Постанова

від 16.10.2024 по справі 200/325/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8046/24 Справа № 200/325/14-ц Головуючий упершій інстанції: Цитульський В. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 наухвалу Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від19червня 2024року посправі заскаргою ОСОБА_1 на бездіяльністьначальника ПершогоПравобережного відділудержавної виконавчоїслужби уШевченківському таЦентральному районахміста ДніпраПівденно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),заінтересована особа-Публічне акціонернетовариство «Комерційнийбанк «Надра»,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра ПівденноСхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо нескасування арешту - залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду зі скаргою.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.

Місцезнаходженням стягувача ПАТ КБ Надра є м.Київ по вул. Січових Стрільців, 15, а місцезнаходженням Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) є м.Дніпро по вул. Старокозацька, 56. На день розгляду даної справи у м.Києві та у м. Дніпро не ведуться активні бойові дії, що свідчить, що поточна обстановка у даних населених пунктах є стабільною.

У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу, які не зявились.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко В.Р., в якій просить визнати бездіяльність начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 , що полягає у не знятті арешту з майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні №44113394 протиправною; зобов?язати начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 зняти арешт із майна ОСОБА_1 , яке накладене в рамках виконавчого провадження №44113394, а саме обтяження: номер запису про обтяження: 6509416 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: від 30.07.2014 року 15:11:30, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44113394, виданий 21.07.2014 року, видавник: Державний виконавець Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бутенко О.М.; обтяжувач: Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , опис предмета обтяження: арешт на все майно, що належить боржнику: ОСОБА_1 .

Скарга мотивована тим, що вона є боржником у виконавчому провадженні №44113394 відкритому на підставі виконавчого листа виданого на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2014 року. У зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, надання як забезпечення кредитів в іноземній валюті» 08 червня 2014 року виконавчий документ був повернений стягувачу. Таким чином разом з поверненням виконавчого документу державним виконавцем повинен був бути скасований арешт накладений на все майно боржника (заявника), проте цього не було зроблено. Про існування арешту заявниця дізналася 09 травня 2024 року та мала намір врегулювати питання без звернення до суду, таким чином зверталася із письмовою заявою на ім`я начальника виконавчої служби. 28 травня 2024 року вона отримала відповідь про відсутність прямого обов`язку зняти арешт з майна боржника. Таким чином арешт не був знятий, у зв`язку зі чим вона звернулася до суду із відповідною скаргою на бездіяльність начальника виконавчої служби та зобов`язання вчинити дію.

Частиною п`ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №127/2-2177/2005 (провадження № 61-38328св18) викладено правовий висновок, що бездіяльність, на відміну від дії, не має моменту вчинення. Бездіяльність маєтриваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу тривання відповідного правопорушення. Встановлення строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної бездіяльності.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №175/3995/17-ц зазначено, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.

Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись зі скаргою, оскаржувала бездіяльність начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра ПівденноСхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), то право на оскарження бездіяльності, яка по своїй суті є триваючим правопорушенням, зберігається протягом усього періоду невчинення дій чи неприйняття рішень.

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув, не врахував правових висновків Верховного Суду та дійшов помилкового висновку про те, що скаржниця звернулась до суду зі скаргою із пропуском десятиденного строку на оскарження, оскільки право на оскарження бездіяльності, яка по своїй суті є триваючим правопорушенням, зберігається протягом усього періоду невчинення дій чи неприйняття рішень.

Відповідно до положень п.3 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від19червня 2024року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова