Ухвала

від 30.10.2024 по справі 947/10098/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10098/24

Провадження № 1-кс/947/14849/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12024160000000257 від 21.02.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Чорноморське, Одеського району Одеської області, громадянину України, одруженого, має дитину, директору ТОВ «Антикілер Плюс» (код ЄДРПОУ 44288182) зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12024160000000257 від 21.02.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

Прокурор звертається з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у зв`язку з тим, що на даний час не сплили ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували з підстав дотримання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст.199 КПК України,у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

02.09.2024 року повідомлено про підозру про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, складено та вручено підозрюваному.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжнийзахід увигляді нецілодобового домашньогоарешту строкомдо 01 листопада 2024 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-протоколом № 1 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «АНТИКІЛЕР-ПЛЮС» від 10.08.2021;

-статутом ТОВ «АНТИКІЛЛЕР-ПЛЮС» яким визначені повноваження директора вказаного товарсиства;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.04.2024;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.04.2024 ;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11.07.2024;

-договором №81від 01.12.2022 «Поточний ремонт та облаштування споруд цивільного захисту (найпростішого укриття) підвалу, вбудованого в будівлю Щербанської загальноосвітньої Школи I-III ступенів Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області»;

-актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 від 09.12.2022 до договору №81 від 01.12.2022;

-актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 від 09.12.2022 до договору №81 від 01.12.2022;

-довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати за грудень 2022 від 09.12.2022 до договору №81 від 01.12.2022;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

-протоколом огляду від 26.03.2024;

-висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи № 715 від 09.05.2024 ;

-висновком експерта № 263-24 від 31.07.2024;

-додатковим протоколом огляду від 18.07.2024 року;

-висновком експерта № 725 за результатами проведення товарознавчої експертизи від 24.06.2024;

-висновком експерта № СЕ19/115-24/12853-ЕК від 25.07.2024;

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, вчиненому в умовах воєнного стану, а також характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залучення на окремих його етапах інших осіб, використання службових зв`язків. Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

Обставина дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків сама по собі не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 зможе продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків визначених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2024 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12024160000000257від 21.02.2024року відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді не цілодобового домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 години по 06:00 годину за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, до 01.12.2024 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194КПК України покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , до 01.12.2024 року включно, викладених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2024 року.

У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1