Постанова

від 15.10.2024 по справі 914/3566/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа №914/3566/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

Секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін: не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області № бн від 09.07.2024 (вх. суду від 09.07.2024 № 01-05/1951/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 (повний текст складено 03.06.2024, суддя О.З. Галамай)

у справі № 914/3566/23

за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, м. Пустомити Львівської області

про: стягнення 854 057, 98 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про стягнення 854 057,98 грн збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час перевірки встановлено забір відповідачем підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземних вод).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 у справі № 914/3566/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області 854 057, 98 грн збитків та 12 810, 87 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

При ухвалені рішення суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи наявний, зокрема, підписаний відповідачем акт перевірки без зауважень та відсутні докази оскарження проведеної позивачем перевірки.

Таким чином, місцевий господарський суд констатував, що матеріалами справи підтверджено факт самовільного використання водних ресурсів відповідачем без спеціального дозволу на користування надрами із сердловин №1,2 водозабору Хоросно, що є визначальним в межах цієї справи.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Комунальне підприємство Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.24 року у справі №9 14/3566/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Скаржник зазначає, що акт перевірки підписаний юристом, який не є уповноваженою особою на отримання, підписання та ознайомлення розпорядчих документів контролюючих органів, такою особою є керівник підприємства.

Крім цього, акт базується на недостовірному доказі довідці КП «Пустомитиводоканал» від 16.09.2021, яка отримана поза межами терміну передбаченого державним наглядом та у акті міститься помилка, зокрема, заначено початок періоду користування надрами - 15.09.2021.

Водночас апелянт вказує, що Держекоінспекцією в межах підготовчих засідань не було долучено ні наказу, ні направлення на перевірку відповідача, що свідчить про неповноту проведення такої та здійснену з порушенням норм ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Державна екологічна інспекція у Львівській області відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2024 справу № 914/3566/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 поновлено Комунальному підприємству Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області № бн від 09.07.2024 (вх. суду від 09.07.2024 № 01-05/1951/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 у справі № 914/3566/23.

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено на 10.09.2024.

10.09.2024, у зв`язку із надходженням на адресу суду клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, суд відклав судове засідання на 15.10.2024.

У судове засідання 15.10.2024 сторони явки уповноважених представників не забезпечили, апелянт повторно подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із з неможливістю прибути керівника КП «Пустомитиводоканал» у судове засідання.

З приводу заявленого клопотання, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2022 у справі №260/4504/20 виклав правову позицію, відповідно до якої судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою.

Колегія суддів вказує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Крім того, в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 10.09.2024 вказано, що неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.

Таким чином, реалізуючи свої дискреційні повноваження, враховуючи процесуальні строки справи, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

22 травня 2014 року Державна служба геології та надр України видала Комунальному підприємству Пустомитиводоканал спеціальний дозвіл № 4536 на користування надрами назва родовища: водозабір «Хоросно» (свердловини №№1,2), які знаходяться між селами Семенівка та Хоросно терміном на 5 років.

Листом від 11.02.2020 КП «Пустомитиводоканал» звернулось до Управління з надання надр у користування та ліцензування Державної служби геології та надр України з проханням погодити можливість надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону Хороснянського родовища питних підземних вод в Пустомитівському районі Львівської області з метою видобутку підземних вод.

У відповідь на вказаний лист Державна служби геології та надр України зазначила, що за результатами опрацювання отриманих від підприємств матеріалів виявлено недоліки, тому заява КП «Пустомитиводоканал» щодо надання спеціального дозволу на користування надрами підлягає поверненню

27.03.2020 КП «Пустомитиводоканал» звернулось до Управління з надання надр у користування та ліцензування Державної служби геології та надр України з проханням погодити можливість надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону Хороснянського родовища питних підземних вод в Пустомитівському районі Львівської області з метою видобутку підземних вод.

Листом від 19.05.2020 Державна служба геології та надр України повернула КП «Пустомитивіодоканал» заяву з доданими до неї документами щодо отримання спеціального дозволу повернула відповідачу, у зв`язку з наявністю зауважень.

Інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал», проведеною у період з 09.09.2021 по 15.09.2021, встановлено, що з 22.05.2019 КП «Пустомитиводоканал» здійснював порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме проводив самовільне використання водних ресурсів при відсутності дозвільного документа спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) із свердловин №1, №2, які розміщені між селами Семенівка та Хоросно (водозабір «Хоросно») та використовуються для забезпечення питних і санітарно-гігієнічних потреб, виробничих потреб населення та підприємств м. Пустомити.

Згідно з наданої довідки КП «Пустомитиводоканал» №149 від 15.09.2021, в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з 23.05.2019 до 13.09.2021, підприємство самовільно підняло та використало із свердловин №1, №2 водозабір «Хоросно» - 674691,3 м3 підземних вод.

Позивач за наслідками проведення перевірки склав акт № 665/04/928 від 15.09.2021.

Акт отримано для ознайомлення юристом КП «Пустомитиводоканал» Чорнобай Л.В. 15.09.2021.

Надалі позивач скерував відповідачу претензію № 178 від 23.10.2021 на суму 854 057, 98 грн. Додатком до претензії є розрахунок збитків, розрахованих відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 23.05.2019 по 13.09.2021.

Враховуючи відсутність добровільної сплати збитків на суму 854 057, 98 грн, позивач звернувся до суду про стягнення з їх відповідача у примусовому порядку.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, зокрема, земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Згідно статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Приписами ст. 21 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України).

Термін дії дозволу КП «Пустомитиводоканал» на користування надрами, виданого відповідачу 22.05.2014 терміном на 5 років, закінчився 22.05.2019.

Відповідно до ч.3 ст.16 Кодексу України про надра, подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку (ч.12 ст. 16 Кодексу України про надра).

Слід зазначити, що відповідач скеровував листи щодо погодження надання дозволу на користування надрами у 2020 році, проте такі повернуто підприємству, враховуючи виявлені недоліки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. (ч. 6 ст. 7 вказаного Закону).

У постанові Верховного Суду від 23.02.2024 у справі № 400/3940/21 зроблено висновок про те, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про, зокрема, виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Щодо доводів апелянта про помилку у акті, а саме у даті визначення початку періоду користування надрами з 22.05.2019, то суд робить висновок що така є технічною (правильна дата з 23.05.2019) та не впливає на розрахунок розміру збитків, оскільки при розрахунку брався до уваги період з 23.05.2019 по 13.09.2021.

Крім цього, самим ж відповідачем надано довідку №149 від 15.09.2021, з якої вбачається, що в період з 23.05.2019 до 13.09.2021, підприємство підняло та використало із свердловин №1, №2 водозабір «Хоросно» - 674691,3 м3 підземних вод.

При цьому, матеріали справи не містять та відповідач не надав наявності у нього спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 23.05.2019 до 13.09.2021.

Водночас наявний у матеріалах справи акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 450 від 26.11.2019 «Про затвердження Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів».

Акт отримано для ознайомлення та підписано без зауважень юристом КП «Пустомитиводоканал» Чорнобай Л.В. 15.09.2021.

Стосовно доводів апелянта про те, що акт підписаний юристом, який не є уповноваженим на підпис такого, то колегія суддів зауважує, що окрім підпису юриста, акт перевірки містить також відтиск печатки КП «Пустомитиводоканал».

Слід зазначити, що наявність печатки на акті, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що підписання такого акту відповідало волі особи, від імені якої підписано документ та проставлено печатку .

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 № 918/780/18.

Крім цього, акти отримані представником КП «Пустомитиводоканал» ще у 2021 році, позивач у цій справі звернувся до суду в квітні 2024 року. У матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна було б зробити висновок, що відповідач ставить під сумнів складений акт за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Пустомитиводоканал» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідно до обставин справи, не спростованих відповідачем, факт самовільного надрокористування (користування без спеціального дозволу) свідчить про протиправність поведінки відповідача; наявність шкоди виражена у заподіянні збитків, розрахованих відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 (надалі по тексту Методика), на суму 854 057, 98 грн; причинний зв`язок проявляється у наслідках заподіянні збитків відповідачем при вчиненні протиправних дій, як зазначено вище. Вина відповідача презюмується. У справі, що розглядається, відповідач наявність вини не спростував.

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Розділом 9 Методики регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.), (23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3).

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Як було зазначено, відповідно до довідки КП «Пустомитиводоканал» від 15.09.2021, за період з 23.05.2019 по 13.09.2021 із водозабору «Хоросно» забрано та використано 674 691, 3 м3 підземних вод.

Тобто добове видобування води становило більше, ніж 300 м3/добу, тому відбувалося самовільне користування надрами.

Перевіривши розрахунок збитків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий є правильний.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні та відповідач не надав доказів на підтвердження наявності у нього діючого спеціального дозволу на користування підземними водами у період з 23.05.2019 по 13.09.2021, оцінюючи вищевказані докази в сукупності, колегія суддів доходить висновку про підставне задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 у справі № 914/3566/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Пустомитиводоканал Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області № бн від 09.07.2024 (вх. суду від 09.07.2024 № 01-05/1951/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 у справі № 914/3566/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 25.10.2024.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець