Справа № 192/2571/24
Провадження № 2/192/753/24
Ухвала
31 жовтня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Стрельникова О. О.
за участю секретаря судового засідання Савчукової В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про захист прав споживачів,
В С Т А Н О В И В:
30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 за допомогою електронного кабінету подала до суду заяву про відвід судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про захист прав споживачів.
Дана заява надійшла до суду пізніше ніж за три дні до наступного судового засідання по цивільній справі ОСОБА_1 до АТ «УКРПОШТА» про захист прав споживачів, яке було призначено до розгляду в судовому засіданні 30 жовтня 2024 року о 14 год. 00 хв.
31 жовтня 2024 року заяву про відвід, у відповідність до положень абз. 2 ч. 2 ст. 40 ЦПК України передано на розгляд суду, який розглядає справу.
Згідно заяви про відвід позивачка вважає, що суддя Стрельников О. О. підлягає відведенню від розгляду справи за її позовом, з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки суддя прямо зацікавлений у результаті розгляду справи на користь відповідача.
Ознайомившись із заявою про відвід судді, з наявними матеріалами справи, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід надійшла в день першого судового засідання до початку судового розгляду, тому дана заява про відвід судді розглянута судом, який розглядає справу.
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з частиною 1 - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Також суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 39 ЦПК України - відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається із заяви позивачки вона вважає, що суддя зацікавлений у результаті розгляду справи на користь відповідача, оскільки внаслідок професійної некомпетентності, юридичної безграмотності в своїй ухвалі від 30 вересня 2024 року вказав лише фразу «про захист прав споживачів», тобто вказав категорію справи, але не вказав предмету позову, ця обставина свідчить, що суддя з метою зловмисної протидії повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин у даній справі, незаконно ухилився від відкриття провадження у справі за її позовними вимогами.
Крім того, 27 вересня 2024 року вона звернулась до суду з позовною заявою в якій вказувала розглянути справу за правилами загального позовного провадження, однак, незважаючи на її заяву, розглянути справу за її позовом за правилами позовного провадження, суддя з метою зловмисної протидії повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин у даній справі без її заяви та згоди вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Оскільки суддя станом на 30 жовтня 2024 року не усунув найгрубіших порушень її прав, зловмисно допущених суддею, з метою зловмисної протидії повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин у даній справі, тому вона має заявити відвід.
Відповідно до ухвали судді від 30 вересня 2024 року про відкриття провадження у справі, суддею прийнято рішення про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про захист прав споживачів, щодо позовних вимог зазначених позивачкою в позовній заяві в редакції від 27 вересня 2024 року (мовою оригіналу): «Визнати грубі численні порушення відповідачем АТ «Укрпошта» моїх прав споживача послуг поштового зв`язку, а саме: не було жодного службового розслідування за моєї обов`язкової участі за моїми зверненнями 12 серпня 2024 року телефоном на «гарячу лінію» голови Дніпропетровської держобладміністрації, а також АТ «Укрпошта»; відповідач АТ «Укрпошта» не перевіряв об`єктивно, всебічно і вчасно мої заяви від 12 серпня 2024 року, не забезпечив поновлення моїх порушених прав, у тому числі не з`ясував, куди зникла рекомендована поштова кореспонденція, адресована на моє ім`я, яку я мала отримати 19 червня 2024 року; працівники відповідача АТ «Укрпошта» розкривали без мого дозволу поштову кореспонденцію, адресовану на моє ім`я; не видавали мені мою поштову кореспонденцію, у тому числі й рекомендовану; постійно затримували вручення адресованой на моє ім`я мою кореспонденцію.
Визнати порушення відповідачем АТ «Укрпошта» термінів вручення адресованого на моє ім`я рекомендованого поштового відправлення, а саме: рекомендований лист № 06 002 7903 99 01 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2024 року вих.01-11/44/2024, який був відправлений 25 липня 2024 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, я отримала 06 серпня 2024 року, тобто, майже за два тижні.
Визнати порушення відповідачем АТ «Укрпошта» термінів вручення адресованого на моє ім`я рекомендованого поштового відправлення, а саме: рекомендований лист № 53 213 0000 62 63 надісланий 17 липня 2024 року з м. Нікополя від відповідача від ТОВ«ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», я отримала 06 серпня 2024 року, тобто, майже за три тижні.
Визнати порушення відповідачем АТ «Укрпошта» термінів вручення адресованого на моє ім`я рекомендованого поштового відправлення, а саме: рекомендований лист № 06 002 8001 71 13 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року вих. №192/1018/24/7035/2024 та копії всіх ухвал у даній справі, які були надіслані 01 серпня 2024 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверт, я отримала 16. серпня 2024 року, тобто, більш ніж через два тижні, що підтверджується моїм підписом у відомості.
Визнати порушення відповідачем АТ «Укрпошта» термінів вручення адресованого на моє ім`я рекомендованого поштового відправлення, а саме: рекомендований лист № 06 002 8866 47 11 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року вих. №192/1018/24/8426/2024 який був надіслан 18 вересня 2024 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, я отримала 26 вересня 2024 року, тобто, більш ніж через тиждень, що підтверджується моїм підписом у відомості. Вказане поштове відправлення було надіслано як «Укрпошта Експрес».
Зобов`язати відповідача АТ «Укрпошта» произвести розшук адресованого та відправленого на моє ім`я реєстрованого поштового відправлення, яке я мала отримати 19червня 2024 року, а саме: номер квитанції (а.с. 175) № 53 213 0541 08 10, дата відправлення 18 червня 2024 року, надісланий 18 червня 2024 року з м. Нікополя, відправник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», який я не отримала поштою рекомендованим листом.
Зобов`язати відповідача АТ «Укрпошта» провести службове розслідування, у тому числі з`ясувати, куди зникла рекомендована поштова кореспонденція, адресована на моє ім`я, яку я мала отримати 19 червня 2024 року, а саме: номер квитанції № 53 213 0541 08 10, дату відправлення 18 червня 2024 року, надісланий 18 червня 2024 року з м. Нікополя, відправник ТОВАРИСТВО ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», який я не отримала поштою рекомендованим листом.
Зобов`язати відповідача АТ «Укрпошта» вжити необхідних заходів для вирішення питання про звільнення з посад «начальника» поштового відділення № 52441 ОСОБА_2 , листоноші ОСОБА_3 на підставі п. 2 ст. 40 Кодекса законів про працю України.
Стягнути з відповідача: АТ «Укрпошта» моральну шкоду у розмірі (в еквіваленті) 3000 (три тисячі) євро на день винесення рішення суду, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» як джерело права.».
Крім того, вказаною ухвалою судді в задоволені клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено (а. с. 62-63).
Таким чином, аналізуючи підстави відводу заявлені позивачкою, суд приходить до висновку, що вказані підстави зводяться до незгоди позивачки з процесуальними рішеннями судді, прийнятими ним в порядку ЦПК України, і які повинні оскаржуватись в порядку передбаченому ч. 2 ст. 353 ЦПК України, а не в порядку заявлення відводу судді.
Посилання позивачки на зловмисну протидію судді повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин у даній справі є припущенням і тому судом не приймаються.
З врахуванням зазначеного, суд вважає, що викладені позивачкою підстави для відводу судді не свідчать про наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстав, у зв`язку з чим в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельникова Олександра Олександровича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про захист прав споживачів відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Стрельников О. О.
Суд | Солонянський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122697890 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Солонянський районний суд Дніпропетровської області
Стрельников О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні