Ухвала

від 29.10.2024 по справі 916/1207/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1207/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, А.І. Ярош,

секретар судового засідання В.М. Волковінська,

за участю представників сторін:

від позивача: Н.В. Лісецька

від відповідача: А.В. Зубков

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 )

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 (суддя Т.Г. Д`яченко, м.Одеса, повний текст складено 31.07.2024)

у справі №916/1207/24

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 )

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 ) на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 у справі №916/1207/24.

Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, а ухвалою суду від 09.10.2024 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.10.2024 о 15:00 год.

Протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні 29.10.2024, вирішено розгляд справи №916/1207/24 здійснювати у закритому судовому засіданні.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Частиною першою статті 8 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною восьмою статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» передбачено поняття терміну інформація, що означає будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, і терміну документ, під яким розуміється матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів утримання документів.

У той же час, право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина друга статті 6 Закону України «Про інформацію»).

Приписами статей 20, 21 Закону України «Про інформацію» унормовано, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Стаття 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає таємну інформацію, як інформацію, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та наразі є продовженим.

Згідно з Наказом головнокомандувача Збройних Сил України «Про організацію взаємодії між ЗСУ, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 №73, до інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, зокрема, належить інформація щодо найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об`єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування, описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об`єкти, а також інформація про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину (частина дев`ята статті 8 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин десятої, одинадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.

Натомість у долучених сторонами у справі документах, наданих для обґрунтування правових позицій у справі, наявна інформація про найменування військової частини та місце її розташування, а відтак, з метою запобігання розголошення інформації з обмеженим доступом, яка наявна в матеріалах справи, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду справи №916/1207/24 у закритому судовому засіданні.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.10.2024, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 02.12.2024 о 14:30 год.

При визначенні дати наступного судового засідання у даній справі колегією суддів враховувалось наступне.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу у розумний строк.

Відповідно до приписів частин другої та третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні; учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Згідно з частиною другою статті 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, присутні у судовому засіданні 29.10.2024 представники сторін про перерву у судовому засіданні до 02.12.2024 о 14:30 год повідомлені під розписку.

Керуючись ст.ст. 234-235, 270, 281 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 ) на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 у справі №916/1207/24 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяА.І. Ярош