Рішення

від 21.10.2024 по справі 404/282/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/282/22

Номер провадження 2/404/1997/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката УсатенкоВ`ячеславаЮрійовича до АТ КБ «ПриватБанк», 3-тіособибезсамостійних вимог: приватнийнотаріус Дніпропетровського міськогонотаріальногоокругуБондар ІринаМихайлівна,Фортечний відділдержавної виконавчоїслужби ум.Кропивницькому Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Усатенко В.Ю. звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міськогонотаріального округуБондар ІринаМихайлівна та внесеногов реєстрза № 446 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок АТ КБ «Приватбанк» у розмірі: заборгованість за кредитом - 30 216,51 доларів США; заборгованість за відсотками - 17 802,02 доларів США; комісія - 4 560,00 доларів США; пеня - 28 240,17 доларів США, що всього становить 80 818,70 доларів США, що за курсом НБУ на 13.12.2018 становить 2 247 417,32 грн., витрати пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 3 500,00 грн. Всього, з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, становить 2 250 917,32 грн.; стягнути судові витрати по справі, які згідно поданої представником позивача заяви складають в сумі 14100 гривень.

Представником позивача було подано заяву про підтримання заявлених вимог в повному обсязі, розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до суду не зявився, повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені

належним чином; приватний нотаріус Дніпропетровського міськогонотаріального округуБондар І.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

21.02.2019 року вчинено виконавчий напис за № 446 приватним нотаріусом Дніпропетровського міськогонотаріальногоокругуБондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно(а.с.21).

08.07.2020року державним виконавцем Фортечного відділудержавної виконавчоїслужби ум.Кропивницькому Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62511094 за заявою стягувача в особі АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна грошових коштів(а.с. 22-23).

Суд вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню виходячи з наступного.

Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість бо інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався п.19 ч. 1 ст.34, ст.87,88,89 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Із вищезазначеного вбачається, що приватний нотаріусДніпропетровського міськогонотаріальногоокругуБондар І.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису за № 446виданого 21.02.2019року застосувала не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт перший частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Між адвокатом Усатенко В.Ю. та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання професійної правничої допомоги від 10.01.2022 року та Додаткова угода до вказаного Договору від 30.03.2022року(а.с.81-82) .

Вартість послуг за складання позовної заяви складає 14 100,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 30.03.2022 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 10.01.2022 року(а.с.84)

Сплата відповідачем гонорару адвокату підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру № 64 від 30.03.2022 року(а.с.74).

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 14 100, 00 грн.

Враховуючи вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.6 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 992,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями ч.12 ст.28, ст.141 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката УсатенкоВ`ячеславаЮрійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати нотаріальний напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міськогонотаріальногоокругуБондар ІринаМихайлівна за № 446виданого 21.02.2019року щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та задоволення вимог АТ КБ «Приватбанк» за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14 100, 00 грн.

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь держави 992,40грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Усатенко В`ячеславЮрійович, місце знаходження: вул.Т.Карпи,84,оф.511,м.Кропивницький,25006;

відповідач: АТ КБ «ПриватБанк», місце знаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001;

третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міськогонотаріального округуБондар ІринаМихайлівна, місце знаходження: вул. Центральна, 6, кВ.9, м. Дніпро, 49000;

третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро), місцезнаходження:вул.Дворцова,32/29, м. Кропивницький, 25006.

Судове рішення складено 21.10.2024 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда