Постанова

від 31.10.2024 по справі 711/8646/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 711/8646/19Провадження № 22-ц/821/1594/24Категорія: 301030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Фетісової Т.Л., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиградобуд»

представник відповідача: адвокат Іоненко Володимир Павлович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиградобуд» - Черненка Анатолія Григоровича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року та додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2024 року (ухвалені під головуванням судді Скляренко В.М. в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиградобуд» про стягнення вартості частки в майні товариства,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Черкасиградобуд» про стягнення вартості частки в майні товариства.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який за життя був учасником ТОВ «Черкасиградобуд» з розміром частки 14,29% у статутному капіталі товариства.

Позивач є сином померлого і є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_2

02.08.2017 року, вказує позивач, він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом стосовно майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ «Черкасиградобуд» в розмірі 14,29%. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Черкасиградобуд» позивачу відмовлено у входженні до складу учасників товариства та прийнято рішення щодо виплати позивачеві вартості успадкованої ним частки.

Натомість, відповідач не погоджується виплатити позивачу вартість його частки, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки позивача, а обчислює розмір виплати лише в розмірі вартості частки, в якому вона була внесена до статутного фонду товариства.

В той же час, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті позивачу, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційно до частки учасника в статутному капіталі товариства.

Позивач вимагає проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві на балансі.

Оскільки ТОВ «Черкасиградобуд» на момент смерті батька позивача було власником об`єкту нерухомості ринковою вартістю 12 942 910 грн., то позивач вимагає стягнути з відповідача розмір вартості успадкованої ним частки товариства, обчислений пропорційно ринковій вартості такого об`єкту нерухомого майна.

Враховуючи наведене вище та з урахуванням уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 1 849 541,84 грн. в якості виплати у грошовій формі вартості успадкованої позивачем частки майна ТОВ «Черкасиградобуд».

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2021 року у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу для з`ясування відповіді на питання: «Яка ринкова вартість об`єкта нерухомого майна: групи нежитлових приміщень нежитлової адміністративної будівлі літ. «А-4» та частини гаража літ. Б-1, площею 55,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ «Черкасиградобуд», станом на 01.08.2009 року». Проведення експертизи доручено експертам КНДІСЕ.

13.01.2023р. на виконання ухвали суду від 21.04.2021р. на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами судової оціночно-будівельної експертизи №15/22-23, 19-20/23-23 від 12.01.2023р.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2024 року вжито заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонено директору ТОВ «Черкасиградобуд» - ОСОБА_3 - вчиняти дії спрямовані на відчуження, шляхом продажу, дарування, передачі у володіння, нерухомого майна: адміністративної будівлі з підвалом А-4, загальною площею 1319,9 кв.м., гаражу Б, загальною площею 55,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2356634471101, номер відомостей про речове право: 41908934;

- заборонено суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії, що стосуються відчуження нерухомого майна: адміністративної будівлі з підвалом А-4, загальною площею 1319,9 кв.м., гаражу Б, загальною площею 55,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2356634471101, номер відомостей про речове право: 41908934;

- заборонено державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» здійснювати реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи ТОВ «Черкасиградобуд» (ідентифікаційний номер 35579623) в результаті його ліквідації, вчиненої без дотримання вимог встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Черкасиградобуд» на користь ОСОБА_1 частину вартості частки у статутному капіталі товариства, яка належала ОСОБА_2 , в розмірі 1 849 541 грн. 84 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що право позивача на отримання саме у грошовій формі частки у майні ТОВ «Черкасиградобуд» виникло з моменту прийняття загальними зборами ТОВ «Черкасиградобуд» рішення про виключення зі складу учасників товариства померлого батька позивача, тобто з 27.03.2019р., проте вартість такої частки має визначатися на день смерті останнього. З цих підстав,суд першої інстанції вважав необгрунтованими посилання відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду 31.10.2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства, яку має право отримати спадкоємець учасника товариства, суд першої інстанції виходив з того, що розмір відповідної виплати має обчислюватись, виходячи з даних ринкової вартості майна ТОВ «Черкасиградобуд» станом на 14.07.2009 року.

Визначаючи дійсний розмір вартості майна ТОВ «Черкасиградобуд» станом на 14.07.2009 року, суд першої інстанції взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 12.01.2023 року №15/22-23, 19-20/23-23, згідно з яким ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме групи нежитлових приміщень нежитлової адміністративної будівлі літ. «А-4» та частини гаража літ. «Б-1» площею 55,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ «Черкасиградобуд», станом на 01.08.2009 року становить 12 942 910 грн.

Оскільки, у фінансовому звіті за 2009 рік ТОВ «Черкасиградобуд» розмір чистих активів (власний капітал) становить 329 000 грн., то грошовий вираз вартості частки ТОВ «Черкасиградобуд», з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна, що відповідає розміру частки у майні товариства на рівні 14,29%, складає 1 867 180,70 грн. [(12 942 910 грн. + 329 000 грн.) * 14,29% / 100%].

Таким чином, суд першої інстанції вважав вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Черкасиградобуд» належної йому до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала померлому ОСОБА_2 , в розмірі 1 849 541,84 грн. обґрунтованими та правомірними, оскільки такі вимоги відповідають та не перевищують розмір ринкової вартості успадкованої позивачем 14,29% частки у майні ТОВ «Черкасиградобуд».

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2024 року стягнуто з ТОВ «Черкасиградобуд» на користь ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 102 540 грн. 90 коп. в якості відшкодування судових витрат.

Суд вказав,що позивачемпонесені витратиз оплатисудового зборув загальнійсумі 12381,31грн,однак сторонапозивача просилавідшкодувати їйза рахуноквідповідача судовийзбір врозмірі 7444,11грн. Оскільки така вимога не суперечить закону та відповідає засадам диспозитивності, то витрати з оплати судового збору слід компенсувати позивачу за рахунок відповідача саме в розмірі 7444,11 грн.

Враховуючи зміст вимог сторони позивача та позицію сторони відповідача, беручи до уваги, що за клопотанням позивача по справі призначалась судова оціночно-будівельна експертиза (експертний висновок №15/22-23, 19-20/23-23 від 12.01.2023р., який був використаний судом в якості належного та допустимого доказу по праві), яка була сплачена позивачем, що визнається сторонами, і відповідач не заперечує свого обов`язку з відшкодування відповідних витрат, а розмір вартості послуг експерта підтверджується рахунком на суму 5096,79 грн., то з відповідача слід стягнути на користь позивача в якості відшкодування витрат з оплати судової експертизи суму коштів в розмірі 5096,79 грн.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, беручи до уваги відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 90 000 грн. не є вочевидь необґрунтованою чи завищеною. За обставинами даної справи заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу відповідає засадам її співмірності з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи виконаної адвокатом, а також участь адвоката у дев`яти судових засіданнях).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 02 вересня 2024 року, представник ТОВ «Черкасиградобуд» Черненко А.Г., вважаючи рішення суду першої інстанції винесеним без дотримання норм матеріального права та ігнорування обставин справи, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам даної справи, просив рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Також просив скасувати додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2024 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що в частині виплати позивачеві 97572,12 грн. між сторонами не існує та не існувало спору. Вказана сума не виплачена позивачеві виключно з його вини, оскільки до моменту звернення до суду з позовом, останній не повідомив товариству свої банківські реквізити для перерахування вказаних коштів на його рахунок.

Скаржник ваажає, що право ОСОБА_1 , як спадкоємця, на переважний вступ до товариства виникло з 14.01.2010 року, проте не було ним реалізоване без поважних причин, що в даному випадку має суттєве значення при вирішенні питання щодо спливу строків позовної давності.

Стверджує, що суд першої інстанції самостійно визначив розмір грошових кошів, які підлягають виплаті ОСОБА_1 , безпідставно відхиливши як неналежний доказ, замовлений відповідачем Висновок економічної експертизи від 25.04.2021 року.

Суд першої інстанції, визначаючи вартість частки ОСОБА_1 у майні товариства, взяв за основу висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 12.01.2023 року №15/22-23, 19-20/23-23, згідно з яким визначалась ринкова вартість нерухомого майна. Проте, вартість чистого активу товариства врахована судом згідно наданого фінансового звіту за 2009 рік у розмірі 329000 грн. Скаржник переконаний, що в такому випадку, судом мала бути проведена експертиза вартості чистого активу товариства.

Суму, на яку задоволено позовні вимоги, визначено судом виходячи лише з ринкової вартості нерухомого майна, при цьому, залишено без уваги вартість іншого майна, до якого відноситься рухоме майно, частки у майні інших юридичних осіб та інші види, які визначені в балансі.

Крім того, скаржник зазначає, що суд, приймаючи до уваги баланс за 2009 рік, не врахував заборгованість учасників по формуванню статутного капіталу в сумі 47,3 тис. грн., не встановив хто саме має таку заборгованість, і виходячи з цього, який фактичний розмір частки в статутному фонді мав ОСОБА_2 станом на 14.07.2009.

Відзив на апеляційну скаргу

25 вересня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 адвокат Стратілатов К.Г., вважаючи апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, просив її залишити без задоволення.

При цьому вважав, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року ухвалено на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, є законним, а тому просив залишити його без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був засновником ТОВ «Черкасиградобуд», із розміром внеску 53 551,77 грн., що відповідає частці 14,29% у статутному капіталі товариства.

Позивач є сином померлого ОСОБА_2 і є єдиним спадкоємцем після смерті останнього, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

02.08.2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В. на ім`я позивача видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким засвідчено перехід права власності від спадкодавця ОСОБА_2 до його сина ОСОБА_1 щодо майнового права на частку в статутному капіталі ТОВ «Черкасиградобуд», код ЄДРПОУ 35579623, яка складає 53 551,77 грн. у статутному капіталі товариства, що становить 14,29% розміру статутного капіталу.

У березні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про розгляд питання про включення його до складу учасників ТОВ «Черкасиградобуд» або виплати йому вартості успадкованої ним частки майна у товаристві.

В період часу з березня 2018 року по квітень 2019 року позивач та його представник неодноразово звертались до відповідача з вимогою надати копії відповідних документів для встановлення обсягу майна та реального фінансового стану товариства на момент смерті ОСОБА_2 , а також належного розгляду питання щодо порядку реалізації позивачем права власності на успадковану ним після смерті частку у майні товариства (зміна складу учасників товариства у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ; виплата дивідендів позивачу за період з моменту смерті ОСОБА_2 ; включення позивача до складу учасників товариства; виділ позивачу в натурі майна або виплати йому частини ринкової вартості такого майна пропорційно розміру успадкованої ним частки у майні товариства тощо).

Відповідач відмовився приймати позивача до складу учасників товариства і не заперечував виплатити позивачу вартість успадкованої ним частки майна товариства у розмірі пропорційному до розміру статутного капіталу та основних засобів товариства за їх балансовою вартістю, про що неодноразово повідомляв позивача.

Зазначені обставини справи визнаються сторонами та частково підтверджуються дослідженими судами письмовими заявами позивача та його представника адвоката Савченка М.А. на адресу відповідача від 26.09.2018р., 04.10.2018р., 15.01.2019р. /т. 1 а.с. 10-12, 25-27, 15-24/, листами відповідача від 05.10.2018р., 25.04.2019р. у відповідь на звернення позивача /т. 1 а.с. 13-14, 68/, матеріалами спадкової справи №21/2016 щодо померлого ОСОБА_2 /т. 3 а.с. 152-241/.

Листом відповідача від 05.10.2018р. було повідомлено позивача про те, що загальними зборами учасників товариства (протокол №4 від 11.09.2018р.) ухвалене рішення про виплату йому вартості успадкованої ним частки товариства в розмірі 53 551,77 грн., що еквівалентно розміру частки його батька у статутному фонді товариства. /т. 1 а.с. 13-14/

27.03.2019р. відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ «Черкасиградобуд» (протокол №1-19), на яких було ухвалено рішення про виключення зі складу учасників товариства померлого ОСОБА_2 , а також про відмову ОСОБА_1 у входженні до складу учасників товариства та виплату йому успадкованої частки померлого учасника товариства ОСОБА_2 у розмірі 53 551,77 грн., що відповідає 14,29% статутного капіталу та майні товариства. /т. 1 а.с. 45-50, т. 4 а.с. 132-134/.

25.04.2019р. відповідачем було направлено листа позивачу з роз`ясненням розрахунку розміру вартості частки в статутному капіталі товариства, яка підлягає виплаті позивачу, як спадкоємцю ОСОБА_2 . Відповідний розрахунок здійснений пропорційно розміру статутного капіталу товариства (374 800 грн.) та вартості основних засобів (308 000 грн.) на дату смерті ОСОБА_2 , внаслідок чого до виплати підлягає 53 558,92 грн. (14,29% від розміру статутного капіталу) та 44 013,20 грн. (14,29% від вартості основних засобів (майна)) /т. 1 а.с. 68/

Відповідний розрахунок обґрунтований тим, що згідно фінансового звіту ТОВ «Черкасиградобуд» за 2009 рік розмір статутного капіталу на кінець звітного періоду (01.01.2010р.) складав 374 800 грн., а залишкова вартість основних засобів 308 000 грн. /т. 1 а.с. 67/

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 05.03.2008р. ТОВ «Черкасиградобуд» на праві приватної власності належало нежитлове приміщення (далі Об`єкт нерухомості), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке являє собою: напівпідвальні приміщення з №1-1 по №1-13, з №1-15 по №1-24, №І, ІІ, ІІІ, ІV, V; приміщення 1-го поверху з №1-11 по №1-26, №І, ІІ, ІІІ; приміщення 2-го поверху з №2-1 по №2-26, №І, ІІ; приміщення 3-го поверху №І, ІІ; приміщення 4-го поверху №І, ІІ, 4А; гаражі №2, 3, 4, Б. /т. 1 а.с. 132/.

Ті обставини, що на момент смерті ОСОБА_2 , відповідний об`єкт нерухомості перебував у власності ТОВ «Черкасиградобуд» та обліковувався на балансі товариства за балансовою вартістю 205 565 грн. сторони визнають.

Відповідно до технічного паспорту КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 31.08.2022р. на групу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , станом на 19.06.2007р. відповідний об`єкт являв собою чотириповерхову адміністративну будівлю, до складу якої входить адмінбудівля літ. А-4 загальною площею 3454,7 кв.м. та гараж літ. Б /т. 3 а.с. 68-77/.

Під час судового провадження сторонами надавались суду копії декількох варіантів технічного паспорту щодо Об`єкту нерухомості, які були виготовлені в різний час і відображали стан об`єкту також на різний час. Оскільки Об`єкт нерухомості зазнавав неодноразових змін та реконструкцій, то судом було уточнено склад такого об`єкту, який він мав станом на 14.07.2009р. (момент смерті ОСОБА_2 ), у зв`язку з чим за згодою сторін судом було встановлено, що до складу Об`єкта нерухомості, який був об`єктом приватної власності ТОВ «Черкасиградобуд» станом на 14.07.2009р. входили наступні приміщення відповідно до даних інвентаризації, проведеної станом на 13.08.2012:

- приміщення напівпідвалу: 1-1 (101,8 кв.м.), 2 (9,3 кв.м.), 3 (40,3 кв.м.), 4 (17,7 кв.м.), 7 (40,3 кв.м.), 8 (20,1 кв.м.), 9 (19,0 кв.м.), 10 (18,5 кв.м.), 11 (10,9 кв.м.), 12 (3,6 кв.м.), 13 (40,5 кв.м.), 15 (18,9 кв.м.), 16 (23,1 кв.м.), 17 (8,3 кв.м.), 19 (43,2 кв.м.), 20 (16,7 кв.м.), 21 (40,2 кв.м.), 22 (39,2 кв.м.), 23 (38,7 кв.м.), 24 (63,8 кв.м.), ІІІ (8,0 кв.м.), IV (6,5 кв.м.), V (2,0 кв.м.);

- приміщення першого поверху: 1-1 (108,7 кв.м.), 2 (19,5 кв.м.), 3 (21,6 кв.м.), 4 (18,1 кв.м.), 6 (21,1 кв.м.), 7 (20,1 кв.м.), 8 (21,0 кв.м.), 9 (41,4 кв.м.), 10 (9,7 кв.м.), 10-1 (6,6 кв.м.), 11 (22,2 кв.м.), 11-1 (14,8 кв.м.), 12 (16,7 кв.м.), 12-1 (2,7 кв.м.), 13 (26,4 кв.м.), 14 (21,1 кв.м.), 15 (21,0 кв.м.), 16 (16,6 кв.м.), 17 (22,9 кв.м.), 18 (17,0 кв.м.), 19 (19,9 кв.м.), 20 (8,7 кв.м.), 21 (10,7 кв.м.), 22 (22,7 кв.м.), 23 (20,0 кв.м.), 24 (21,1 кв.м.), 25 (19,7 квм.), 26 (19,2 кв.м.), І (19,5 кв.м.), ІІ (38,6 кв.м.), ІІІ (16,4 кв.м.), IV (3,3 кв.м.);

- приміщення другого поверху: 2-1 (51,6 кв.м.), 2 (13,5 кв.м.), 3 (17,7 кв.м.), 3-1 (28,8 кв.м.), 4 (18,0 кв.м.), 5 (19,2 кв.м.), 6 (22,5 кв.м.), 7 (11,1 кв.м.), 7-1 (6,1 кв.м.), 8 (22,1 кв.м.), 9 (20,2 кв.м.), 10 (20,1 кв.м.), 11 (19,0 кв.м.), 11-1 (20,9 кв.м.), 12 (9,7 кв.м.), 12-1 (7,1 кв.м.), 13 (25,8 кв.м.), 14 (34,2 кв.м.), 15 (9,8 кв.м.), 16 (21,1 кв.м.), 17 (21,1 кв.м.), 18 (17,0 кв.м.), 19 (19,0 кв.м.), 19-1 (18,5 кв.м.), 20 (20,1 кв.м.), 21 (20,2 кв.м.), 22 (20,5 кв.м.), 23 (21,8 кв.м.), 24 (18,2 кв.м.), 24-1 (21,9 кв.м.), 25 (19,8 кв.м.), 26 (40,0 кв.м.), І (19,3 кв.м.), ІІ (16,4 кв.м.);

- приміщення третього поверху: І (19,4 кв.м.), ІІ (16,4 кв.м.);

- приміщення четвертого поверху: І (19,8 кв.м.), ІІ (16,4 кв.м.);

- приміщення гаража: 2 (17,9 кв.м.), 3 (18,3 кв.м.), 4 (19,2 кв.м.).

На момент смерті ОСОБА_2 до складу майна ТОВ «Черкасиградобуд», що належало товариству на праві приватної власності, входив Об`єкт нерухомості, який являє собою адмінбудівлю літ. «А-4» загальною площею 2077,9 кв.м. та гараж літ. «Б» загальною площею 55,4 кв.м. відповідно до технічного паспорту КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 31.08.2022р. /т. 3 а.с. 68-77/.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 12.01.2023р. №15/22-23, 19-20/23-23, складеного на виконання ухвали суду від 21.04.2021р. судовим експертом Черкаського відділення КНДІСЕ Калашніковим О.М., ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме групи нежитлових приміщень нежитлової адміністративної будівлі літ. «А-4» та частини гаража літ. «Б-1» площею 55,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ТОВ «Черкасиградобуд», станом на 01.08.2009р. становить 12 942 910 грн. /т. 3 а.с. 114-125/.

14.10.2022р. одноосібний учасник ТОВ «Черкасиградобуд» - ТОВ «Градобудкомплект» на позачергових загальних зборах прийняв рішення №1-22 про початок процедури припинення ТОВ «Черкасиградобуд» шляхом його ліквідації.

26.10.2022р. на підставі рішення одноосібного учасника - ТОВ «Градобудкомплект» на позачергових загальних зборах учасників ТОВ «Черкасиградобуд» прийнято рішення №1-22 про припинення його існування шляхом ліквідації. Визначено основні робочі питання процесу припинення товариства, зокрема, необхідність підготувати та затвердити ліквідаційний баланс на дату закінчення пред`явлення вимог кредиторів (два місяці).

Ліквідатором призначено директора ТОВ «Черкасиградобуд» ОСОБА_3

03.04.2023р. в ЄДР було зареєстровано припинення ТОВ «Черкасиградобуд» (номер запису: 1000261110020008533).

В той же час, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Черкасиградобуд».

Господарський суд Черкаської області рішенням від 11.10.2023р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024р., такий позов задовольнив та вирішив відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Черкасиградобуд» (ідентифікаційний код 35579623) в результаті ліквідації.

Зазначені обставини підтверджуються відповідними судовими рішеннями у судовій справі №925/608/23 /т. 4 а.с. 42-59/ і на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Таким чином, на момент розгляду справи, діяльність юридичної особи ТОВ «Черкасиградобуд» не припинено, а отже такий суб`єкт не обмежений у процесуальній дієздатності.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно зістаттею 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Обов`язковою передумовою для реалізації права на судовий захист є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначеностаттею 16 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був засновником ТОВ «Черкасиградобуд» із розміром внеску 53 551,77 грн., що відповідає частці 14,29% у статутному капіталі товариства.

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем померлого учасника товариства, звернувся до суду з позовними вимогами до ТОВ «Черкасиградобуд» з метою стягнення вартості частки в майні товариства.

Права правонаступників (спадкоємців) померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами цивільного законодавства (статтями 147, 148 ЦК України, чинними на час смерті учасника товариства), Законом України «Про господарські товариства» та положеннями статуту ТОВ «Черкасиградобуд».

Частиною п?ятою статті 147 ЦК України передбачено перехід до спадкоємця фізичної особи-учасника товариства з обмеженою відповідальністю частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України, чинної на час смерті учасника товариства, спадкоємець, як і учасник, який вийшов з товариства, набуває право одержати вартість частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі. За домовленістю між спадкоємцем (учасником) та товариством, виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Пунктом 7 Статуту ТОВ «Черкасиградобуд» в редакції, яка діяла на момент смерті учасника ОСОБА_2 встановлено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця.

Пунктом 16 Статуту ТОВ «Черкасиградобуд» в редакції, яка діяла на момент смерті учасника ОСОБА_2 визначено, що спадкоємці (правонаступники) учасників мають переважне право вступу до Товариства , рішення про надання дозволу на вступ до товариства надають загальні збори учасників товариства.

При відмові спадкоємця (правонаступників) від вступу до Товариства або відмови Товариства від прийняття спадкоємця (правонаступника), йому видається у грошовій або натуральній формі частка в майні, яка належала учаснику, що вибув з Товариства. Вартість цієї частки визначається на день, коли учасник вибув з Товариства.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про господарські товариства» у редакції на час виникнення спірних правовідносин при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якоївизначається надень реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. В цих випадках, розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

За змістомстатті 147 ЦК України,статті 55 Закону України «Про господарські товариства»у разі смерті (ліквідації) учасника товариства з обмеженою відповідальністю спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у цьому товаристві, а право на частку в статутному (складеному) капіталі (аналогічний висновок міститься у пункті 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 392/1213/17).

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом товариства позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує товариство у такому праві.

Отже, у разівідмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках, розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Скаржник стверджує, що право ОСОБА_1 , як спадкоємця, на переважний вступ до товариства виникло з 14.01.2010 року, проте не було ним реалізоване без поважних причин, що в даному випадку має суттєве значення при вирішенні питання щодо спливу строків позовної давності.

Разом з тим, такі твердження не узгоджуються з наведеними вище нормами матеріального права, оскільки право на отримання вартості частки у майні товариства виникає в спадкоємця виключно після рішення загальних зборів товариства про відмову у вступі спадкоємця (правонаступника) до складу учасників товариства.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Так, 02.08.2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кам`янецьким В.В. на ім`я позивача видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким засвідчено перехід права власності від спадкодавця ОСОБА_2 до його сина ОСОБА_1 щодо майнового права на частку в статутному капіталі ТОВ «Черкасиградобуд», код ЄДРПОУ 35579623, яка складає 53 551,77 грн. у статутному капіталі товариства, що становить 14,29% розміру статутного капіталу.

У березні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про розгляд питання про включення його до складу учасників ТОВ «Черкасиградобуд» або виплати йому вартості успадкованої ним частки майна у товаристві.

Листом відповідача від 05.10.2018 року було повідомлено позивача про те, що загальними зборами учасників товариства (протокол №4 від 11.09.2018р.) ухвалене рішення про виплату йому вартості успадкованої ним частки товариства в розмірі 53 551,77 грн., що еквівалентно розміру частки його батька у статутному фонді товариства. /т. 1 а.с. 13-14/

27березня 2019року відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ «Черкасиградобуд» (протокол №1-19), на яких було ухвалено рішення провиключення зіскладу учасниківтовариства померлого ОСОБА_2 ,а такожпро відмову ОСОБА_1 у входженнідо складуучасників товариства та виплату йому успадкованої частки померлого учасника товариства ОСОБА_2 у розмірі 53 551,77 грн., що відповідає 14,29% статутного капіталу та майні товариства. /т. 1 а.с. 45-50, т. 4 а.с. 132-134/.

З вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся 31 жовтня 2019 року.

З викладеного слідує, що право ОСОБА_1 на отримання вартості частки у майні товариства виникло після 27 березня 2019 року, а, враховуючи, що з позовом останній звернувся у жовтні 2019 року, тому строки позовної давності в даному випадку не пропущені, про що вірно вказав суд першої інтсанції.

У контексті наведеного, слід відхилити доводи скаржника про пропуск позивачем строків позовної давності, як такі, що не знайшли свого об`єктивного підтвердження за наслідками їх перевірки судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, спадкоємець ОСОБА_1 вправі одержати вартість частини майна, пропорційну частці ОСОБА_2 у статутному капіталі підприємства. Зазначеному праву кореспондує обов`язок підприємства здійснити цю виплату вартості. При цьому, вартість частини майна підприємства, яка підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів підприємства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки спадкодавця в статутному капіталі підприємства (такий висновок міститься у пункті 6.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14).

За наявності спору між спадкоємцем та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останнього, спадкоємець має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна підприємства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у підприємстві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією підприємства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів (до подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14).

Аналогічний висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 902/751/19.

Враховуючи, що сторони не дійшли взаємної згоди щодо визначення дійсної вартості майна товариства та неодноразово надавали суду різні експертні висновки з визначення вартості об`єкта нерухомості, які обґрунтовані різними вихідними даними та з використанням різних методів оцінки, то судом першої інстанції, з метою усунення розбіжностей та сумнівів щодо правильності вихідних даних, було призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 12.01.2023р. №15/22-23, 19-20/23-23, складеного на виконання ухвали суду від 21.04.2021р. судовим експертом Черкаського відділення КНДІСЕ Калашніковим О.М., ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, а саме групи нежитлових приміщень нежитлової адміністративної будівлі літ. «А-4» та частини гаража літ. «Б-1» площею 55,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ТОВ «Черкасиградобуд», станом на 01.08.2009р. становить 12 942 910 грн. /т. 3 а.с. 114-125/.

Відповідний експертний висновок здійснювався на підставі вихідних даних, які погоджувалися судом за участю сторін та визначалися ухвалою суду від 24.11.2022 року.

Отже, на переконання судової колегії, місцевим судом обгрунтовано та підставно відхилено подані сторонами експертні висновки, які були виготовлені на їх замовлення та доцільно призначено у справі оціночно-будівельну експертизу.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги Висновок економічної експертизи від 25.04.2021 року, виготовлений на замовлення відповідача, є необгрунтованими, оскільки у вказаному висновку в якості вихідних даних використовувались відомості фінансової звітності за 2009 рік та показник ринкової вартостіОб`єкту нерухомостів розмірі5629868грн. Оскільки судом визнано обґрунтованою іншу ринкову вартість Об`єкта нерухомості, то Висновок економічної експертизи від 25.04.2021 року підставно було відхилено судом.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги відповідача ТОВ «Черкасиградобуд», останній посилався на те, що вартість майна визначено судом, виходячи лише з ринкової вартості нерухомого майна, при цьому, залишено без уваги вартість іншого майна, до якого відноситься рухоме майно, частки у майні інших юридичних осіб та інші види, які визначені в балансі.

Оцінюючи вказані доводи, апеляційний суд вважає їх неспроможними з огляду на наступне.

У статті 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, серед яких змагальність та диспозитивність.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно поданої до суду першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що позивач обмежив свої позовні вимоги стягненням лише частини вартості частки майна товариства, а саме вартості нерухомого майна товариства, оскільки позивач не має повного переліку майна товариства та даних щодо його ринкової вартості (том 3, а.с. 138-139).

Зважаючи на викладене, суд першої інсанції вірно розглянув справу в межах позовних вимог, які висувались позивачем.

Посилання апеляційної скарги на те, що судом мала бути проведена експертиза вартості чистого активу товариства не заслуговують на увагу, оскільки клопотань про призначення відповідної експертизи сторонами, зокрема ТОВ «Черкасиградобуд» не заявлялось.

У контексті наведеного, слід зауважити, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про те, що оскільки у фінансовому звіті за 2009 рік ТОВ «Черкасиградобуд» розмір чистих активів (власний капітал) становить 329 000 грн., то грошовий вираз вартості частки ТОВ «Черкасиградобуд», з урахуванням ринкової вартості нерухомого майна, що відповідає розміру частки у майні товариства на рівні 14,29%, складає 1 867 180,70 грн. [(12 942 910 грн. + 329 000 грн.) * 14,29% / 100%].

Оскільки позивач просив стягнути із ТОВ «Черкасиградобуд» частину вартості частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1849 541,84 грн., суд першої інсанції, в межах позовних вимог, обгрунтовано стягнув саме вказану суму.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Таким чином, доводи апеляційноїскарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду, обґрунтовано викладені в мотивувальній частині оскарженого судового рішення. При вирішенні даної справи, судом першоїінстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповіднодо ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першоїінстанції -залишити без змін.

Щодо додаткового рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщосудом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дочастин першої,третьої статті133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язанихз розглядомсправи.До витрат,пов`язанихз розглядомсправи,зокрема належатьвитрати напрофесійну правничудопомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але тільки за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У цій справі питання щодо розподілу судових витрат, заявлено в судовому засіданні22 липня 2024 року (протокол судового засідання, том 4, а. с. 165-166) до закінчення судових дебатів.

Рішення суду першої інстанції у цій справі було ухвалено22 липня 2024 року. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 05 серпня 2024 року о 09 год. 00 хв. Встановлено сторонам строк до 27 липня 2024 року включно для подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат та роз`яснено, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, їх заяви про відшкодування таких витрат будуть залишені без розгляду.

25 липня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Стратілатова К.Г. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій заявлено вимогу про відшкодування позивачу за рахунок відповідача наступних судових витрат: судовий збір в розмірі 7444,11 грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 90 000 грн.; витрати на проведення експертизи в розмірі 8649,14 грн.; витрати на виготовлення технічного паспорту в розмірі 1500 грн.

Враховуючи, що про розподіл судових витрат позивач заявив до закінчення судових дебатів, а відповідні докази подав у передбачений цивільним процесуальним законодавством строк, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність розподілу цих витрат.

Оскільки сторона позивача просила відшкодувати їй за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 7444,11 грн., то суд вважав, що витрати з оплати судового збору слід компенсувати позивачу за рахунок відповідача саме в такому розмірі.

Враховуючи, що за клопотанням позивача по справі призначалась судова оціночно-будівельна експертиза, яка була сплачена позивачем, і відповідач не заперечує свого обов`язку з відшкодування відповідних витрат, а розмір вартості послуг експерта підтверджується рахунком на суму 5096,79 грн., то суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача в якості відшкодування витрат з оплати судової експертизи суми коштів в розмірі 5096,79 грн.

Щодо витрат з оплати послуг з виготовлення технічного паспорту, то суд зауважив, що оцінка наданих стороною позивача доказів на підтвердження таких витрат (рахунок КП «ЧООБТІ» від 30.08.2022р. на суму 1 500 грн. та квитанція від 02.09.2022р.) з точки зору належності, достовірності та достатності не дозволяють встановити зв`язок таких витрат з процесуальними діями, які вчиняла сторона позивача під час даного судового провадження, а відшкодування відповідних витрат є необґрунтованими і не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, суд встановив, щоінтереси ОСОБА_1 представляв адвокатСтратілатов К.Г. з травня 2022 року.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання адвокатських послуг від 18.05.2022 р. з додатковою угодою до нього від 18.05.2022 р.; детальний опис робіт (наданих послуг) від 22.07.2024 р.; акт приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2024 р.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, місцевий суд виходив з того, що за своєю сутністю спірні правовідносини характеризуються середнім рівнем складності, хоча судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Натомість тривалість розгляду справи обумовлена зупиненням провадження для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, а також у зв`язку з оскарженням позивачем процедури ліквідації відповідача.

Водночас, суд важав беззаперечним істотність значення предмету спору для позивача, оскільки внаслідок спору між сторонами позивач фактично обмежений у реалізації свого права власності відносно успадкованого після смерті батька майна протягом значного періоду часу, в той час як вартість такого майна є дуже значною.

Окремо суд звернув увагу на процесуальну поведінку відповідача, який під час судового провадження змінював своє ставлення щодо позовних вимог, а за спливом кількох років заявив клопотання про застосування строків позовної давності. При цьому, очевидною є та обставина, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій відповідача, який заперечував зміст майнових прав позивача. Також суд врахував, що під час судового провадження відповідачем було вчинено дії, направлені на неправомірне припинення існування (ліквідацію) такої юридичної особи, що сприяло значній затримці у строках розгляду справи та вирішення судом спору по суті.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, беручи до уваги відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 90 000 грн. не є вочевидь необґрунтованою чи завищеною. За обставинами даної справи заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу відповідає засадам її співмірності з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи виконаної адвокатом, а також участь адвоката у дев`яти судових засіданнях).

При цьому, суд також врахував, що сторона відповідача не скористалася своїм правом, передбаченим ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, та не заявляла клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

Проаналізувавши подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу документи, надавши оцінку мотивам суду першої інстанції з приводу обгрунтованості розміру судових витрат, колегія суддів вважає, що характер та обсяг виконаної адвокатом Стратілатовим К.Г. роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, з огляду на кількість та обсяг процесуальних документів, поданих адвокатом до суду, а також кількість судових засідань, на яких був присутній адвокат.

Крім того, колегія суддів важає обгрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу відшкодування судових витрат зі сплати судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

При цьому, колегія суддів враховує, що апеляційна скарга ТОВ «Черкасиградобуд» не містить конкретизованих заперечень щодо розміру судових витрат, а обмежена лише вимогою про скасування додаткового рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2024 року.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що постановлене додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367,368,374,375,381-384 ЦПКУкраїни,апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиградобуд» - Черненка Анатолія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року та додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах, передбачених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Т.Л. Фетісова

Л.І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлено 31 жовтня 2024 року/