Ухвала

від 31.10.2024 по справі 420/8920/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

Київ

справа №420/8920/23

адміністративне провадження №К/990/40937/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №420/8920/23 за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд».

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд встановив, що матеріали касаційної скарги містять істотні розбіжності і суперечності з фактичними обставинами, що мали місце у цій справі.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена 17.06.2024, відповідно, останнім днем її оскарження було 17.07.2024, проте, касаційну скаргу подано до суду лише 25.10.2024, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

До касаційної скарги долучено клопотання щодо усунення недоліків в ухвалі Верховного Суду від 17.07.2024, в якому ГУ ДПС просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №420/8920/23 та поновити йому строк на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, згідно з відомостями, які містяться в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Верховний Суд ухвалою від 17.07.2024 вирішував питання відкриття касаційного провадження за скаргою ГУ ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 у цій справі. В частині оскарження скаржником рішення суду першої інстанції - Верховний Суд у відкритті касаційного провадження відмовив, оскільки рішення суду першої інстанції не переглядалося в апеляційному порядку. В частині оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 - Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги, оскільки в ній не викладені підстави для оскарження цієї ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку.

Таким чином, Верховний Суд не постановляв ухвали від 17.07.2024 про залишення касаційної скарги без руху на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024.

Водночас зміст заявленого клопотання не дає можливості встановити, які саме у ГУ ДПС були причини пропуску на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у період з дня її постановлення і до 25.10.2024. У клопотанні лише зазначено статистику повітряних тривог в Одеській області і приведені загальні посилання на рекомендації Ради суддів України, Наказу Голови Верховного Суду, приведено норми Конвенції і практики Європейського суду з прав людини. Відсутність причин пропуску строку на касаційне оскарження у сукупності з вищенаведеними розбіжностями наразі унеможливлюють вирішення питання про його поновлення.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

2. У порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 гривні, відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 3028 грн.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (3028 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі має бути наведене відповідне обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить обставини, які суперечать як дійсним обставинам справи, так і висновкам суду апеляційної інстанції, які стали підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Так, ГУ ДПС зазначає, що ухвалою від 04.12.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд продовжив йому строк для усунення виявлених недоліків, а ухвалою від 17.06.2024 - апеляційну скаргу повернув через несплату судового збору.

Натомість, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою від 04.12.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд повернув вперше подану апеляційну скаргу через ненадання доказів направлення копії уточненої апеляційної скарги іншим учасникам справи. У цій ухвалі суд зазначив, що на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2023 апелянт навів обґрунтування вимог апеляційної скарги та додав докази сплати судового збору в сумі 4026 грн (платіжна інструкція №4252 від 10.11.2023). Ухвалою від 17.06.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за вдруге поданою апеляційною скаргою з тих підстав, що вдруге з апеляційною скаргою ГУ ДПС звернулося 16.05.2024 і причини, наведені ним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними. Суд в цій ухвалі зазначив, що до вдруге поданої апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, не надано такий і на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2024.

У касаційній скарзі ГУ ДПС наводить доводи неможливості сплати судового збору під час первісного звернення з апеляційною скаргою, а після отримання відповідної можливості судовий збір було сплачено і забезпечено повторну подачу апеляційної скарги.

Зазначене свідчить про допущення скаржником формального підходу до оформлення касаційної скарги на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №420/8920/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої має відповідати дійсним обставинам справи, а підстави для касаційного оскарження судового рішення мають бути наведені у взаємозв`язку із висновками, які стали підставою для його ухвалення.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва