Ухвала

від 29.10.2024 по справі 932/5463/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №1-в/932/141/24

Провадження № 932/5463/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня2024 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

представників заявника адвокатів ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Дніпро клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 про повернення ОСОБА_7 та ( або) представнику ОСОБА_7 будинку 15-к за адресою вул.Князя Володимира Великого ( до 15.10.2014 року вул.Плеханова 15- г, після 21.09.2017 року АДРЕСА_1 , який збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013040650001281,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2024 року до суду з Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 , в якому адвокат просить про повернення ОСОБА_7 та ( або) представнику ОСОБА_7 будинку 15-к за адресою вул.Князя Володимира Великого ( до 15.10.2014 року вул.Плеханова 15-г, після 21.09.2017 року вул.Князя Володимира Великого, 13-б), який збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013040650001281.

В своєму клопотанні адвокат посилається на те, що 17.01.2023 року провадження по кримінальному провадженню № 12013040650001281 закрито, а тому просить повернути речові докази ОСОБА_7 , оскільки власник даного будинку ОСОБА_8 21.07.2022 року помер, а його дружина є співвласником рухомого та не рухомого майна, в тому числі цього недобудованого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ( до 15.10.2014 року вул.Плеханова 15-г, після 21.09.2017 року вул.Князя Володимира Великого, 13-б), який збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який є речовим доказам по кримінальному провадженню № 12013040650001281 і ранішебув переданийна відповідальнезберігання КП«Муніципальна варта« Дніпровськоїміської ради .

Також, 08.05.2018 року слідчий суддя Бабушкінського райсуду ОСОБА_9 розглянув скаргу ОСОБА_8 , якою зобов`язав слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області, який здійснював досудове розслідування по цьому кримінальному провадженню № 12013040650001281, повернути об`єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 ( раніше вул. Князя Володимира Великого, 15- к ( до 15.10.2014 року вул.Плеханова 15-г), його власнику ОСОБА_8 .

Кримінальне провадження № 12013040650001281 17.01.2023 року закрито. Однак, даний речовий доказ до цього часу не повернутий власнику ОСОБА_8 , а після його смерті - дружині ОСОБА_7 , що стало підставою для звернення до суду.

Від Центральної окружної прокуратури м.Дніпра було отримано лист від 29.08.2022 року, згідно якого зазначено, що нібито майно, яке вилучалось під час досудового розслідування повернуто, проте це не відповідає дійсності, оскільки у натурі майно не повернуто під розписку, яка повинна бути долучена до кримінальної справи та нумерована наступним її аркушем, слідчий та прокурор не повідомляли письмово про можливість отримання вилученого майна. Копія повідомлення не долучена до кримінальної справи.

Під час судового розгляду представники заявника адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідив матеріали клопотання, суд доходить до наступного висновку.

Так, відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженн і вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішуються ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України.

Отже, вказаною нормою прямо передбачено, що при закритті кримінального провадження слідчим - доля речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набуваєтьсяу порядку, визначеному законом.

Як вбачається з клопотання адвоката та доданих до нього матеріалів, в провадженні СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження

№ 12013040650001281.

Постановою від 25.04.2019 року даний недобудований будинок визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання КП «Муніципальна варта» ДМР ( том 1 а.с.21-22)

17.01.2023 постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області кримінальне провадження № 12013040650001281 закрито.

Згідно ч. 1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, а відповідно до ч. 9ст. 100 КПК Українипитання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Статтею ст.317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До суду з клопотанням про повернення даного будинку звернулись адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які зазначили, що діють в інтересах дружини померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_10 .

При цьому, адвокати надали суду інформацію з Держреєстру ( а.с.24-25), де зазначено, що право власності зареєстровано за ОСОБА_8 .

Суд вважає, що долучена адвокатом ОСОБА_4 до клопотання копія свідоцтва про смерть серії ІІ- НОМЕР_1 видана ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 22 липня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не свідчить про те, що після смерті ОСОБА_8 , ОСОБА_7 є правонаступницею.

Під час судового розгляду судом встановлено, що правонаступницею є донька померлого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 .

Даний факт підтверджено наявними в матеріалах справи судовими рішеннями.

Так, як свідчить копія судового рішення, долучена до справи, в жовтні 2017 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8 та просила визнати право комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на незавершене будвництво багатовартирного житлового будинку АДРЕСА_2 ( справа №200/18631/17)

21.07.2022 року ОСОБА_8 помер ( том1 а.с.23)

За змістом рішення Верховного суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 року встановлено, що на підставі копії спадкової справи №5/2022 до майна померлого ОСОБА_8 , з якої вбачається, що спадщину за законом після смерті в установлено порядку прийняла його дочка ОСОБА_11 . Дружина померлого ОСОБА_7 від своєї частки в спадщині відмовилась на користь ОСОБА_11 .

Ухвалою Верховного суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 року залучено правонаступника відповідача ОСОБА_8 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_11 до участі в справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_8 , треті особи- обслуговуючий кооператив «ЖБК Володимирівський», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , орган опіки та піклування Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, про визнання права власності ( том 2 а.с.81-83).

Тобто, суд вважає, що представники ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не мають правових підстав звертатись з клопотанням про повернення даного об`єкту, оскільки ОСОБА_7 ( дружина померлого ОСОБА_8 ) не є правонаступником, а тому в неї відсутні правові підстави звертатись з клопотаннями про повернення даного майна, в зв`язку з чим доводи адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 має право вимагати повернення даного будинку їй, оскільки вона є співвласником та дружиною померлого, судом не приймається.

Крім того, суд вважає, что надані документи взагалі не містять інформації на підтвердження права власності саме ОСОБА_8 , або його правонаступникам, а тому доводи представників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , судом не приймаються.

Так, як зазначалось вище, предметом розгляду судовими інстанціями був позов Дніпровської міської ради щодо визнання права власності на даний об`єкт незавершеного будівництва на АДРЕСА_1 , де ними зазначалось, що саме територіальна громада міста Дніпра є власником вказаного об`єту нерухомості, а ОСОБА_8 це право не визнає.

04.10.2023 року Верховним Судом встановлено, що як на час пред`явлення позову до суду першої інстанції, так і під час розгляду справи судом, спірний об`єкт нерухомості зареєстрований на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра на підставі рішення Дніпровськької міської ради від 20.12.2017 року №47/28 про визначення цього майна комунальною власність.

Верховний суд встановив, що дане рішення міської ради не скасоване, є чинним та не є предметом позову, а відтак, оскільки право власності теріторіальної громади на вищевказаний об`єкт нерухомості зареєстровано в установленому законом порядку і Дніпровська міська рада не зазначила, яким чином наявність сумніву у ОСОБА_8 щодо цього майна территоріальній громаді перешкоджає їй в реалізації свого права, у задоволенні позову міської ради необхідно відмовити з підстав не доведеності міською радою наявності порушеного права, за захистом якого вона звернуласть до суду ( том 2 а.с.84-91).

Окрім цього, 04.10.2023 року Верховний Суд також зазначив, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівнництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормтивними актами не передбачено, про що також зробила висновок Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 грудня 2019 року в справі №200/22329/14-ц суду ( том 2 а.с.84-91) і саме тому рішення Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 16.09.2019 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 25.08.2021 року були скасовані постановою Верховного Суду 04.10.2023 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови ( том 2 а.с.84-91).

А відтак, враховуючи те, що померлий ОСОБА_8 вважав себе власником цього об"єкту незавершеного будівництва у м.Дніпрі, оскільки отримав його у порядку добровільного виконання зобов"зання за договором позики. Власником того ж об"єкту також вважає себе Дніпровська міська рада, то у разі наявності спору про належність речей, що підлягають поверненню, то відповідно до ч.12 ст.100 КПК України, вони повинні вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

При цьому посилання адвокатів на рішення Великої Палати Верховного суду по справі № 200/4342/18 ( том 2 а.с.40-52), не є підставою для задоволення їх вимог про повернення даного об"єкту, оскільки висновок стосувався того, що за змістом ч.12 ст.100 КПК України у порядку цивільного судочинства слід вирішувати спір про належність майна, а не про усунення перешкод у користуванні майном, переданим на відповідальне зберігання. Тому у випадку, коли особа звернулась до суду за правилами цивільного судочинства з позовною вимогою, щоби уникнути припинення відповідального зберігання арештованого у кримінальному провадженні майна за правилами кримінального судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі, у а разі відкриття - закриває на підставі п.1 ч. ст.255 ЦПК України.

Також, в даному рішенні зазначено, що померлий ОСОБА_8 вважав себе власником цього об`єкту незавершеного будівництва у м.Дніпрі, оскільки отримав його у порядку добровільного виконання зобов" язання за договором позики. Власником того ж об`єкту вважає себе і Дніпровська міська рада.

З урахуванням наведеного, судом встановлено про наявний спір про належність речей, які підлягають поверненню, а тому відповідно до ч.12 ст.100 КПК України, він повинен вирішуватись у порядку цивільного судочинства, а не шляхом повернення даного об`єкту незавершеного будівництва як речового доказу в порядку ст.100 КПК України, тобто поза правовими нормами та прийняття судових рішень всупереч встановленим законом приписам, про що також зазначено в рішенні Вищої Ради Правосуддя №2299/ 3дп/15-20 від 29.07.2020 року, яке є загальновідомим.

Посилання представників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення слідчого судді Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська ОСОБА_9 , як підстава повернення даного будинку, судом не приймається, оскільки відповідно до чинного законодавства, до компетенції суду першої інстанції при вирішенні питання про повернення речових доказів, не входить контроль за виконанням рішень слідчого судді під час досудового розслідування.

Посиланняадвокатів на реєстр ( том 1 а.с. 24-25) як підтвердженняправа власності на даний об`єкт, також судом не приймається, з урахуванням наведеного,а також,оскільки в Реєстрі лише реєструється, а не встановлюєтьсяправо власності.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 про повернення ОСОБА_7 та ( або) представнику ОСОБА_7 будинку 15-к за адресою вул.Князя Володимира Великого ( до 15.10.2014 року вул.Плеханова 15г, після 21.09.2017 року вул.Князя Володимира Великого, 13 б), який збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013040650001281.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 174, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 про повернення ОСОБА_7 та ( або) представнику ОСОБА_7 будинку 15-к за адресою вул.Князя Володимира Великого ( до 15.10.2014 року вул.Плеханова 15г, після 21.09.2017 року вул.Князя Володимира Великого, 13 б), який збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, а зараз земельна ділянка має інші кадастрові номери 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013040650001281

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом семи днів.

Головуючий суддя ОСОБА_1