порушень, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

Держрибагентством у своєму листі №2-5.2-9/1230-24 від 28.02.2024 повідомлено, що матеріали за попередні роки, коли ІУВГ перебувало у сфері управління Держводагентства, на предмет можливих порушень не вивчалися, жодні заходи не вживалися. Також зазначено, що на ринку електричної енергії України у другому півріччі 2021 року дійсно спостерігалося значне зростання її ціни.

Щодо представництва інтересів Ізмаїльського управління водного господарства прокурор зазначає, що Управління, зокрема, зобов`язане здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до законодавства; забезпечувати цільове і раціональне використання бюджетних коштів; подавати до Держрибагентства бюджетну, фінансову, відомчу, статистичну звітність та іншу оперативну інформацію (п. 2 розділу ІІІ Положення).

Отже, Ізмаїльське УВГ, до відання якого належить забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів, має здійснювати захист законних інтересів держави у цій сфері з метою уникнення незаконного витрачання коштів державного бюджету в результаті укладення оспорюваних додаткових угод в порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Також Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит №59-6632вих-23 від 22.11.2023 на адресу Ізмаїльського УВГ з метою отримання інформації щодо результатів виконання договору №22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021, у тому числі щодо кількості спожитої електричної енергії за вказаним договором та перерахованої оплати окремо за договором і кожною додатковою угодою, підстав зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію відповідно до укладених додаткових угод з наданням належним чином завірених підтверджуючих документів, а також вжитих Ізмаїльським управлінням водного господарства заходів з питання усунення виявленого порушення, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

У своєму листі №451/12 від 29.11.2023 ІУВГ повідомлено, що управління не має можливості надати запитувані інформацію та копії документів, оскільки їх вилучено у ході проведення обшуку.

У зв`язку із вказаним Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено до ІУВГ запит №59-6831вих-23 від 01.12.2023 з метою отримання інформації щодо підстав зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію відповідно до укладених додаткових угод з наданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів, у тому числі листів, довідок тощо; вжитих за вищевказаним фактом ІУВГ заходів з питання усунення виявленого порушення, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

Однак, у своїй відповіді №459/12 від 08.12.2023 ІУВГ повідомлено, що підстави зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію зазначені у додаткових угодах №1, 2.

Інформації щодо вжиття заходів з питання усунення виявленого порушення, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів, не надано.

Щодо представництва інтересів Південного офісу Держаудитслужби прокурор зазначає, що вказані у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави. Згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.

В свою чергу, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, зокрема при здійсненні державних закупівель. Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду і інтересах держави з позовними заявами у разі невиконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

При цьому, Ізмаїльською окружною прокуратурою направлявся запит №59-430вих-24 від 26.01.2024 на адресу Південного офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо вжиття заходів органами Державної аудиторської служби України з питання усунення виявлених порушень у судовому порядку, зокрема, щодо визнання недійсними додаткової угоди №2 та/або додаткової угоди №1 та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби №151507-17/882-2024 від 20.02.2024, офісом заходи з питань усунення виявлених порушень у судовому порядку щодо визнання недійсними додаткових угод не здійснювались.

Вказане свідчить про нездійснення Південним офісом Держаудитслужби, Держрибагентством та ІУВГ захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноважених суб`єктів владних повноважень - вони обізнані про порушення інтересів держави, мають відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертаються.

Порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади.

Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальника, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Ізмаїльська окружна прокуратура на адресу позивачів скерувала повідомлення №59-1365 вих-24, №59-1366вих-24, №59-1364вих-24 від 12.03.2024 про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

Крім того, прокуратура просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду з огляду на наступне.

Прокурор зазначає, що відповідач свідомо, користуючись безвихідною ситуацією для замовника та необґрунтовано посилаючись на коливання ціни на ринку, підвищив ціну за одиницю товару, що призвело до того, що споживач жодного дня не сплачував товар за ціною, яка виявилася найвигіднішою при проведенні відкритих торгів.

Такі дії відповідача є недобросовісними та роблять результат закупівлі невизначеним, що, у свою чергу, тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів та порушення принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, виникнення спору, який є предметом розгляду в межах даної справи, є наслідком неправомірних дій саме відповідача, що має бути взято до уваги судом.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що на підтвердження свого фінансового стану відповідачем не надано жодних підтверджуючих документів щодо залишків коштів на банківських рахунках, а також на те, що, враховуючи рівень інфляції за останні роки та економічну ситуацію у країні, розстрочка стягнення неустойки може спричинити відчутне знецінення отриманих державою коштів, що прямо впливає на матеріальні інтереси країни.

3.2. Доводи Південного офісу Держаудитслужби.

15 грудня 2023 року Південним офісом Держаудитслужби надано відповідь № 151515- 17/5605-2023, якою прокуратуру повідомлено, що відповідно до п.1.3.5.2. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2023 проведено ревізію окремих питань фінансового-господарської діяльності Ізмаїльське управління водного господарства за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, у ході якої перевірено процедуру відкритих торгів UA-2021-10-10-23- 004101-b. Матеріали щодо вищевказаної ревізії були направлені листом від 06.11.2023 №151507-17/5024-2023 до Ізмаїльської окружної прокуратури.

Під час ревізії дотримання законодавства про закупівлі посилання на норми Закону України "Про публічні закупівлі" зроблено з врахуванням змін, які діяли на момент оголошення перевірених процедур закупівлі.

За результатами проведеної процедури відкритих торгів Ізмаїльським управління водного господарство (Споживач) з ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) укладено договір від 26.11.2021 №22-50 5077/2 Z ПВЦ про закупівлю електричної енергії.

Процедуру закупівлі визначено, як відкриті торги за предметом закупівлі: "Електрична енергія ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія". Ревізією дотримання вимог законодавства в частині вибору процедури закупівлі порушень не встановлено.

Тендерну документацію на закупівлю оприлюднено замовником в терміни, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі".

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 08.11.2021 об 00:30 та початок аукціону - 09.11.2021 об 15.08.

Загальна вартість договору становить 3 986 447,00 грн, в тому числі ПДВ - 664 407,83 грн, та споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п.5.1. договору).

Перевіркою зазначеної закупівлі встановлено, що споживачем на порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі2, підпункту 2 пункту 13.2. розділу 13. "Строк дії Договору та інші умови" договору від 26.11.2021 № 22-5077/2 Z ПВЦ про закупівлю електричної енергії у постачальника, внаслідок безпідставного змінення ціни за 1 кВт/год електричної енергії понад 10 відсотків з 3,896763 грн до 4,5432126012 грн (із ПДВ) (додаткова угода від 30.11.2021 №2) та без документального підтвердження наявності факту коливання ціни електричної енергії на ринку, Ізмаїльським управлінням водного господарства проведені зайві видатки протягом періоду з листопада по грудень 2021 року у загальній сумі 225 651,94 грн (з урахуванням суми ПДВ - 45 130,39 гривень).

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 № 550, Південним офісом Держаудитслужби на адресу Ізмаїльського управління водного господарства направлено вимогу щодо усунення виявлених порушень під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності від 06.11.2023 № 151507-14/5023- 2023, у якій Південний офіс Держаудитслужби вимагає забезпечити відшкодування на користь Ізмаїльського управління водного господарства втрат, заподіяних внаслідок проведених видатків на оплату електроенергії ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" в сумі 225 651,94 гривень. Термін надання інформації щодо виконання вказаної вимоги визначений до 06.12.2023.

При цьому, об`єкт контролю проінформований, що відповідно до пунктів 8 та 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", якщо підконтрольною установою не забезпечене виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, орган Держаудитслужби має право звернутися до суду в інтересах держави.

Також позивач зазначає, що за результатами розгляду матеріалів ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ізмаїльського управління водного господарства зареєстровано кримінальне провадження від 18.11.2023 №12023162150001476.

Крім того, позивач зазначає, що Південним офісом Держаудитслужби на адресу Ізмаїльського управління водного господарства було додатково направлено лист від 20.05.2023 №151507-14/2243-2024, щодо усунення виявлених порушень. Термін надання інформації про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів щодо відшкодування порушень - до 24.05.2024.

Матеріали справи не містять відповіді Ізмаїльського управління водного господарства.

3.3. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія".

Віповідач зазначає, що у прокурора відсутні правові підстави для звернення до суду за захистом інтересів держави з огляду на те, що укладення оспорюваних додаткових угод жодним чином не впливає на інтереси держави, а прокурором не доведено законодавчо встановленого факту порушення інтересів держави та бездіяльності уповноваженого органу.

При цьому, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача, оскільки з її сторони бездіяльності не було та прокурором в інтересах Держаудитслужби не заявлено жодних позовних вимог.

Крім того, зі змісту позовних вимог прокурора вбачається, що позов було подано не на захист інтересів Державного агентства меліорації та рибного господарства України, а на захист інтересів Ізмаїльського УВГ.

Таким чином, прокурором не доведено, як саме було порушено інтереси Державного агентства меліорації та рибного господарства України, зважаючи на те, що останнє не є стороною договору № 22-5077/1 Z ПВЦ від 26.11.2021 та оспорюваних додаткових угод; а також не доведено, яким чином задоволення позову прокурора призведе до поновлення нібито порушених прав Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

При цьому, прокурором не було надано належних та допустимих доказів нездійснення з боку Державного агентства меліорації та рибного господарства України своїх повноважень протягом розумного строку, недоведено розповсюдження повноважень Держагентсва стосовно контролю фінансової діяльності Ізмаїльського УВГ на правовідносини, що виникли в минулому, що свідчить про відсутність підстав для звернення із позовом до ТОВ "ООЕК".

Відповідач також зазначає, що Ізмаїльське УВГ не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції контролю у спірних відносинах, у розмінні положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому Ізмаїльське УВГ не є належним позивачем у даній справі і підстави для представлення прокуратурою інтересів держави в особі Управління відсутні.

До матеріалів позовної заяви прокурором додано копії повідомлень в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру": від 12.03.2024 за вих. № 59-1364ВИХ-24, адресованого Південному офісу Держаудитслужби; від 12.03.2024 за вих. № 59- 1365ВИХ-24 адресованого Державне агентство меліорації та рибного господарства України; від 12.03.2024 за вих. № 59-1366ВИХ-24 адресованого Ізмаїльського УВГ.

Проте, відповідач зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 74 ГПК України прокурором не надано доказів отримання позивачам цих повідомлень, а тому прокурором було порушено приписи ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідач також звертає увагу суду на те, що прокурором не було доведено, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Як вбачається з позову, прокурор вказує на те, що з моменту укладення договору ціна збільшилась на 16 %, проте, такі доводи прокурора не спростовують дійсність оспорюваних додаткових угод.

Зі змісту додаткових угод №1-2 вбачається, що зміни до договору були внесені за взаємною згодою сторін.

Так, відповідач посилається на п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладення договору) та зазначає про можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%.

Відповідач вважає, що попри однозначно встановлену можливість декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару, в п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не обмежується підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни, тобто, сторони в договорі про закупівлю можуть щоразу збільшувати ціну за одиницю товару до 10%. Збільшення відбувається під час коливання ціни на товар (електроенергія) пропорційно збільшенню ціни на ринку.

Крім того, враховуючи специфіку ринку електричної енергії та його особливості, Закон України "Про публічні закупівлі" не встановлює обмеження щодо строків зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів.

Таким чином, відповідач вважає, що підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу.

ТОВ "ООЕК" та Ізмаїльським УВГ виконано всі умови передбачені договором та нормами чинного законодавства під час укладення додаткових угод, Підписуючи оскаржувані додаткові угоди сторонами було дотримано порядок внесення змін до договору із належним обґрунтуванням (інформація з сайту ДП "Оператор ринку") необхідності внесення цих змін з приводу коливання вартості електричної енергії на ринку.

При цьому, доводи прокурора щодо ненадання з боку ТОВ "ООЕК" належного обґрунтування та документального підтвердження факту коливання ціни на ринку є необґрунтованими, оскільки умовами договору не передбачено обов`язку ТОВ "ООЕК" надавати споживачу (чи прокуратурі) таке документальне підтвердження. При цьому, інформація, розміщена на сайті ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), знаходиться у відкритому доступі.

Так, в порівнянні середньозважених цін на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за період з 01.10.2021 по 10.10.2021 та за період з 23.10.2021 по 31.10.2021 відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 15,74 %.

Таким чином, сторони домовились збільшити ціну на 9,99% у порівнянні із ціною, встановленою у договорі. У зв`язку із наведеним, сторонами дотримано передбачені законодавцем вимоги щодо внесення змін до істотних умов договору.

30.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду №2, згідно з якою ціна за одиницю товару склала 3,7860105 грн без ПДВ.

При укладенні додаткової угоди № 2 сторони виходили із коливання (зміни) ціни у бік збільшення яке відбувалось після підписання сторонами договору у жовтні - листопаді 2021 року.

Так, в порівнянні середньозважених цін на ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за період з 23.10.2021 по 31.10.2021 та за період з 01.11.2021 по 09.11.2021 відсоток коливання (зміни) ціни у бік збільшення склав + 13,52 %.

Таким чином, сторони домовились збільшити ціну на 9,99% у порівнянні із ціною встановленою у додатковій угоді №1, з огляду на що сторонами не було порушено вимоги законодавства.

Крім того, відповідач не погоджується з вимогами прокурора про стягнення з відповідача 567 231,10 та зазначає, що застосування норми про стягнення коштів у порядку ст. 1212 ЦК України призведе до неправильного застосування судом норм матеріального права, оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як "сплачені з державного бюджету", набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути повернуто відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Водночас, відповідач просить суд у випадку задоволення позову Ізмаїльської окружної прокуратури в частині стягнення з відповідача 567 231,10 грн, або іншої суми, яка буде визначена судом, розстрочити виконання рішення суду в цій частині строком на один рік рівними щомісячними платежами.

Так, відповідач зазначає, що наразі у останнього існує величезний дефіцит обігових коштів, який обумовлений суттєвим зниженням рівня оплат споживачами вартості спожитої електричної енергії в умовах воєнного стану, що у свою чергу змусило відповідача здійснювати закупівлю електричної енергію, в тому числі за кредитні кошти.

Крім того, суттєвий негативний вплив на діяльність ТОВ "ООЕК" мають обставини щодо несвоєчасного виконання своїх грошових зобов`язань перед відповідачем з боку інших учасників ринку електричної енергії.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №109/од-2021 від 09.02.2021 ТОВ "ООЕК" було включено до Переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки області та які формують економічний потенціал області. При цьому, ТОВ "ООЕК" визнано критично важливим підприємством паливно-енергетичного комплексу для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що підтверджується витягами з наказів Міністерства енергетики України № 84 від 09.03.2023 та № 69 від 16.02.2024.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Щодо проведення процедури закупівлі.

Як встановлено з матеріалів справи (т.1, а.с.27-29), 23.10.2021 Ізмаїльське управління водного господарства оголосило про проведення відкритих торгів "Електрична енергія" з очікуваною вартістю 4 000 000,00 грн. Запланований обсяг електричної енергії складав 1 023 015 кВт* год.

Учасниками вказаної процедури зареєструвалися: 1. ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (ТОВ "ООЕК") з остаточною ціновою пропозицією 3 986 447,00 грн. з ПДВ; 2. ТОВ "Оператор Енергії" з остаточною ціновою пропозицією 3 986 447,00 грн. з ПДВ; 3. ТОВ "Газенергоальянс" з остаточною ціновою пропозицією 3 986 447,01 грн. з ПДВ.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-10-23-004101-b, 9.11.2021 переможцем визначено ТОВ "ООЕК" з остаточною ціновою пропозицією 3 986 447,00 грн з ПДВ (т.1, а.с.30-31).

У подальшому, Ізмаїльське управління водного господарства оприлюднило повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія".

У повідомленні про намір укласти договір про закупівлю (т.1 а.с.32-33) вказано наступну інформацію: 1) назва номенклатурної позиції предмета закупівлі - Електрична енергія; 2) код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі - ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія; 3) кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг - 1 023 015 кВт* год; 4) місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Єдності, буд. 87а; 5) строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - до 31.12.2021; 6) джерело фінансування - державний бюджет України, сума 4 000 000 UAH.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю (т.1, а.с.34-36), між сторонами укладено договір 26.11.2021.

4.2. Щодо умов договору.

26.11.2021 між Ізмаїльським управлінням водного господарства (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) укладено договір про закупівлю електричної енергії у постачальника №22-5077/2 Z ПВЦ (т.1 а.с.37-45) та додатки до нього (т.1 а.с.46-53), пунктом 1.1 якого передбачено, що цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" та абз.3,4 п.3.1.7 ПРРЕЕ, що затверджені Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 "електрична енергія", споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Кількість електричної енергії за листопад-грудень 2921 року визначено в обсязі 1 023 015 кВт*год відповідно до додатку 3 до договору "Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чем)".

Пунктами 2.3, 2.4 договору передбачено, що строк постачання електричної енергії з листопада до грудня 2021 року. Місце постачання електричної енергії: згідно додатку №1 "Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу".

Згідно з п.3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до цього договору.

Ціна цього договору на листопад-грудень 2021 року становить 3 986 447 грн, у тому числі ПДВ - 664 407,83 грн. Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується одна ціна електричної енергії.

Згідно з п.5.3 договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, інформаційно відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Відповідно до п.5.5, 5.6, 5.7 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на рахунок. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, зазначений у рахунку, який не може бути меншим 5 банківських днів з моменту отримання його споживачем.

Згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до конання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ми листом(ми)) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) (згідно з ч.6,9 cт.67 Закону України "Про ринок електричної енергії"), з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. №3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії") для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розшукового періоду, в якому відбулися такі зміни;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною мов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, RGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі становлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони можуть внести відповідні зміни разі зміни регульованих цін (тарифів), при цьому, підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо встановлення регульованих цін;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Додатком №1 до договору є заява-приєднання, у якій датою початку постачання електричної енергії визначено 15.01.2021 (т.1 а.с.46), а також затверджено ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єктів (т.1 а.с.47-48).

Додатком №3 до договору є "Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чем)", яким визначено обсяг за рік - 1 023 015 кВт*год (т.1 а.с.49).

Згідно з додатком №2 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника - комерційної пропозиції ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція (т.1 а.с.50-51) ціна на електричну енергію на дату проведення аукціону складає 3,2473025 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

Термін дії договору про закупівлю електричної енергії у постачальника: договір набирає чинності з дати підписання клієнтом заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2021, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання (п.13 комерційної пропозиції).

Додатком №4 до договору є порядок розрахунків (т.1 а.с.52-53).

У подальшому, 29.11.2021 сторонами було підписано комерційну пропозицію ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція (у редакції додаткової угоди №1) (т.1 а.с.55-56) та додаток 3 до договору "Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чем)" (т.1 а.с.57), згідно з якими обсяг за рік становить 930,098 кВт*год, ціна на електричну енергію з 26.11.2021 складає 3,57170802 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

Крім того, 30.11.2021 сторонами було підписано комерційну пропозицію ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція (у редакції додаткової угоди №2) (т.1 а.с.59-60) та додаток 3 до договору "Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чем)" (т.1 а.с.61), згідно з якими обсяг за рік становить 877,450 кВт*год, ціна на електричну енергію з 26.11.2021 складає 3,786010501 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

4.3. Щодо додаткових угод та підстав їх укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами до договору від 26.11.2021 укладено ряд додаткових угод:

- №1 від 29.11.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,286049624 грн 1 кВт* год з ПДВ (3,57170802 грн за 1 кВт* год без ПДВ), обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 930 098 кВт*год, ціну договору встановлено у розмірі 3 986 446,18 грн, та дія якої розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 26.11.2021 (т.1 а.с.54);

При цьому, у пунктах 1 додаткових угод сторони зазначили, що, керуючись п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з п. 13.2. Розділу 13 "13. Строк дії договору та інші умови" умов договору та умов додатку №2 "Комерційна пропозиція ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція" до договору, сторони домовились змінити ціну за електричну енергію в 1 кВт*год не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua).

Відповідачем надано суду інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (т.3 а.с.125-126), з якої вбачається, що середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за добу станом на 1.10.2021-10.10.2021 становила 2 568,15 грн/МВт.год без ПДВ, станом на 23.10.2021-31.10.2021 - 2 972,33 грн/МВт.год без ПДВ.

Середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за добу станом на 23.10.2021-31.10.2021 становила 2 972,33 грн/МВт.год без ПДВ, станом на 1.11.2021-9.11.2021 - 3 374,15 грн/МВт.год без ПДВ.

Матеріали справи містять витяг з акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ізмаїльського управління водного господарства за період з 01.01.2020 до 30.06.2023, з якого вбачається, що ревізією виконання умов укладених договорів (в частині внесення в них змін) встановлено, що споживачем на порушення п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пп.2 п.13.2. розділу 13 "Строк дії договору та інші умови" договору від 26.11.2021 №22-5077/2 Z ПВЦ про закупівлю електричної енергії у постачальника, внаслідок безпідставного змінення ціни за 1 кВт/год електричної енергії понад 10% з 3,896763 грн до 4,5432126012 грн (із ПДВ) та без документального підтвердження наявності факту коливання ціни електричної енергії на ринку, ІУВГ проведені зайві видатки протягом періоду з листопада по грудень 2021 року у загальній сумі 225 651,94 грн.

Таким чином, Південним офісом Держаудитслужби встановлено, що за даним договором необґрунтовано збільшено ціну за одиницю товару, але при цьому суму зайвих видатків розраховано лише з урахуванням недійсності додаткової угоди №2 (т.1 а.с.73-92).

4.4. Щодо виконання договору.

Відповідачем були виставлені рахунки за спожиту електричну енергію (т.1 а.с.69-72), сторонами договору було складено 4 акти прийняття-передавання товарної продукції (т.1 а.с.62-65) та Ізмаїльським управлінням водного господарства сплачено 3 986 441,9 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (т.1 а.с.66-68).

4.5. Щодо представництва прокурором інтересів позивачів.

Ізмаїльською окружною прокуратурою направлявся запит №59-6665вих-23 від 23.11.2023 на адресу Південного офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо вжиття органами Держаудитслужби заходів з проведення моніторингу закупівлі UA-2021-10-23-004101-b, додаткових угод до Договору, усунення виявлених порушень у судовому порядку, надміру сплаченої суми за Договором, а також щодо включення до плану перевірок проведення державногмо фінансового контролю у ІУВГ.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби №151515-17/5605-2023 від 15.12.2023 повідомлено, що відповідно до п.1.3.5.2. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Ізмаїльського управління водного господарства за період з 01.01.2020 по 30.06.2023, у ході якої перевірено процедуру відкритих торгів UA-2021-10-23-004101-b.

Також, Ізмаїльською окружною прокуратурою направлявся запит №59-430вих-24 від 26.01.2024 на адресу Південного офісу Держаудитслужби з метою отримання інформації щодо вжиття заходів органами Державної аудиторської служби України з питання усунення виявлених порушень у судовому порядку зокрема щодо визнання недійсними додаткової угоди №2 та/або додаткової угоди №1 та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби №151507-17/882-2024 від 20.02.2024 повідомлено, що офісом заходи з питань усунення виявлених порушень у судовому порядку щодо визнання недійсними додаткової угоди №2 та/або додаткової угоди №1 за Договором від 26.11.2021 №22-5077/2 Z ПВЦ не здійснювались.

Також, Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит №59-6666вих-23 від 23.11.2023 на адресу Держрибагентства з метою отримання інформації щодо вжитих заходів з питання усунення виявлених порушень, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

У своїй відповіді №2-5.2-9/8104-23 від 29.12.2023 Держрибагентством повідомлено, що про результати опрацювання матеріалів щодо виконання договорів про постачання електроенергії, зазначених у листі Ізмаїльської окружної прокуратури, буде додатково поінформовано.

У подальшому Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит №59-431вих-24 від 26.01.2024 до Держрибагентства з метою отримання інформації щодо вжитих заходів з питання усунення виявлених порушень, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

Держрибагентством у своєму листі №2-5.2-9/1230-24 від 28.02.2024 повідомлено, що матеріали за попередні роки, коли ІУВГ перебувало у сфері управління Держводагентства, на предмет можливих порушень не вивчалися, жодні заходи не вживалися. Також, зазначено, що на ринку електричної енергії України у другому півріччі 2021 року дійсно спостерігалося значне зростання її ціни.

Також, Ізмаїльською окружною прокуратурою направлено запит №59-6632вих-23 від 22.11.2023 на адресу Ізмаїльського УВГ з метою отримання інформації щодо результатів виконання Договору №22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021, у тому числі щодо кількості спожитої електричної енергії за вказаним договором та перерахованої оплати окремо за договором і кожною додатковою угодою, підстав зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію відповідно до укладених додаткових угод з наданням належним чином завірених підтверджуючих документів, а також вжитих Ізмаїльським управлінням водного господарства заходів з питання усунення виявленого порушення, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів.

У своєму листі №451/12 від 29.11.2023 ІУВГ повідомило, що управління не має можливості надати запитувані інформацію та копії документів, оскільки їх вилучено у ході проведення обшуку.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так при зверненні до суду з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами Південний офіс Держаудитслужби, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Ізмаїльське управління водного господарства.

Заявляючи позов в інтересах Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, прокурор зазначає, що останнє здійснює управління, координацію та контроль за фінансово-господарською діяльністю Ізмаїльського УВГ з питань реалізації державної політики щодо гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських меліоративних систем, а також здійснює перевірки та аудит діяльності Ізмаїльського УВГ.

Щодо представництва інтересів Ізмаїльського управління водного господарства прокурор зазначає, що Управління, зокрема, зобов`язане здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до законодавства; забезпечувати цільове і раціональне використання бюджетних коштів; подавати ДО Держрибагентства бюджетну, фінансову, відомчу, статистичну звітність та іншу оперативну інформацію (п. 2 розділу ІІІ Положення).

Також прокурор зазначає, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Південним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 2, 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про державну аудиторську служу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). Укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

При цьому, Південним офісом Держаудитслужби на адресу Ізмаїльського управління водного господарства було направлено лист від 20.05.2023 №151507-14/2243-2024, щодо усунення виявлених порушень. Термін надання інформації про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів щодо відшкодування порушень - до 24.05.2024 (т.2 а.с.). Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджено обставину звернення прокурора до позивачів з повідомленнями про порушення законодавства під час укладення оспорюваних додаткових угод, у відповідь на які Держрибагентство повідомило, що коли ІУВГ перебувало у сфері управління Держводагентства, на предмет можливих порушень не вивчалися, жодні заходи не вживалися. Також зазначено, що на ринку електричної енергії України у другому півріччі 2021 року дійсно спостерігалося значне зростання її ціни.

При цьому, ІУВГ у відповідь на повідомлення зазначило, що підстави зменшення обсягів поставки та підвищення ціни на електричну енергію зазначені у додаткових угодах №1, 2. Інформації щодо вжиття заходів з питання усунення виявленого порушення, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку надміру сплачених коштів, не надано.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби, останнім заходи з питань усунення виявлених порушень у судовому порядку щодо визнання недійсними додаткових угод не здійснювались.

Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до позивачів із повідомленням (т.1 а.с.123-135) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із позовом про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин суд відхиляє клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, а також зауважує, що доводи відповідача фактично зводяться до незгоди з позовними вимогами по суті, що є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без розгляду у порядку ст.226 ГПК України.

5.2. Щодо законодавства, що регулює питання можливості внесення змін до договору про закупівлю.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).

Відповідно до п.8 ч.2 ст.22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині четвертій статті 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 цієї частини).

Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

5.3. Щодо висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Враховуючи необхідність виконання вимог ч.4 ст.236 ГПК України, судом проаналізовано судову практику касаційної інстанції у спірних правовідносинах.

Так Верховним Судом у постанові 13.04.2023 по справі №908/653/22 вказав наступне:

"Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020.".

5.4. Щодо предмету доведення.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вже було зазначено судом, положення п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII прямо передбачають, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

При цьому, суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Отже, виходячи з наведеного, суд зауважує, що предметом доведення та дослідження є обґрунтованість підстав для внесення змін до договору у зв`язку з істотною зміною обставин, а також дотримання визначеного Законом граничного розміру можливого відсоткового збільшення ціни договору.

5.5. Щодо обґрунтованості позову по суті.

Як вже було встановлено судом, згідно з додатком №2 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника - комерційної пропозиції ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція (т.1 а.с.50-51) ціна на електричну енергію на дату проведення аукціону складає 3,2473025 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

Як встановлено судом, фактично збільшення ціни на електричну енергію майже на 16% відбулось у два етапи:

- укладанням додаткової угоди №1 від 29.11.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,286049624 грн 1 кВт* год з ПДВ (3,57170802 грн за 1 кВт* год без ПДВ), обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 930 098 кВт*год, ціну договору встановлено у розмірі 3 986 446,18 грн, та дія якої розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 26.11.2021 (т.1 а.с.54). Тобто, вказаною додатковою угодою сторони домовились збільшити ціну на 9,99% у порівнянні із ціною, встановленою у договорі;

- укладанням додаткової угоди №2 від 30.11.2021, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,5432126012 грн 1 кВт* год (3,786010501 грн за 1 кВт* год без ПДВ), обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 877450 кВт*год, ціну договору встановлено у розмірі 3 986 441,9 грн, та дія якої розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 26.11.2021 (т.1 а.с.58). Тобто, вказаною додатковою угодою сторони домовились збільшити ціну на 5,99% у порівнянні із ціною, встановленою додатковою угодою №1 (на 15,99% у порівнянні із ціною, встановленою у договорі).

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилається на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору, відтак, за доводами відповідача, сторони правомірно за взаємною згодою вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі.

Водночас, з урахуванням положень закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання в бік збільшення.

При цьому, приймаючи до уваги, що внесення змін до договору відбувається на підставі положень ст.652 ЦК України, першочерговим є питання можливості сторін передбачити таку зміну обставин та закласти її у підприємницький ризик.

Оскільки договір укладається за наслідком проведення тендеру та обрання переможця, який фактично запропонував найнижчу ціну, що відповідно є вигідним для покупця електричної енергії, за висновком суду істотність зміни ціни має розглядатися та оцінюватися не у порівнянні з найменшою ціною у період дії договору, а принаймні з ціною, що мала місце станом на момент подачі тендерної пропозиції.

Оцінюючи обґрунтованість підстав для внесення змін до договору шляхом укладання додаткової угоди №1, суд зауважує, що як при укладанні означеної угоди в частині підвищення ціни, так і під час судового розгляду не обґрунтовано, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, відсутні докази того, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як встановлено судом із офіційного веб-сайту ДП "Оператор ринку", середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на момент подачі ТОВ "Оператор Енергії" тендерної пропозиції (23.10.2021) становила 2 738,18 грн/МВт.год без ПДВ.

Проаналізувавши зміст додаткової угоди №1 суд вказує, що остання не містить зазначення щодо коливання ціни на ринку електричної енергії. Натомість як встановлено судом з поданої відповідачем роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", підставою внесення змін у додаткову угоду №1 слугувало зростання середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за період з 01.10.2021 по 10.10.2021 та за період з 23.10.2021 по 31.10.2021 з 2 568,15 грн/МВт.год без ПДВ до 2 972,33 грн/МВт.год без ПДВ.

Проаналізувавши зміст додаткової угоди №2 суд вказує, що остання не містить зазначення щодо коливання ціни на ринку електричної енергії. Натомість як встановлено судом з поданої відповідачем роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", підставою внесення змін у додаткову угоду №2 слугувало зростання середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за період з 23.10.2021 по 31.10.2021 та за період з 01.11.2021 по 09.11.2021 з 2 972,33 грн/МВт.год без ПДВ до 3 374,15 грн/МВт.год без ПДВ.

Аналізуючи покладену в основу додаткової угоди №1 інформацію з сайту ДП "Оператор ринку", суд зауважує, що відповідачем проведено порівняння між ціною за період з 01.10.2021 по 10.10.2021 (2 568,15 грн/МВт.год без ПДВ) та з 23.10.2021 по 31.10.2021 (2 972,33 грн/МВт.год без ПДВ), відсоткове коливання ціни склало + 15,74%.

Аналізуючи покладену в основу додаткової угоди №2 інформацію з сайту ДП "Оператор ринку", суд зауважує, що відповідачем проведено порівняння між ціною за період з 23.10.2021 по 31.10.2021 та за період з 01.11.2021 по 09.11.2021 з 2 972,33 грн/МВт.год без ПДВ до 3 374,15 грн/МВт.год без ПДВ, відсоткове коливання ціни склало + 13,52 %.

Водночас, суд зазначає, що середньозважена ціна за першу декаду жовтня 2021 року є значно нижчою, ніж ціна станом на день подання тендерної документації, та більш того, наведені в відповідачем дані є викривленими, оскільки знову ж таке порівняння ціни за першу декаду жовтня, яка використовується в обох довідках та є незмінною, відбувається відносно різних періодів жовтня та листопада 2021 року, що в свою чергу зумовлює подвійне відсоткове збільшення.

При цьому, зазначені коливання не відображають те, як ціна на товар проколивалася на ринку товару від ціни в договорі від 26.11.2021 і до ціни на момент підписання додаткових угод, а усі ці періоди, які використовувалися для підтвердження коливання мали місце до укладення договору 26.11.2021, що унеможливлює посилання на них як на підставу збільшення ціни, зазначеної у договорі.

Крім того, судом з сайту ДП "Оператор ринку" встановлено, що відповідачем для порівняння обрані періоди, які відображають найвищі та найнижчі значення середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України, що свідчить про штучне збільшення відповідачем відсоткового коливання ціни.

При цьому, суд зазначає, що загальна тенденція ціноутворення не може свідчити про різке коливання ціни, оскільки за обраний відповідачем період мала місце зміна ціни на електричну енергію як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

Вказане також дозволяє зробити висновок про відсутність обґрунтованих підстав для внесення змін до договору додатковими угодами на підставі обраних відповідачем даних з сайту ДП "Оператор ринку".

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про невідповідність додаткових угод №1 та 2 положенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на укладення додаткової угоди №2, ціну за одиницю товару у порівнянні з первісною ціною, встановленою договором, збільшено на 15,99 відсотків.

Суд бере до уваги, що Верховним Судом, зокрема у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021, зроблено правовий висновок, який є обов`язковим для суду за положеннями ст.236 ГПК України, про те, що Законом в редакції до 19.04.2020 встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону, зокрема, у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому в будь-якому випадку, незалежно від кількості додаткових угод, загальна сума збільшення не може перевищувати 10%.

Вказане є самостійною підставою для висновку про невідповідність додаткової угоди №2 положенням ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".

Суд також зауважує, що при укладанні додаткових угод з різницею в один день (29.11.2021 та 30.11.2021), а також визначення у додаткових угодах, дія яких розповсюджується на взаємовідносини, що виникли з 26.11.2021, сторонами фактично здійснено штучне "розбивання" однієї зміни ціни у процедурі закупівлі на 2 додаткові угоди що, за думкою суду, свідчить про недобросовісність поведінки при виконанні договору.

З урахуванням розповсюдження сторонами дії додаткових угод на відносини, що виникли до моменту їх укладання, суд вказує, що застосуванню також підлягають положення ч.3 ст. 632 ЦК України, що унеможливлює внесення змін до договору після його виконання.

Суд також зазначає, що внаслідок розповсюдження дії додаткових угод на попередні періоди фактично не було дотримано умов договору щодо повідомлення Постачальником Споживача про зміну умов договору не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування, що в свою чергу певною мірою позбавляло позивача можливості змінити постачальника електричної енергії з дотриманням положень договору (з повідомленням за 21 календарний день).

Погодження позивача на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки суду щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі.

Крім того, суд також вважає за необхідне відмітити, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 15% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та свідчить про свідоме заниження ним цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на відсутність підстав для зміни договору на підставі ст.652 ЦК України, оскільки така вартість електричної енергії на ринку "на добу наперед" в повному обсязі могла бути закладена в підприємницький ризик при поданні тендерної документації.

При цьому суд зауважує, що відповідач помилково тлумачить положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару, оскільки положення цієї статті не застосовуються лише в частині строків зміни ціни, а й в частині обмежень більш ніж на 10% збільшення ціни за одиницю товару.

Враховуючи викладене, додаткові угоди №1-2 до договору є недійсними в силу статті 41 Закону №922-VIII, та, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже вимоги прокуратури в цій частині підлягають задоволенню.

5.6. Щодо стягнення суми.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором.

Відтак постачання електричної енергії споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021, а саме, з розрахунку 3,896763 грн з ПДВ за 1 кВт*год. Відповідно кошти у сумі 567 231,10 грн отримані відповідачем за товар, який не був поставлений споживачу.

Як було встановлено судом, відповідачем були виставлені рахунки за спожиту електричну енергію (т.1 а.с.69-72), сторонами договору було складено 4 акти прийняття-передавання товарної продукції (т.1 а.с.62-65) та Ізмаїльським управлінням водного господарства сплачено 3 986 441,9 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (т.1 а.с.66-68).

За таких обставин, судом встановлено, що за вказаним договором використано 877 449 кВт*год, що відповідно за ціною, що передбачена договором в первісній редакції, до моменту укладання оспорюваних додаткових угод, мало складати 3 419 210,8 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 567 231,10 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути Ізмаїльському управлінню водного господарства, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Висновок суду щодо кваліфікації вказаних коштів як таких, що підлягають поверненню згідно до ст.1212 ЦК України цілком відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22.

5.7. Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Як вже було зазначено судом, 29.07.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій останній просить суд у випадку задоволення позову Ізмаїльської окружної прокуратури в частині стягнення з відповідача 567 231,10 грн, або іншої суми, яка буде визначена судом, розстрочити виконання рішення суду в цій частині строком на один рік рівними щомісячними платежами.

Відповідно до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Надання розстрочення виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 ГПК України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо (п.п.1,3,4 ст. 331 ГПК України).

Вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Так, розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Суд зазначає, що, вирішуючи питання щодо можливості розстрочення рішення суду, встановленню підлягають, з одного боку, наявність обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк, зокрема, скрутний матеріальний стан боржника, а з іншого наявність доказів, що підтверджують можливість виконання боржником рішення суду у визначений ним строк.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно положень статей 76, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Вирішуючи питання можливості розстрочення виконання судового рішення з підстав наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, на які посилається відповідач, суд враховує, що розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №109/од-2021 від 09.02.2021 ТОВ "ООЕК" було включено до Переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки області та які формують економічний потенціал області. При цьому, ТОВ "ООЕК" визнано критично важливим підприємством паливно-енергетичного комплексу для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що підтверджується витягами з наказів Міністерства енергетики України № 84 від 09.03.2023 та № 69 від 16.02.2024 (т.3 а.с.14-23).

Крім того, суд враховує, що відповідач є підприємством, основним видом діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам всього регіону, що є нагальним та першочерговим для населення.

Відповідачем також надано суду довідку від 12.07.2024, з якої вбачається наявність у учасників ринку електричної енергії заборгованості перед відповідачем у сумі 2 942 908 040,68 грн.

За таких обставин, враховуючи майновий стан заявника та те, що останній є критично важливим підприємством паливно-енергетичного комплексу для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, враховуючи взаємні інтереси та рівновагу сторін, вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у справі №916/1256/24.

На думку суду, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.

Поряд з цим, суд, вирішуючи питання щодо строку розстрочення виконання рішення, враховуючи баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, беручи до уваги також заперечення прокуратури з посиланням на рівень інфляції за останні роки та економічну ситуацію у країні, що може спричинити відчутне знецінення отриманих державою коштів при розстроченні виконання рішення суду, та з урахуванням ч.5 ст.331 ГПК України, доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ООЕК" про розстрочення виконання рішення суду у справі №916/1256/24 в частині безпідставно сплачених бюджетних коштів та розстрочення виконання рішення строком на півроку наступним чином:

- до 14.11.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.12.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.01.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.02.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.03.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.04.2024 - 94 538,60 грн.

6. Щодо судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 29.11.2021 до Договору № 22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Ізмаїльським управлінням водного господарства.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.11.2021 до Договору № 22-5077/2 Z ПВЦ від 26.11.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Ізмаїльським управлінням водного господарства.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Ізмаїльського управління водного господарства (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Єдності, буд. 87а, код ЄДРПОУ 01034202) безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 567 231 /п`ятсот шістдесят сім тисяч двісті тридцять одна/ грн 10 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 14 564 /чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири/ грн 47 коп.

6. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

7. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 по справі №916/1256/24 в частині стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів наступним чином:

- до 14.11.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.12.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.01.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.02.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.03.2024 - 94 538,50 грн;

- до 14.04.2024 - 94 538,60 грн.

8. В задоволенні решти заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	14.10.2024
Оприлюднено	29.10.2024
Номер документу	122568823
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Щавинська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.10.2024 по справі 916/1256/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/1256/24

Рішення від 14.10.2024

Рішення
від 14.10.2024 по справі 916/1256/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ