Ухвала

від 28.10.2024 по справі 554/9846/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.10.2024Справа № 554/9846/17 Провадження № 1-кс/554/11040/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №12017170000000423 від 22.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170000000423 від 22.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.01.2000 року здійснено запис в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РАССВЕТ" (СТОВ "РАССВЕТ") і таким чином проведено державну реєстрацію юридичної особи якій надано ідентифікаційний код юридичної особи 00707171.

Місцезнаходження юридичної особи АДРЕСА_2 .

Відповідно до Статуту СТОВ «РАССВЕТ» в редакції 2000 р., засновниками (учасники) юридичної особи являлися ОСОБА_7 з часткою статутного капіталу 33,33% у еквіваленті 2466,66 грн та ОСОБА_8 з часткою статутного капіталу 66,66% у еквіваленті 4933,34 грн.

Органом управління юридичної особи СТОВ «РАССВЕТ» являвся генеральний директор ОСОБА_8 , який відповідно до Єдиного державного реєстру, рахувався керівником і підписантом, тобто особою обраною і призначеною, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, та особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Так, в червні 2014 року громадянин ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з групою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які мали на меті протиправне заволодіння майном підприємства СТОВ «РАССВЕТ», у тому числі часткою засновника, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів зазначеного Товариства.

З цією метою, реалізуючи злочинний намір, з корисливих мотивів, ОСОБА_9 особисто 03.06.2014 року подав до державного реєстратора реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_10 документи для здійснення державної реєстрації змін до установчих документів СТОВ «РАССВЕТ», що пов?язані із внесенням змін до складу засновників.

Для проведення відповідної реєстраційної дії, державному реєстратору ОСОБА_10 було надано ОСОБА_11 завідомо підроблені документи: протокол загальних зборів СТОВ «Рассвет» від 03.06.2014 року (яким підтверджувався вхід ОСОБА_9 до складу засновників СТОВ «Рассвет») додаток до вказаного протоколу, заява від імені керівника підприємства ОСОБА_8 , (яка підтверджувала переуступку корпоративних прав ОСОБА_12 ) та наказ про звільнення ОСОБА_8 .

Державний реєстратор ОСОБА_10 на підставі зазначених документів, без ОСОБА_8 - особи уповноваженої представляти юридичну особу СТОВ «Рассвет» у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи за довіреності, провела реєстраційну дію N?14671050015000243 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет» шляхом вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про засновника ОСОБА_8 та додання запису про засновника ОСОБА_13 . Вказана реєстраційна дія була фактично проведена державним реєстратором 04.07.2014 року.

Відповідно до висновку комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів № 9011/9128 від 22.08.2014 року та судово-технічної експертизи документів N? 9289 від 24.10.2014 року, у документах які були подані ОСОБА_11 до державного реєстратора, а саме в протоколі загальних зборів СТОВ «Рассвет» від 03.06.2014 року, додатку до вказаного протоколу, заяві від імені керівника підприємства ОСОБА_8 , у наказі про звільнення ОСОБА_8 , підписи від імені директора підприємства ОСОБА_8 виконані іншою особою.

Таким чином, ОСОБА_9 протиправно заволодів майном підприємства СТОВ «Рассвет», у тому числі часткою засновника і учасника ОСОБА_8 в розмірі 66,66% статутного капіталу зазначеного Товариства, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів зазначеного підприємства, та заподіяв матеріальну шкоду в розмірі 10 224 614, 06 грн., яка станом на 03.06.2017 року являється у великому розмірі.

В подальшому ОСОБА_9 заздалегідь розробив та узгодив з іншими невстановленими учасниками свій злочинний план, направлений на приховання злочинного походження майна СТОВ «Рассвет», а також прав на це майно, та його володінням, достовірно знаючи, що він не являється правомірним володільцем такими правами і майном СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », продав часту 66,66% статутного капіталу СТОВ «Рассвет» ОСОБА_14 і таким чином здійснив фінансову операцію, тобто правочин з майном СТОВ «Рассвет», яке було одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

Після цього, 04.07.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_10 проведено реєстраційну дію № 14671050016000243 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет» шляхом вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про засновника ОСОБА_13 та додання запису про засновника ОСОБА_14 .

Крім того, 04.07.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_10 також проведено реєстраційну дію № 14671050017000243 про внесення змін до відомостей про юридичну особу - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Рассвет», що не пов?язані зі змінами в установчих документах, шляхом вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про керівника та підписанта ОСОБА_8 та додання запису про керівника та підписанта ОСОБА_14 , що підтверджує неправомірність дій ОСОБА_15 03.06.2014 оскільки він не являвся правомочною особою - підписантом, яка мала право здійснювати зміни в установчих документах СТОВ «Рассвет».

Окрім цього, згідно висновку №7616 судово-технічної експертизи від 22.09.2015 року, у документах, на підставі яких внесені зміни керівників та засновників СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: протоколі загальних зборів учасників (засновників) СТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та картки продовження форми 3; наказі про призначення генерального директора ОСОБА_15 від 04.06.2014 року; статуті СТОВ «Рассвет», затвердженого загальними зборами учасників СТОВ «Рассвет»; протоколі від 03.06.2014 року за підписом ОСОБА_15 ; реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу; протоколі загальних зборів учасників (засновників) СТОВ «Рассвет» від 03.07.2014 року та додатку до вказаного протоколу; наказі про звільнення генерального директора ОСОБА_15 ; наказі про призначення генерального директора ОСОБА_14 , стоять відтиски кліше іншої печатки підприємства СТОВ «Рассвет», місце знаходження якої не встановлено.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у протиправному заволодінню майном підприємства, у тому числі часткою засновника, учасника, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, за попередньою змовою осіб, які заподіяли велику шкоду, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 206-2 КК України

Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні фінансової операції, правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження майна чи володіння ними, прав на таке майно, джерела його походження, так само набуття, володіння або використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 209 КК України.

29.06.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209 КК України:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, освіта вища, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 ,

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення ОСОБА_15 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:

-протоколами допиту свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;

-протоколом допиту свідка державного реєстратора ОСОБА_10 ;

-протоколами допитів в якості свідків співробітників СТОВ «Рассвет», а саме: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;

-протоколом допиту свідка юриста (помічник адвоката ОСОБА_25 ) ОСОБА_26 ;

-протоколом допиту свідка головного бухгалтера СТОВ «Рассвет» ОСОБА_27 ;

-висновком комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №9011/9128 від 22.08.2014;

-висновком судово-технічної експертизи документів №9289 від 24.10.2014;

-висновком судово-економічної експертизи №1478/1479 від 22.02.2017;

-речовими доказами підробленими документами: протоколом загальних зборів СТОВ «Рассвет» від 03.06.2014, додатком до вказаного протоколу, заявою від імені керівника підприємства ОСОБА_8 , наказом про звільнення ОСОБА_8 ,

а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні вказала, що заперечує проти задоволення клопотання з огляду на те, що це суперечить інтересам її підзахисного, просить обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п.п.1, 2, 3, 4 ,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_9 може:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Доказом тогоє даніпро те,що підчас досудовогорозслідування,за місцемреєстрації ОСОБА_9 відсутній. Крім того, отримано достовірну інформацію про те, що він емігрував до США і постійно проживає у Брукліні, ОСОБА_28 , а 21 липня 2006 року отримав громадянство вказаної країни.

2) незаконно впливати на свідків (потерпілих), зокрема осіб, які надали викривальні покази, шляхом спонукання останніх до їх зміни у кримінальному провадженні.

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно доч.2ст.177КПК Україниустановлено,що підставоюзастосування запобіжногозаходу підозрюваному ОСОБА_12 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, який в аспекті кримінально-правової кваліфікації відносяться до категорії тяжких, а також те, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Так, ОСОБА_9 побоюючись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватим, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєнні злочини.

Тому,після повідомлення ОСОБА_12 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, будучи ознайомленим зі змістом підозри надасть йому змогу перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків, шляхом тиску та спонукання останніх до зміни показів у кримінальному провадженні, а також знищити важливі для слідства документи.

Підозрюваний ОСОБА_9 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішення, у тому числі вирок суду, оскільки підозрюваний є працездатним, має стан здоров`я достатній для вчинення ним активних дій та аналогічних злочинів.

Відповідно до п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенніпитання прозастосування відносно ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прошу суд врахувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Інші більшм`які запобіжнізаходи неможливо застосуватидо підозрюваного ОСОБА_15 з наступних причин:

-особисте зобов`язання -не можливозастосувати узв`язку зтим,що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків незаконно впливати на свідків, шляхом тиску та спонукання останніх до зміни показів у кримінальному провадженні. Також не можливо застосувати особисте зобов`язання через те, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків та через необхідність дотримання принципів співмірності між тяжкістю злочину та м`яким характером цього запобіжного заходу;

-особиста порука на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_15 ;

- домашній арешт не можливозастосувати узв`язку зтим,що підозрюваний ОСОБА_9 підлягає постійномувізуальному контролюз метоюзапобігання вчиненнювищевказаним ризикам.Окрім того, ОСОБА_9 незважаючи на наявністю місця реєстрації, фактично за даною адресою не проживає.

Перебуваючи на волі матиме можливість продовжувати свою злочинну діяльність.

-застава не можливозастосувати до ОСОБА_15 у зв`язку з тим, що він і надалі продовжуватиме свою злочинну діяльність, матиме можливість здійснювати тиск на учасників процесу для зміни на його користь показів або відмови від дачі показань.

У разізастосування допідозрюваного ОСОБА_15 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування, підозрюваного ОСОБА_15 , 22.09.2017 оголошено у розшук, про що винесено відповідну постанову.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 15.01.2020 року (справа №554/9846/17, провадження №1-кс/554/1025/2020) відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12017170000000423.

З урахуванням вищевикладених обставин, на адресу сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Полтавській області направлено звернення щодо надсилання запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення відносно громадянина України ОСОБА_6 , розшукуваного за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, перебаченого ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

Після вивчення звернення Полтавська обласна прокуратура повідомила про те, що вище вказана ухвала Октябрського районного суду м. Полтава від 15.01.2020 року (справа № 554/9846/17, провадження № 1-кс/554/1025/2020) не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Відтак, з метою безперешкодного завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом у найкоротші строки, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,є необхідність застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, частиною 6ст. 193 КПК Українивстановлено особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук. Специфікою є те, що таке рішення слідчий суддя, суд приймає за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, а запобіжний захід лише обирається, а не застосовується.

У зазначеній норміКПКзаконодавець прямо передбачив, що у випадку оголошення особи у міжнародний розшук слідчий, прокурор (процесуальний керівник) звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не про його застосування. Водночас, відповідно до вимог частини 3статті 183 КПК Українислідчий суддя, суд лише при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. Це питання розглядається після затримання особи, до якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження (частина 6статті 193 КПК України). Невиконання хоча б однієї з указаних умов унеможливлює розгляд питання про застосування обраного запобіжного заходу. Про правильність такої позиції свідчить вимога частини 1статті 193 КПК Українищодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу лише у присутності підозрюваного, обвинуваченого. Розгляд судом цього питання без доставки особи до місця кримінального провадження тягне за собою порушення вимог Закону, зокрема загальних засад кримінального провадження - змагальності та безпосередності.

Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при постановленні ухвали про обрання цього запобіжного заходу слідчий суддя не зобов`язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК, а також дату закінчення дії ухвали (як практичний приклад застосування даних норм можна навести ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30.05.2014 в справі № 552/3097/14-к).

При цьому, слід зазначити, що чиннийКримінальний процесуальний кодекс Українине визначає, у який саме спосіб має бути доведено факт перебування особи у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку особи має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (аналогічної позиції дотримується, до прикладу, Київський апеляційний суд у винесеній в ухвалі від 22.04.2019 в справі № 760/30799/18).

Тобто, виходячи з аналізу як міжнародно-правових норм законодавства так і Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування правових норм, передбачених у процесі екстрадиції особи, необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без визначення будь-яких інших альтернатив чи зобов`язань.

Особа, яка затримана компетентними органами іноземної держави до моменту передачі запитуючій стороні перебуває під вартою та до вказаної особи не може бути застосоване право внесення застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки це право підозрюваний може реалізувати лише на території України, у разі застосуванням судом до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою (з можливістю внесення застави).

У разі визначення застави розшукуваній особі, зазначене не відповідатиме вимогам міжнародно-правових норм, спрямованих на прийняття рішення про видачу (екстрадицію) правопорушника та, в цілому, унеможливлює його виконання іноземною державою.

Крім того, зазначення строку дії такої ухвали, винесеної відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, є необґрунтованим, оскільки зазначення строку дії ухвали передбачена для ухвал, якими застосовано запобіжний захід, а ухвала про обрання запобіжного заходу діє з моменту затримання особи та доставки її в суд для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у передбачені законом терміни.

З урахуванням того, що розшукувана особа перебуває за межами України, то у випадку встановлення її місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до неї будуть застосовані правові процедури, передбачені міжнародними договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлені інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Виходячи з аналізу як міжнародно-правових норм так і КПК України щодо застосування правових норм, передбачених у процесі екстрадиції особи, необхідний документ про тримання особи під вартою, без визначення будь-яких альтернатив чи зобов`язань.

Таким чином, законодавцем чітко передбачено порядок обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обов`язковою умовою реалізації прийнятого рішення про міжнародний розшук з метою екстрадиції. Зазначена вимога передбачена Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року. Оскільки основною умовою екстрадиції /видачі / особи є її тримання під вартою, то вирішення даного питання в іншому порядку ніж визначеному ч. 6ст. 193 КПК Україниє істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та спричинить по закінченню терміну дії ухвали необхідність неодноразових повторних звернень органу досудового розслідування до слідчого судді та компетентних органів відповідної іноземної держави протягом періоду часу розгляду останніми запиту про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 в Україну.

На підставі викладено, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.181,183,193,196 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання задовольнити.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1