Ухвала

від 20.01.2025 по справі 756/2923/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-з/824/112/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/2923/23

20 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Кирилюк Г.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальчук Анни Сергіївни на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року, постановлені під головуванням судді Соловей Г.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та виключення майна зі спадкової маси,-

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М., в якому просила суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу у період з 12.08.2003 року по 06.03.2018 року включно; визнати майно, житловий будинок, загальною площею 62,0 кв. м. житловою 36,0 кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки ВАЗ, модель 210994, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , колір - чорний, спільною власністю подружжя та виключити зі спадкової маси; стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір та витрати, понесені під час розгляду справи.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Третя особа Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та виключення майна зі спадкової маси залишено без задоволення.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у задоволенні заяви адвоката Ковальчук Анни Сергіївни, поданої в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06 лютого 2024 року, позивач ОСОБА_1 а подала апеляційну скаргу.

Представником відповідачаОСОБА_2 адвокатом Ковальчук Анною Сергіївною подана апеляційна скарга на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальчук Анни Сергіївни задоволено частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року та ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та виключення майна зі спадкової маси, задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у період із 01 січня 2004 року до 06 березня 2018 року.

Визнано автомобіль марки «ВАЗ», модель 210994, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , колір - чорнийоб`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) у відшкодування судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1 371,30 грн, по 685,65 грн з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) у відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.

04 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна засобами поштового зв`язку подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн та витрати понесені, у зв`язку із розглядом справи у розмірі 13 664,13 грн, що разом становить 43 664,13 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року відмовлено у прийнятті додаткового судового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни в частині відшкодування судового збору за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, витрат щодо оцінки майна для визначення суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції залишено без розгляду.

02 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна засобами поштового зв`язку подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Ухвалити додаткове рішення яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн та витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи у розмірі 13 664,13 грн, що разом становить 43 664,13 грн.

В обгрунтування заяви зазначає, що у позовній заяві в редакції від 21 квітня 2023 року позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла та очікує понести у зв?язку з розглядом справи, а саме: 4828,53 грн - сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви до Оболонського районного суду м. Києва, 805,20 грн - сума сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову, витрати щодо оцінки майна для визначення суми судового збору - 9000,00 грн, витрати на правову допомогу адвоката у розмірі - 30 000,00 грн.

Із повним текстом постанови Київського апеляційного суду позивач ознайомилась 30вересня 2024 року.

04 жовтня 2024 року позивач звернулась із заявою про ухваленнядодаткового судового рішення, проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 11листопада 2024 року було відмовлено у прийнятті заяви та роз`яснено позивачу, що суд не можеза власної ініціативи поновити пропущений строк на подання заяв.

Враховуючи вищевказані обставини, а також той факт, що позивач звернулась із заявою одразу після отримання ухваливід 11 листопада 2024 року, сторона позивача просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Учасники справи в судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, не з`явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду апеляційних скарг Київським апеляційним судом прийнято постанову від 15 липня 2024 року, якою апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальчук Анни Сергіївни задоволено частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року та ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та виключення майна зі спадкової маси, задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у період із 01 січня 2004 року до 06 березня 2018 року.

Визнано автомобіль марки «ВАЗ», модель 210994, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , колір - чорнийоб`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) у відшкодування судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1 371,30 грн, по 685,65 грн з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) у відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, при ухваленні за результатом розгляду апеляційних скарг позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальчук Анни Сергіївни нового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та виключення майна зі спадкової маси, суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судових витрат між сторонами у справі, з наведенням розрахунків таких витрат у мотивувальній частині судового рішення (постанови).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року відмовлено у прийнятті додаткового судового рішення за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни від 04 жовтня 2024 року в частині відшкодування судового збору за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, витрат щодо оцінки майна для визначення суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Отже, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна у заяві про ухвалення додаткового рішення від 02 грудня 2024 року повторно порушує питання щодо вирішення питання в частині відшкодування судового збору за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, витрат щодо оцінки майна для визначення суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Разом з тим, постановлена Київським апеляційним судом ухвала від 11 листопада 2024 року з цього питання виключає можливість розгляду судом тотожних вимог заяви в частині відшкодування судового збору за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, витрат щодо оцінки майна для визначення суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Перевіряючи вимоги заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.

У статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Правовий аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що сторона має заявити суду апеляційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за апеляційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду апеляційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за апеляційною скаргою.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути судовий збір та понесені судові витрати. До апеляційної скарги нею не було додано копію договору пронадання правничої (правової) допомоги, а також орієнтовний розмір цих витрат в суді апеляційної інстанції.

В суді апеляційної інстанції розгляд справи за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальчук Анни Сергіївни на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та виключення майна зі спадкової маси призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. В судове засідання сторона позивача не з`явилась.

15 липня 2024 року Київський апеляційній суд ухвалив за наслідками розгляду апеляційних скарг постанову, якою частково завовольнив вимоги апеляційних скарг.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 756/2923/23 про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, і документи, які на думку представника позивача, їх підтверджують, сторона позивача надала до суду апеляційної інстанції лише 04 жовтня 2024 року, тоді як суд апеляційної інстанції ухвалив постанову 15 липня 2024 року (а.с. 131-158 том 4).

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна надала: договір про надання правничої допомоги № 9/2023 від 15 листопада 2023 року, укладений між Адвокатським бюро Анастасії Міньковської» та ОСОБА_1 , акт № 1 від 30 вересня 2024 року про підтвердження факту надання правничої допомоги адокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт (наданих послуг) від 30 вересня 2024 року, квитанцію до прибутковаого касавого ордера № 8 від 30 вересня 2024 року про прийняття від ОСОБА_1 суми у розмірі 30 000,00 грн на підставі договору про надання правничої допомоги № 9/2023 від 15 листопада 2023 року.

На підтвердження своїх повноважень адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна долучила ордер серії АІ № 1718016 від 04 жовтня 2024 року на надання правничої допомоги ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді (а.с.146 том 4).

У поданому клопотанні від 02 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна просить суд апеляційної інстанції поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, обрунтовуючи доводи тим, що із повним текстом постанови Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року позивач ознайомилась 30вересня 2024 року.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Аналіз статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку, заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що указані заявником причини для поновлення процесуального строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, не можна визнати поважними з наступних підстав.

Із наданих документів до заяви про ухвалення додаткового судового рішення вбачається, що їх (крім договору про надання професійної правничої допомоги № 9/2023 від 15 листопада 2023 року) сторона позивача не тільки надала після того, як суд апеляційної інстанції завершив розгляд апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 , з якою пов`язані витрати на професійну правничу допомогу, але й оформила, у тому числі повноваження адвоката на надання правової допомоги в Київському апеляційному суді, після того, як суд апеляційної інстанції ухвалив постанову за цією скаргою.

Отже, сторона позивачазвернувся до Київського апеляційного судуіз заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з пропуском встановленого законом строку, та не зазначила обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії.

Доводи сторони позивача про те, що із повним текстом постанови Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року позивач ознайомилась 30вересня 2024 рокуне впливають на перебіг процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

За встановлених у цій справі обставин, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковській Анастасії Володимирівни про поновлення процесуального строку на подання доказів щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу слід відмовити, а заяву про ухвалення додаткового рішення у справі 756/2923/23 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу,понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 83, 127, 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Міньковській Анастасії Володимирівні у поновленні строку для подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі 756/2923/23 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу,понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий: Судді: