Ухвала

від 25.10.2024 по справі 640/16591/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 жовтня 2024 року № 640/16591/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Доктор Шина" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Доктор Шина» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор Шина» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.05.2019 №UA100000/2019/200097/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041 від 30.05.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Шина» задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200097/2 від 30.05.2019.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041 від 30.05.2019.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Шина» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) гривни 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Держмитслужби.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Шина» понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Держмитслужби.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №640/16591/19.

23.08.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Доктор Шина" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці, на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

04.09.2024 матеріали даної адміністративної справи надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Дудіну С.О.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Суд зауважує, що питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем при зверненні до Київського окружного адміністративного суду у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3842,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн., було вирішено Окружним адміністративним судом міста Києва при ухваленні рішення від 13.08.2021.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., заявлені ним до стягнення, були понесені ТОВ "Доктор Шина" на стадії апеляційного розгляду справи під час підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з положеннями частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається, серед іншого, з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Отже, оскільки розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється судом апеляційної інстанції, питання про постановлення додаткового рішення у цій справі має бути вирішено Шостим апеляційним адміністративним судом, для чого позивачу необхідно подати до цього суду відповідну заяву.

Таким чином, Київський окружний адміністративний суд не є повноважним судом для вирішення питання про розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо наслідків подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення до суду, який не є уповноваженим для розгляду такої заяви, внаслідок чого така законодавча прогалина має бути усунена шляхом застосування аналогії закону.

Так, згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №2-591/11 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 105110382) зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати аналогію закону та передати адміністративну справу для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 29, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративну справу №640/16591/19 передати до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Доктор Шина" про ухвалення додаткового рішення.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Дудін С.О.