Постанова

від 22.10.2024 по справі 925/1341/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1341/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Драбівської селищної ради Черкаської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024

у справі № 925/1341/22

за позовом Драбівської селищної ради Черкаської області

до Фермерського господарства "ЮГ"

про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження землями комунальної власності, припинення права власності на знищене майно, скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно з одночасним закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року Драбівська селищна рада Черкаської області звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «ЮГ», у якому просила суд: 1) усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад з кадастровими номерами 7120680800:01:001:0615, площа якої становить після встановлення меж 22,1800 га та 7120680800:01:001:0616, площа якої становить після встановлення меж 16,2500 га з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які знаходяться в межах населеного пункту с. Білоусівка; 2) припинити право власності на знищене майно, яке належало Фермерському господарству «ЮГ» на комплекс будівель і споруд «Молочно-тваринницька ферма» по вул. Польова, 3, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, згідно з рішенням від 01.02.2007 Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, номер витягу 13440371 від 02.02.2007 «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно», номер запису 17 в книзі 2, скасувати запис в реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 17570187, з одночасним закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційну справу; 3) припинити право власності на знищене майно, яке належало Фермерському господарству «ЮГ» на комплекс будівель і споруд «Свино-тваринницька ферма» по вул. Польова, 4, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, згідно з рішенням від 01.02.2007 Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, номер витягу 13440487 від 02.02.2007 «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно», номер запису 16 в книзі 2, скасувати запис в реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 17570114, з одночасним закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційну справу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Драбівська селищна рада є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7120680800:01:001:0615, площа якої становить після встановлення меж 22,1800 га та 7120680800:01:001:0616, площа якої становить після встановлення меж 16,2500 га з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які знаходяться в межах населеного пункту с. Білоусівка. Реєстрація права власності на комплекс будівель та споруд «Молочно-тваринницька ферма № 2», який знаходиться за адресою: вул. Польова, 3, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, та комплекс будівель та споруд «Свино-тваринницька ферма», який знаходиться за адресою: вул. Польова, 4, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, що раніше належали Фермерському господарству «ЮГ», на даний момент фактично не існує зазначених вище споруд, порушує права позивача розпоряджатися комунальною власністю та отримувати орендну плату до місцевого бюджету. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 319, 321, ч. 1 ст. 346, ст.ст. 349, 391 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 (суддя Чевгуз О.В.) позов задоволено повністю. Вирішено усунути перешкоди у здійсненні права розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад з кадастровими номерами 7120680800:01:001:0615, площа якої становить після встановлення меж 22,1800 га та 7120680800:01:001:0616, площа якої становить після встановлення меж 16,2500 га з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які знаходяться в межах населеного пункту с. Білоусівка. Припинено право власності на знищене майно, яке належало Фермерському господарству «ЮГ» на комплекс будівель і споруд «Молочно-тваринницька ферма по вул. Польова, 3, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, згідно з рішенням від 01.02.2007 Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, номер витягу 13440371 від 02.02.2007 «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно», номер запису 17 в книзі 2, скасувати запис в реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 17570187, з одночасним закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційну справу. Припинено право власності на знищене майно, яке належало Фермерському господарству «ЮГ» на комплекс будівель і споруд «Свино-тваринницька ферма» по вул. Польова, 4, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, згідно з рішенням від 01.02.2007 Драбівського виробничого підрозділу Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, номер витягу 13440487 від 02.02.2007 «Про реєстрацію права власності на нерухоме майно», номер запису 16 в книзі 2, скасувати запис в реєстрі прав власності на вказане нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 17570114, з одночасним закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційну справу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позові відмовлено повністю.

Судами обох інстанцій встановлено, що 26.01.2007 Фермерським господарством «ЮГ» на підставі договору купівлі-продажу № 248, посвідченого приватним нотаріусом Бірюк О.В. було придбано комплекс будівель та споруд «Молочно-тваринницька ферма № 2», який знаходиться за адресою: вул. Польова, 3, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно вказане майно зареєстровано за номером 17570187 від 02.02.2007.

26.01.2007 Фермерським господарством «ЮГ» на підставі договору купівлі-продажу № 249 було придбано комплекс будівель та споруд «Свино-тваринницька ферма», який знаходиться за адресою: вул. Польова, 4, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно вказане майно зареєстровано за номером 17570114 від 02.02.2007.

20.04.2007 між Драбівською районною державною адміністрацією Черкаської області та Фермерським господарством «ЮГ» був укладений договір оренди землі № б/н, згідно з яким в оренду передається земельна ділянка загальною площею 40.418 га, під господарськими будівлями та спорудами. Згідно з п. 16 даного договору цільове призначення даної земельної ділянки - під господарськими будівлями та дворами.

Договір оренди землі № б/н від 20.04.2007 рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.03.2015 у справі № 925/311/15 розірвано через систематичне порушення відповідачем умов договору стосовно орендних платежів.

Відповідно до рішення сесії Драбівської районної ради від 14.06.2019 № 36-11/VІІ у зв`язку зі встановленням меж адміністративно-територіального утворення села Білоусівка всі землі у межах території адміністративно-територіального утворення передані у підпорядкування Білоусівської сільської ради, загальною площею 1039,6400 га.

Відповідно до інформації з довідки від 21.01.2020 № 18-23-0.240-7/102-20 начальника відділу у Драбівському районі Головного управлінні Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки площею 22,5021 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0615 та площею 17,5159 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0616 з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення фермерського господарства знаходяться в межах населеного пункту с. Білоусівка.

В позовній заяві позивачем зазначено, що у 2020 році за рішенням сесії Білоусівської сільської ради сільською радою села Білоусівка замовлено та виготовлено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Білоусівській сільській раді на земельні ділянки кадастровий номер 7120680800:01:001:0615, площа якої становить після встановлення меж 22,1800 га, та кадастровий номер 7120680800:01:001:0616, площа якої становить після встановлення меж 16,2500 га. з цільовим призначенням земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які знаходяться в межах населеного пункту с. Білоусівка.

25.11 2020 на сесії Драбівської селищної ради 8 скликання прийнято рішення за № 1-10/VIII «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Драбівської селищної ради».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» № 1009-ІХ від 17.11.2020 внесено зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», щодо закінчення повноважень сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад у зв`язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України, реорганізації сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, у зв`язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних громад, території яких були включені до територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України Драбівська селищна рада є правонаступником Білоусівської сільської ради, Черкаська область, Драбівський район, с. Білоусівка. вул. Б. Хмельницького, 95.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 316329117 від 29.11.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 7120680800:01:001:0615 площею 22,18 га зареєстрована на праві комунальної власності за Драбівською селищною радою.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 316326722 від 29.11.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 7120680800:01:001:0616 площею 16,25 га зареєстрована на праві комунальної власності за Драбівською селищною радою.

В позовній заяві позивач зазначає, що Білоусівською сільською радою повідомлено про те, що на земельній ділянці площею 22,18 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0615 та на земельній ділянці площею 16,25 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0616 нерухоме майно відсутнє. Для перевірки достовірності даних Білоусівської сільської ради про відсутність нерухомого майна на вказаних земельних ділянках було проведено дослідження постійно діючою комісією з питань поводження з безхазяйними відходами на території Драбівської селищної територіальної громади.

Відповідно до акта постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами на території Драбівської селищної територіальної громади 28.10.2021 проведено перевірку вказаної території Драбівської селищної громади за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Білоусівка, а саме: земельної ділянки комунальної власності за кадастровими номерами 7120680800:01:001:0615 площею 22,18 га та земельної ділянки за кадастровим номером 7120680800:01:001:0616 площею 16,25 га. Перевіркою встановлено, що вказані земельні ділянки знаходяться в занедбаному стані, об`єкти будівництва на вищезгаданих земельних ділянках відсутні, використовуються жителями населеного пункту як несанкціоноване сміттєзвалище.

Відповідно до акта обстеження земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 38,43 га, розташованих в селі Білоусівка, Золотоніського району, Черкаської області 17.02.2022 комісія в присутності старости села Білоусівка провела обстеження земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 22.18 га кадастровий номер 7120680800:01;001:0615 та площею 16.25 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0616, які знаходяться по вул.. Польовій в селі Білоусівка Золотоніського району Черкаської області та перебувають в оренді приватного підприємства «Білоусівське» за договором оренди від 30.11.2022. За результатами обстеження встановлено, що на земельних ділянках для ведення фермерського господарства площею 22,18 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0615 та площею 16,25 га кадастровий номер 7120680800:01:001:0616 будинки, споруди чи інше нерухоме майно відсутні.

Відповідно до Інформаційної довідки № 289 від 29.11.2022 Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», виданої Драбівській селищній раді Черкаської області про те, що на земельній ділянці кадастровий номер 7120680800:01:001:0615, площею 22.18 га, за адресою: с. Білоусівка, Золотоніський район, Черкаська область, станом на 28.11.2022 - будівлі, фундаменти та споруди відсутні.

Відповідно до Інформаційної довідки № 290 від 29.11.2022 Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», виданої Драбівській селищній раді Черкаської області про те, що на земельній ділянці кадастровий номер 7120680800:01:001:0616, площею 16.25 га, за адресою: с. Білоусівка, Золотоніський район, Черкаська область, станом на 28.11.2022 - будівлі, фундаменти та споруди відсутні.

Відповідно до інформації з довідки № 47-01-22 від 13.12.2022 Комунального проектно-виробничого архітектурно планувального підприємства «Облархбюро» Черкаської обласної ради видана Драбівській селищній раді, що під час обстеження на місці на земельній ділянці кадастровий номер 7120680800:01:001:0615, площею 22,18 га, за адресою: с. Білоусівка, Золотоніський район, Черкаська область було встановлено, що ділянка вільна від забудови.

Відповідно до інформації з довідки № 46-01-22 від 13.12.2022 Комунального проектно-виробничого архітектурно планувального підприємства «Облархбюро» Черкаської обласної ради, виданої Драбівській селищній раді, що під час обстеження на місці на земельній ділянці кадастровий номер 7120680800:01:001:0616, площею 22,18 га, за адресою: с. Білоусівка, Золотоніський район, Черкаська область було встановлено, що ділянка вільна від забудови.

Позивач зазначає, що реєстрація права власності на комплекс будівель та споруд «Молочно-тваринницька ферма» по вул. Польова, 3, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області та комплекс будівель і споруд «Свино-тваринницька ферма» по вул. Польова, 4, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, що раніше належав Фермерському господарству «ЮГ», яких на даний момент фактично не існує порушує права власника земельної ділянки розпоряджатись комунальною власністю та отримувати орендну плату до місцевого бюджету.

За вказаних обставин позивач вважає, що єдиним способом вирішення даного питання є захист у судовому порядку шляхом припинення права власності на знищене майно, скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно, з одночасним закриттям розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на комплекс будівель та споруд «Молочно-тваринницька ферма» по вул. Польова, 3, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області та комплекс будівель і споруд «Свино-тваринницька ферма» по вул. Польова, 4, с. Білоусівка, Золотоніського (Драбівського) району Черкаської області, що раніше належав Фермерському господарству «ЮГ» та який на даний момент фактично не існує, закрити розділ у Державному реєстрі прав та реєстраційної справи.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт знищення майна, тому суд дійшов до висновку про порушення відповідачем прав позивача, оскільки зловживання ним права на звернення з заявою про припинення права власності призводить до втрати права користування позивачем земельними ділянками на яких знаходилось знищене майно.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту знищення спірного майна, а також відсутнє звернення власника (Фермерського господарства «ЮГ») із заявою щодо припинення права власності через знищення нерухомого майна.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не оцінив поважність підстав несвоєчасного звернення відповідача з апеляційною скаргою до суду та поновив строк на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску, чим порушив приписи ст.ст. 256, 261 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011, віл 02.03.2021 у справі № 910/12257/13. Також суд апеляційної інстанції застосував статі 319, 321, 346, 349, ЦК України, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, ст. 9 Закону України «Про судову експертизу», статті 73.74,76, 80,86, ч. 1-4 ст. 98, 104, 277 ГПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 в аналогічній справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс 19), від 17.01.2019 у справі № 708/254/18. Крім цього, під час розгляду апеляційної скарги суд не дослідив зібрані у справі докази з приводу перешкоди у здійсненні права розпорядження землями комунальної власності Драбівської селищної територіальної громади та не мотивував чому прийняв наданий відповідачем висновок експерта в частині наведення обґрунтування не можливості його подання до суду першої інстанції, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.07.2019 у справі № 917/2034/17, від 18.06.2018 у справі № 922/3605/17.

Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено вище.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.10.2024 (з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду зазначеної касаційної скарги у справі №925/1341/22, колегія суддів вважала за необхідне призначити її розгляд у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав) та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 27.08.2024.

До Верховного Суду 02.09.2024 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 27.08.2024, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Також до Верховного Суду 21.10.2024 від Фермерського господарства "ЮГ" надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Переглянувши постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)

При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник посилається, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції не оцінив поважність підстав несвоєчасного звернення відповідача з апеляційною скаргою до суду та поновив строк на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску, чим порушив приписи ст.ст. 256, 261 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011, від 02.03.2021 у справі № 910/12257/13.

У постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011 зазначено, що предметом апеляційного оскарження є ухвала від 19.07.2011, тобто судове рішення ухвалене до набрання чинності ГПК України в редакції, в чинній з 15.12.2017.

Статтею 93 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) було передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Таким чином, наведена норма в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення та подання апеляційної скарги, не містила положення про встановлення присічного річного процесуального строку для поновлення строку апеляційного оскарження.

Разом з цим ТОВ "Агросолтек" подало апеляційну скаргу в травні 2021 року, тобто на час дії ГПК України у чинній з 15.12.2017 редакції (в редакції Закону № 2147-VІІІ), відповідно до частини другої статті 261 якого незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Таким чином, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено наслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Відтак, оскільки ТОВ "Агросолтек" подало в травні 2021 апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 19.07.2011, суд апеляційної інстанції мав застосувати положення ч. 2 ст. 261 ГПК України та встановити наявність або відсутність винятків, передбачених названою процесуальною нормою.

Водночас апеляційний суд, досліджуючи обставини участі ТОВ "Агросолтек", встановивши обставини залучення його до участі у цій справі, а саме щодо обізнаності про справу про банкрутство Боржника, хід її провадження (визнання кредиторських вимог, проведення зборів кредиторів, укладення мирової угоди у справі та її затвердження судом), а також оцінюючи визначені ТОВ "Агросолтек" причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 19.07.2011, між тим не встановив та не кваліфікував внаслідок здійснених досліджень та оцінки існування у спірних правовідносинах тих обставин, з якими положення ч. 2 ст. 261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на касаційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску.

У постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/12257/13 викладено висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).

Частиною 1 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За правилами ч. 2 ст. 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Однак наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка оскаржує судове рішення.

Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

Верховний Суд у справі № 925/1341/22 зауважує, що реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 ст. 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодексу України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Тлумачення вказаних норм ГПК України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справ № 521/2816/15-ц.

У справі № 925/1341/22 оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 30.03.2023, повне рішення складено та підписано 19.04.2023, отже, останнім днем двадцятиденного строку на оскарження рішення є 09.05.2023. Апеляційна скарга надіслана скаржником до суду 24.07.2023, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, до апеляційної скарги додано клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023 у даній справі. В обґрунтування зазначеного клопотання Фермерське господарство «ЮГ» посилається на те, що фактичне ознайомлення з оскаржуваним рішенням відбулось 04.07.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується поданим клопотанням від 28.06.2023.

Водночас апеляційний суд, поновлюючи в ухвалі від 23.10.2023 відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не зазначив поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та не навів належного обґрунтування поновлення такого строку, обмежившись лише посилання на те, що вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, а зазначене клопотання є таким, що підлягає задоволенню.

Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що копія рішення місцевого господарського суду надсилалась відповідачу за місцем його державної реєстрації, та що подаючи апеляційну скаргу адреса відповідача не була змінена.

В свою чергу, відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарський суд Черкаської області направляв рекомендованими листами з повідомленням ухвали суду про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду по суті, про відкладення розгляду справи по суті, проте ці рекомендовані листи не були вручені адресату, ухвали повернулись до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вул. Леніна, 11, с. Безпальне, Драбівський район, Черкаська область, 19832.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, апеляційний суд належно не дослідив питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не навів мотивів, за яких уважав причини пропуску строку поважними та лише процитував наведені скаржником доводи, які засновуються на тому, що скаржник ознайомився з матеріалами справи тільки 04.07.2023, втім не навів обґрунтованих висновків, відповідно до яких визнав причини пропуску строку поважними.

Суд вважає обґрунтованим аргумент касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, здійснення апеляційним господарським судом апеляційного розгляду за умови поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції без врахування доводів усіх учасників справи та оцінки наданих ними доказів щодо поважності/неповажності причин пропуску строку, не може вважатися законним, у зв`язку із чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Зазначене у цій постанові процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

У силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанову апеляційного суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, прийняті у справі ухвала апеляційного господарського від 23.10.2023 і постанова від 30.04.2024 - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Драбівської селищної ради Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 925/1341/22 скасувати.

Справу № 925/1341/22 передати до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ЮГ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.03.2023.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.