Ухвала

від 28.10.2024 по справі 497/380/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №497/380/24

адміністративне провадження №А/990/23/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та

в с т а н о в и в:

У провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду була апеляційна скарга Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Болградського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року у справі № 497/380/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Під час розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 17 вересня 2024 року, якою стягнув з ОСОБА_1 [позивача] штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056,00 грн; зазначену ухвалу цей суд постановив на підставі статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що позивач не виконав процесуального обов`язку з`явитися до суду, коли його явку суд визнав обов`язковою.

17 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Панчошак О. Д. звернувся - за допомогою засобів поштового зв`язку - до Верховного Суду (як суду вищої інстанції) з апеляційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, у якій просить цю ухвалу скасувати.

Суд під час постановлення цієї ухвали керувався таким.

Відповідно до частини першої статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

За частиною першою статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 5) штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: (частина перша статті 149 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 149 КАС України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.

За текстом частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; .

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 292 КАС України).

Наведені приписи процесуального закону дають підстави вважати, що: під час апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції може постановити ухвалу про накладення штрафу (як заходу процесуального примусу) за правилами статті 149 КАС України й така ухвала підлягає оскарженню до суду вищої інстанції; позаяк мовиться про ухвалу суду апеляційної інстанції, то судом вищої інстанції, до якого, в розумінні частини четвертої статті 149 КАС України, ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, є Верховний Суд.

З уваги на наведене, ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року про стягнення штрафу, яка постановлена на підставі статті 149 КАС України, може оскаржуватися в апеляційному порядку до Верховного Суду, який за описаної ситуації діятиме як суд апеляційної інстанції. Іншими словами, Верховний Суд може переглядати за правилами апеляційного провадження ухвалу про застосування заходів процесуального примусу, яку постановив П`ятий апеляційний адміністративний суд у цій справі.

Відповідно до частин другої, третьої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд звертає увагу, що за правилами статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження ухвали суду - п`ятнадцять днів з дня її проголошення. Водночас, в апеляційні скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення, що оскаржується, та додаються докази, що це підтверджують, за наявності (пункт 8 частини другої, пункт 4 частини п`ятої статті 296 КАС України).

Автор апеляційної скарги звернувся до Верховного Суду (засобами поштового зв`язку) 17 жовтня 2024 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Проте, в його апеляційній скарзі немає відомостей про дату вручення копії оскарженого судового рішення, як і не висловлено клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

Зважаючи на приписи статті 295 КАС України у зіставленні з приписами частини третьої статті 298 КАС України описана ситуація передбачає залишення апеляційної скарги без руху й надання строку для виправлення допущених помилок.

Керуючись статтями 149, 169, 292, 294, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану за посередництва його представника - адвоката Панчошака О. Д., на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 497/380/24 залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення помилок, про які зазначено в мотивувальній частині, зокрема для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя -доповідач М. І. Смокович