Ухвала

від 28.10.2024 по справі 902/1253/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 р. Справа № 902/1253/22

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309)

до: Фермерського господарства "Алмар" (код ЄДРПОУ 36102135)

про банкрутство

за участю :

ТОВ "Астон-Агро": Дремлюх О.М.

ТОВ "Зернофарт": Мазур В.Д.

ТОВ "Суффле Агро Україна": Стеценко А.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

ФГ "Алмар": Бровко О.М. (в режимі відеоконференцзв`язку)

арбітражний керуючий Плесюк О.С. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 902/1253/22 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "Алмар" про банкрутство.

Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С.

Ухвалою від 13.09.2024 року призначено клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/726 від 12.03.2024 року про забезпечення вимог кредиторів та клопотання ТОВ "Зернофарт" №ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі №902/1253/22, до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2024 року о 14:30 год. Призначено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н 30.05.2024 року (вх. № 01-36/586/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог по справі №902/1253/22, до розгляду в судовому засіданні на 30.10.2024 року о 10:30 год. Призначено справу № 902/1253/22 до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 30.10.2024 року.

15.10.2024 року до суду від ТОВ "Зернофарт" надійшло клопотання № ЗФ-18 від 14.10.2024 року (вх. № 01-36/1027/24) про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22.

16.10.2024 року до суду від ТОВ "Суффле Агро Україна" надійшло клопотання б/н від 16.10.2024 року (вх. № 01-36/1033/24) про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та тимчасове покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22.

Ухвалою від 16.10.2024 року вказані клопотання призначено до розгляду на 28.10.2024 року.

25.10.2024 року до суду від представника боржника надійшло заперечення б/н від 25.10.2024 року на клопотання ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень керівника боржника.

28.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшло пояснення № 02-07/1009 від 25.10.2024 року на клопотання ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень керівника боржника.

В судове засідання на визначену дату з`явились арбітражний керуючий, представники боржника, ініціюючого кредитора, кредиторів - ТОВ "Астон-Агро" та ТОВ "Зернофарт".

В ході розгляду справи представники заявників надали пояснення щодо обставин, наведених у зазначених вище клопотаннях про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та тимчасове покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22, підтримали їх вимоги та просили задоволити.

Представник боржника щодо згаданих клопотань заперечив, з підстав наведених у поданому до суду 25.10.2024 року запереченні.

Арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, наведених у поданому до суду 28.10.2024 року поясненні та підтримав клопотання кредиторів про припинення повноважень голови ФГ "Алмар".

Суд, заслухавши представників учасників справи, розглянувши клопотання ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

Так, за змістом клопотання "Зернофарт" про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22, вбачається наступне.

В п. 6 результативної частини Ухвали Вінницького Господарського суду від 01.05.2023р. по справі №902/1253/22 (надалі - Ухвала від 01.05.2023р.) зазначено:

"Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу нерухомого майна в оренду; одержання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів."

В п. 8 результативної частини Ухвали від 01.05.2023р. зазначено:

"Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника."

Не зважаючи на вищезазначені заборони, Голова ФГ "Алмар" (вона ж є одноосібним власником (засновником) ФГ) Омельчук А.В. прийняла Рішення № 16 від 01.12.2023р. (надалі - Рішення № 16) про розірвання договорів оренди земельних ділянок в кількості 167 ділянок на загальну кількість 444,8998 га, без погодження з арбітражним керуючим Плесюком О.С. та комітетом кредиторів.

Згідно Законодавства України, право оренди земельної ділянки - це є актив, який дає можливість кредиторам повернути свої кошти та входить до ліквідаційної маси фермерського господарства.

Наказом Міністерства юстиції України № 2911/5 від 09.10.2024р., дії Державних реєстраторів були визнані незаконними та реєстрація розірвання договорів земельних ділянок була скасована. Земельні ділянки були повернуті на ФГ "Алмар". Даний Наказ ще раз підтвердив незаконність дій керівника господарства.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 40 КУзПБ, кредитор просить суд припинити повноваження Голови ФГ "Алмар" Омельчук А. В. та покласти виконання обов`язків Голови ФГ на розпорядника майна, арбітражного керуючого Плесюка О.С.

За змістом клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22, вбачається наступне.

Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С.

Крім того, в даній ухвалі суду було визначено, зокрема:

Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів) надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відчужувати основні засоби та предмети застави.

У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонені Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника.

Відповідно до положень ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Розпорядник майна крім іншого зобов`язаний вживати заходів для захисту майна боржника.

Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом та здійснювати продаж істотних активів боржника.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 48 КУзПБ, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута.

Відповідно до ч. 9 ст. 95 КУзПБ у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди є речовим правом.

25.03.2024 року арбітражним керуючим було подано до суду копію листа № 02-07/739 від 25.03.2024 року, з тексту якого вбачається, що Боржник почав активно розривати укладені договори оренди землі.

При цьому, варто звернути увагу, що з огляду на акт інвентаризації та довідку про оцінку вартості майна Боржника, наявного в Боржника майна (відмінного від земельних ділянок) буде недостатньо для покриття кредиторських вимог.

Тобто, фактично єдиним активом Боржника є право оренди земельних ділянок.

Отже, як стало відомо в процесі банкрутства, на стадії розпорядження майном керівник ФГ "Алмар" ОСОБА_1 одноособово, ні з ким не узгоджуючи, прийняла Рішення № 16 від 01 грудня 2023р. "Розірвати достроково договора оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01 грудня 2023 року.".

В подальшому, розпорядник майна та кредитори дізналися, що державними реєстраторами Заремба С.В., Дробчак О.О., Яремко І.М. проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок, що належали ФГ "Алмар".

Таким чином, дії керівника Боржника з відчуження земельних ділянок були спрямовані на шкоду як кредиторам, з метою позбавити їх можливості отримати погашення заборгованості, так і на шкоду самому Боржнику, оскільки, унеможливлювали відновлення платоспроможності.

Бажаючи не допустити відчуження майна боржника, кредитор ТОВ "Зернофарт" 19.04.2024 року подало до суду Клопотання про забезпечення вимог кредитора, яким кредитор просив суд, накласти арешт на речові права - право оренди земельних ділянок боржника; заборонити ФГ "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди; заборонити власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави шляхом внесення в реєстр боржників.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.04.2024 року суд вирішив відкласти вирішення питання про прийняття клопотання ТОВ "Зернофарт" №ЗФ-11 від 19.04.2024 року про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.

Оскільки, на той час єдиною можливістю зберегти майно боржника залишалося право оскарження незаконних дій реєстратора, це й було зроблено розпорядником майна.

14.08.2024 року відбулося засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою Ліквідатора ФГ "Алмар" арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 11.06.2024, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2024 за № СК-3259-24, за результатами якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України № 2911/5 від 09.10.2024 року про задоволення скарги арбітражного керуючого.

При цьому, в Висновку Центральної колегії Міністерства Юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 14.08.2024 року зокрема вказано наступне: "З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) Колегією встановлено, що державними реєстраторами Зарембою С.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржуваними рішеннями порушено законодавство у сфері державної реєстрації прав, а саме припинено інше речове право на земельні ділянки на підставі додаткових договорів від 25.12.2023 до договорів оренди землі (далі - додаткові договори від 25.12.2023) та рішення № 16 від 01.12.2023 одноосібного власника (засновника) ФГ "Алмар", вищезазначені документи про припинення іншого речового права не могли бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а також державним реєстратором Зарембою С.В. оскаржуваними рішеннями достроково припинено право суборенди. Крім того, внаслідок неправомірного прийняття оскаржуваних рішень державними реєстраторами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було прийнято оскаржувані рішення та зареєстровано право оренди на земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмар Агро" (далі - ТОВ "Алмар Агро"), Оскаржувані рішення прийняті державними реєстраторами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 внаслідок незаконного припинення державної реєстрації права оренди скаржника на земельні ділянки, а тому підлягають анулюванню, оскільки вони призвели до порушення загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження."

При цьому, варто звернути увагу на факт того, що однією з засновників ТОВ "Алмар Агро" є ОСОБА_8 - сестра голови та засновниці ФГ "Алмар" - ОСОБА_1 . Зауважимо, що місцем реєстрації обох юридичних осіб є АДРЕСА_1 .

Тобто, голова ФГ "Алмар" Омельчук А.В. безпосередньо здійснила ряд дій, спрямованих на позбавлення Боржника основного активу - земельних ділянок, з метою подальшого переоформлення даних земельних ділянок на юридичну особу, однією з засновників якої є її близька родичка.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 40 КУзПБ, кредитор просить суд припинити повноваження голови ФГ "Алмар" - Омельчук А.В. Тимчасово покласти на арбітражного керуючого - розпорядника майна ФГ "Алмар" Плесюка О.С. повноваження голови ФГ "Алмар" до призначення нового керівника в порядку, визначеному законодавством та установчими документами.

На підтвердження обставин, викладених у клопотаннях, кредиторами додано відповідні докази.

Арбітражний керуючий Плесюк О.С. у поясненнях № 02-07/1009 від 25.10.2024 року на клопотання ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень керівника боржника зазначає, зокрема, наступне.

Так, на переконання арбітражного керуючого, заявлені клопотання є обґрунтованими, оскільки керівник боржника - голова ФГ "Алмар" Омельчук А.В. всупереч положенням КУзПБ та поданому розпорядником майна клопотанню про забезпечення вимог кредиторів, здійснила відчуження права оренди земельних ділянок.

З огляду на положення ч. 9 ст. 95 КУзПБ, п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 190 ЦК України, право оренди є речовим правом та, відповідно, майном ФГ "Алмар".

Пунктом 8 ухвали господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 по справі № 902/1253/22 передбачено вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, значні правочини - правочини щодо майна (робіт, послуг), ринкова вартість яких на день вчинення правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо замість кількох правочинів боржник міг вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним.

Відповідно ч. 7 ст. 44 КУзПБ, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів. У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

З комітетом кредиторів, арбітражним керуючим розірвання договорів оренди головою фермерського господарства "Алмар" Омельчук Аллою Валеріївною не погоджувалося.

Таким чином, припинення права оренди ФГ "Алмар" призводять до зменшення активів цього підприємства, які є істотним (базовим) активом.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення реєстраційних дій перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 09.11.2023 р. № 146890/І-28572/8.4.4 "Щодо держреєстрації речових прав на нерухоме майно" чітко роз`яснено: що коли відповідно до вимог Закону України "Про оренду землі" для дострокового розірвання договору оренди землі передбачено попереднє прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого правочину (крім акціонерного товариства, повного, командитного товариства та випадку, коли статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним), то у випадку призначення розпорядника майна такої юридичної особи державному реєстратору також має надаватися згода комітету кредиторів.

Наказом Міністерства юстиції України від 09.10.2024 № 2911/5 скаргу арбітражного керуючого задоволено відносно земельних ділянок, згідно переліку.

Таким чином, на переконання арбітражного керуючого, керівник вчинив дії, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 40 КУзПБ, арбітражний керуючи зазначає, що клопотання ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" підлягають задоволенню.

Представник боржника у запереченні б/н від 25.10.2024 року на клопотання ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень керівника боржника, зазначає таке.

Керівником Боржника не вчинялись дії, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень керівника Боржника, що передбачені ч. 2 ст. 40 КУзПБ.

Власниками земельних ділянок, що перебувають в оренді у Боржника є громадяни, мешканці навколишніх сіл. Після того, як їм стало відомо про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар", власники відповідних ділянок почали хвилюватися про можливу втрату ними права власності та права розпоряджатися їх земельними ділянками. Голова господарства Омельчук А.В. усіма силами намагалась роз`яснити власникам відсутність загроз для їх майна, проте категорія "банкрутство" справляла на них більший вплив. Тож, для урегулювання правовідносин, з метою захисту свого майна від ризиків, які вбачаються власниками, останні звернулися з проханням розірвати свої договори оренди. Такий факт підтверджується відповідними заявами орендодавців, що наявні в матеріалах справи.

Враховуючи такі дії, в комплексі з побоюваннями власників та зверненнями з метою розірвання договорів, Голова господарства Омельчук А.В. ухвалила рішення №16 від 01.12.2023 року.

Разом з цим, право оренди земельної ділянки не є майном боржника, оскільки таке право оренди є оборотоздатним речовим правом тільки для власника цієї ділянки, яким у даному випадку ФГ "Алмар" не являється.

Станом на час розірвання договорів оренди з ініціативи власника земельних ділянок, належне боржнику право на оренду (право оренди) земельних ділянок не вважалось майном в розумінні ст.ст.177 і 178 ЦК України.

Як вже зазначалося, власники земельних ділянок, що перебувають в оренді у Боржника є фізичні особи, мешканці Могилів-Подільський району. Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо орендаря їх земельних ділянок ними оцінюється як загроза їх праву розпоряджатися власністю і відмова Боржника розірвати договори оренди за вимогою власника обмежує право власників майна розпоряджатися земельними ділянками, адже вони не зможуть, припинити відносини з орендарем, щодо якого є загроза визнання банкрутом, не зможуть реалізувати своє право на зменшення/збільшення строку оренди, передати земельні ділянки в оренду на більш вигідних умовах, не матимуть можливості, за необхідності, самостійно використовувати ділянку, як власники.

Розірвання договорів оренди земельних ділянок не несе загрози кредиторам Боржника у справі, адже права оренди не є тими активами, реалізація яких, забезпечить можливість погашення заборгованості перед Кредиторами. Більше того, Кредиторами не надано жодного доказу на підтвердження того, що реалізація права оренди земельних ділянок забезпечить погашення заборгованості перед Кредиторами. Тому, у діях керівника Боржника відсутні ознаки правопорушення, яке вчинено на шкоду Боржнику та Кредиторам, що є підставою для відмови у задоволення заявлених Клопотань.

Разом з цим, у клопотаннях Кредиторів зазначено, що в результаті дій керівництва Боржника, зокрема укладення договорів суборенди, активи Боржника зменшуються, оскільки такий актив не можливо використовувати для відновлення платоспроможності боржника (зокрема в межах плану санації залучити інвестора для проведення посівної компанії, а також включити право суборенди до складу ліквідаційної маси Боржника та реалізувати таке право на торгах).

Однак, такі обставини не відповідають дійсності, адже договір суборенди є похідним правочином від договору оренди, укладання договору суборенди не припиняє права оренди, а отже передача земельної ділянки в суборенду не зменшує активів Боржника.

Право оренди, як активу, не втрачається Боржником, тож твердження Кредиторів що "активи зменшуються" не відповідає дійсності.

В той самий час, Кредиторами не зазначено, на які саме фінансові показники впливає факт передачі ділянок в суборенду.

Окрім цього, Кредитори апелюють до того, що внаслідок передачі ділянок в суборенду, відсутня можливість залучити інвесторів для здійснення посівної компанії в процедурі санації Боржника.

Належним доказом можливості передачі земельних ділянок під засів інвесторам, було б відповідне звернення до розпорядника майна певного інвестора, однак копії таких звернень до клопотання не додавалося, фінансовий аналіз відповідно до якого можлива санація Боржника не додавався, інші аналітичні показники, які б доводили значення переданих в суборенду земельних ділянок в оздоровленні фінансово-господарського становища боржника також не надано, а отже твердження про відсутність можливості залучити інвестора для здійснення посівної в процедурі санації Боржника, є припущенням, яке жодним чином не ґрунтується на фактичних даних.

Тим часом, на думку Боржника, передача ділянок в суборенду може мати позитивні для кредиторів наслідки, адже за рахунок суборендної плати може відбутися часткове погашення кредиторських вимог до Боржника.

Також, Кредитори зазначають, що право суборенди може бути включено до складу ліквідаційної маси та слугувати тим активом, за рахунок якого можливо погасити заборгованість Боржника перед Кредиторами. Проте і в цьому випадку такі доводи Кредиторів не відповідають дійсності.

Закон допускає в окремих випадках включення до ліквідаційної маси банкрута права оренди землі. Проте не слід ототожнювати право оренди з правом суборенди.

Враховуючи викладене, право суборенди земельної ділянки фермерського господарства не може бути включене до складу ліквідаційної маси Боржника.

Зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів того, що розірвання договорів щодо майна, яке не перебуває у власності Боржника несе загрозу зменшення активів Боржника та що керівником Боржника було вчинено дії на шкоду Кредиторам, у задоволенні клопотань про припинення повноважень керівника Боржника має бути відмовлено.

Посилаючись на наведені обставини, представник боржника просить суд відмовити в задоволенні клопотань ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Зернофарт" про припинення повноважень керівника ТОВ "Алмар" - Омельчук А.В.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство, - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Тобто, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, а норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна правова позиція щодо застосування норм Закону про банкрутство є усталеною та послідовно викладена в постановах КГС ВС від 23.05.2018 у справі N 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі N 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі N 912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі N 918/756/13, від 24.07.2019 у справі N 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі N 913/982/14, від 02.10.2019 у справі N 5006/5/39б/2012, від 22.10.2019 у справі N 904/10560/17.

У постанові КГС ВС від 10.09.2020 у справі N Б13/115-12 наведено висновок, згідно з яким КУзПБ, як і Закон про банкрутство (до прийняття КУзПБ), слід застосовувати як спеціальний законодавчий акт, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Так, ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С.

Також, вказаною ухвалою суду постановлено:

Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу нерухомого майна в оренду; одержання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.

Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, значні правочини - правочини щодо майна (робіт, послуг), ринкова вартість яких на день вчинення правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо замість кількох правочинів боржник міг вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним;

розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

У процедурі розпорядження майном боржник зобов`язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 цього Кодексу.

Отже, з аналізу положень КУзПБ вбачається, що підприємство, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство та яке знаходиться в процедурі розпорядження майном, не має права приймати рішення щодо відчуження нерухомого майна, вчиняти значні правочини та здійснювати продаж істотних активів боржника без згоди на це розпорядника майна та комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів), а режим збереження належного боржнику майна повною мірою забезпечується в силу прямих норм КУзПБ.

Відповідно до ч. 9 ст. 95 КУзПБ, у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право оренди є речовим правом.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 15.10.2024 року, керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ФГ "Алмар" є ОСОБА_1 .

Види діяльності:

основний: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

додаткові: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 10.81 Виробництво цукру, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Згідно наявного в матеріалах справи акту інвентаризації та довідки про оцінку вартості майна Боржника, наявного в останнього майна (відмінноговідземельних ділянок) буде недостатньо для погашення вимог перед кредиторами.

Фактично одним із основних активів Боржника є право оренди земельних ділянок, за допомогою використання яких, відповідно, Боржник і здійснює зазначений вище основний вид своєї діяльності, що зазначено у витязі з ЄДР.

Рішенням одноосібного власника (засновника) ФГ "Алмар" Омельчук А.В. № 16 від 01.12.2023 року було вирішено: розірвати достроково договора оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01.12.2023 року; надати повноваження на підписання договорів про розірвання оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01.12.2023 року, Голові Фермерського господарства Омельчук А.В.

У додатку № 1 від 01.12.2023 року наведено перелік земельних ділянок.

При цьому, суд зауважує, що рішення одноосібного власника (засновника) ФГ "Алмар" Омельчук А.В. № 16 від 01.12.2023 року про розірвання достроково договорів оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01.12.2023 року було прийнято вже під час здійснення провадження у справі № 902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар" (провадження у справі відкрито 01.05.2023 року), яке наразі перебуває на стадії розпорядження майном.

Поряд з цим, в супереч заборон, встановлених ухвалою суду від 01.05.2023 року у справі № 902/1253/22 та положень ст. 44 КУзПБ, прийняття вказаного вище рішення № 16 від 01.12.2023 року про розірвання достроково договорів оренди (суборенди) земельних часток (паїв) головою ФГ "Алмар" Омельчук А.В. не погоджувалось ні з розпорядником майна, ні з комітетом кредиторів (зборами кредиторів - до формування комітету кредиторів).

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

В подальшому було проведено державну реєстрацію припинення належного ФГ "Алмар" права оренди ряду земельних ділянок.

Водночас, 14.08.2024 року відбулося засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою Ліквідатора ФГ "Алмар" арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 11.06.2024, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2024 за № СК-3259-24, за результатами якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України № 2911/5 від 09.10.2024 року про задоволення скарги арбітражного керуючого.

Так, Наказом Міністерства юстиції України № 2911/5 від 09.10.2024 року скаргу ліквідатора ФГ "Алмар" арбітражного керуючого Плесюка О.С. від 11.06.2024 № 02-07/788 задоволено. Визнано прийнятими з порушенням ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення, згідно переліку, зокрема і щодо земельних ділянок, що є предметом рішення одноосібного власника (засновника) ФГ "Алмар" Омельчук А.В. № 16 від 01.12.2023 року про розірвання достроково договорів оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01.12.2023 року.

При цьому, в Висновку Центральної колегії Міністерства Юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 14.08.2024 року зокрема вказано наступне:

Згідно з відомостями Державного реєстру прав державними реєстраторами Зарембою С.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 достроково припинено договори оренди на земельні ділянки на підставі додаткових договорів від 25.12.2023 та рішення № 16 від 01.12.2023 одноосібного власника (засновника) ФГ "Алмар", а також державним реєстратором Зарембою С.В. достроково припинено право суборенди на підставі оскаржуваних рішень. (п.10).

Відповідно до вимог Закону для дострокового розірвання договору оренди землі передбачено попереднє прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого правочину (крім акціонерного товариства, повного, командитного товариства та випадку, коли статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним), то у випадку призначення розпорядника майна такої юридичної особи державному реєстратору також має надаватися згода комітету кредиторів.

Таким чином, додаткові договори від 25.12.2023 та рішення № 16 від 01.12.2023 одноосібного власника (засновника) ФГ "Алмар" про припинення оренди на земельні ділянки не могли бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки зазначене рішення прийняте поза волею розпорядника майна та без згоди комітету кредиторів (п.п. 15,16).

Колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийняті державними реєстраторами Зарембою С.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме всупереч пункту 4 частини першої статті 24 Закону.

Державними реєстраторами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було прийнято оскаржувані рішення та зареєстровано право оренди на земельні ділянки ТОВ "Алмар Агро", тому оскаржувані рішення прийняті внаслідок незаконного прийнятих оскаржуваних рішень, тому підлягають анулюванню, оскільки вони призвели до порушення загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Таким чином, для поновлення прав скаржника Колегія вважає за необхідне анулювати оскаржувані рішення (п.п 22-24).

Оскільки оскаржувані рішення прийняті за наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав, визначеної пунктом 4 частини першої статті 24 Закону, а також з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 цього Закону, оскаржувані рішення прийняті з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, то допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню (п. 27).

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 40 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна.

Про припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу.

З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника або органу управління боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов`язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Відповідно до ч. 12, ч. 13 ст. 44 КУзПБ, повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника керівник, повноваження якого припинені ухвалою господарського суду, зобов`язаний протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків керівник боржника несе зобов`язання з відшкодування збитків, завданих таким ухиленням.

Отже, з аналізу вказаних приписів законодавства слідує, що у разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника або кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в тому числі законодавства про банкрутство.

Відтак, на переконання суду, дії керівника боржника щодо прийняття без передбаченого законом погодження, рішення № 16 від 01.12.2023 року про розірвання достроково договорів оренди (суборенди) земельних часток (паїв) та щодо подальшого розірвання таких договорів (рішення про реєстраційні дії яких Наказом Міністерства юстиції України № 2911/5 від 09.10.2024 року були визнані такими, що прийняті з порушенням ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовані), спрямовані на суттєве зменшення істотних активів боржника (за рахунок яких можливо було б здійснювати визначену статутними документами діяльність боржника щодо вирощення с/г продукції та відповідно отримувати дохід) та свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів.

Зазначене свідчить про те, що керівником боржника не виконуються вимоги закону та суду з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

З огляду на наведені вище обставини та положення закону в їх сукупності, враховуючи обставини які підтверджують вчинення керівником боржника дій з яким Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість припинення повноважень останнього, з метою запобігання подальших дій керівника ФГ "Алмар", які можуть завдати шкоди інтересам боржника та кредиторів, суд дійшов висновку про задоволення клопотань ТОВ "Зернофарт" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення представника боржника щодо згаданих клопотань, оскільки наведені у ньому доводи не спростовують встановлені матеріалами справи обставини та не є підставою для відмови в задоволенні згаданих клопотань.

Зокрема, щодо обставин того, що керівником боржника рішення про розірвання договорів оренди/суборенди приймалось не в односторонньому порядку, а за зверненням орендодавців - власників земельних ділянок, такі доводи судом оцінюються кретично, оскільки навіть наявність звернень деяких орендодавців щодо розірвання договорів оренди, не виключають передбаченого наведеними вище положеннями закону обов`язку погодження боржником вчинення таких правочинів; крім того, суд зауважує, що в матеріалах справи наявні заяви про розірвання договорів оренди земельних ділянок в кількості 8 шт (при цьому, лише тільки у двох заявах орендодавців було зазначено причиною розірвання договору оренди - інформація про банкрутство, на чому неодноразово наголошено представником боржника у запереченнях), тоді як рішення про № 16 від 01.12.2023 року про розірвання достроково договорів оренди (суборенди) земельних часток (паїв) було прийнято боржником щодо 167 земельних ділянок.

Також, доводи боржника щодо того, що розірвання договорів оренди земельних ділянок не несе загрози кредиторам, оскільки права оренди не є тими активами, реалізація яких, забезпечить можливість погашення заборгованості перед Кредиторами, судом не приймаються, з огляду на визначений статутними документами боржника основний вид діяльності (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), який здійснюється боржником саме на орендованих земельних ділянках та з урахуванням положень ч. 9 ст. 95 КУзПБ, якими визначено, що у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються, окрім іншого, також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Також суд зауважує, що підставою для звернення кредиторів зі згаданими клопотаннями стало прийняття керівником боржника, без відповідного погодження з розпорядником майна та комітетом/зборами кредиторів, рішення саме про розірвання договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, а не рішення щодо передачі земельних ділянок в суборенду, про що зазначає представник боржника у своєму запереченні.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 12, 40, 44 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Задоволити клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-18 від 14.10.2024 року (вх. № 01-36/1027/24) та ТОВ "Суффле Агро Україна" б/н від 16.10.2024 року (вх. № 01-36/1033/24) про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі №902/1253/22.

2. Припинити повноваження керівника Фермерського господарства "Алмар" (вул.Центральна, 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23440; код ЄДРПОУ 36102135) ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), та покласти виконання обов`язків керівника ФГ "Алмар" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1971 від 16.10.2020 року (адреса: вул.Хрещатик, 195, оф. 219, м. Черкаси, 18000; ідент. код НОМЕР_2 ).

3. Зобов`язати керівника Фермерського господарства "Алмар" (код ЄДРПОУ 36102135) ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) протягом трьох днів з дати винесення ухвали передати розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Плесюку Олексію Степановичу (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1971 від 16.10.2020 року (адреса: вул. Хрещатик, 195, оф. 219, м. Черкаси, 18000; ідент. код НОМЕР_2 ) бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника - Фермерського господарства "Алмар" (вул.Центральна, 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23440; код ЄДРПОУ 36102135).

4. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом; до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Суффле Агро Україна" - yuriy.stelmah@optima-lf.com; представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвокату Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФГ "Алмар" - fgalmar36102135@gmail.com; представникам ФГ "Алмар" - адвокату Бровку О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Жабському В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; арбітражному керуючому Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Астон-Агро" - astonagro2010@gmail.com; представнику ТОВ "Астон-Агро" - адвокату Дремлюху О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Зернофарт" - grainfart@gmail.com; Центру надання адміністративних послуг Мурованокуриловецької селищної ради - cnap_mk@ukr.net.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - Центру надання адміністративних послуг Мурованокуриловецької селищної ради (вул. Соборна, 117, селище Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька обл.)