Ухвала

від 21.10.2024 по справі 921/110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21 жовтня 2024 рокуСправа № 921/110/23УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області судді Руденка О.В.

розглянувши клопотання №02-115/206 від 30.05.2024 /вх. №4427 від 03.06.2024/ арбітражного керуючого Демчана О.І. про зобов`язання колишніх керівників ТОВ "Тіерра" передати бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна

у справі за заявою

кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю Санрайс Логистикс

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра

про банкрутство

за участі арбітражного керуючого Демчана О.І.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2023, серед іншого, відкрито провадження про банкрутство ТОВ Тіерра; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю Тіерра арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

03 червня 2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання №02-115/206 від 30.05.2024 /вх. №4427/ арбітражного керуючого Демчана О.І. про зобов`язання колишніх керівників ТОВ "Тіерра" передати бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна. З огляду на клопотання арбітражного керуючого судом залишено без розгляду його заяву в частині вимог про зобов`язання ОСОБА_1 передати бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна.

В подальшому, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2024 року №2534/0/15-24 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу №921/110/23 розподілено судді Руденку О.В..

Відтак, новим складом суду розглядається клопотання, в частині вимог про зобов`язання колишнього керівника ТОВ "Тіерра" ОСОБА_3 передати бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна.

Хід судового розгляду клопотання, та процесуальні дії, що вчинялися учасниками справи та судом відображені у відповідних судових ухвалах.

21 жовтня 2024 року до матеріалів справи від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшли додаткові пояснення б/н (вх. номер 7966).

В судовому засіданні арбітражний керуючий подане клопотання підтримав, навів власні пояснення на підтвердження викладених у ньому доводів. Зокрема, зазначає, що 15.05.2024 державним виконавцем Першого ВДВС у м. Хмельницькому ЦМУ МЮ Перепелюк О.П. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області від 21.07.2023 по справі №921/110/23 про зобов`язання ОСОБА_4 передати за актом приймання-передачі розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Демчану О.І. бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Тіерра", його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, складено акт державного виконавця від 15.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 особисто, в присутності понятих, повідомив, що : "... ні бухгалтерських документів, ні печатки, ні штампу ТОВ "Тіерра" у нього немає і ніколи не було. Як повідомив ОСОБА_4 , всі документи підприємства знаходяться у ОСОБА_5 (нерозбірливо), який нотаріально оформив на нього фірму.

За повідомленням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 (нерозбірливо) сам з Вінниці".

Зазначений акт державного виконавця, на думку арбітражного керуючого доводить, що ОСОБА_4 був лише номінальним керівником ТОВ "Тіерра", реального управління товариством ніколи не здійснював та будь - яких документів та майно боржника від попередніх керівників ТОВ "Тіерра" не отримував. Наведене, на переконання ліквідатора свідчить, що документи та майно ТОВ "ТІЕРРА" колишній керівник ОСОБА_3 ОСОБА_4 - номінальному керівнику ТОВ "ТІЕРРА", не передавав, останні перебувають у його віданні та підлягають передачі ОСОБА_3 арбітражному керуючому Демчану О.І.

В свою чергу, дослідивши наявні у справі докази суд зазначає про таке.

За викладеними у частині 2 статті 81 ГПК України приписами, у клопотанні про витребування судом доказів, серед іншого, повинно бути зазначено підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

При цьому суд відзначає, що, по-перше, у поясненнях наданих державному виконавцю ОСОБА_4 вказав про знаходження бухгалтерських документів, печатки та штампу ТОВ "Тіерра" не у ОСОБА_3 , а у іншої сторонньої особи.

По-друге, у наявній у справі нотаріально посвідченій заяві свідка від 13 серпня 2024 року ОСОБА_4 стверджує, що він 16.11.2022 прийняв від колишнього керівника ТОВ "Тіерра" ОСОБА_3 печатку товариства, установчі, бухгалтерські документи та все майно, яке належало на праві власності чи перебувало в користуванні ТОВ "Тіерра". За повідомленням ОСОБА_4 , попередні пояснення, надані ним державному виконавцю, є "результатом жахливого збігу обставин", у них він самообмовився та обмовив інших, інформація в акті, за словами ОСОБА_4 , не відповідає фактичним обставинам.

Таким чином, у жодному із цих пояснень ОСОБА_4 не вказав на те що документи, печатки та штампи фактично знаходяться у ОСОБА_3 . До того ж суд звертає увагу на істотні протиріччя у поясненнях ОСОБА_4 , вони є некоректними та суперечливими, а відтак мають дуже низьку доказову цінність для доведення доводів арбітражного керуючого щодо спірних правовідносин.

З даного приводу, у відповідних положеннях процесуального законодавства законодавець закріпив поняття достовірність та вірогідність доказів. Так, за ч.1 ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Доказ визнається судом достовірним, якщо в результаті його дослідження та оцінки з`ясовується, що в ньому містяться відомості, які відповідають дійсності. Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Поняття "достовірність" тлумачиться як "те, що не викликає сумнівів, цілком вірне, точне". Тобто достовірним доказом, буде той доказ, який характеризується точністю, не викликає сумнівів щодо визначення наявності або відсутності фактів (обставин), що відносяться до предмету доказування. В свою чергу, виявлення суперечливих, взаємовиключних відомостей, що містяться у доказах, говорить про недостовірність певного доказу, у даному випадку пояснень ОСОБА_4 та його показів у заяві свідка.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 працював директором ТОВ "Тіерра" у період із 08.102021 по 16.11.2022 року, а ОСОБА_4 , з 17.11.2022 року. На наявних у судовій справі документах, що підписувалися ОСОБА_4 від імені ТОВ "Тіерра" містяться відтиски печатки зазначеного господарюючого суб`єкта. Наведеним спростовуються твердження арбітражного керуючого про те що після звільнення з посади директора ОСОБА_3 не передав своєму наступнику печатки та штампи Товариства.

Таким чином суд констатує, що припущення арбітражного керуючого про те, що бухгалтерська та інша документація боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності знаходяться у ОСОБА_3 є документально не підтвердженими, що слугує підставою для відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого

Інші, долучені до матеріалів справи докази та доводи учасників справи були ретельно досліджені судом, однак наведеного вище висновку вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст. 2, 58-62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 13, 81, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання №02-115/206 від 30.05.2024 /вх. №4427/ арбітражного керуючого Демчана О.І. про зобов`язання колишнього керівника ТОВ "Тіерра" ОСОБА_3 передати бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України та рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 25.10.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

СуддяО.В. Руденко