УХВАЛА
25 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 361/6279/14-ц
провадження № 61-13696 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 22, 23 серпня та 10 жовтня 2024 року у справі за позовом садівничого товариства «Тепличник» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у попередній стан,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року садівниче товариство «Тепличник» (далі - СТ «Тепличник») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у попередній стан.
Броварський міськрайонний суд Київської області заочним рішенням від 05 грудня 2014 року позов СТ «Тепличник» задовольнив.
Зобов`язав ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний до використання стан зайняту без правових підстав земельну ділянку, а саме знести самовільно зведені на ній споруди та видалити посаджені на ній зелені насадження за власний кошт.
Зобов`язав ОСОБА_1 перемістити ділянки паркану відповідно до схеми проектних та фактичних меж земельних ділянок.
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, яку ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 15 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Не погодившись із заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, ОСОБА_1 оскаржила їх в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 05 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 січня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
18 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2023 рокувідмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року у справі за позовом СТ «Тепличник» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у попередній стан, оскільки вказані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню (провадження № 61-1269ск23).
27 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 17 березня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-1269ск23).
23 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-1269ск23).
08 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 27 листопада 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-15919ск23).
31 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-11309ск24).
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, яку в подальшому ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику (провадження № 61-11309ск24).
До Верховного Суду 14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 22, 23 серпня та 10 жовтня 2024 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Щодо оскарження заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року та ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом постановлено ухвали від 27 лютого, 17 березня, 14 квітня, 27 листопада 2023 року, від 22 серпня 2024 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ці самі судові рішення - заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року.
ОСОБА_1 скористалася передбаченим законом правом на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та є ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого в черговий раз подає касаційну скаргу на ті ж судові рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо оскарження ухвал Верховного Суду від 22, 23 серпня та 10 жовтня 2024 року
Згідно із статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки, ухвали Верховного Суду від 22, 23 серпня та 10 жовтня 2024 року не входять до переліку судових рішень, які є предметом оскарження у касаційному порядку, тому у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 22, 23 серпня та 10 жовтня 2024 року слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу заявника на те, що касаційна скарга не містить посилань на оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, яку ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктами 1, 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом садівничого товариства «Тепличник» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та приведення земельної ділянки у попередній стан, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2014 року, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року та ухвали Верховного Суду від 22, 23 серпня та 10 жовтня 2024 року - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 29.10.2024 |
Номер документу | 122603140 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Білоконь Олена Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні