Рішення

від 13.08.2021 по справі 640/16591/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м. Київ № 640/16591/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність Доктор Шина

до Київської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Доктор Шина (далі - позивач, ТОВ Доктор Шина або Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач) , в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.05.2019 №UA100000/2019/200097/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041 від 30.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої Товариством митної вартості товару за основним методом, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що таке рішення про коригування митної вартості заявленого ним до декларування товару та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості подавалися відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, але вони не були визнані відповідачем достатніми. Крім того, на думку позивача в оскаржуваному рішенні не зазначені конкретні обставини, відповідно до яких відповідач дійшов висновку про неможливість застосування основного методу.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із непідтвердженням позивачем правильності обраного методу визначення їх митної вартості та її складових, а також наявністю розбіжностей у поданих ним документах.

Представником позивача подана письмові пояснення, у яких заперечуються доводи відповідача та повторно наголошено на порушеннях митного органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію суду представником позивача клопотання подано про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 у задоволенні клопотання ТОВ Доктор Шина про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін відмовлено.

Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України , а також враховуючи те, що Київська митниця ДФС перебуває в стані припинення у зв`язку з реорганізацією митного органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2019 №858 та наказу Держслужби від 28.10.2019 №22 Про введення в дію структур територіальних органів Держслужби та затвердження граничної чисельності їх працівників , відповідно до яких Київська міська митниця ДФС реорганізувалась шляхом приєднання до Київської митниці Державної митної служб, суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Київську міську митницю ДФС на його процесуального правонаступника - Київську митницю Держмитслужби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ - 43337359) .

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

11.03.2019 між ТОВ Доктор Шина (Покупець) та компанією QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED (Китайська Народна Республіка; Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2 (далі - Контракт), предметом якого є придбання стальних коліс, шин, камер, фліперів та інших товарів.

Відповідно до п. 1.2 Контракту сторонами погоджено, що асортимент, кількість, комплектність і ціна товару вказуються в товарно-супровідних документах, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно п. 2.2 Контракту Постачальник надав до кожної партії товару, що постачається інвойс, коносамент, китайську експортну декларацію, сертифікат походження товару.

Пунктом 3.2 Контракту передбачено, що товар поставляється на умовах попередньої оплати 100%. Товар також може постачатися за частковою попередньою оплатою на вимогу покупця.

У п.п. 4.1, 4.2 Контракту сторони погодили здійснення поставки товару на умовах Ікотермс-2000 CNF Одеса (вартість і фрахт), а також, що постачальник зобов`язаний відвантажити замовлений купцю на протязі 30-ти днів з моменту отримання заявки покупця в межах асортименту, указаного в проформа-інвойсі, що підписується обома сторонами, та після передплати не менше 30% від їх вартості. Баланс перераховується протягом 60 календарних днів з моменту відвантаження товару (дата коносаменту).

29.05.2019 на підставі вищезазначеного контракту позивачем заявлено до митного оформлення товари та подано митну декларацію №UA100050/2019/282024, в якій митну вартість визначено за основним методом - ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митного оформлення були подані:

1) зовнішньоекономічний контракт від 11.03.2019 № 2 з компанією QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED ;

2) комерційна пропозиція від 11.03.2019, відповідно до якої вартість товару (шини для вантажних автомобілів 385/65R22.5 - 20PR Т286) за 1 штуку становить 156,00 доларів США;

3) заявка на покупку товару від 11.03.2019 (шин для вантажних автомобілів 385/65R22.5 - 20PR Т286) у відповідності до умов Контракту;

4) комерційний інвойс від 11.03.2019 № STНS-0311 на поставку партії товару (шин для вантажних автомобілів 385/65R22.5 - 20PR Т286) у кількості 192 штуки по 156,00 доларів США за кожну; загальна вартість товару згідно інвойсу становить 29952,00 дол.США;

5) пакувальний лист від 11.03.2019, відповідно до якого Компанією було запаковано товар (шини для вантажних автомобілів 385/65R22.5 - 20PR Т286 у кількості 192 штуки) вагою 13180,00 кг, відповідно до інвойсу від 11.03.2019 № STНS-0311, а також вказано реквізити постачальника та декларанта;

6) сертифікат про походження товару серії ССРІТ491 1901556635 на товар (шини для вантажних автомобілів 385/65R22.5 - 20PR Т286 у кількості 192 штуки) наданий Компанією згідно Інвойсу від 11.03.2019 № STНS-0311. Вказано реквізити Постачальника та Декларанта;

7) експортна китайська митна декларація від 11.04.2019 № 435020190000020527, відповідно до якої Товар пройшов митне оформлення на експорт;

8) коносамент № 02M3DW1PL, відповідно до якого товар завантажено компанією на борт судна;

9) лист від Компанії від 28.05.2019, яким повідомляється, що компанія QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED входить в єдину міжнародну компанію SHENGTAI GROUP CO. LTD, яка виробляє вантажні шини та сталеві колеса, а також, що компанія QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED відповідає за експорт продукції, займається експортом шин та сталевих коліс. Експортуючи шини, компанія отримує відшкодування податків від Китайського уряду. Тому Компанія вказує ціну Товару як FOB - Компанія повинна враховувати транспортні та всі інші плати за послуги, що виникли в порту. CNF є таким же як CFR в Інкотермс-2000, а тому слід використовувати CFR в усіх документах;

10) виписки з рахунків (свіфт платіжних доручень № 4 та №6) щодо оплати за товар, відповідно до яких декларант сплатив кошти в сумі 29952,00 доларів США згідно Інвойсу № STHS-0311 (16.04.2019 у розмірі 20826,00 дол. США, 22.03.2019 у розмірі 9126,00 дол. США);

11) висновок експертного товарознавчого дослідження від 29.05.2019 № 19/1/184, відповідно до якого ринкова вартість товару (УКТ ЗЕД 4011209000) згідно Контракту від 11.03.2019 року № 2 з урахуванням витрат на їх доставку до кордону України може складати від 69,375 до 156,00 доларів США;

12) лист декларанта від 30.05.2019 № 150 про те, що страхування товару не здійснювалось, оскільки воно не є обов`язковим для товарів, що не б`ються, ламаються, не бояться води і т.п.

29.05.2019 відповідачем надіслано позивачеві повідомлення про наявність розбіжностей в документах, поданих для митного оформлення товару, що ускладнює визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим запропоновано подати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третім особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські та платіжні документи, що підтверджують факт попередньої оплати; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; усі додатки до зовнішньоекономічного контракту у разі їх наявності; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; за наявністю - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 30.05.2019 №152 у відповіді на вказане повідомлення позивачем надано Київській митниці додаткові документи та пояснення стосовно витребуваних документів.

30.05.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200097/2, відповідно до якого визначено останню за резервним методом та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що у наданій митній декларації країни відправлення від 11.04.2019 №435020190000020527 відомості про вартість товару (26880 дол. США) не відповідають відомостям про вартість товару, вказаним у поданій позивачем митній декларації та в інвойсі (29952 дол. США); умови поставки, зазначені у митній декларації країни відправлення (FOB), та в поданій Позивачем митній декларації та в інвойсі (CFR), є різними; позивачем не надано переклад декларації країни відправлення; наданий прайс-лист не містить умови поставки, які відрізняються в умов поставки, указаних у контракті Позивача та в інвойсі, а також не містить інформації про сайти для пошуку товару в мережі інтернет.

За результатами проведених консультацій відповідачем запропоновано позивачу застосувати резервний метод визначення митної вартості відповідно до статті 64 МК України. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. Указано, що в органу ДФС наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за ціною договору (МД №UA500010/2019/6281 (14400 кг); №UA500010/2019/4927 (15232 кг); №UA500010/2019/5102 (14000 кг), а саме - 3,18 доларів США за кілограм на дату рішення.

З урахуванням цього, відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA100050.2019.282024 від 29.05.2019. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме подання нової МД заповненої відповідно до вимог законодавства із врахуванням рішення UJ2Q коригування MB від 30.05 2019 № UA100000/2019/200097/2.

Вважаючи рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200097/2 від 30.05.2019 та картку відмови протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги таке.

Згідно зі встановленим МК України порядком митна вартість товару, який переміщується через митний кордон, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа заявляють митну вартість товарів під час їх декларування у встановленому МК України порядку (частина перша статті 52 МК України).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту, здійснюється за основним та другорядними методами, у порядку, коли кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (стаття 57 МК України).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Умови та порядок застосування першого методу визначення митної вартості товарів встановлені статтею 58 МК України.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (частина перша статті 49, частина четверта статті 58 МК України).

При цьому ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у розумінні МК України, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Частина 10 статті 58 МК України визначає перелік витрат (складових митної вартості), з урахуванням яких повинна коригуватися ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари ввезені на митну територію у такому режимі, за умови, якщо вони не включались до цієї ціни.

До цих витрат, серед інших, віднесено і витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на страхування таких товарів (пункти 5, 7 частини десятої статті 58 МК України).

Частина друга статті 58 МК України містить заборону застосування основного методу визначення митної вартості, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Загальними положеннями щодо митної вартості МК України передбачено перелік документів, якими декларант має підтвердити заявлену митну вартість товарів, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; а якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріали справи свідчать, що на умовах Контракту та згідно з інвойсом поставка позивачу морським транспортом імпортованого товару здійснювалась на умовах CFR порт Одеса (вартість і фрахт) відповідно до Інкотермс-2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010),тщо означає: продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Коли фрахт оплачується продавцем, по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту звичайно включаються продавцем в загальну ціну товару.

Таким чином ціна імпортованого позивачем товару включала витрати на транспортування, і не підлягала коригуванню за правилами визначеними частиною десятою статті 58 МК України.

Матеріали справи свідчать, що поставка товару згідно Контракту, а також інвойсу від 11.03.2019 №STHS-0311 здійснювалася на умовах CNF Одеса, вартість товару - 29952,00 доларів США.

У листі від 28.05.2019, який було надано до митного органу, компанія QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED повідомила про необхідність вжиття терміну визначення умов поставки CFR замість CNF, що відповідає вимогам Інкотермс 2000.

За умовами поставки CNF, як і CFR, продавець зобов`язаний виконати експортне митне оформлення, завантажити товар на борт судна і доставити такий товар до порту розвантаження.

Отже, як вірно зазначено позивачем, до складу ціни товару, вказаної в інвойсі, входить також ціна доставки товару до порту Одеси.

Щодо твердження митного органу про те, що у митних деклараціях країни відправлення зазначені інша вартість товару (26880 дол. США) та інші умови поставки (FOB), необхідно зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що у митній декларації країни відправлення від 11.04.2019 №435020190000020527 ціна товару визначена 26880,00 доларів США відповідно. Цифри 37059 належать до ідентифікатора коду походження товарів, що свідчить про помилковість посилання Київської митниці на те, що саме ці відомості є ціною товару. Крім іншого, контролюючий орган не звернув увагу, що такі цифри зазначені в обох митних деклараціях країни відправлення, у той час як такі декларації стосуються різних обсягів товару різної вартості.

Розбіжність у визначенні умов поставки у митних деклараціях та Контракті й інвойсі, пояснюється позивачем тим, що з посиланням на лист компанії QINGDAO SHENGTAI SHENG TRADING COMPANY LIMITED від 28.05.2019, згідно китайського законодавства відшкодування податків при експорті товарів здійснюється лише щодо фактичної вартості товарів без урахування транспортних та інших витрат за послуги, які понесені у порту. Відтак, наведення у митних деклараціях країни відправлення умов поставки FOB (які не передбачають витрати продавця на транспортування до порту завантаження і порту отримання) зумовлене особливості процедури відшкодування податків.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлена митна вартість товару у розмірі 29952,00 доларів США підтверджувалася наданими ТОВ Доктор Шина до Київської митниці документами, а відмінність умов поставки за Контрактом від умов поставки за митними деклараціями країни відправлення пояснюється особливостями податкового законодавства Китайської Народної Республіки.

До того ж, суд вважає за необхідне звернути увагу, що необхідність подання митної декларації країни відправлення виникає лише у випадку, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Натомість, належних і допустимих доказів виявлення таких розбіжностей митним органом не надано.

Зазначені документи містили відомості про умови поставки імпортованого товару, його ціну, асортимент та кількість.

Отже, ціна, що підлягала оплаті за імпортований товар, включала витрати на його транспортування і не підлягала коригуванню за правилами, визначеними частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідач не посилався в спірних рішеннях та під час судового розгляду на розбіжності або ознаки підробки у поданих декларантом документах.

Посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на те, що надані документи не були перекладені на українську мову, суд оцінює критично, оскільки, по-перше, такого обов`язку при поданні документів положення статті 254 МК України від декларанта не вимагають, по-друге, матеріали справи не містять доказів, що відповідач вимагав у позивача здійснити переклад поданих документів, як це передбачено приписами вже згаданої статті 254 МК України.

Щодо посилання відповідача на окремі недоліки прайс-листа суд вважає за необхідне підкреслити, що чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд, а також висновків щодо цінової пропозиції. Крім того, частиною другою статті 53 МК України до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості не віднесено прайс-лист.

Крім іншого, суд зазначає, що ненадання усіх запитуваних митним органом документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що схожий товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом. Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Також позивач вважає некоректним висновок відповідача стосовно визначення митної вартості шляхом визначення одиниці виміру товару - кілограм, з огляду на те, що товари в спірному випадку є штучними виробами та можуть мати різні антропометричні показники, характеристики, оснащення та, відповідно вартість.

Суд звертає увагу на те, що кожна окрема одиниця товару, який підлягав декларуванню має власні повністю індивідуалізовані характеристики, які впливають на ціну. Відтак висновки митного органу про необхідність коригування товарів у кілограмах є помилковими.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем застосовано другорядний метод 2-ґ, але не надано жодних переконливих доказів неможливості застосування інших попередніх другорядних методів, як того вимагають приписи частини третьої статті 57 МК України.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням застосованих норм права, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого за МД товару - за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Натомість митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

З огляду на наведені норми МК України, підтверджені належними доказами встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що, оскільки підтверджена доданими до митної декларації документами ціна отриманого позивачем за Контрактом товару включала витрати на його транспортування (фрахт), у відповідача не було підстав посилатися в спірних рішеннях на відсутність відомостей щодо числових значень такої складової митної вартості оцінюваного товару.

Під час розгляду справи судом відповідачем не була доведена правомірність застосування обраного ним методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Доводи відповідача про не підтвердження позивачем витрат на страхування імпортованого товару не ґрунтуються на нормах МК України, оскільки такі витрати сторони Контракту не понесли, про що постачальник та позивач надали відповідні листи до документів на підтвердження митної вартості. Крім того, зазначеною причиною не обґрунтовувались підстави прийняття спірних рішень.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України викладеної в постановах від 15.06.2021 у справі №№804/2584/16 та від 28.05.2021 у справі № 826/10465/17.

Досліджені докази свідчать, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного від нього рішення - картки відмови у прийнятті митної декларації.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.05.2019 №UA100000/2019/200097/2 і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041 від 30.05.2019, не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

Оцінюючи вимоги щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Надаючи оцінку вимозі позивача про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та враховуючі надані на підтвердження ззаначених витрат документи, а саме: договір на правову допомогу від 17.07.2019; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження статусу адвоката представника Лисенко Г.О.; оригінал ордеру на надання правової допомоги, виданому на підставі договору про надання правової допомоги № 4651 від 27.09.2011 на представництво інтересів у адвокатом Лисенко Г.О.; платіжне доручення №265 від 01.12.2020 на суму 6500,00 грн та акт здавання-приймання робіт від 01.12.2020.

Судом враховуються складність даної справи, різноманітність правового регулювання спірних правовідносин, змістовність наданих позивачем пояснень, підготовка наданих до суду матеріалів, підготовка представників до усних виступів, а також відсутність заперечень відповідача у даній частині.

Як зазначено Європейським судом з прав людини у пункті 268 Рішення по справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (Заява №19336/04): Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V) .

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано Європейським судом з прав людини і у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пункти 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункт 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункт 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.

Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів суд, дослідивши докази на підтвердження їх понесення позивачем, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даної вимоги у розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Доктор Шина задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/200097/2 від 30.05.2019.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2019/00041 від 30.05.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Доктор Шина (02081, місто Київ, вул. Канальна, 2; код ЄДРПОУ 33148287) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) гривни 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Держмитслужби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ - 43337359) .

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Доктор Шина (02081, місто Київ, вул. Канальна, 2; код ЄДРПОУ 33148287) понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Держмитслужби (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ - 43337359) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя: Н.А. Добрівська