Ухвала

від 23.10.2024 по справі 273/1990/21

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 273/1990/21

Провадження № 1-кп/273/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 12.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060530000537, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Баранівського району Житомирської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

Згідно зміненого обвинувального акту від 23.10.2024 ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що систематично в період часу з серпня 2020 року по вересень 2021 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_6 . Так, ігноруючи факти скоєння адміністративних правопорушень, а саме вчинення насильства в сім`ї, в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, та вимог Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" ОСОБА_4 безпричинно, умисно, систематично, не маючи підстав, вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні.

Так, в період з 08.08.2021 року по 09.08.2021 у вечірній час доби, точний час слідством не встановлений, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, перебуваючи в будинку за вищевказаною адресою, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, безпідставно створював словесні конфлікти зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , в ході яких словесно ображав, виражався нецензурною лайкою, принижував та погрожував розправою, чим вчинив психологічне насильсьтво відносно останньої.

Не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи свої систематичні неправомірні дії, спрямовані на вчинення дормашнього насильства, 10.08.2021 року у вечірній час доби, точний час слідством не встановлений, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, перебуваючи в будинку за вищевказаною адресою, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, безпідставно створив словесний конфлікт з матір`ю ОСОБА_6 , який супроводжувався словесними образами, нецензурною лайкою, погрозами ножем щодо вчинення фізичної розправи стосовно ОСОБА_6 , чим вчинив психологічне насильство відносно останньої.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань у вигляді словесних образ, погроз, приниження та залякування, що викликало у неї побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.

Своїми умисними діями, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства відносно ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_7 перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та шкоди здоров`ю потерпіло, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Дії ОСОБА_4 , які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань та шкоди здоров`ю потерпілої, кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст.126-1 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, при цьому наслідки такого закриття з нереабілітуючих підстав він розуміє.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечила проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Зазначила, що судові витрати в даному кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов потерпілою не заявлений.

Потерпіла ОСОБА_6 просила звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Суд, заслухавши думки сторін, прийшов до наступного висновку.

Кримінальне законодавство обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Зокрема, уст.49 КК Українивизначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Строк давності це певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених, окрім іншого, ч.1 ст.49 ККУ строків, та відсутність обставин, що порушують їх перебіг. При цьому необхідно зауважити, що застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону.

Згідно зі статтями 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

В п.1 ч.2 ст.284 КПК України законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, процесуально-правовою підставою якого є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення.

Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється у разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від досудового розслідування або суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч.2-4 ст.49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст.12 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, яке відноситься до злочину невеликої тяжкості. Так, санкція ст.126-1 КК України передбачає такі види покарань: громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, обмеження волі на той самий строк, позбавлення волі на строк до двох років.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в період з 08.08.2021 по 09.08.2021 та 10.08.2021 і на момент розгляду судом кримінального провадження закінчився передбачений законом трирічний строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, інших кримінальних правопорушень протягом 3 років з дня вчинення інкримінованого обвинуваченому правопорушення, він не вчиняв. Будь-яких даних, які б свідчили про ухилення ОСОБА_4 від слідства чи суду, під час розгляду справи не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений розуміє права, передбачені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Оскільки визначені ст.49 КК України положення дотримано, їх правдивість ні в кого зі сторін провадження не викликає сумнівів, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст.12, 44, 49, 126-1 КК України, ст.ст.284-287, 369-372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, на підставі ст.49 КК України, та закрити кримінальне провадження №12021060530000537 відносно нього на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 28.10.2024 о 16.30.

Суддя ОСОБА_8