Рішення

від 24.10.2024 по справі 460/9542/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Рівне№460/9542/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доЗдолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

-визнати дії державного виконавця протиправними;

-визнати постанову по ВП №66298278, винесену державним виконавцем Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павліш Іванною Сергіївною від 28.07.2021 про відкриття виконавчого провадження, а також всі подальші постанови (а саме: про арешт коштів боржника №66298278 від 28.07.2021, про розшук майна боржника №66298278 від 21.09.2021, про арешт майна боржника №66298278 від 31.08.2022) при примусовому виконанні виконавчого напису №29971, виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Горай О.С., незаконними;

-скасувати постанову по ВП №66298278, винесену державним виконавцем Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павліш Іванною Сергіївною від 28.07.2021 про відкриття виконавчого провадження, а також всі подальші постанови (а саме: про арешт коштів боржника №66298278 від 28.07.2021, про розшук майна боржника №66298278 від 21.09.2021, про арешт майна боржника №66298278 від 31.08.2022) при примусовому виконанні виконавчого напису №29971, виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Горай О.С.;

-зобов`язати Здолбунівський відділ ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешти з майна при примусовому виконанні виконавчого напису №29971, виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Горай О.С.

Мотивуючи вимоги позову ОСОБА_1 зазначав, що відкриваючи виконавче провадження №66298278, державним виконавцем не з`ясовано належної інформації про особу боржника, що призвело до зазначення в оскаржуваних постановах неправдивої інформації щодо його адреси. Позивач наголошував, що він ніколи не проживав у Рівненській області Здолбунівського району у селі Спасів. Відповідно до відомостей паспорту місцем його народження є Луганська область, місто Красний Луч, яке станом на 29.05.2000 є місцем його прописки. На переконання позивача, відповідач був зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна. Крім того, позивач зауважував про порушення органом виконавчої служби порядку стягнення та співмірності виконання. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/9542/24. Залучено в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (м.Київ, 03126, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, код ЄДРПОУ 37616221). Розгляд справи вирішено провести за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 21.10.2024 на 10:00 год. з викликом сторін.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві від 18.10.2024, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що на виконанні у відділі перебувало провадження №66298278, відкрите на підставі виконавчого напису №29971 від 18.03.2021 приватного нотаріуса Горай О.С., відносно ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у розмірі 156879,11 грн., на користь ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА". В межах виконавчого провадження, 28.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66298278, яку надіслано за адресою, вказаною у виконавчому документі боржнику. У виконавчому документі та безпосередньо у заяві стягувача, зазначено адресу боржника: АДРЕСА_1 куди було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження для ознайомлення. Згідно відповіді на запит ДФС інформація щодо джерел отримання доходів боржника відсутня. Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Виконавець не вправі вчиняти будь-яких дій щодо розшуку боржника, його майна чи виявлення джерел доходів до відкриття виконавчого провадження, саме тому він послуговується інформацією вказаною у виконавчому документі. Виконавець не зобов`язаний і не уповноважений перевіряти достовірність таких даних до відкриття виконавчого провадження, а встановлений термін відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про відкриття виконавчого провадження робить таку перевірку неможливою. Відповідач повідомляв, що після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем здійснено запити про наявні джерела доходів боржника. Згідно з відповіддю Державної податкової служби від 28.07.2021 (та згідно з відповідями на подальші наступні запити) інформація щодо джерел отримання доходів відсутня. Згідно з відповіддю на запит до Державної міграційної служби засобами Автоматизованої системи виконавчого провадження: "За даними критеріями особа знайдена не була". Заходи щодо визначення місця реєстрації боржника не спростували відомості, зазначені у виконавчому документі щодо адреси боржника. Також відповідач вказував на те, що постанови про арешт котів та арешт майна боржника забезпечують виконання рішення у межах сум, що підлягають стягненню з боржника у виконавчому провадженню, а тому є співмірними заходами виконання рішень, визначеними Законом України "Про виконавче провадження". Зазначав про дотримання строків пред`явлення виконавчого документа стягувачем до виконання та недотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 21.10.2024 вирішено перейти до розгляду справи №460/9542/24 в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено Виконавчий напис №29971 від 18.03.2021 (далі- Виконавчий напис), яким звернено стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с.Спасів, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання (відповідно до поданої Стягувачем заяви): АДРЕСА_2 , місце роботи: Краснолуцький МВ УМВС України, який є Боржником за Кредитним договором №К-5661975 від 17.01.2014, укладеним з ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК".

В свою чергу ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" відступив право вимоги за Кредитним договором №К-5661975 від 17.01.2014 згідно Договору №993/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 16.11.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (Стягувач), заборгованості за Кредитним договором №К-5661975 від 17.01.2014.

Сума заборгованості становить 156379,11 грн.

Постановою державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Павліш І.С. (далі державний виконавець) від 28.07.2021 відкрито виконавче провадження №66298278 з примусового виконання виконавчого напису №29971 від 18.03.2021.

Боржником у такій постанові зазначено ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА", адреса: м.Київ, Україна, 03126, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6.

28.07.2021 державним виконавцем, при примусовому виконанні виконавчого напису №29971 від 18.03.2021, винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 172767,02 грн.

21.09.2021 державним виконавцем, при примусовому виконанні виконавчого напису №29971 від 18.03.2021, винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби: GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , що належить боржнику: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 172767,02 грн.

Також 21.09.2021 державним виконавцем, при примусовому виконанні виконавчого напису №29971 від 18.03.2021, винесено постанову про розшук майна боржника, оскільки згідно відповіді МВС на запит від 28.07.2021 за боржником зареєстровано транспортний засіб, який потрібно розшукати - GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

31.08.2022 державним виконавцем, з метою забезпечення реального виконання рішення, винесено постанову про арешт майна боржника, згідно з якою арештовано все майно ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 172767,02 грн.

16.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із тим, що транспортний засіб, який оголошений у розшук не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідачем в ході судового розгляду підтверджено, що оскаржувані у справі постанови надсилалися позивачу за адресою, вказаною у виконавчому документі, тобто: Рівненська обл., Здолбунівський р., с.Спасів, вул.Сагайдачного,4.

Докази отримання таких постанов в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, судом встановлено, що 23.07.2024 представник боржника ОСОБА_2 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження №66298278 та звернулася до відповідача із заявою, в якій просила припинити чинність арештів, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, зокрема, арешту на автомобіль GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

Листом від 24.07.2024 №32374 відповідач повідомив сторону позивача про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника.

Вказаний лист ОСОБА_2 отримано 06.08.2024, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на те, що з даним адміністративним позовом до суду позивач звернувся 16.08.2024 (дата поштового штемпеля на конверті, в якому позов надіслано до суду), то строк звернення до суду ОСОБА_1 не пропущено. Відповідно, твердження сторони відповідача про протилежне є безпідставними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Фактично у цій справі спірним є тлумачення положень статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон України "Про виконавче провадження") в контексті визначення місця проживання боржника, а також питання наявності у державного виконавця обов`язку перевіряти перед відкриттям виконавчого провадження відомості у виконавчому документі стосовно місця проживання боржника.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частинами першою, другою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що прийняття державним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції.

Місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині першій статті 24 Закону статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", до яких законодавець відносить: місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.

Частиною першою статті 28 вказаного Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі - Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За змістом частини першоїстатті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно з частиною другоюстатті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

За визначеннями, наведеними в статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV, місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною другою статті 2 означеного Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом статті 6 такого Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус") єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією Українисвободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

У позовній заяві позивач зазначає, що не має жодного відношення та ніколи не проживав у селі Спасів Здолбунівського району Рівненської області.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей паспорту позивача НОМЕР_4 місцем народження ОСОБА_1 є: місто Красний Луч Луганської області; місцем проживання згідно з пропискою від 29.05.2000 є: АДРЕСА_3 .

При цьому, у Виконавчому написі вказано, що місцем народження боржника є: Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с.Спасів; адресою реєстрації: АДРЕСА_1 ; місцем проживання (відповідно до поданої Стягувачем заяви): АДРЕСА_2 , місце роботи: Краснолуцький МВ УМВС України.

Отже, Виконавчий напис не містить однозначної інформації щодо адреси позивача.

Разом з тим, Закон України "Про виконавче провадження" містить чітку вказівку на те, що виконавчі документи приймаються до виконання за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, а не довільно, без будь-яких підтверджень, зазначених у виконавчому документі.

Отже, за відсутності доказів проживання та наявності майна в позивача, як боржника у виконавчому провадженні в Рівненській області, у відповідача не було правових підстав для прийняття до виконання виконавчого документа шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Верховним Судом 31.03.2021 розглянуто справу №380/7750/20, предметом якої була постанова про відкриття виконавчого провадження (з тією відмінністю, що ухвалена приватним, а не державним виконавцем), як на підставу для скасування якої позивач у справі також посилався на порушення встановлених у статті 24 Закону №1404-VIII правил визначення місця виконання рішення.

Висновки суду в даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, відповідно до якої, отримавши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, в якій, як і в указаному виконавчому документі, зазначено дві різні адреси боржника, приватний виконавець не міг не звернути уваги, що ці адреси, якщо вирішувати питання про прийняття до виконання цього виконавчого документа, відсилають до різних виконавчих округів (Львівська область та місто Київ відповідно). Звідси виникає потреба з`ясування місця проживання боржника як умови прийняття виконавчого документа до примусового виконання приватним виконавцем, територіальним округом якої є місто Київ (пункт 81 постанови). Верховний Суд дійшов висновку про те, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою (пункт 86 постанови).

Суд також зауважує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду за наслідками розгляду справи №380/9335/20 у постанові від 15.07.2021 дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 31.03.2021 у справі №380/7750/20.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, аналізуючи положення статей 9, 18 Закону України "Про виконавче провадження", положення статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", а також положення Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", дійшов висновку про те, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись.

Відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

В іншому випадку, не з`ясування належної адреси боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що полягає у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо).

Відсутність прямої вказівки в Законі на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання (реєстрації) боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавцясуб`єкта владних повноважень.

Виходячи із системного аналізу пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" в сукупності з іншими положеннями вказаного Закону, надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржникафізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця.

Отже, саме лише зазначення у виконавчому написі нотаріуса місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.

Як зазначено вище, у Виконавчому написі зазначено абсолютно різні адреси реєстрації, проживання та роботи боржника.

Суд зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не встановлює відповідних обставин, адже не викликає особу, не спілкується з нею та не отримує від неї жодної інформації.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що адреса "Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с.Спасів, вул.Сагайдачного, буд.4" піддавалась перевірці на предмет її достовірності станом на час відкриття виконавчого провадження.

Так, судом встановлено та підтверджено відповідачем у відзиві, що після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем здійснено запити про наявні джерела доходів боржника. Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 28.07.2021 (та згідно з відповідями на подальші наступні аналогічні запити) - "інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня".

Згідно з долученою до матеріалів справи відповідачем відповіддю на запит до Державної міграційної служби засобами Автоматизованої системи виконавчого провадження стосовно адреси боржника: "За даними критеріями особа знайдена не була".

При цьому, самого запиту до матеріалів справи не надано, інформація щодо дати надання такої відповіді на запит відсутня.

Отже, станом на час відкриття виконавчого провадження відповідач не вчиняв дій щодо перевірки дійсної адреси позивача.

За встановлених обставин у цій справі, визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) мало відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника.

Будь-яка інша зазначена адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати лише додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 (справа №140/15804/20, адміністративне провадження № К/9901/6217/21).

З огляду на викладене, суд констатує, що державний виконавець, винісши оскаржувану постанову від 28.07.2021 про відкриття виконавчого провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника, яка не є його (боржника) зареєстрованим місцем проживання, діяв протиправно.

З огляду на встановлену протиправність відкриття виконавчого провадження №66298278, усі подальші постанови, винесені в межах такого виконавчого провадження, зокрема: про арешт коштів боржника від 28.07.2021, про розшук майна боржника від 21.09.2021, про арешт майна боржника від 31.08.2022, є протиправними також.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом як визнання протиправними, так і скасування таких рішень.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешти з майна при примусовому виконанні виконавчого напису №29971, виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Горай О.С., то суд враховує наступне.

У відповідності до ч.4, 5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню. В свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

Частиною 2 статті 59 вказаного Закону, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

З огляду на наведене, а також враховуючи протиправність та скасування постанов відповідача про арешт коштів боржника від 28.07.2021, про арешт майна боржника від 31.08.2022, суд дійшов висновку, що з метою повного та належного захисту прав позивача відповідача необхідно зобов`язати зняти арешт з усього майна (коштів) боржника, накладеного при примусовому виконанні виконавчого напису №29971, виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Горай О.С.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови, винесені державним виконавцем Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Павліш Іванною Сергіївною у виконавчому провадженні №66298278, а саме: про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2021, про арешт коштів боржника від 28.07.2021, про розшук майна боржника від 21.09.2021, про арешт майна боржника від 31.08.2022.

Зобов`язати Здолбунівський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з усього майна (коштів) ОСОБА_1 , накладений при примусовому виконанні виконавчого напису №29971, виданого 18.03.2021 приватним нотаріусом Горай О.С.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4844,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Здолбунівський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Василя Жука, буд. 1-А, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл.,35705, ЄДРПОУ/РНОКПП 34970716)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" Адреса: м.Київ, 03126, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, код ЄДРПОУ 37616221.

Суддя С.А. Борискін