Ухвала

від 25.10.2024 по справі 361/7505/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7505/24

Провадження № 2/361/5639/24

25.10.2024

У Х В А Л А

25 жовтня 2024 року м. Бровари

суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Київ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області із зазначеним позовом.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді БражникН. М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Київ» простягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, відповідно до ч. ст. 31 Цивільного кодексу України (далі ЦПК України) передано до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, затериторіальною підсудністю.

Проте, Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області ухвалою від 01 жовтня 2024року, керуючись тим, що у позовній заяві ОСОБА_1 хоча і зазначила, що зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 , проте постійно проживає саме у м. Бровари, враховуючи саме її місце перебування, дійшов висновку про передачу справи відповідно до ст. 31 ЦПК України за територіальною підсудністю на розгляд Броварському міськрайонному суду Київської області.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що її слід повернути Новоград-Волинському міськрайонному суду Житомирської області знаступних підстав.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу (ч.9ст. 187 ЦПК України,).

Згідно з ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають зтрудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чиперебування позивача.

Для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача, як того вимагає ч. 1 ст. 28 ЦПК України.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) дійшов висновку про те, що положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи позивача. Тому позови, наведені у ч. 1 ст. 28 ЦПК України, не можуть пред`являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.

Так, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначила у позовній заяві, що зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 тапроживає за адресою: АДРЕСА_2 , проте будь?яких доказів на підтвердження факту проживання у м. Бровари не надала.

Центр обслуговування «Прозорий офіс» Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, на запит судді повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значилась зареєстрованою з 03 листопада 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , знята з реєстрації місця проживання 14 березня 2024 року у зв`язку з вибуттям до с. Велика Глумча Звягельського району Житомирської області (а. с. 42).

Крім того, як вбачається із витягу з реєстру Ємільчинської територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14 березня 2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 49).

Зазначення у позовній заяві ОСОБА_1 , як місця проживання, м. Бровари, саме по собі, без підтвердження належними доказами, для визначення підсудності немає правового значення.

Відтак, будь-які належні докази проживання/перебування ОСОБА_1 на території, що підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області у справі відсутні.

Предмет спору становлять вимоги позивачки, які виникли з трудових правовідносин, підсудність усправі визначалась з огляду на ч. 1ст. 28 ЦПК України, а тому встановивши на підставі належних доказів місце реєстрації ОСОБА_1 , справа направлена за підсудністю Новоград-Волинському міськрайонному суду Житомирської області.

Ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2024 року в апеляційному порядку не оскаржувалась, набрала законної сили, справу направлено за підсудністю до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області для розгляду.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання п.1ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко іСтригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» уп. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого впорядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).

У порушення ст. 31, ч. 2ст. 32 ЦПК України суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Коцюба О.М. ухвалою від01 жовтня 2024 року, ігноруючи ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2024 року, яка набрала законної сили, не прийняв до свого провадження справу, яка була йому надіслана, а повернув назад до Броварського міськрайонного суду Київської області, допустивши спір про підсудність.

Враховуючи вищевикладене, справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Київ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, підлягає поверненню до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2024 року, яка набрала законної сили.

Керуючись ст. ст.28,31,32,187,258-261,353 ЦПК, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Київ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, повернути до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області для розгляду за територіальною підсудністю відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2024 року, яка набрала законної сили.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.М. Бражник