Постанова

від 17.10.2024 по справі 305/494/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/494/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цебрик Любомир Васильович, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року (головуюча суддя Марусяк М.О.) у справі №305/494/24 за позовом Карпатського біосферного заповідника до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовної заяви

В лютому2024року Карпатськийбіосферний заповідник звернувся до Рахівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення на користь позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 9515,00 грн.

Позов мотивований тим, що рішенням Рахівського районного суду від 14.11.2022 по справі №305/1120/22 позов ОСОБА_1 до Карпатського біосферного заповідника про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ директора Карпатського біосферного заповідника №132-к від 31.05.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді інспектора охорони природно-заповідного фонду І-ї категорії Марамороського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника з 03.06.2022. Стягнуто з Карпатського біосферного заповідника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50602,50 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в сумі 9515 грн. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06.04.2023 рішення Рахівського районного суду від 14.11.2022 залишено без змін.

Позивач зазначає, що Карпатським біосферним заповідником вказане судове рішення в частині, допущеній судом до негайного виконання, було виконано в добровільному порядку. Так, наказом від 01.12.2022, ОСОБА_1 поновлено на роботі та 15.12.2022, на виконання рішення суду в частині виплати середнього заробітку за 1 місяць, позивачем здійснено виплату на користь ОСОБА_1 у сумі 9515,00 грн.

22.04.2023 Управлінням Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області здійснено безспірне списання коштів згідно виконавчого листа Рахівського районного суду Закарпатської області по справі №305/1120/22 та стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50602,50 грн. - без врахування вже виплаченої суми середнього заробітку за 1 місяць, допущеної судом до негайного виконання у розмірі 9515,00 грн.

Таким чином, позивачем було здійснено виплату на користь відповідача в загальному розмірі 60117,50 грн. Разом із тим, рішенням суду присуджено до стягнення з КБЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50602 грн. 50 коп. Відтак, наявна надмірна виплата коштів у сумі 9515,00 грн. Позивач стверджує, що переплата заробітної плати виникла внаслідок лічильної помилки, оскільки відбулося дворазове нарахування та виплата відповідачеві суми 9515,00 грн. На підставі наказу від 05.05.2023 №121-к відповідача звільнено із займаної посади з 08.05.2023 за згодою сторін на підставі п.1 ст 36 КЗпП України.

Посилаючись на положення ст 1212 ЦК УКраїни, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Карпатського біосферного заповідника безпідставно набуті кошти у розмірі 9515 гривень.

Короткий зміст рішення місцевого суду

Рішенням Рахівського районного суду від 16 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Карпатського біосферного заповідника безпідставно набуті кошти у розмірі 9515 гривень. Вирішено питання судового збору.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем було доведено безпідставне набуття відповідачем коштів у сумі 9515,00 грн, внаслідок лічильної помилки, допущеної при виконанні рішення суду від 14.11.2022 по справі 305/1120/22.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цебрик Л.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.04.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт стверджує, що за вирахуванням податків та зборів відповідач міг отримати лише не більше 40735,01 грн, що підтверджується Листом УДКС України у Рахівському районі від 24.04.2024.

Вважає, що позивач, у порядку ст. 127 КЗПП України, повинен був видати наказ про відрахування із зарплати зайво виплачених коштів, оскільки такі були виплачені під час перебування відповідача на роботі.

У своїх доводах апелянт посилається на ч.1 ст. 1215 ЦК України, згідно з якою не підлягає поверненню безпідставно набут а заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому зазначає, що правильність здійснення розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Зазначає, що судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального закону щодо доступу особи для ознайомлення зі справою та подання відзиву, оскільки рішення судом ухвалено передчасно, тобто до закінчення 15-денного строку з дня отримання представником відповідача доступу до електронної справи. У зв`язку з чим представник відповідача просить поновити строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи Лист УДКС України в Рахівському районі, лист відповідача від 30.01.2023 та реєстр перерахувань на особисті вклади.

Межі розгляду справи апеляційним судом

Відповідно до ч.1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фактичні обставини справи встановлені апеляційним судом

Судом встановлено, що рішенням Рахівського районного суду від 14.11.2022 по справі №305/1120/22 визнано протиправним та скасовано наказ директора Карпатського біосферного заповідника №132-к від 31.05.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді інспектора охорони природно-заповідного фонду І-ї категорії Марамороського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника з 03.06.2022. Стягнуто з Карпатського біосферного заповідника на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 червня 2022 року по 14 листопада 2022 року в сумі 50602,50 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в сумі 9515 грн. Вказане рішення набрало законної сили 06.04.2023 (а.с.8-11).

На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 15.12.2022 було нараховано та виплачено середній заробіток в сумі 9515 грн та сплачено ЄСВ в сумі 2093,30 грн., що підтверджується довідкою №61 Директора Карпатського біосферного заповідника від 27.06.2023 (а.с.17) та розрахунковим листом за грудень 2022 року №52135 (а.с.14).

Також встановлено, що представником ОСОБА_1 адвокатом Цебрик Л,В. 14.11.2022 було отримано виконавчий лист про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в сумі 9515 грн. та 12.12.2022 подано до Управління Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області. У зв`язку з цим Управління Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області направило Карпатському біосферному заповіднику повідомлення від 26.01.2023, у якому, зокрема, запитало інформацію пов`язану з виконанням рішення про стягнення таких коштів (а.с. 12).

Листом від 30.01.2023 Карпатський біосферний заповідник повідомив Управління Державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області, що 15.12.2022 на користь ОСОБА_1 було здійснена виплата в розмірі 9515 грн., до цього листа було додано довідку про нарахування та виплату середнього заробітку ОСОБА_1 та копію наказу про поновлення останнього на роботі (а.с.13).

Проте, згідно з повідомлення від 24.04.2023 Управлінням державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області (а.с.18-21) 22 квітня 2023 року було виконано безспірне списання коштів згідно з виконавчим листом Рахівського районного суду Закарпатської області, виданого 22.12.2022 в справі 305/1120/22 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 50602,50 грн в тому числі:

40735,01 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

9108,45 податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку;

759,04 військовий збір, утриманий із середнього заробітку.

Наказом від 05.05.2023 № 121-к ОСОБА_1 було звільнено з посади з 08.05.2023 за згодою сторін (а.с.22).

У жовтні 2023 року Карпатський біосферний заповідник звернувся до ОСОБА_1 із заявою про добровільне повернення помилково виплачених коштів (а.с.23).

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Цебрик Л.В. вказав, що він подавав до Управлінням державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області відповідну заяву та виконавчий лист про стягнення з Карпатського біосферного заповідника на користь ОСОБА_1 50602,50 грн., проте в цій заяві не вказував, що середній заробіток за один місяць в сумі 9515 грн., в порядку негайного виконання рішення суду, на користь ОСОБА_1 було сплачено у грудні 2022 року.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 фактично було виплачено 9515 грн. та 50602,50 грн., а всього - 60117,50 грн

Застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц (провадження №61-14794св18) зазначено, що: «усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року у справі№ 607/3509/17 (провадження №61-12609св20) зазначено, що: «оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силузаконувиступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення».

У справі, що переглядається, рішенням Рахівського районного суду від 14.11.2022 стягнуто з Карпатського біосферного заповідника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 червня 2022 року по 14 листопада 2022 року в сумі 50602 грн. 50 коп. та допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в сумі 9515 грн. 00 коп.

Зі змісту рішення Рахівського районного суду від 14.11.2022 вбачається, що середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу було визначено за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з врахуванням даних, які вказані у Довідці форми ОК-5 з ПФУ, без віднімання сум податків та зборів.

Отже, вказані в судовому рішенні суми 50602,50 грн та 9515 грн - визначені без віднімання сум податків та зборів, хоча про це і не вказано у резолютивній частині рішення. Податки і збори із суми середнього заробітку, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за вимушений прогул, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.

15.12.2022 на виконання рішення місцевого суду в частині негайного виконання щодо проведення виплати середнього заробітку за один місяць в сумі 9515 грн, Карпатським біосферним заповідником було здійснено виплату в розмірі середнього заробітку за один місяць нараховано 9515 грн., після проведення відрахувань податків та зборів, виплачено 9080 грн. (а.с.14).

22.04.2023 Управлінням державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області при виконанні безспірного списання коштів за виконавчим листом у справі 305/1120/22 з рахунка Карпатського біосферного заповідника на користь ОСОБА_1 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50602,50 грн, з яких було відраховано 9108,45 податок на доходи фізичних осіб, та 759,04 військовий збір (а.с.18).

Визначена в судовому рішенні сума, відповідно до положень закону, зменшилась на суму податків і зборів та, відповідно, виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу склала 40735,01 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Глави 83 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

В апеляційній скарзі заявник посилається на статтю 1215 ЦК України, яка встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи із системного аналізу ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Тобто, відсутність розрахункової помилки та добросовісність набувача презюмується, а тягар доказування наявності розрахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника: за загальним правилом цивільного процесу щодо змагальності сторін.

Як зазначалось вище, 22.04.2023 Управлінням державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області при виконанні безспірного списання коштів за виконавчим листом у справі 305/1120/22, попри те, що Карпатський біосферний заповідник листом від 30.01.2023 повідомив про виплату ОСОБА_1 9515 грн., з рахунка Карпатського біосферного заповідника на користь ОСОБА_1 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50602,50 грн.

Отже, виплата ОСОБА_1 50602,50 грн. не була проведена позивачем добровільно (здійснено безспірне списання коштів), за наявності рахункової помилки, оскільки Управлінням державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області не було враховано проведену виплату в сумі 9515 грн. Також колегія вважає, що набувач грошових сум діяв недобросовісно, оскільки при поданні до Управління державної казначейської служби України у Рахівському районі Закарпатської області виконавчого листа не повідомив, що середній заробіток за один місяць в сумі 9515 грн., в порядку негайного виконання рішення суду, на користь ОСОБА_1 було сплачено у грудні 2022 року.

Доводи апелянта щодо можливості видання позивачем наказу про відрахування із зарплати зайво виплачених коштів у порядку ст. 127 КЗпП України не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивач скористався правом звернення до суду за захистом порушених прав.

Докази, приєднані представником відповідача до апеляційної скарги, не суперечать доказам, наявним у справі, та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Висновки апеляційного суду

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого, відповідач, отримавши у порядку примусового виконання, за рішенням Рахівського районного суду 14 листопада 2022 року (справа305/1120/22) кошти в загальній сумі 60117,50 грн, набув їх частину в розмірі 9515 грн. без достатньої правової підстави. Такі кошти підлягають поверненню, оскільки не були сплачені позивачем добровільно, мала місце рахункова помилка, а відповідач діяв недобросовісно.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п.1 ч. 1 ст 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цебрик Любомир Васильович - залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 жовтня 2024 року.

Головуюча:

Судді: