Постанова

від 22.10.2024 по справі 761/23090/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/23090/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14801/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Кондратенко О.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Данилюк Вікторії Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року, про відмову у відкритті провадження, постановлену у складі судді Кондратенко О.О., у справі №761/23090/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Зазначила, що вона є спадкоємицею її померлої матері ОСОБА_2 . З метою оформлення спадкових прав вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лілякевич А.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва їй було відмовлено в зв`язку з відсутністю факту належності правовстановлюючого документа на спадкове майно та в зв`язку з невизначеною часткою в спільному праві власності на квартиру. Вказує, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю необхідно їй для отримання спадщини. Інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно відсутні, спору про право на час звернення до суду не має. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила встановити факт належності померлій - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору купівлі-продажу нерухомості від 27 січня 1997 року, зареєстрованого 23 січня 1997 року Київською універсальною біржею за реєстровим №С4001/535, а саме, квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року відмовлено у відкриті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, адвокат Данилюк В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження з тих підстав, що зі змісту заяви вбачається спір про право. Зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна померлої матері ОСОБА_2 . Крім ОСОБА_1 спадкоємцями є донькапомерлої - ОСОБА_3 та чоловік померлої - ОСОБА_4 , які відмовились від прийняття спадщини в установлений законом строк, згідно заяв, що зберігаються в матеріалах спадкової справи. Отже в даному випадку спору про право немає і не може бути, оскільки жодні інші особи на спадщину не претендують. В свою чергу, суд першої інстанції не встановив між ким існує спір про право, оскільки існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.

В судовому засіданні адвокат Данилюк В.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав.

Представник Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, в судове засідання не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Колегія суддів вважає, що вказана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру(ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що метою звернення ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа ОСОБА_2 є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для оформлення спадщини та наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно. За висновком суду першої інстанції, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право.

Проте суд першої інстанції не зазначив з вирішенням якого конкретно спору пов`язане встановлення відповідного факту, між ким саме виник такий спір та з приводу чого.

Звернення до суду із заявою про встановлення вищевказаного факту для подальшого оформлення спадкового майна, а саме, квартири АДРЕСА_2 , саме по собі не свідчить про наявність спору про право та не виключає можливості встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю та, відповідно не є підставою на стадії прийняття судом заяви в порядку окремого провадження для висновку про наявність спору про право між спадкоємцями.

Суд першої інстанції не вжив заходів щодо перевірки обставин, викладених ОСОБА_1 у заяві, не витребував матеріали спадкової справи, не з`ясував не встановив кола спадкоємців, заінтересованих осіб та не відібрав у них пояснень.

Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Таким чином, апеляційна скарга адвоката Данилюк В.О., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Данилюк Вікторії Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року скасувати та направити справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді