Постанова

від 21.10.2024 по справі 369/10713/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/14517/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 369/10713/23

21 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвоката Яценка Сергія Анатолійовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван», про стягнення коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними,-

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що у період з 05 липня 2018 року по 29 січня 2019 року між ТОВ «Євросклад логістик», як кредитором, та ТОВ «Листван», як боржником, було укладено 6 (шість) договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги, а саме:

05 липня 2018 року договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-05/07/18 на суму 300 000 грн. 00 коп. зі строком повернення грошових коштів до 30 червня 2019 року. Частину боргу в розмірі 170 000 грн повернуто. Станом на 30 червня 2022 року залишок заборгованості становить 130 000 грн.

12 липня 2018 року договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-12/07/18 від на суму 160 000 гри. 00 коп. зі строком повернення грошових коштів до 12 липня 2019 року. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 160 000 грн.

20 вересня 2018 року договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-20/09/18 на суму 300 000 грн. 00 коп. зі строком повернення грошових коштів до 20 вересня 2019 року. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 300 000 грн.

06 листопада 2018 року договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 на суму 200 000 грн. 00 коп. зі строком повернення грошових коштів до 06 листопада 2019 року. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 200 000 грн.

11 грудня 2018 року договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-11/12/18 на загальну суму 500 000 грн. 00 коп. зі строком повернення до 10 грудня 2019 року. На виконання умов зазначеного договору, 12 грудня 2018 року та 03 січня 2019 року ТОВ «Євросклад логістик» в особі генерального директора Герасименка Віктора Васильовича , перераховано на банківський рахунок ТОВ «Листван» грошові кошти на загальну суму 330 000 грн (250 000 грн та 80 000 грн), що підтверджується платіжними дорученнями № 1830 від 12.12.2018 та № 1866 від 03.01.2019. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 330 000 грн.

29 січня 2019 року договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 на загальну суму 100 000 грн зі строком повернення до 28 січня 2020 року. На виконаня умов зазначеного договору, 29 січня 2019 року та 30 січня 2019 року ТОВ «Євросклад логістик» в особі генерального директора Герасименка Віктора Васильовича , перераховано на банківський рахунок ТОВ «Листван» грошові кошти на загальну суму 75 000 грн (45 000 грн та 30 000 грн), що підтверджується платіжними дорученнями №1904 від 29.01.2019 та № 1908 від 30.01.2019. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 75 000 грн.

07 лютого 2023 року між ТОВ «Євросклад логістик» в особі директора Маркунтовича Владислава Феліксовича (Кредитор), та ОСОБА_1 (Новий Кредитор) укладено 6 (шість) договорів про відступлення прав вимоги за наступними договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019, за умовами яких первісний кредитор передав, а новий кредитор ОСОБА_1 прийняв належні кредитору права вимоги до Боржника - ТОВ «Листван», що виникли на підставі договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги.

Позивач зазначав, що укладання зазначених вище договорів про відступлення прав вимоги стало підставою для його звернення до Господарського суду Київської області із заявою про залучення до участі у справі № 911/1020/22 як правонаступника позивача ТОВ «Євросклад логістик» на підставі статей 512 та 514 Цивільного кодексу України, де на розгляді перебувала справа за первісним позовом ТОВ «Євросклад логістик» до ТОВ «Листван» про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги, та за зустрічним позовом ТОВ «Листван» до ТОВ «Євросклад логістик» про стягнення заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг та заборгованості з орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 травня 2023 року у справі № 911/1020/22 замінено позивача за первісним позовом - ТОВ «Євросклад логістик» на його правонаступника ОСОБА_1 (ухвала набрала законної сили та не оскаржувалась).

В подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 05 червня 2023 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» з тих підстав, що справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» задоволено частково.

Позивач зазначав, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення ТОВ «Євросклад логістик» у визначені строки грошових коштів, отриманих як цільову поворотну фінансову допомогу не виконав, а ТОВ «Євросклад логістик» продало права вимоги за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги фізичній особі ОСОБА_1, тому борг у розмірі 1 195 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з ТОВ «Листван» на його, ОСОБА_1 , користь.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

З урахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ «Листван» на його користь заборгованість:

за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року у загальному розмірі 188 707 грн 91 коп, з яких: 130 грн 00 коп сума основної заборгованості; 11 710 грн 68 коп сума 3% річних за період з 01.07.2019рокупо 30.06.2022року; 46 997 грн 23 коп сума інфляційних збитків за період з 01.07.2019 року по 30.06.2022року;

за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року у загальному розмірі 232 255 грн 89 коп, з яких: 160 000 грн 00 коп сума основної заборгованості; 14 413 грн 15 коп сума 3% річних за період з 13.07.2019 року по 12.07.2022 року; 57 842 грн 74 коп сума інфляційних збитків за період з 13.07.2019 року по 12.07.2022 року;

за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року у загальному розмірі 451 092 грн 65 коп, з яких: 300 000 грн 00 коп сума основної заборгованості; 27 024 грн 66 коп сума 3% річних за період 21.09.2019 року по 20.09.2022року; 124 067 грн 99 коп сума інфляційних збитків за період 21.09.2019 року по 20.09.2022року;

за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року у загальному розмірі 306 148 грн 31 коп, з яких: 200 000 грн. 00 коп сума основної заборгованості; 18 016 грн 44 коп сума 3% річних за період з 07.11.2019 року по 08.11.2022року; 88 131 грн 87 коп сума інфляційних збитків з 07.11.2019 року по 08.11.2022 року;

за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року у загальному розмірі 507 994 грн 36 коп, з яких: 330 000 грн 00 коп сума основної заборгованості; 29 727 грн 12 коп сума 3% річних за період з 11.12.2019 року по 10.12.2022 року; 148 267 грн 24 коп сума інфляційних збитків за період з 11.12.2019 року по 10.12.2022року;

за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року у загальному розмірі 117 090 грн 25 коп, з яких: 75 000 грн 00 коп сума основної заборгованості; 6 756 грн 16 коп сума 3% річних за період з 29.01.2020 року по 28.01.2023 року; 35 334 грн 09 коп сума інфляційних збитків за період з 29.01.2020 року по 28.01.2023 року, а також стягнути з ТОВ «Листван» на його користь судові витрати.

У серпні 2023 року ТОВ«Листван» подало зустрічний позов до ОСОБА_1 , ТОВ «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що дійсно між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладені договори про надання цільової поворотної допомоги. При розгляді спору в господарському суді про стягнення заборгованості за цими договорами, ТОВ «Листван» визнав борг перед ТОВ «Євросклад логістик» у розмірі 985 000,00 грн та заперечив про визнання заборгованості в розмірі 1 195 000 грн

Оскільки у листопаді 2021 року до ТОВ «Листван» перейшло право вимоги до ТОВ «Євросклад логістик»на суму 223 989,41 грн заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг та 1650,00 грн заборгованості з орендної плати, а також інфляційні втарти та 3% річних, у зв`язку з цим ТОВ «Листван» в рамках розгляду господарської справи подало зустрічні вимоги до ТОВ «Євросклад логістик», в яких просило суд провести зарахування присуджених сторонам сум.

За рішеннямгосподарськогосуду з ТОВ «Євросклад логістик» стягнуто заборгованість на користь ТОВ «Листван», а провадження в частині вимог ОСОБА_1, який є правонаступником ТОВ «Євросклад логістик», про стягнення з ТОВ «Листван» заборгованості за договорами- закрито.

ТОВ «Листван» вважало, що укладенні договори відступлення права вимоги від 07 лютого 2023 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 є фіктивними, вчиненими в результаті зловживання цивільними правами з метою недопущення проведення зарахування вимог ТОВ «Листван» у порядку ч.11 ст.129 ГПК України. При цьому, ТОВ «Євросклад логістик» не має жодних активів, які могли б стати джерелом задоволення вимог ТОВ «Листван» до нього. Тобто, ТОВ «Євросклад логістик» відчужило на користь ОСОБА_1 єдиний наявний в нього актив (право вимоги до ТОВ «Листван») з метою уникнення виконання зобов`язань перед останнім.

На підтвердження своїх вимог ТОВ «Листван» посилалось на дату укладення договорів відступлення права вимоги від 07.02.2023 року, а саме: після того, як ТОВ «Листван» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою; поведінку сторін договорів відступлення права вимоги від 07.02.2023 року, які повідомили господарський суд та учасників справи про відступлення права вимоги відразу після прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом; на факт того, що і ТОВ «Євросклад логістик», і ОСОБА_1 представляє один і той адвокат, що свідчить про пов`язаність осіб; положення договорів відступлення права вимоги від 07.02.2023 року, які вказують на те, що договори були укладені виключно з метою заміни сторони позивача у справі № 911/1020/22; ціну договорів відступлення права вимоги від 07.02.2023року, яка разом становить всього 6 000,00 грн, тобто, по 1 000,00 грн за кожним договором, що є значно заниженоюпорівняно із сумою заборгованості у розмірі1 195 000,00 грн; відсутність розрахунків за договорами відступлення права вимоги від 07.02.2023 року, а також сплата ОСОБА_1 судового збору у значно більшому розмірі.

За наведених обставин ТОВ «Листван» вважало, що договори відступлення права вимоги мають бути визнані недійсними.

З урахуванням викладеного, уточнивши позовні вимоги, ТОВ «Листван» просило суд:

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-06/11/18 від 06 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-29/01/19 від 29 січня 2019 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 , судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Листван» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1 250 902,98 грн, яка складається ззаборгованості за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року - 130 000 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року - 160 000 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року - 300 000 грн, три відсотки річних - 1652,05 грн, інфляційні втрати - 9062,70 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-06/11/18 від 06 листопвда 2018 року 200 000 грн, три відсотки річних 1 906,85 грн, інфляційні втрати 11 192,84 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року 330 000 грн, три відсотки річних 4 014,25 грн., інфляційні втрати 20 907,47 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-29/01/19 від 29 січня 2019 року 75 000 грн, три відсотки річних - 1214,38 грн., інфляційні втрати - 5952,44 грн.

Стягнуто з ТОВ «Листван» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 309,45 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні вимог зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , ТОВ «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ТОВ «Листван» - адвокат Яценко Сергій Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ТОВ «Листван» задовольнити.Судові витрати, понесені ТОВ«Листван», покласти на ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик».

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимог зустрічного позову ТОВ «Листван» про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги на користь позивача. На переконання сторони відповідача, вказані договори відступлення права вимоги є фіктивними, вчиненими в результаті зловживання цивільними правами та на шкоду відповідача і були укладені виключно з метою унеможливити зарахування зустрічних однорідних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Зазначає, що ціллю укладених договорів відступлення прав вимоги було саме уникнення зарахування зустрічних вимог при виконанні судового рішення. Зазначене підтверджується, зокрема, (1) очевидно занизькою ціною договорів з відстроченням оплати; (2) економічно невигідною поведінкою ТОВ «Євросклад логістик», яке за звернення з позовом заплатило судового збору більше, ніж колись отримає від позивача (і це навіть без урахування інфляції), (3) положенням договору, яке передбачає можливість його розірвання у випадку не проведення зміни сторони позивача, (4) час повідомлення суду про відступлення прав вимоги - після прийняття судом рішення про спільний розгляд первісного та зустрічного позовів з клопотанням апелянта про здійснення взаємозаліку вимог.

Більше того, вказані обставини підтверджуються тим, що позивач і ТОВ «Євросклад логістик» розірвали 2 договори про відступлення прав вимоги після того, як вони виконали свою функцію, а саме: позивач отримав окреме рішення про стягнення заборгованості з ТОВ «Листван», ухвалене за правилами цивільного судочинства. При цьому після розірвання таких договорів ТОВ «Євросклад логістик» заявила відповідачу ТОВ «Листван» про зарахування зустрічних однорідних вимог, вочевидь з метою закрити провадження у справі № 916/1764/24 про банкрутство ТОВ «Євросклад логістик», що було відкрите за заявою ТОВ «Листван».

Таким чином, наразі позивач прагне стягнути заборгованість з ТОВ «Листван» в межах цієї справи, тоді як ТОВ «Євросклад логістик», використовуючи право вимоги за цією ж заборгованістю, прагне закрити провадження у межах справи про банкрутство. Така поведінка позивача та ТОВ «Євросклад логістик» вкотре, на думку відповідача, підтверджує факт того, що вони діють спільно та недобросовісно по відношенню до ТОВ «Листван».

Враховуючи наведене, сторона відповідача вважає, що спірні договори відступлення прав вимоги від 07.02.2023 року мають бути визнані недійсними, як такі, що були вчинені на шкоду ТОВ «Листван», що своєю чергою виключає задоволення первісного позову.

При цьому, незалежно від результатів розгляду зустрічного позову, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та протиправно нарахував та стягнув 3% річних та інфляційні втрати посилаючись на те, що відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти у строк до 15 липня 2022 року.

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного [...] стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу [...]. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи той факт, що заборгованість виникла за договорами позики, а момент прострочення настав після 24.02.2022року, то нараховані 3% річних та інфляційні втрати підлягають списанню.

В апеляційній скарзі сторона відповідача порушує питання про поновлення строку на долучення доказів та просить долучити до матеріалів справи копії адвокатського запиту Самоха М.Ю. з доданими до нього документами в тому числі, і заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, датованої 22.05.2024 року.

В частині судових витрат сторона відповідача зазначає про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона відповідачапонесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом цієї апеляційної скарги, розмір яких становить 60 496,14 грн та складається із судового збору (30 496,14 грн) та витрат на професійну правничу допомогу (30 000,00 грн).

Окрім того, зазначає, що за подання зустрічного позову ТОВ «Листван» сплатив 16 104,00 грн судового збору, а також поніс 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, докази на підтвердження чого будуть надані додатково, з метою їх розподілу за результатом перегляду оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Самох Микола Юрійович просить поновити ОСОБА_1 строк на подання доказів, доданих до цього відзиву на апеляційну скаргу та приєднати їх до матеріалів справи № 369/10713/23; апеляційну скаргу ТОВ «Листван» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024 року у справі № 369/10713/23 залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024 року у справі № 369/10713/23 - без змін; стягнути з ТОВ «Листван» понесені позивачем судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу за надання правничої допомоги та представництво його інтересів у суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції враховував всі обставини справи та надав оцінку усім доводам та доказам сторін, а тому сторона позивача повністю погоджується із зазначеним рішенням.

Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що подані докази у сукупності підтверджують укладення договорів та зобов`язання відповідача повернути грошові кошти, які на час розгляду справи не повернуті. Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, надавши правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд прийшов до логічного висновку, що позивачем доведено у встановленому процесуальним законом порядку обставини, що підлягають доказуванню у справі: факт укладення договорів та передачі позивачем відповідачу коштів на їх виконання. Тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 1 195 000 грн. й були задоволені судом.

Також Києво-Святошинський районний суд Київської області належним чином дослідив правовідносини щодо зміни кредитора у договорах.

Зважаючи на обставини переходу всіх прав та обов`язків від кредитора до нового кредитора у зобов`язаннях за договорами фінансової допомоги, внаслідок укладення 07.02.2023 року між ТОВ «Євросклад логістик» і ОСОБА_1 договорів відступленняправ вимоги, суд прийшов до правильного висновку про перехід права вимоги до нового кредитора - ОСОБА_1 .

Аналогічного висновку дійшов Господарський суд Київської області та ухвалою від 15.02.2023 року замінив позивача у справі - ТОВ «Євросклад логістик» на його правонаступника - ОСОБА_1 (справа № 911/1020/23).

Щодо доводів зустрічного позову сторона позивача зазначає, що ТОВ «Листван» не доведено будь-якими доказами фіктивності та фраудаторності укладених правочинів про відступлення прав вимоги.

Так, кожен із договорів від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги є реальним, оскільки, вчиняючи ці правочини сторони мали на меті настання для кожної із них реальних правових наслідків: ОСОБА_1 - отримати права вимоги, вступити у судовий процес у справі № 911/1020/22, стягнути грошові кошти із ТОВ «Листван» та розрахуватись із продавцем прав вимоги у встановленому договорами порядку; ТОВ «Євросклад логістик» - передати права вимоги на сумнівний актив, який внаслідок незаконних дій колишнього керівника компанії не повертається юридичній особі вже протягом тривалого періоду часу, та отримати за це хоч якусь компенсацію.

При цьому, ТОВ «Листван» не заперечує щодо факту наявності у нього заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги, однак за жодним із договорів не погасило заборгованості ні під час розгляду справи № 911/1020/22у господарському суді, ні під час розгляду цієї справи, а подаючи різного роду зустрічні позовні заяви лише затягує розгляд основних позовних вимог про стягнення із компанії грошових коштів, які ТОВ «Листван» взяло у строкову позику і не повертає.

Сторона позивача вважає, що відповідач вводить суд та учасників судового процесу в оману, стверджуючи, що основною його метою є зарахування зустрічних однорідних вимог із ТОВ «Євросклад логістик», а укладання договорів про відступлення прав вимоги унеможливило таке зарахування та, у випадку визнання недійсними цих договорів, ТОВ «Листван» зможе провести таке зарахування.

Зазначає, що станом на 21.05.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» досягли згоди про розірвання двох договорів про відступлення прав вимоги, а саме: розірвання договору від 07.02.2023року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 200 000 грн); розірвання договору від 07.02.2023рокупро відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 75 000 грн).

22.05.2024 року ТОВ «Євросклад логістик» (тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство) надіслало на адресу ТОВ «Листван» заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимогі повідомило ТОВ «Листван» про те, що станом на 22.05.2024 року зустрічні грошові зобов`язання (однорідні вимоги) ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» на суму 249 883 грн 27 коп вважаються припиненими.

05.08.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» (в особі Маркунтовича В.Ф. ) досягли згоди про розірвання ще одного договору про відступлення прав вимоги - № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року (на суму 300 000 грн), після чого заборгованість ТОВ «Листван» перед ТОВ «Євросклад логістик» (вже з урахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог) зросла із 25 116 грн 73 коп до 325 116 грн 73 коп (заборгованість наявна на підставі договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року та № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року ).

З урахуванням розірвання трьох договорів про відступлення прав вимоги за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року та № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, станом на сьогоднішній день ТОВ «Листван» за трьома із шести договорами винне грошові кошти ОСОБА_1, а за іншими трьома - ТОВ «Євросклад логістик».

Так, підставою заборгованості перед ОСОБА_1 є:

130 000 грн 00 коп - договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван», договір від 07.02.2023рокупро відступлення прав вимоги за цим договором, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

160 000 грн 00 коп - договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван», договір від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором, укладений між «ТОВ «Євросклад логістик»та ОСОБА_1 ;

330 000 грн 00 коп - договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван», договір від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором укладений між «ТОВ «Євросклад логістик»» та ОСОБА_1 . П ідставою заборгованості перед ТОВ «Євросклад логістик» є:

300 000 грн 00 коп. - договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван»), договір від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором укладений між ТОВ «Євросклад логістик»та ОСОБА_1 , додаткова угода від 05.08.2024 року про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором, укладений між ТОВ «Євросклад логістик»» та ОСОБА_1 ;

200 000 грн 00 коп - договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван», договір від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 , додаткова угода від 21.05.2024 року про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором (між ТОВ «Євросклад логістик» та ОСОБА_1 ;

75 000 грн 00 коп - договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року, укладений між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван»), договір від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором, укладений між ТОВ «Євросклад логістик»та ОСОБА_1 , додаткова угода від 21.05.2024 року про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за цим договором, укладений між ТОВ «Євросклад логістик»» та ОСОБА_1 .

Окремо сторона позивача зауважила, що часткове повернення до ТОВ «Євросклад логістик» прав вимоги грошових коштів до ТОВ «Листван» є підставою для процесуального правонаступництва, а саме - заміни позивача - ОСОБА_1 на його правонаступника - ТОВ «Євросклад логістик».

Разом із цим відзивом на апеляційну скаргу ОСОБА_1 додаються докази, які він просить приєднати до матеріалів справи.

Сторона позвача заявила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, розмір якихстановить 50 000 грн 00 коп та складається із витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України заявляє, що остаточний розрахунок судових витрат та докази їх фактичного понесення будуть надані після прийняття постанови за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Листван» (після іншого судового рішення, яким такий розгляд буде завершено).

В окремо поданій заяві від 10 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Самох Микола Юрійович просить залучити до участі у цивільній справі № 369/10713/23 замість сторони позивача - ОСОБА_1 , його процесуального правонаступника - ТОВ «Євросклад логістик»у частині позовних вимог щодо стягнення із ТОВ «Листван» заборгованостей за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року; договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18від 06.11.2018року; договоромпро надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019року.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю « Листван» адвокат Яценко Сергій Анатолійович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Самох Микола Юрійович проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду першої інстанії залшити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвоката Яценка Сергія Анатолійовича підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

05 липня 2017 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-05/07/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 300 000 грн. Частину боргу в розмірі 170 000 грн повернуто. Станом на 30 червня 2022 року залишок заборгованості становить 130 000 грн.

12 липня 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-12/07/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 160 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 160 000 грн.

20 вересня 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-20/09/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 300 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 300 000 грн.

06 листопада 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-06/11/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 200 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 200 000 грн.

11 грудня 2018 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-11/12/18, за яким отримано грошові кошти в розмірі 500 000 грн. З цих коштів відповідачу було перераховано 330 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 330 000 грн.

29 січня 2019 року між ТОВ «Євросклад логістик» та ТОВ «Листван» укладено договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-29/01/19, за яким отримано грошові кошти в розмірі 75 000 грн. Станом на 30 червня 2022 року заборгованість становить 75 000 грн.

На підтвердження укладення вказаних договорів суду подані платіжні доручення про перерахунок коштів за вищевказаними договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги: №158 від 06 липня 2018 року на суму 300 000 грн (по договору від 05 липня 2018 року); №1595 від 12 липня 2018 року на суму 160 000 грн (по договору від 12 липня 2018 року); №1702 від 20 вересня 2018 року на суму 300000 грн (по договору від 20 вересня 2018 року); №1780 від 07 листопада 2018 року на суму 200 000 грн (по договору від 06 листопада 2018 року); №1830 від 12 грудня 2018 року на суму 250000 грн (по договору від 11 грудня 2018 року); №1866 від 03 січня 2019 року на суму 80000 грн (по договору від 11 грудня 2018 року); №1904 від 29 січня 2019 року на суму 45000 грн (по договору від 29 січня 2019 року); №1908 від 30 січня 2019 року на суму 30000 грн (по договору від 29 січня 2019 року).

Зважаючи на відсутність і копій, і оригіналів договорів, суд першої інстанції вважав за неможливеоднозначно встановити строки виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів. Подані суду протоколи загальних зборі не підтверджують такої обставини, оскільки підписані лише представником ТОВ «Євросклад логістик». Будь-якого іншого документу, де містилось підтвердження дати повернення позивач суду не надав. На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що терміни повернення позики при укладенні договорів не погоджені, а тому визначаються моментом предявлення вимоги відповідно до ст. 530 ЦК України.

01 червня 2022 року ТОВ «Євросклад логістик» направило претензію ТОВ «Листван» щодо повернення грошових коштів по шести договорах.

У відзиві, поданому ТОВ «Листван» до господарського суду, товариство визнавало факт отримання цієї вимоги 15 червня 2022 року та їх обов`язок повернути кошти до 15 липня 2022 року. Доказів протилежного сторони суду не надали.

Доказів повернення коштів по шести договорах надання цільової поворотної фінансової допомоги в строк до 15 липня 2022 рокута/або в подальшому ТОВ «Листван» суду не надано та матеріали справи не містять.

07 лютого 2023 року між ТОВ «Євросклад логістик» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Новий Кредитор) укладено шість договорів про відступлення прав вимоги за договорами: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року(далі договори відступлення).

Відповідно до пункту 1 договорів відступлення кредитор передав, а новий кредитор прийняв належні кредитору права вимоги до боржника ТОВ «Листван», що виникли на підставі договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 130 000,00 грн частини поворотної фінансової допомоги, яка не була повернута), № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 160 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 300 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 200 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 330 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 75 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута) (надалі за текстом договори фінансової допомоги).

Також пунктом 1 договорів відступлення передбачено, що новий кредитор прийняв належні кредитору права вимоги до боржника щодо сплати боржником інфляційного збільшення суми боргу, процентів річних, пені, будь-яких інших штрафних, фінансових та/або інших санкцій, пов`язаних з несвоєчасним виконанням боржником грошового зобов`язання перед кредитором, визначеного договорами фінансової допомоги.

Згідно із пунктом 2 договорів відступлення кредитор повідомив нового кредитора про те, що договори фінансової допомоги у нього відсутні, а також про те, що зазначені договори фінансової допомоги відсутні й у іншої сторони правочину ТОВ «Листван» (боржника), тому, враховуючи вищезазначене, сторони виходять з того, що договори фінансової допомоги не містять заборони щодо відступлення прав вимоги за такими договорами та заміни кредитора у зобов`язанні.

Права вимоги за договорами фінансової допомоги переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги (пункт 3 договорів відступлення).

За умовами пункту 9 договорів відступлення після набуття чинності цими договорами, договори фінансової допомоги є такими, в яких здійснена заміна сторони кредитора, внаслідок чого стороною договорів про надання цільової поворотної фінансової допомоги: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року, з усіма правами і обов`язками кредитора стає новий кредитор.

У пункті 10 договорів відступлення сторони визначили вартість прав вимоги за даними договорами в 1000,00 грн (за кожним), які повинні бути сплачені кредитором на розрахунковий рахунок нового кредитора до 28.02.2024 року (тобто на умовах відстрочення платежу).

Відповідно до пункту 13 договорів відступлення останні вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами.

Враховуючи вказані обставини справи та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення коштів, суд першої інстанції вказав, що відповідач своє зобов`язання щодо повернення грошових коштів по шести договорахнадання цільової поворотної фінансової допомоги у строк до 15 липня 2022 року не виконав.

Зважаючи на обставини переходу всіх прав та обов`язків від кредитора до нового кредитора у зобов`язаннях за договорами фінансової допомоги, внаслідок укладення 07.02.2023 року між ТОВ «Євросклад логістик» і ОСОБА_1 договорів відступлення, суд приходить до висновку про перехід права вимоги до нового кредитора ОСОБА_1.

Доказів погашення заборгованостіпо шести договорах надання цільової поворотної фінансової допомогина момент розгляду справи матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти у строк до 15 липня 2022 року, а тому нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат потрібно розраховувати саме з 16 липня 2022 року та в межах заявлених позовних вимог. А тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд апеляційної інстанції в повній мірі не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення коштів, в повній мірі не відповідає.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.

Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії.

У разі встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц (провадження № 61-22477св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 205/5292/15-ц (провадження № 61-3741св19).

Колегія суддів звертає увагу на те, що однією із засад цивільного законодавства є добросовісність.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

У справі, що переглядається, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Євросклад логістик»виконало зобов`язання за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги, надало відповідачу позику в розмірі 1 365 000 грн. Доказів того, що грошові кошти не передавались, або передавались у меншому розмірі, або приховування іншого правочину, існування інших відносин, домовленостей між сторонами матеріали справи не містять, сторонами суду не надано.

Відповідачем повернуто ТОВ «Євросклад логістик»лише частину боргу в розмірі 170 000 грн.

Відтак, залишок боргу за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги складає 1 195 000 грн. Вказану заборгованість відповідач не повернув ТОВ «Євросклад логістик»в строк до 15 липня 2022 року та і в подальшому.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредитору (цесіонарію). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

На підставі шести договорів від 07 лютого 2023 рокупро відступлення прав вимоги за договорами про надання цільової поворотної допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року, всі права та обов`язки від первісного кредитора ТОВ «Євросклад логістик»перейшли донового кредитора ОСОБА_1 .

Відтак, з 07 лютого 2023 року ОСОБА_1 набув права вимоги до ТОВ «Листван» за договорами про надання цільової поворотної допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року на загальну суму позики 1 195 000 грн.

Відповідачу про укладення між ТОВ «Євросклад логістик»та ОСОБА_1 договоріввідступлення прав вимоги за договорами про надання цільової поворотної допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року було відомо, закорема, з ухвал Господарського суду Київської області від 15 травня 2023 року по справі №911/1020/23.

Поряд з цим, матеріали не містять та ТОВ «Листван» не надано жодного доказу виконання своїх зобовязань перед ОСОБА_1 за договорамипро наданняцільової поворотної допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року, до моменту звернення у липні 2023 року ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості за вказаними договорами цільової поворотної допомоги.

Частинами 2, 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після постановлення судом першої інстанції 10.07.2023 року ухвали про відкриття провадження у даній справі та до моменту ухвалення оскаржуваного рішення 10.06.2024 року, ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» уклали 21.05.2024 року договір б/н про розірвання договору від 07.02.2023року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 200 000 грн).

А також, 21.05.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик» уклали 21.05.2024 року договір б/н про розірвання договору від 07.02.2023 року про відступлення прав вимоги за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 75 000 грн).

У звязку з укладенням вказаних вище договорів, з 21.05.2024 року у ОСОБА_1 припинилося право вимоги до ТОВ «Листван» за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 200 000 грн) та за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року (за яким сума боргу ТОВ «Листван» перед кредитором становить 75 000 грн). Всього на загальну суму 275 000 грн.

Відтак, на момент ухвалення 10.06.2024 року судом першої інстанції оскаржуваного рішення, у ОСОБА_1 залишалося право вимоги до ТОВ «Листван» за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги: № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 130 000,00 грн частини поворотної фінансової допомоги, яка не була повернута), № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 160 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 300 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута), № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року (вимоги щодо сплати боржником грошової суми у розмірі 330 000,00 грн поворотна фінансова допомога, яка не була повернута). Всього на загальну суму 920 000 грн.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції нев повній мірі встановив обставини, що мають значення для вирішення спору та прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Листван» на користь ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 1 195 000 грн за всіма шістьма договорами цільової поворотної фінансової допомоги.

Також, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Листван» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач зобов`язаний був повернути грошові кошти у строк до 15 липня 2022 року, а тому нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат потрібно розраховувати саме з 16 липня 2022 року та в межах заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

Поряд з цим, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). (див. постанову Верховного Суду від 31 січня 2024 рокув справі № 183/7850/22(провадження № 61-14740св23).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Станом на момент розгляду справи воєнний стан триває.

Судом першої інстанції встановлено, сторонами не заперечується, що зважаючи на відсутність і копій, і оригіналів договір, суд першої інстанції вважав за неможливеоднозначно встановити строки виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів. Подані суду протоколи загальних зборів не підтверджують такої обставини, оскільки підписані лише представником ТОВ «Євросклад логістик». Будь-якого іншого документу, де містилось би підтвердження дати повернення позики позивач суду не надав. На підставі наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що терміни повернення позики при укладенні договорів не погоджені, а тому визначаються моментом предявлення вимоги відповідно до ст. 530 ЦК України.

01 червня 2022 року ТОВ «Євросклад логістик» направило претензію ТОВ «Листван» щодо повернення грошових коштів по шести договорах.

У відзиві, поданому ТОВ «Листва» до господарського суду, товариство визнавало факт отримання цієї вимоги 15 червня 2022 року та їх обов`язок повернути кошти до 15 липня 2022 року. Доказів протилежного сторони суду не надали.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що строк повернення заборгованості за шістьма договорами поворотної фінаснової допомоги настав 15 липня 2022 року.

Проте, правильно встановивши строк повернення заборгованості за шістьма договорами поворотної фінаснової допомоги, суд першої інстанції проігнорував приписи пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та дію в державі Україна воєнного стану та прийшов до необгрунтованих висновків про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат розрахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції в достатній мірі не виклав мотиви, на яких воно базується, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України»; «Суомінен проти Фінляндії»).

Формальний підхідсуду першої інстанції до вирішення справи не сприяє здійсненню ефективного правосуддя, спрямованого на прийняття законного та справедливого рішень, а також захист прав та інтересів учасників судового розгляду.

Станом на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, ТОВ «Листван» належних та допустимих доказів погашення заборгованості на загальну суму 920 000 грн за договорами № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року, № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року не надано та матеріали справи їх не містять.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвоката Яценка Сергія Анатолійовича підлягає частковому задоволенню, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 рокув частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Листван» про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомогискасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ТОВ«Листван»на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року у розмірі 130 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року у розмірі 160 000,00 грн.; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року у розмірі300 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року у розмірі330 000,00 грн, а всього 920 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Листван» до ОСОБА_1 , ТОВ «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними, суд першої інстанції вказав, що оспорювані договори про відступлення прав вимоги не є фіктивними, оскільки дії сторін під час їх укладання були направлені на реальне настання правових наслідків, обумовлених договорами, а не з метою уникнення зарахування зустрічних вимог при виконанні судового рішення. У матеріалах справи відсутні докази того, що первісний кредитор уникає виконання рішення господарського суду про стягнення грошових коштів. Подання апеляційної скарги на судове рішення є правом особи на його оскарження, та не може автоматично підтверджувати зловживанням правом. Крім того, заборгованість ТОВ «Листван» є значно більшою за заборгованість ТОВ «Євросклад Логістик», а при розгляді справи в Господарському суді Київської області саме представник ТОВ «Листван» просив закрити провадження в частині вимог за первісним позовом вже заміненого позивача з товариства на ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 (провадження № 12-45гс22) зазначено, що:

«84. … з норми статті 514 ЦК України про дійсну вимогу як предмет договору не може слідувати висновок про недійсність договору про відступлення права вимоги. У цій статті йдеться лише про перехід до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Ця норма не встановлює наслідків відчуження недійсної вимоги (зокрема, і у вигляді недійсності договору).

85. Натомість такі наслідки встановлюються статтею 519 ЦК України - однак не у вигляді недійсності договору про відступлення права вимоги, а у вигляді відповідальності первісного кредитора перед новим (як у випадку невиконання обов`язку продавця перед покупцем).

86. У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася. Недійсність вимоги є вадою предмета договору, яка не може вплинути на дійсність самого договору.

87. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що норми про правочини та сторони зобов`язання належать до різних інститутів цивільного права. Норми статей 512-514 ЦК України, встановлюючи підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), не визначають вимог до змісту правочину про заміну кредитора. Загалом глава 47 «Поняття зобов`язання. Сторони зобов`язання» ЦК України не регулює договірні відносини (хоча зміна суб`єктного складу зобов`язання може відбуватися на підставі правочину (договору)). Натомість у главі 47 ЦК України для цілей регулювання саме динаміки суб`єктного складу зобов`язання (а не договірних відносин між сторонами зобов`язання) законодавець встановлює правила, спрямовані на запобігання можливому порушенню прав та інтересів як кредиторів, так і боржників при заміні іншої сторони зобов`язання. У статті 519 ЦК України міститься правило щодо розподілу ризиків між первісним та новим кредитором: 1) первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги; 2) первісний кредитор не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

88. Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не може ототожнюватися із недійсністю правочину в розумінні норм розділу IV «Правочини. Представництво» ЦК України. Законодавець не пов`язує питання дійсності / недійсності правочину про заміну кредитора із дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору, і безпосередньо визначає правовий наслідок передачі права вимоги, якого не існує.

89. Натомість за прямою вказівкою статті 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за недійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.

90. Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

[…] 97. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у випадку наявності відповідної правової підстави. Наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки (частина перша статті 229 ЦК України), обману (частина перша статті 230 ЦК України), насильства (частина перша статті 231 ЦК України) тощо».

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що переглядається, зі змісту шести договорів від 07 лютого 2023 року про відступлення права вимоги за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги № ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018 року, № ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018 року , № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року, № ЦПФД-06/11/18 від 06.11.2018 року, № ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018 року, № ЦПФД-29/01/19 від 29.01.2019 року вбачається, що у даних договорах встановлено всі істотні умови для таких видів договорів, відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів. Підписуючи оспорювані договори, сторони дійшли згоди щодо укладання договорів на зазначених у них умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 та/або ТОВ «Євросклад логістик» в момент підписання оспорюваних договорів не було додержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що на момент укладення оспорюваних шести договорів про відступлення прав вимоги заборгованість за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги ТОВ «Листван» не сплачена.

Отже, на момент переходу права вимоги від ТОВ «Євросклад логістик»до ОСОБА_1 в ТОВ «Листван» існувало невиконане зобов`язання перед ТОВ «Євросклад логістик»щодо погашення суми заборгованості за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ«Листван»не довело належними та допустимими доказами порушення його прав внаслідок укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик»оспорюваних договорів відступнення права вимоги за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги.

Так, правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.

Таким чином, захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

У справі, що переглядається, позивач за зустрічним позовом не є стороною договорів про відступлення права вимоги за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги, укладених 07.02.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Євросклад логістик». Отже, позивач зобов`язаний був довести, що оспорюваними договорами порушуються його певні права та інтереси, що є умовою надання судового захисту порушеному, невизнаному або оспорюваному праву особи.

Оспорюючи зазначені договори, позивач у позовній заяві не зазначив, які саме його права порушені цими договорами. Позовна заява містить тільки доводи щодо є фіктивними, вчиненими в результаті зловживання цивільними правами та на шкоду ТОВ «Євросклад логістик»і були укладені виключно з метою унеможливити зарахування зустрічних однорідних вимогє помилковими з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що первісний кредитор уникає виконання рішення господарського суду про стягнення грошових коштівна користь ТОВ «Листван». Подання апеляційної скарги на судове рішення є правом особи на його оскарження, та не може автоматично підтверджувати зловживанням правом. Крім того, заборгованість ТОВ «Листван» є значно більшою за заборгованість ТОВ «Євросклад Логістик».

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що заміна кредитора у зобов`язанні не змінює саме зобов`язання і ТОВ «Листван»має ті ж самі права і обов`язки, визначені шістьма договорами поворотної фінансової допомоги, як перед первісним кредитором, так і, у разі переходу права вимоги, перед іншим ( новим ) кредитором, а тому сама по собі заміна кредитора не свідчить про порушення прав ТОВ «Листван».

ТОВ «Листван»також не посилався на належне виконання ним своїх зобов`язань за шістьма договорами поворотної фінансової допомоги та повернення коштів у порядку та на умовах, визначених вказаними договорами. Таких підстав недійсності оспорюваних договорів позивач не зазначив.

Верховний Суд наголошує, що ініціювання спору про недійсність правочину не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

Доводи апеляційної скарги про те, що відступлення права вимоги відбулося очевидно за заниженою ціною, що економічно невигідною поведінкою ТОВ «Євросклад логістик», не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Абзацом 1 частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року по справі № 206/4841/20 звернула увагу на те, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати, так звані номінальну вартість та реальну вартість.

Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення.

Реальна вартість права вимоги, як і будь якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, зокрема, попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а у процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення.

Велика Палата Верховного Суду виснує, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Тобто, сторони договору відступлення права вимоги, зокрема, договору купівлі-продажу права вимоги, не обмежені номінальною вартістю права вимоги та встановлюють ціну, за якою таке право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволеннні зустрічного позову.

В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Таким чином, доводи, викладені представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвокатом Яценком Сергієм Анатолійовичем в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволеннні зустрічного позову не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року в частині вирішення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвоката Яценка Сергія Анатолійовича.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу представника представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвоката Яценка Сергія Анатолійовича задоволено частково, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення заборгованостіскасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, то колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Листван» на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 6 845,54 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Листван» судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 841,05 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 509, 526, 598, 610, 611, 629, 653, 654, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» адвоката Яценка Сергія Анатолійовича задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 рокув частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван», про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомогискасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван», про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомогизадовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ - 42070358)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )заборгованість за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року у розмірі 130 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року у розмірі 160 000,00 грн.; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року у розмірі300 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року у розмірі330 000,00 грн, а всього 920 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року в частині вирішення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ - 42070358)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 6 845,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ - 42070358)судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 841,05 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01 листопада 2024 року.

Головуючий Судді: