Рішення

від 22.10.2024 по справі 926/1401/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1401/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю помічника судді Боднарчука В.В., який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі, Волинська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ, Чернівецька обл.

про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафу в сумі 1348031,48 грн

та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ, Чернівецька обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі, Волинська обл.

про визнання недійсними умов договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023 та стягнення заборгованості в сумі 203573,03 грн.

представники сторін:

від позивача за первісним позовом Манченко О.В., ордер серія АТ №1072353 від 21.06.2024

від відповідача за первісним позовом не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ в якому просить:

- зобов`язати відповідача надати позивачу оригінальні документи, передбачені договором поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023, а саме: рахунок-фактуру щодо партії товару передбаченого видатковою накладною №28 від 06.10.2023, акти прийомки-передачі, якісне посвідчення, звіт ф.29-СГ 2023;

- стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 1 348 031,48 грн. згідно договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання передбаченого п. 2.5 Договору поставки 0-04/10/23 від 04.10.2023 р., а саме не відправлено на адресу позивача оригінали документів, передбачених п. 2.3. цього договору, а саме: рахунок-фактуру щодо партії товару, передбаченого видатковою накладною №28 від 06.10.2023 року, акт прийомки-передачі, якісне посвідчення, звіт ф.29 -СГ 2023 завірений печаткою.

Відсутність оригіналів документів, передбачених п. 2.3. цього договору перешкоджає ТОВ «Торгова група «Зернарі» проводити свою господарську діяльність, здійснювати подальший експорт/імпорт зернових культур, придбаних на підставі цього договору.

Таким чином, продати товар придбаний у ТОВ «Трітікум АТ» позивач не має можливості до моменту коли відповідачем буде надано всі документи, передбачені п. 2.3 Договору поставки 0-04/10/23 від 04.10.2023 року.

У зв`язку з даними обставинами позивач поніс та продовжує нести збитки у розмірі вартості товару придбаного у відповідача, а відтак просить задовольнити позов.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 справу №926/1401/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 27.05.2024 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі залишено без руху, встановлено позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення названих в ній недоліків шляхом надання до Господарського суду Чернівецької області доказів сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2024.

20.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнає.

Крім того, 20.06.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі про визнання недійсним п.7.5 Договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023 та стягнення заборгованості в сумі 179 200,60 грн., в тому числі: 139 437,63 грн. пені, 3% в сумі 16 857,57 грн., інфляційних в сумі 22 905,42 грн.

21.06.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 24.06.2024 задоволено заяву представника позивача від 21.06.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26.06.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.

Ухвалою від 27.06.2024 призначено підготовче судове засідання на 17.07.2024.

15.07.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 17.07.2024 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів, відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2024.

02.08.2024 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

20.08.2024 від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

05.09.2024 від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 203 573,03 грн., в тому числі: 139 437,63 грн. пені, 3% в сумі 23 053,81 грн., інфляційних в сумі 41 081,59 грн.

Ухвалою від 10.09.2024 прийнято клопотання позивача за зустрічним позовом від 04.09.2024 про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 03.10.2024.

02.10.2024 до суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. У вказаному клопотанні також зазначено про суму судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 30 280,00 грн. та надано відповідні докази.

03.10.2024 до суду від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду в частині визнання недійсним п.7.5 Договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023., розгляд справи без участі представника відповідача. У вказаному клопотанні також зазначено про суму судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15 000 грн.

У судовому засіданні 03.10.2024 представник позивача за первісним позовом не заперечував проти задоволення клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 03.10.2024 не з`явився.

Ухвалою суду від 03.10.2024 клопотання позивача за зустрічним позовом від 02.10.2024 про залишення позову без розгляду в частині визнання недійсним пункту 7.5 Договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023 задоволено, відтак зустрічний позов розглядається про стягнення заборгованості в сумі 203 573,03 грн. та відкладено розгляд справи по суті на 22.10.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

04.10.2023 між ТОВ Трітікум_АТ (постачальник) та ТОВ Торгова Група Зернарі (покупець) укладено договір поставки №О-04/10/23.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця олійні та зернові культури врожаю 2023 року (надалі іменується товар), вказаний в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п. 1.3., 2.1. Договору найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, визначаються Специфікацією, що є додатком до цього договору. Поставка Товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 р.), обумовлених Сторонами в Специфікаціях до даного договору.

Одночасно з товаром Постачальник передає наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура; товарно-транспортна накладна; звіти 29-Сг, 4-Сг і 37-СГ завірені печаткою; якісне посвідчення. Цей перелік документів є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню (п.2.3 договору).

Згідно п.3.2-3.6 договору, поставка партії Товару здійснюється в строки, обумовлені в специфікаціях до даного договору. Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить за цим договором з моменту оплати повної вартості Товару. Перевезення Товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця. Датою поставки Товару є дата, що вказана у видатковій накладній. Сторони цього Договору визнають, що особи які підписують від їх імені видаткові, товарно-транспортні накладні, та інші документи, що підтверджують виконання взаємних обов`язків по цьому Договору та відображають рух товару, є особами належним чином уповноваженими на підписання зазначених документів, та виконання у зв`язку з цим відповідних дій, як то приймання або відпуск Товару перевізнику, на зберігання тощо.

У пунктах 5.1. та 5.2. Договору передбачено, що ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару за кожну партію поставки встановлюється Сторонами у Специфікації, що є невід`ємними додатками до цього договору. У Специфікації за кожною окремою позицією асортименту Товару, вказується: найменування Товару, одиниця виміру Товару, кількість Товару по кожній позиції, ціна за одиницю Товару з ПДВ в грн., загальна сума партії поставляємого Товару з урахуванням ПДВ в грн.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що оплата товару здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця в обсязі 86 відсотків вартості товару; 14 відсотків вартості оплачується - після надання оригінальних документів по загрузці та реєстрації податку на додану вартість, протягом двох банківських днів, якщо інше не обумовлене в специфікації до договору.

Згідно пункту 6.1 договору при виникненні форс-мажорних обставин, а саме: пожежі, стихійного лиха, блокади, або інших, незалежних від сторін обставин, у тому числі урядових рішень і постанов, аварійних ситуацій, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожною із сторін зобов`язань за цим договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.

Відповідно до пункту 6.3. договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку прострочення строків оплати за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Не є заборгованістю або простроченням відсутність оплати покупцем 14 відсотків вартості товару протягом часу ненадання постачальником оригінальних документів згідно п.2.3. цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про свій намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих ж умовах (пункт 9.1. договору).

04.10.2023 ТОВ Трітікум_АТ (постачальник) та ТОВ Торгова Група Зернарі (покупець) уклали специфікацію №1 до договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023

Відповідно до пункту 2 вищевказаної специфікації загальна вартість товару: 2 720 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 14% 334 035,09 грн.

Пунктом 3 специфікації визначено, що поставка товару здійснюється на умовах: доставка транспортом продавця.

Адреса доставки: Чернівецька область, Чернівецький район, с. Сторожинець, у відповідності до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів ІНКОТЕРМС (у редакції 2010 р.)

Якість товару повинна відповідати вимогам п. 4 договору та іншим документам, згідно діючого законодавства, в тому числі таким показникам: вологість - до 8% , олійність - не менше 44%, смітна домішка - до 2 %, не допускається наявність гмо і будь яких шкідників (пункт 4 специфікації).

Згідно пункту 5 специфікації строк поставки товару - до 09 жовтня 2023 року. Про готовність товару до відвантаження постачальник повідомляє покупця письмово, або на вайбер +380678160806.

Пунктом 6 специфікації передбачено, що оплата товару здійснюється - 86 % вартості товару після прийомки на складі покупця за показниками та вагою протягом двох банківських днів, та - 14% після реєстрації податкових накладних на всю партію товару, та передачі всіх супроводжуючих документів згідно п.п.2.3 договору в оригіналах на товар від постачальника до покупця.

Як вбачається з видаткових накладних №28 від 05.10.2023, №30 від 06.10.2023 та №31 від 07.10.2023, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 2 696 062,96 грн з ПДВ.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №39, №40 та №41 від 05.10.2023, №42, №43, №44, №45 та №46 від 06.10.2023 відповідач за первісним позовом в пункті навантаження товару - Чернівецька область, Дністрівський район с. Дністрівка, навантажив товар позивачу, а останній в місці розвантаження с. Сторожинець, Чернівецької області, Чернівецького району розвантажив його.

Постачальник на оплату переданого товару виставляв покупцю рахунки №14 від 05.10.2023, №16 від 06.10.2023 та №17 від 07.10.2023, проте позивач зобов`язання щодо оплати переданого товару виконав частково - на суму 500 000 грн.

В Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником зареєстровано податкові накладні від 05.10.2023 №2, від 06.10.2023 року №4 та від 07.10.2023 року № 5, які прийняті контрагентом, про що свідчать відповідні штампи на податкових накладних.

Покупець 18.10.2023 надіслав постачальнику гарантійного листа, яким гарантував погасити заборгованість за договором №0-04/10/23 від 04.10.2023 в сумі 2 196 062,96 грн. в термін до 30.10.2023 в повному обсязі.

10.11.2023 та 20.11.2023 позивач звертався до відповідача з претензіями про погашення основного боргу, пені та 3% відсотка річних, проте ТОВ Торгова Група Зернарі вимоги вищевказаних претензій не виконало.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 р. по справі № 926/5086/23 залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трітікум_АТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Зернарі» позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ 2 395 571,36 грн. в тому числі (2 196 062,96 грн. основного боргу, 147 888,29 грн пені, 28 636,66 грн. інфляційних втрат, 12 995,88 грн. 3% річних) та 29 977,43 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Також слід вказати, що у п. 2.5 Договору поставки зазначається, що при застосуванні п. 2.4 цього договору Постачальник не пізніше ніж протягом двох календарних днів від дня відвантаження Товару відправляє на адресу Покупця оригінали документів, передбачених п. 2.3. цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісними позовом - ТзОВ «Трітікум_АТ» відправило 17.10.2023 р. оригінали документів, зазначені в п.2.3. вказаного вище Договору на адресу позивача за первісним позовом - ТзОВ «Торгова група «Зернарі», що підтверджується квитанцією Укрпошти від 17.10.2023 р. та повідомленням про отримання рекомендованого поштового відправлення ТзОВ «Торгова група «Зернарі» документів 25.10.2023 року.

Отже, відповідач за первісним позовом повністю виконав умови п.п. 2.3, 2.4, 2.5 Договору, відправивши позивачу, документи, передбачені Договором.

Крім того, умовами п. 6 специфікації до Договору, визначено, що оплата товару здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця в обсязі 86 відсотків вартості завантаження товару, 14 відсотків - протягом двох днів після реєстрації податкової накладної податку на додану вартість та надання всіх оригінальних документів покупцю.

На підставі підписаних обома сторонами специфікації №1 до Договору поставки №0-04/10/23 від 04.10.2023, ТОВ «Трітікум_АТ» передало покупцю товар - ріпак не гмо насипом 200тон +/-10%, тобто 198,24 т на загальну суму 2 696 062,96 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: №31 від 07.10.2023 на суму 947103,63 грн., №30 від 06.10.2023 на суму 1025983,61 грн., №28 від 06.10.2023 на суму 722975,72 грн.

Факт отримання товару на загальну суму 2 696 062,96 грн. підтверджений первинними документами, а саме товарно-транспортними накладними №39 від 5 жовтня 2023, №40 від 5 жовтня 2023, №41 від 5 жовтня 2023, №42 від 6 жовтня 2023, №43 від 6 жовтня 2023, №44 від 6 жовтня 2023, №45 від 6 жовтня 2023 №46 від 6 жовтня 2023, копії яких знаходяться в матеріалах даної справи.

Надані відповідачем за первісним позовом первинні облікові документи мають необхідні реквізити відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704 (з подальшими змінами і доповненнями), тому даними належними доказами підтверджується, що господарські операції (в даному випадку передача/прийняття товарів за договором поставки) фактично відбулись, і, відповідно, є доказом виконаного зобов`язання відповідача (ТзОВ «Трітікум_АТ») перед позивачем за первісним позовом (ТзОВ «Торгова група Зернарі») за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України на підставі Договору поставки.

В зв`язку з викладеним вище суд зазначає, що товарно-транспортні накладні при прийомці товару позивач підписав без зауважень та без будь- яких застережень про те, що він не отримав документи, передбачені п. 2.3 Договору.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Позивач також прийняв без застережень податкові накладні, які були зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується копіями податкових накладних від 05.10.2023 №2, від 06.10.2023 року №4,від 07.10.2023 року № 5, з відмітками про їх прийняття контрагентом, тобто позивачем, копії яких знаходяться в матеріалах справи №926/5086/23.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманим продавцем.

Позивач прийняв вказані вище податкові накладні, які були зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних і відповідно до умов Договору мав би виконати свої грошові зобов`язання по оплаті товару в обсязі 86 відсотків вартості товару по факту завантаження автотранспорту покупця та 14 відсотків - після надання оригінальних документів по загрузці та реєстрації податку на додану вартість, протягом двох банківських днів.

Дані податкові накладні були погоджені та прийняті позивачем і даний факт також підтверджує той факт, що позивач отримав документи, передбачені п. 2.3 договору.

Позивач 18.10.2023 надіслав відповідачу гарантійного листа, яким гарантував погасити заборгованість за договором №0-04/10/23 від 04.10.2023 в сумі 2 196 062,96 грн. в термін до 30.10.2023 в повному обсязі, в якому також не зауважував про відсутність оригіналів документів.

Крім того, позивач 18.10.2023 надіслав постачальнику гарантійного листа, яким гарантував погасити заборгованість за договором №0-04/10/23 від 04.10.2023 в сумі 2 196 062,96 грн. в термін до 30.10.2023 в повному обсязі, в якому також не зауважив про відсутність оригіналів документів та жодним чином не обумовив про невиконання відповідачем пунктів 2.3-2.5 Договору.

Даний факт також підтверджує, що позивач отримав документи, передбачені п. 2.3 Договору, а тому немає підстав для висновку, що документи не одержані позивачем при поставці товару.

Враховуючи вище названі обставини, відсутні підстави для висновку, що документи не одержані позивачем при поставці товару та виконанні умов Договору, а відтак суд дійшов висновку, що в задоволені первісного позову слід відмовити.

Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 03.10.2024 клопотання позивача за зустрічним позовом від 02.10.2024 про залишення позову без розгляду в частині визнання недійсним пункту 7.5 Договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023 задоволено, відтак зустрічний позов розглядається про стягнення заборгованості в сумі 203 573,03 грн.

Як зазначалося вище, 04.10.2023 між ТОВ Трітікум_АТ (постачальник) та ТОВ Торгова Група Зернарі (покупець) укладено договір поставки №О-04/10/23.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця олійні та зернові культури врожаю 2023 року (надалі іменується товар), вказаний в специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктами 1.3. договору передбачено, найменування, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється сторонами у специфікації, що є невід`ємним додатком до цього договору (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що оплата товару здійснюється по факту завантаження автотранспорту покупця в обсязі 86 відсотків вартості товару; 14 відсотків вартості оплачується - після надання оригінальних документів по загрузці та реєстрації податку на додану вартість, протягом двох банківських днів, якщо інше не обумовлене в специфікації до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про свій намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік на тих ж умовах (пункт 9.1. договору).

04.10.2023 ТОВ Трітікум_АТ (постачальник) та ТОВ Торгова Група Зернарі (покупець) уклали специфікацію №1 до договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023

Відповідно до пункту 2 вищевказаної специфікації загальна вартість товару: 2 720 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 14% 334 035,09 грн.

Пунктом 3 специфікації визначено, що поставка товару здійснюється на умовах: доставка транспортом продавця.

Адреса доставки: Чернівецька область, Чернівецький район, с. Сторожинець, у відповідності до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів ІНКОТЕРМС (у редакції 2010 р.)

Якість товару повинна відповідати вимогам п. 4 договору та іншим документам, згідно діючого законодавства, в тому числі таким показникам: вологість - до 8% , олійність - не менше 44%, смітна домішка - до 2 %, не допускається наявність гмо і будь яких шкідників (пункт 4 специфікації).

Згідно пункту 5 специфікації строк поставки товару - до 09 жовтня 2023 року. Про готовність товару до відвантаження постачальник повідомляє покупця письмово, або на вайбер +380678160806.

Пунктом 6 специфікації передбачено, що оплата товару здійснюється - 86 % вартості товару після прийомки на складі покупця за показниками та вагою протягом двох банківських днів, та - 14% після реєстрації податкових накладних на всю партію товару, та передачі всіх супроводжуючих документів згідно п.п.2.3 договору в оригіналах на товар від постачальника до покупця.

Як вбачається з видаткових накладних №28 від 05.10.2023, №30 від 06.10.2023 та №31 від 07.10.2023, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 2 696 062,96 грн з ПДВ.

Відповідно до товарно-транспортних накладних №39, №40 та №41 від 05.10.2023, №42, №43, №44, №45 та №46 від 06.10.2023 позивач в пункті навантаження товару - Чернівецька область, Дністрівський район с. Дністрівка, навантажив товар відповідачу, а останній в місці розвантаження с. Сторожинець, Чернівецької області, Чернівецького району розвантажив його.

Позивач на оплату переданого товару виставляв відповідачу рахунки №14 від 05.10.2023, №16 від 06.10.2023 та №17 від 07.10.2023, проте відповідач зобов`язання щодо оплати переданого товару виконав частково - на суму 500 000 грн.

В Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем зареєстровано податкові накладні від 05.10.2023 №2, від 06.10.2023 року №4 та від 07.10.2023 року № 5, які прийняті контрагентом, про що свідчать відповідні штампи на податкових накладних.

Відповідач 18.10.2023 надіслав позивачу гарантійного листа, яким гарантував погасити заборгованість за договором №О-04/10/23 від 04.10.2023 в сумі 2 196 062,96 грн. в термін до 30.10.2023 в повному обсязі.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено (далі - ГК України), що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.01.2024 р. по справі № 926/5086/23 залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трітікум_АТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Зернарі» позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ 2 395 571,36 грн. в тому числі (2 196 062,96 грн. основного боргу, 147 888,29 грн пені, 28 636,66 грн. інфляційних втрат, 12 995,88 грн. 3% річних за період з 10.10.2023 по 21.12.2023) та 29 977,43 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, у випадку прострочення строків оплати за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Не є заборгованістю або простроченням відсутність оплати покупцем 14 відсотків вартості товару протягом часу ненадання постачальником оригінальних документів згідно п.2.3. цього договору.

Судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом 07.02.2024 року добровільно сплатив позивачу 300 000 грн. в рахунок погашення основного боргу та 27.02.2024 року 1 249 958,86 грн. в рамках виконавчого провадження.

Позивачем за період з 22.12.2023 по 09.04.2024 заявлено до стягнення 139 437,63 грн. пені.

На підставі здійсненого судом розрахунку пеня за період з 22.12.2023 по 09.04.2024 становить 139 318,72 грн.

Відтак, в частині стягнення пені в сумі 118,91 грн. слід відмовити.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем за період з 22.12.2023 по 25.08.2024 заявлено до стягнення 23 053,81 грн. інфляційних витрат та річних в сумі 41 081,59 грн.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних за період з 22.12.2023 по 25.08.2024, згідно з яким 3% річних становлять 21 286,16 грн.

Як наслідок, належить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 21 286,16 грн., а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

У частині вимог про стягнення 3% річних в сумі 1767,65 грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно проведеного судом розрахунку сума інфляційних за період з 22.12.2023 по 25.08.2024 становить 41 318,87 грн.

Оскільки позивачем заявлено суму інфляційних в меншому розмірі, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 41 081,59 грн.

Відповідно до статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких умов, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, позовні вимоги за зустрічним позовом слід задовільнити частково та стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість в сумі 201 686,47 грн., з яких: 139318,72 грн пеня, 41081,59 грн інфляційні втрати, 21286,16 грн 3% річних.

Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивач за зустрічним позовом також просить стягнути з відповідача на його користь 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується договором про надання правової допомоги № 35/1 від 05.06.2024, розрахунком суми послуг за надану правничу допомогу, актом прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2024, квитанцією до прибуткового касового ордера № 35 від 01.10.2024, ордером серія СЕ № 1094257 від 05.06.2024.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Із дослідженого договору про надання правової допомоги від 05.06.2024, вбачається, що сторони узгодили, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання щодо надання адвокатських послуг таких видів: послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (при необхідності) а саме: представляти права та законні інтереси Клієнта в Господарському суді Чернівецької області, Західному апеляційному Господарському суді та Верховному суді у справі № 926/1401/24;

Згідно п. 5.1. Договору, за юридичні послуги згідно (послуги з юридичного консультування та юридичного представництва), надані Адвокатом згідно п. 1.1.1. цього Договору, Клієнт перераховує на рахунок адвоката, суму гонорару, яка становить 30 280 грн. без ПДВ та зобов`язується перерахувати вказані кошти, або сплатити готівкою за фактично виконаний обсяг робіт після надання послуг відповідно до акту прийому передачі виконаних робіт та набранням рішенням суду законної сили.

Згідно розрахунку суми послуг за надану правничу допомогу, визначено та погоджено наступну вартість адвокатської допомоги, перелік наданих адвокатських послуг згідно умов вищезгаданого договору з представництва інтересів ТОВ «Трітікум_АТ»:

-ознайомлення з матеріалами справи № 926/1401/24, підготовка відзиву на позов та підготовка зустрічного позову 6 год.

- підготовка відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву 2 год.

- підготовка заяв про збільшення позовних вимог та клопотань про витребування доказів, про участь в судових засіданнях без участі представника 2 год.

Всього вартість наданих послуг, яка підлягає сплаті Клієнтом становить 30 280 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такого висновку дійшла Об`єднана Палата КГСВС в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У поданому позивачем за зустрічним позовом клопотанні від 03.10.2024 зазначено про суму судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15 000 грн.

Суд, при вирішенні розміру судових витрат переглянув калькуляцію часу, який був витрачений адвокатом, оцінив співмірність та розумність ціни його послуг, врахував складність справи.

Приймаючи до уваги наведене вище, часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови ВС від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови ВП ВС від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 73-75, 77, 79, 86, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група Зернарі (45008, Волинська обл., Ковельський р-н, м. Ковель, вул. Брестська, 111-М, код ЄДРПОУ 43432677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Трітікум_АТ (60141, Чернівецька обл., Дністровський р-н., с. Дністрівка, вул. Центральна, 29, код ЄДРПОУ 36750090) заборгованість в сумі 201686,47 грн. (з яких: 139318,72 грн. пеня, 41081,59 грн. інфляційні втрати, 21286,16 грн. 3% річних), судовий збір в сумі 2 399,95 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 14000,00 грн.

4. У задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.

5. Зустрічний позов в частині визнання недійсним пункту 7.5 договору поставки №О-04/10/23 від 04.10.2023 залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2024 року.

Суддя С.О.Миронюк