Рішення

від 22.10.2024 по справі 910/6810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.10.2024Справа №910/6810/24

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 712 031,13 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф."

про стягнення збитків у розмірі 636 279,27 грн

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Руккас Д.М.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6810/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення заборгованості у розмірі 1 712 031,13 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про стягнення збитків у розмірі 636 279,27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6810/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" боргу з орендної плати в розмірі 1 281 280,94 грн та пені в розмірі 275 629,49 грн задоволено повністю; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." збитків в розмірі 636 279,27 грн задоволено в частині стягнення 192 070,06 грн; в іншій частині у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" відмовлено; постановлено провести зустрічне зарахування стягнутих сум в частині 192 070,06 грн ціни позову та 2 304,84 грн судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." борг з орендної плати в розмірі 1 089 210,88 грн, пеню в розмірі 275 629,49 грн та судовий збір у розмірі 16 378,08 грн; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 4 783,71 грн; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за подачу зустрічного позову у розмірі 2 301,67 грн.

11.10.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 призначено судового засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення на 22.10.2024; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" - до початку судового засідання, призначеного на 22.10.2024, надати суду письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання 22.10.2024 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." свою заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив її задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" свого представника в призначене на 22.10.2024 судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про місце, дату та час засідання було повідомлене належним чином, що підтверджується наступним.

Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 про повідомлення місця, дати та часу засідання була доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" 14.10.2024 о 15 год. 46 хв., про що судом було отримано інформацію 14.10.2024 о 16 год. 09 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала суду від 14.10.2024 вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" 14.10.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про призначене на 22.10.2024 засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, в той час як відповідач за первісним позовом про причини неявки свого представника не повідомив, своїм правом на подання пояснень не скористався, суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про можливість вирішити питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд".

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6810/24 судом не було ухвалено рішення стосовно вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про стягнення боргу по орендній платі в частині 155 120,70 грн, тобто спір було вирішено без урахування заяви про збільшення розміру первісних позовних вимог, а також не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Прогрес Д.Ф." під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Отже, у первісній позовній заяві з урахуванням збільшення розміру позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." було заявлено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 1 436 401,64 грн та пені в розмірі 275 629,49 грн, що разом складає 1 712 031,13 грн.

Натомість судом було розглянуто вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" в первісній редакції - про стягнення боргу по орендній платі у розмірі 1 281 280,94 грн та пені в розмірі 275 629,49 грн. Наведене було обумовлене тим, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про збільшення розміру первісних позовних вимог була сформована 10.07.2024, тобто окремим документом, який залишився поза увагою суду в нарадчій кімнаті.

Таким чином, судом не було ухвалено рішення стосовно вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про стягнення боргу по орендній платі в частині 155 120,70 грн (1 436 401,64 грн - 1 281 280,94 грн).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (надані в тому числі в попередніх засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

03.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" (орендар) укладено Договір №03/03 про оренду опалубки (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати орендареві у користування за плату опалубку, перелік якої визначений в Специфікації (Додаток до цього Договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідній Специфікації. Комплект опалубки має бути переданий орендареві протягом 14 днів після підписання договору та засвідчується підписанням відповідного акту приймання-передачі. У зв`язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акту приймання-передачі по різним комплектам опалубки можуть не співпадати (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.7 Договору місце використання опалубки: Івано-Франківська область, Яремчанський район, урочище Вишні.

У пунктах 3.1, 3.2 Договору сторонами погоджено, що за користування опалубкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі визначеному в Специфікації, що є додатком до договору. Орендна плата починає нараховуватись з дня підписання акту приймання-передачі (отримання) та нараховується до дня повернення орендарем комплекту опалубки та підписання Сторонами акту приймання-передачі (повернення) включно.

У пункті 3.4 Договору визначено період розрахунків:

а) сторони погодили, що період розрахунків оренди становить календарний місяць.

б) у випадку оренди (довгострокової) більш як 30 календарних днів, орендар зобов`язується здійснювати попередню плату у розмірі 100% за фактичну кількість календарних днів оренди опалубки, що залишається до кінця місяця - у першому місяці користування від дня підписання акту приймання-передачі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше ніж за 1 банківський день до погодженої дати поставки опалубки на об`єкт орендаря.

в) за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо (авансом): до десятого числа кожного календарного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

г) у випадку невнесення орендної плати згідно встановленого періоду розрахунку оренди більш ніж на двадцять банківських днів, орендодавець має право вимагати дострокового повернення цього комплекту опалубки в порядку передбаченим договором, з оплатою за весь період фактичної оренди опалубки орендарем.

д) орендна плата вважається сплаченою орендарем з дня зарахування її на рахунок орендодавця. У всіх інших випадках орендна плата вважається несплаченою, якщо це трапилось з вини орендаря

Розмір орендної плати, що погоджена сторонами в Специфікаціях, діє протягом всього строку дії договору та може бути змінена виключно за взаємною згодою сторін (п. 3.5 Договору).

Договір вступає в силу у момент підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та повного фінансового розрахунку (п. 5.1 Договору).

У пункті 5.2 Договору вказано, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У пункті 6.11 Договору вказано, що підтвердженням факту повернення орендованого майна орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт прийому-передачі (повернення) опалубки. До підписання сторонами такого акту, майно вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря та не повернуто орендодавцю.

03.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" прийнято у користування опалубку оціночною вартістю 997 134,40 грн, про що складено акт №1 (на Буковель зі Склад (Л) НП-303) приймання-передачі опалубки в оренду від 03.03.2021. У акті №1 від 03.03.2021 вказано, що вартість оренди вказаної в акті опалубки за один день становить 1 883,95 грн.

01.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" прийнято у користування опалубку оціночною вартістю 1 553 408,50 грн, про що складено акт №2 (на Буковель зі Склад (Л) НП-3271) приймання-передачі опалубки в оренду від 01.04.2021. У акті №2 від 01.04.2021 вказано, що вартість оренди вказаної в акті опалубки за один день становить 3 521,48 грн.

08.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" прийнято у користування опалубку оціночною вартістю 516 348,00 грн, про що складено акт №3 (на Буковель зі Склад (Л) НП-3271) приймання-передачі опалубки в оренду від 08.04.2021. У акті №3 від 08.04.2021 вказано, що вартість оренди вказаної в акті опалубки за один день становить 1 216,98 грн.

Тобто загалом Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" прийнято у користування опалубку оціночною вартістю 3 066 890,90 грн.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення з відповідача вартості об`єкту оренди в сумі 3 066 890,90 грн, який обґрунтований тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" не здійснено повернення опалубки Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." після закінчення строку її користування згідно Договору №03/03 про оренду опалубки від 03.03.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, у справі №910/8438/22 позов задоволено; стягнуто з ТОВ "МБС-Буд" на користь ТОВ "Прогрес Д.Ф." 3 066 890,90 грн заборгованості та 46 003,37 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Верховного Суду від 29.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №910/8438/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 10.06.2024 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення 3 066 890,90 грн.

Попри наведене у травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." звернулось до Господарського суду міста Києва із даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення з відповідача орендної плати за користування у період 03.03.2021 по 23.02.2023 опалубкою у розмірі 1 436 401,64 грн (з рахуванням збільшення первісним позовних вимог) та нарахованої неустойки за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

При цьому, у своєму позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" 07.12.2022 повернуло з орендного користування опалубку оціночною вартістю 1 324 304,00 грн, 17.01.2023 - опалубку оціночною вартістю 506 771,90 грн, а 02.02.2023 - опалубку оціночною вартістю 932 799,50 грн, а загалом - 2 763 875,40 грн.

Отже спір у справі за первісним позовом виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" своїх зобов`язань з оплати користування опалубкою, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача за первісним позовом боргу по сплаті орендної плати та нарахованої неустойки.

Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі опалубки в оренду №1 (на Буковель зі Склад (Л) НП-303) від 03.03.2021 на суму 997 134,40 грн, №2 (на Буковель зі Склад (Л) НП-3271) від 01.04.2021 на суму 1 553 408,50 грн та №3 (на Буковель зі Склад (Л) НП-3271) від 08.04.2021 на суму 516 348,00 грн підтверджується факт передачі позивачем за первісним позовом та прийняття відповідачем за первісним позовом в оренду за Договором об`єктів опалубки загальною оціночною вартістю 3 066 890,90 грн.

Факт прийняття у користування за Договором опалубки загальною оціночною вартістю 3 066 890,90 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У пунктах 3.1, 3.2 Договору сторонами погоджено, що за користування опалубкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату в розмірі визначеному в Специфікації, що є додатком до договору. Орендна плата починає нараховуватись з дня підписання акту приймання-передачі (отримання) та нараховується до дня повернення орендарем комплекту опалубки та підписання Сторонами акту приймання-передачі (повернення) включно.

Сторонами було погоджено, що вартість оренди вказаної в акті №1 від 03.03.2021 опалубки становить 1 883,95 грн, вказаної у акті №2 від 01.04.2021 опалубки становить 3 521,48 грн, а вказаної у акті №3 від 08.04.2021 опалубки становить 1 216,98 грн.

З огляду на викладені норми вбачається, що на орендаря покладається обов`язок сплачувати оренду плату за весь час користування об`єктом оренди у період дії відповідного правочину.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" 07.12.2022 повернуло з орендного користування опалубку оціночною вартістю 1 324 304,00 грн, 17.01.2023 - опалубку оціночною вартістю 506 771,90 грн, а 02.02.2023 - опалубку оціночною вартістю 932 799,50 грн, а загалом - 2 763 875,40 грн.

Попри наведене сторонами не заперечується, що у лютому 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." всі об`єкти опалубки, що були передані відповідачу за первісним позовом у користування на підставі Договору.

За розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф.", правильність здійснення яких Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" не заперечувалась, загальний розмір орендної плати, який підлягав сплаті відповідачем за первісним позовом за користування опалубкою у період з 03.03.2021 по 23.02.2023 становить 4 313 660,45 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами підпунктів а), б), в) пункту 3.4 Договору сторони погодили, що період розрахунків оренди становить календарний місяць. У випадку оренди (довгострокової) більш як 30 календарних днів, орендар зобов`язується здійснювати попередню плату у розмірі 100% за фактичну кількість календарних днів оренди опалубки, що залишається до кінця місяця - у першому місяці користування від дня підписання акту приймання-передачі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше ніж за 1 банківський день до погодженої дати поставки опалубки на об`єкт орендаря. За другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо (авансом): до десятого числа кожного календарного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

В даному випадку, позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем частково та з простроченням виконано взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати за користування у період з 03.03.2021 по 23.02.2023 орендованими об`єктами опалубки, а саме - сплачено кошти у загальному розмірі 2 811 258,81 грн. Також позивач за первісним позовом вказує, що сплачена відповідачем застава у розмірі 66 000,00 грн була зарахована в рахунок погашення боргу по орендній платі.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" щодо наявності у нього боргу зі сплати орендної плати за Договором зводяться до того, що через повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" вимушене було зупинити будівництво об`єкту, для якого ним було орендовано за Договором опалубку, а відтак відповідач за первісним позовом не міг користуватись орендованим майном.

Однак дані твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" суд визнає необґрунтованими, оскільки, по-перше, законодавство хоч і допускає звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України), проте наявність таких обставин підлягає доведенню.

Натомість в матеріалах справи немає доказів, а відповідачем за первісним позовом їх не надано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" не мало можливості використовувати орендовану за Договором опалубку, зважаючи на те, що будівництво об`єкту здійснюється у Івано-Франківській області.

В контексті наведеного поза увагою суду також не залишилась та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" не повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про неможливість використання орендованої за Договором опалубки (доказів зворотного матеріали справи не містять), чим фактично виключило право та можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." повернути (в тому числі власними силами) з орендного користування спірне майно та передати його в оплатне користування іншій особі.

По-друге, як вбачається із судових рішень по справі №910/8438/22, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" в межах справи №910/8438/22 зводилась до доводів, що між сторонами було продовжено правовідносини оренди за Договором на 2022-2023 роки, у зв`язку з чим відповідачем за зустрічним позовом протягом 2022 року та до лютого 2023 року сплачувалась орендна плата та компенсувалась вартість окремих елементів опалубки, витрати на її очистку і відновлення. Тобто викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" в межах справи №910/8438/22 доводи свідчать про те, що останній міг та користувався орендованим за Договором майном.

По-третє, суд не вважає переконливими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про неможливість здійснення будівництва та фактичну його зупинку об`єкта будівництва в с. Поляниця Івано-Франківської області, на території якої протягом 2022-2024 років не велися бойові дії, з огляду на те, що у 2022 році ним продовжувалось будівництво об`єкту у м. Києві, хоча у 2022 році у м. Києві та у Київській області велись активні бойові дії.

По-четверте, лист Торгово-промислової палати України вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Разом із тим, неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства, чого відповідачем у встановленому законом порядку доведено не було.

З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" могло користуватись орендованою за Договором опалубкою у період з 03.03.2021 по 23.02.2023, а відтак у нього наявний обов`язок зі сплати орендної плати за вказаний період користування. В незалежності від фактичного користування орендованим майном орендар, маючи можливість ним користуватись, повинен сплачувати орендну плату, оскільки майно перебуває у його володінні, а користування таким майном залежить від його волі.

Доказів сплати відповідачем за первісним позовом орендної плати у розмірі 1 436 401,64 грн (4 313 660,45 грн загального розміру орендної плати - 2 811 258,81 грн загального розміру сплачених ТОВ "МБС-Буд" коштів - 66 000,00 грн зарахованої застави) не надано, а відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" є таким, що прострочило виконання своїх грошових зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд приходить до висновку, що наявність та розмір зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" за Договором зі сплати орендної плати у розмірі 1 436 401,64 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" боргу по орендній платі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" наявний борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." по орендній платі у розмірі 1 436 401,64 грн за користування орендованим згідно Договору майном протягом дії останнього, в той час як частина вказаного боргу в розмірі 1 281 280,94 грн була стягнута рішенням суду від 10.10.2024 у справі №910/6810/24, то суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" також підлягає стягненню частина боргу по орендній платі у розмірі 155 120,70 грн.

Щодо розподілу витрат позивача за первісним позовом на оплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" первісній позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" коштів у розмірі 1 712 031,13 грн (з урахуванням збільшення розміру первісних позовних вимог).

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної первісної позовної заяви (з урахуванням збільшення розміру первісних позовних вимог) Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." повинне було сплатити судовий збір у розмірі 20 544,37 грн (1 712 031,13 грн х 0,015 х 0,8).

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" коштів у розмірі 1 712 031,13 грн сплатило судовий збір у загальному розмірі 25 680,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №70167 від 30.05.2024 на суму 23 466,64 грн та платіжною інструкцією №70181 від 09.07.2024 на суму 2 213,83 грн.

Тобто позивачем за первісним позовом при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 5 136,10 грн, з яких сума надмірно сплаченого судового збору у розмірі 4 783,71 грн була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." з Державного бюджету України рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6810/24.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору в частині 352,38 грн, проте в цій частині судовий збір не підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд".

В іншій частині судовий збір у розмірі 1 861,45 грн згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" у зв`язку з задоволенням первісних позовних вимог в повному обсязі.

Щодо розподілу витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/6810/24 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач очікував понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.

Натомість у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." фактично просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

Частиною 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Натомість частиною 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." в межах справи №910/6810/24 здійснювалось адвокатом Руккасом Дмитром Марковичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001750 від 25.10.2019) на підставі ордеру серії ВС №1285849 від 31.05.2024 та Договору про надання правової допомоги від 13.10.2019.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." було долучено до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги від 13.10.2019, укладений між адвокатом Руккасом Дмитром Марковичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (клієнт), предметом якого у відповідності до п. 1.1 є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом, та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язався сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим (п. 3.1 Договору про надання правової допомоги від 13.10.2019).

У пункті 5.1 Договору про надання правової допомоги від 13.10.2019 вказано, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього договору.

21.05.2024 адвокатом Руккасом Дмитром Марковичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (клієнт) укладено Додаток №15 до Договору про надання правової допомоги від 13.10.2019, у відповідності до п. 1 якого адвокат зобов`язався надати клієнту послуги з надання правової допомоги із представництва клієнта в Господарському суді м. Києва у справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" про стягнення заборгованості з орендної плати по договору №03/03 від 03 березня 2021 року та пені.

У пункті 2 Додатку №15 від 21.05.2024 сторонами було погоджено, що вартість послуг з надання правової допомоги складає 20 000,00 грн.

Попри наведене 10.07.2024 адвокатом Руккасом Дмитром Марковичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (клієнт) укладено Додаткову угоду №1 до Додатку №15 від 21.05.2024, згідно якого у зв`язку з прийняттям Господарським судом м. Києва зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." про стягнення збитків у розмірі 460 601,06 грн у справі №910/6810/24, сторони вирішили встановити вартість послуг з надання правової допомоги у розмірі 45 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" не скористалось своїм правом на доведення неспівмірності витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." на оплату правничої допомоги адвоката, в той час як суд, зважаючи на складність даної справи, значну кількість поданих представником позивача за первісним позовом заяв по суті первісного та зустрічного позову заяв по суті спору та з процесуальних питань, кількість засідань по справі, в яких приймав участь адвокат Руккас Дмитро Маркович, вважає заявлені до відшкодування витрати у розмірі 45 000,00 грн співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

При цьому судом враховано приписи частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Проте частиною 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В свою чергу представник позивача пояснив, що станом на дату подання попереднього (орієнтовного) розрахунку не міг передбачити понесення витрат на правову допомогу, пов`язаних із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" зустрічного позову, тому в даному випадку суд не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення.

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення спору за первісним позовом - задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі та відсутність клопотання відповідача за первісним позовом, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 45 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Буд" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 7; ідентифікаційний код 39926195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (79028, Львівська обл., м. Львів, вул. Навроцького В., буд. 33; ідентифікаційний код 39006413) борг з орендної плати в розмірі 155 120 (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять) грн 70 коп., судовий збір у розмірі 1 861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн 45 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. Видати наказ.

2. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складено 30.10.2024.

Суддя Р.В. Бойко