Ухвала

від 28.10.2024 по справі 120/13166/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

28 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №120/13166/21-а

адміністративне провадження №К/990/39417/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року

у справі №120/13166/21-а

за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 керівник Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , в якому просив:

- зобов`язати відповідача за власний рахунок здійснити знесення об`єкта незавершеного будівництва, розташованого на земельних ділянках по АДРЕСА_1 (кадастрові номери: 0510100000:01:010:0367, 0510100000:01:010:0368, 0510100000:01:010:0373, 0510100000:01:010:0269).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Повний текст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року виготовлено та підписано суддями 16 вересня 2024 року.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Клименко Яна Миколаївна, 16 жовтня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржуване судове рішення з неправильним застосуванням положень частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), частини сьомої статті 376, статті 384 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушенням положень статті 48 КАС України та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 січня 2018 року у справі №804/6104/14, від 06 березня 2019 року у справі №810/5680/15, від 17 жовтня 2019 року у справі №569/4123/16-а, від 12 квітня 2021 року у справі №653/104/19, від 31 травня 2021 року у справі №320/1889/17-ц, від 29 червня 2021 року у справі №910/21468/17.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що керівник Вінницької окружної прокуратури обґрунтовано та правомірно звернувся до суду із позовом про знесення самочинного збудованого об`єкту будівництва та такий позов підлягав задоволенню, оскільки відповідач здійснив будівництво на земельних ділянках, що не були відведені для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Щодо порушення судами норм процесуального права відповідач зазначає, що позивач (прокурор) і суд, всупереч положенням статті 48 КАС України, належним чином не встановили коло відповідачів у даній справі.

Так на переконання позивача відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Разом з тим скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості перебудови об`єкта самочинного будівництва або відмови відповідача від перебудови даного об`єкта, як і відсутні докази звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю або органу місцевого самоврядування до суду з вимогами про зобов`язання відповідача провести відповідну перебудову, що має передувати рішенню про знесення об`єкта будівництва.

Отже, знесення об`єкта нерухомості відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова такого об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року у справі №804/6104/14, від 06 березня 2019 року у справі №810/5680/15, від 12 квітня 2021 року у справі №653/104/19, від 31 травня 2021 року у справі №320/1889/17-ц.

Відповідач також вважає, що позовна заява прокурора не містить належної мотивації і ґрунтується на обставинах, що не відповідають дійсності, при цьому прокурором не доведено порушення інтересів держави та суспільних інтересів.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 29 червня 2021 року у справі №910/21468/17, зазначено, що прокурор на виконання положень частини 4 статті 23 Закону №1697-VII, зобов`язаний був попередньо, до подання позову до суду, звернутися до органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України, з повідомленнями про порушення закону. Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України повинні було розглянути такі звернення і вжити заходів щодо захисту інтересів держави, та лише у випадку невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або невмотивованої відмови вжити такі заходи це вважалося би достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності цих органів, та давало би підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави.

При цьому скаржник доводить, що у прокурора відсутні законні підстави для процесуального представництва інтересів держави в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради у даній справі.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №569/4123/16-а, зазначено, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

В свою чергу, касаційна скарга містить доводи про те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову прокурора, не дотримався принципу необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів великого кола осіб - асоційованих членів кооперативу, і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи, оскільки задоволення даного позову призводить до невідновних втрат пайовиків - асоційованих членів кооперативу та неможливості в подальшому реалізувати своє конституційне право на житло.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 38 Закону №3038-VI, статті 23 Закону №1697-VII, частини сьомої статті 376, статті 384 ЦК України, перевірки дотримання положень статті 48 КАС України та перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 січня 2018 року у справі №804/6104/14, від 06 березня 2019 року у справі №810/5680/15, від 17 жовтня 2019 року у справі №569/4123/16-а, від 12 квітня 2021 року у справі №653/104/19, від 31 травня 2021 року у справі №320/1889/17-ц, від 29 червня 2021 року у справі №910/21468/17.

Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення дії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №120/13166/21-а, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №120/13166/21-а за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/13166/21-а.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення дії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №120/13166/21-а.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа