Ухвала

від 24.10.2024 по справі 127/11941/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11941/22

Провадження 2-зз/127/66/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю Вінницької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про скасування заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, які було вжито при розгляду справи №127/11941/22 за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності.

Заява мотивована тим, що на підставі постанови Верховного Суду від 06.12.2023 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22.06.2023 року скасовано та у задоволенні позову Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності, відмовлено.

Заявниця є спадкоємицею на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 , між якими укладено договір поділу спадщини і відповідно до нього до ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,3600 га, кадастровий номер 0520655900:07:017:0131, на яку було накладено арешт в рамках розгляду цивільної справи №127/11941/22 за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності.

Зважаючи на наявність накладеного ухвалою суду від 10.06.2022 по справі №127/11941/22 на земельну ділянку арешту, який по своїй правовій природі передбачає заборону вчинення будь-яких дій по відчуженню нерухомого майна чи перереєстрації права власності на нього, унеможливлює подальші дії по оформленню спадщини попри відсутність будь-якого спору, заявницю змусило звернутися із даною заявою до суду

08.10.2024року навиконання вимог ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2024 року про витребування доказів, Першою вінницькою нотаріальною конторою на адресу суду надіслано копію спадкової справи №140/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявниця в судове засідання не з`явилася, але надіслала заяву про розгляд справи без її участі, свої вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Представник ВМР ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти заяви про скасування заходів забезпечення позову у даній справі, посилаючись на неправомочність заявниці звертатися із такою заявою в у даній справі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялися судом про дату, час і місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомляли, що, в силу положень ст. 158 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду судом заяви по суті.

Вирішуючи подане клопотання про скасування заходів забезпечення, суд дослідивши матеріали цивільної справи 127/11941/22, матеріали спадкової справи №140/2024, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4, 49 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Підстави забезпечення позову у цивільному процесі визначені ст. 149 ЦПК України, а саме суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У даній справі на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2022 року було вжито заходи забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,3600 га, кадастровий номер 0520655900:07:017:0131, яка перебувала у власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті Першою вінницькою нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №140/2024.

Відповідно до довідки від 12.07.2023 року №916/02-14 та спадкової справи №140/2024, витребуваної судом за клопотанням представника ВМР, судом встановлено, що спадкоємцями на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , між якими укладено договір поділу спадщини і відповідно до нього до ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,3600 га, кадастровий номер 0520655900:07:017:0131, на яку було накладено арешт в рамках розгляду цивільної справи №127/11941/22 за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності.

Як зазначає заявниця у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, в процесі оформлення спадщини заявником 09.07.2024 отримано витяг з ДЗК про земельну ділянку, де містяться відомості про обтяження згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, а саме: вид обтяження: земельна ділянка з кадастровим номером: 0520655900:07:017:0131; документ, який є підставою для виникнення обтяження: ухвала суду, Вінницький міський суд Вінницької області, 10.06.2022 р., справа №127/11941/22.

За умовами ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, з урахуванням зазначеного вище договору про поділ спадщини, заявнику з часу відкриття спадщини належить зазначена земельна ділянка, однак, з метою завершення процедури оформлення права на спадкування необхідно нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину.

Отже, зважаючи на наявність накладеного ухвалою суду від 10.06.2022 по справі №127/11941/22 на земельну ділянку арешту, який по своїй правовій природі передбачає заборону вчинення будь-яких дій по відчуженню нерухомого майна чи перереєстрації права власності на нього, унеможливлює подальші дії по оформленню спадщини попри відсутність будь-якого спору.

Судом в процесі розгляду заяви про скасування забезпечення позову, встановлено наступні обставини вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2022 року було вжито заходи забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,3600 га, кадастровий номер 0520655900:07:017:0131, яка перебувала у власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті Першою вінницькою нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №140/2024.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2023 в задоволенні позову Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності - відмовлено повністю та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі Ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2022 року, а саме: скасовано накладення арешту на земельну ділянку площею 0,3600 га, кадастровим номером 0520655900:07:017:0131, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .

Постановою Вінницькогоапеляційного судувід 22.06.2023р.рішення Вінницькогоміського судуВінницької областівід 14березня 2023року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності задоволено.

Постановою Верховного Суду від 06.12.2023 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 червня 2023 року скасовано. У задоволенні позову Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

Таким чином, з огляду на вищевикладене спір в межах судової справи №127/11941/22 є вирішеним, а тому відпали підстави для існування заходів забезпечення позову, які накладено ухвалою суду від 10.06.2022 у даній справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей14,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 331/3944/18 (провадження № 61-11311св19).

Обґрунтовуючи заяву про скасування ухвали суду про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилається на те, що спір в межах судової справи №127/11941/22 є вирішеним, а тому відпали підстави для існування заходів забезпечення позову, які накладено ухвалою суду від 10.06.2022 та на даний час вжитими заходами забезпечення позову порушено її право на прийняття ОСОБА_1 спадщини, після смерті ОСОБА_2 та здійснення реєстрації права власності та вільне розпорядження земельною ділянкою площею 0,3600 га, кадастровим номером 0520655900:07:017:0131, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому суд з урахуванням змісту статті 158 ЦПК України приходить до висновку, що окрім заявленого клопотання про скасування заходів забезпечення позову заявником, який в даному випадку не є стороною у справі, а являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка була відповідачем по справі, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи, з огляду на те, що існує винятковий випадок, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування, а саме спір в межах судової справи №127/11941/22 є вирішеним, а тому відпали підстави для існування заходів забезпечення позову, які накладено ухвалою суду від 10.06.2022.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що дана заява про скасування заходів забезпечення подана не стороною по справі, суд приходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову з підстав того, що в межах судової справи №127/11941/22 спір є вирішеним, а тому відпали підстави для існування заходів забезпечення позову, які накладено ухвалою суду від 10.06.2022, а тому існують усі підстави для скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 10.06.2022 року у цивільній справі 127/11941/22 за позовом Вінницької міськоїради до ОСОБА_2 ,Головного управлінняДержгеокадастру уВінницькій областіпро визнанняпротиправним таскасування наказу,скасування державноїреєстрації прававласності, а саме: скасувати накладений арешт на земельну ділянку площею 0,3600 га, кадастровий номер 0520655900:07:017:0131, яка перебувала у приватній власності ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 158, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 10.06.2022 року у цивільній справі 127/11941/22 за позовом Вінницької міськоїради до ОСОБА_2 ,Головного управлінняДержгеокадастру уВінницькій областіпро визнанняпротиправним таскасування наказу,скасування державноїреєстрації прававласності, а саме: скасувати накладений арешт на земельну ділянку площею 0,3600 га, кадастровий номер 0520655900:07:017:0131, яка перебувала у приватній власності ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: