Ухвала

від 23.10.2024 по справі 304/1687/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1687/24 Провадження № 1-кс/304/817/2024

У Х В А Л А

23 жовтня 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071350000039 від 02 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071350000039 від 02 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, про накладення арешту із забороною відчуження на майно, яке належить ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Закарпаття», а саме базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій, урочище Кам`янка, 1.

Клопотання мотивує тим, що детективами Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження за фактом протиправного заволодіння майном ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Закарпаття» на підставі заяви ОСОБА_4 як представника учасника товариства Благи Рудольфа з часткою у статутному капіталі 50 %. Наразі, як вказує прокурор, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення жодній особі не повідомлено, потерпілі у провадженні відсутні. Протоколом загальних зборів учасників № 1 ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Закарпаття» від 14 лютого 2024 року прийнято рішення про створення ТОВ «Карпатлайф», а також передачу майна комплексу до статутного фонду вказаного товариства. У той же час, як зазначає прокурор, згідно з інформацією Центру обробки спеціальної інформації ДПС України Блага Рудольф перетнув Державний кордон України на КПП Косино 27.02.2022. При цьому висновком судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи у статуті ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Закарпаття», затвердженому рішенням загальних зборів учасників товариства, у протоколі №03/18 від 10 грудня 2018 року, у заяві ОСОБА_5 про включення до складу учасників товариства від 10 грудня 2018 року, у Договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 10 грудня 2018 року у Акті прийому-передачі частки до вказаного договору від 10 грудня 2018 року виконані однією особою; натомість підпис у Протоколі загальних зборів учасників № 1 ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Закарпаття» від 14 лютого 2024 року та підписи перед рукописними написами «Блага Рудольф» у вищевказаних документах від 10 грудня 2018 року виконані різними особами. Прокурор вказує, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Закарпаття» зареєстровано право власності на базу відпочинку «Смерековий камінь», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі прокурор наводить положення статей 2, 62-2 та 170 ч. 1 КПК України, та вказує на те, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки невжиття заходів щодо арешту цього майна може призвести до вказаних наслідків, зважаючи на зацікавленість невстановлених слідством осіб у тому, щоб вчинити вищевказані дії, що можуть перешкодити проведенню досудового розслідування. З урахуванням наведеного, а також з метою недопущення незаконного відчуження майна товариства, що може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, прокурор просить клопотання задовольнити.

У судове засіданні прокурор ОСОБА_3 не з`явився, направив клопотання про проведення розгляду без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі.

Представник власника майна у судове засідання також не з`явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Вивчивши надані прокурором матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Статтею 171 КПК України визначено вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої ст. 170 цього Кодексу.

Так, дослідженням слідчим суддею клопотання та доданих до нього документів встановлено, що всупереч положень частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна не зазначено мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, тоді як частина 2 статті 170 КПК України визначає чіткий перелік такої мети, при цьому прокурору слід чітко зазначити підставу та відповідно обґрунтувати необхідність арешту.

Натомість прокурор не виконав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 171 КПК України, та належним чином не мотивував своє клопотання, зокрема, в частині мети накладення арешту на вищевказане майно, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Клопотання прокурора не містить посилань на наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, та їх відповідне обґрунтування.

Обґрунтування клопотання зводиться до наведення певного фактажу, що стосується окремих фактів виявленого кримінального правопорушення та посилання на норми статей 2, 62-2 та 170 ч. 1 КПК України.

При цьому обов`язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого/прокурора, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

Відтак з огляду на наведене і вимоги ч. 3 ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає, що існують підстави для повернення клопотання прокурору і встановлення строку в сімдесят дві години для усунення зазначених недоліків.

Частина 3 статті 172 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071350000039 від 02 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, про арешт майна повернути особі, яка його подала, та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1