Ухвала

від 31.10.2024 по справі 756/2923/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 756/2923/23

провадження № 61-14318ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня

2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І. М., про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя, виключення майна зі спадкової маси,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня

2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року та ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу

ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у період із 01 січня 2004 року до 06 березня 2018 року.

Визнано автомобіль марки «ВАЗ», модель 210994, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , колір - чорний, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

25 жовтня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову щодо визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя та у частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову у цій частині, а у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подана з пропуском строку на касаційне оскарження оскаржуваного судового рішення.

До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції

не отримували, а з її текстом ознайомились 24 вересня 2024 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У пункті 5 частини першої статті 183 ЦПК України зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

З урахуванням наведеного, вищезазначені доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки не надано доказів отримання повного тексту судового рішення, а також те, що суд апеляційної інстанції не надсилав копію постанови суду у порядку статті 272 ЦПК України.

Обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження. Крім того, постанова суду апеляційної інстанції була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 07 серпня 2024 року.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн.

У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності на спільне сумісне нерухоме майно подружжя), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (1 073 грн 60 коп.*200% =2 147 грн 20 коп.).

Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 147 грн 20 коп.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року неповажними.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня

2024 рокузалишити без руху.

Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько