Рішення

від 24.10.2024 по справі 908/1749/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/123/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 Справа № 908/1749/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС», м. Запоріжжя,

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про стягнення суми 2 496 776,38 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Самойленко О.П.

За участю представників:

від позивача: Калашнікова М.О.;

від відповідача-1: Сєдов М.В.;

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» та ОСОБА_1 суми 2 496 776,38 грн, яка складається з: суми 2 315 083,34 грн заборгованості за тілом кредиту та суми 181 693,04 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.06.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1749/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 21.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1749/24, присвоєний номер провадження 9/123/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 30.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено. Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

10.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 09.10.2024) з викладеним у ній клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповіді на відзив. 11.10.2024 до суду від позивача надійшло окремо викладене клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив з документальним обґрунтуванням (письмовими доказами) (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.10.2024).

Вказане клопотання підтримано представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

З положень ч. 1 ст. 119 ГПК України слідує, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив, заслухавши представника позивача та думку представника відповідача-1, зважаючи також на прийнятий судом з поновленням строку відзив відповідача-1, суд дійшов до висновку про поновлення позивачу пропущеного строку для подання відповіді на відзив, визнавши поважними причини такого пропуску. Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду.

24.10.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та з урахуванням доводів, зазначених у відповіді на відзив. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання позичальником та поручителем зобов`язань за Договором №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 та Договором поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та заборгованість по процентам за користування кредитом. Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 549, 553, 559, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, умов Договору №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 (з відповідними змінами) та Договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 (з відповідними змінами).

Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, посилаючись зокрема на настання форс-мажорних обставин, які виникли внаслідок знищення військами Російської Федерації нерухомого майна (приміщення, яке належало відповідачу-1 на праві власності та в якому здійснювалась підприємницька діяльність товариства), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 111, що, в свою чергу, призвело до унеможливлення подальшого належного ведення господарської діяльності взагалі. Як зазначив відповідач, непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних втрат, які сторона понесла чи могла понести. У відповідача-1 укладений Дилерський договір про співпрацю у сфері сервісного обслуговування автомобілів «Skoda», у відповідності до якого відповідач-1 має відповідати стандартам та вимогам заводу виробника, як до офіційного дилера автомобільної марки «Skoda» на територію Держави Україна. Знищене приміщення було єдиним приміщенням, яке було збудоване та відповідало вимогам та стандартам імпортера автомобілів «Skoda» в Україну. Внаслідок знищення приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 111, відповідачі позбавлені можливості належним чином здійснювати власну господарську діяльність та отримувати прибуток з метою погашення існуючої кредиторської заборгованості перед позивачем. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач-2/уповноважений представник відповідача-2 в судові засідання з розгляду справи по суті не з`являвся; про розгляд справи відповідач-2 повідомлений належним чином.

У заяві, яка надійшла до суду 19.09.2024 від представника відповідача-2 (т.2, а.с. 236), зазначив, що підтримує правову позицію відповідача-1, викладену у відзиві, вважає, що дійсно для відповідачів настали форс-мажорні обставини, що в свою чергу призводить до неможливості виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ:

03.09.2018 Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Банк, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» (позичальник, відповідач-1 у справі) уклали Договір №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту (надалі - Договір).

Відповідно до п. А.1 Договору, кредитний ліміт овердрафту по цьому договору становить - 3 000 000,00 грн.

Проведення платежів Позичальника в порядку, встановленого цим Договором, здійснюється Банком у строк по 02.09.2019 року (п. А.3 Договору).

Для обслуговування кредиту Позичальнику відкрито рахунок: 29095055788241 (п. А.5).

Згідно з п. А.7 Договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту та визначається:

Процентна ставка протягом 1-3 днів користування кредитом - 18 % річних

Процентів річних протягом 4-7 днів користування кредитом - 18.5 % річних

Процентів річних протягом 8-15 днів користування кредитом - 19 % річних

Процентів річних протягом 16-30 днів користування кредитом - 19.5 % річних.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов`язаний здійснювати овердрафтове обслуговування Позичальника, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Позичальника НОМЕР_2, відкритому у Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього Договору, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Позичальника.

В п. 1.2 Договору визначено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Овердрафтове кредитування Позичальника здійснюється Банком у межах ліміту і строки, встановлених згідно з п.п 1.3, 1.4 цього Договору, з періодом безперервного користування кредитом згідно з п. А.4 цього Договору. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Позичальника. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку Позичальника зафіксоване нульове дебетове сальдо (п. 1.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Договору, Позичальник зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.1 цього Договору (п.п. 2.2.1); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору (п.п. 2.2.2); здійснювати погашення кредиту, отриманого у межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5 цього Договору (п.п. 2.2.3); повернути кредит у строки, встановлені п.п. 1.4, 2.3.4, 2.2.17 цього Договору (п.п. 2.2.5).

30.08.2019, 07.08.2020, 27.07.2021 та 27.06.2022 позивачем та відповідачем-1 були укладені Договори про внесення змін до Договору № ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018.

Так, у Договорі про внесення змін від 27.06.2022 сторони дійшли згоди внести зміни до умов договору кредитування Позичальника перед Банком на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов`язання перед Банком щодо погашення заборгованості за договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту - 2356146,44 грн; суми нарахованих до 26.06.2022 та несплачених Позичальником процентів за користування кредитом - 112692,91 грн.

2) Сторони дійшли згоди продовжити строк користування Позичальником кредитними коштами та встановити кінцевий термін повернення кредиту та сплати процентів за його користування 26.06.2023.

3) Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1), п. 1 цього договору про внесення змін, здійснюється наступним чином:

- повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченими процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору), з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін.

4) Сторони дійшли згоди змінити розмір процентної ставки за користування кредитними коштами за Договором, яка застосовується при відсутності порушення Позичальником умов Договору, та встановити її розмір, починаючи з 27.06.2022, на рівні 15 процентів річних. Нарахування процентів та їх сплата Позичальником здійснюється на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін.

5) Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим Договором про внесення змін подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) Позичальнику не здійснюється.

Додатком №1 до Договору про внесення змін від 27.06.2022 є Графік погашення заборгованості, з кінцевим терміном погашення кредиту - 26.06.2023.

07.08.2020 між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) було укладено Договір поруки № ZPVKLOF57045/DP1 (далі - Договір поруки), за яким Поручитель (відповідач-2) поручився перед Кредитором (позивачем) за виконання Позичальником (відповідачем-1) зобов`язань за Договором №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018.

Відповідно до 1.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

До Договору поруки учасниками правочину вносились зміни від 27.07.2021 та від 27.06.2022, які є невід`ємними частинами до Договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020.

Позивачем до позову додана копія довідки про розміри встановлених кредитних лімітів ТОВ «ІНТЕРВАЛ-ПЛЮС» за рахунком НОМЕР_2 (т.1, а.с. 55).

На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем в матеріали справи надано копію виписки по рахунку ТОВ «ІНТЕРВАЛ-ПЛЮС» за період з 07.02.2022 по 11.06.2024 (т.1, а.с. 56-75).

Також з матеріалів справи вбачається, що 22.04.2024 засобами поштового зв`язку та 10.04.2024 електронною поштою позивачем було направлено відповідачам вимогу вих. № 80827ZPVKS0GZ від 10.04.2024 (т.1, а.с. 116-121), відповідно до якої Банк просив погасити до 10.05.2024 всю наявну станом на 10.04.2024 заборгованість за кредитом у розмірі 2496776,68 грн, яка складається з таких сум: 2315083,34 грн - прострочений кредит, 181693,34 грн. - прострочені проценти.

Як зазначив позивач у позовній заяві, направлена ним вимога залишилась без задоволення.

Згідно з положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином. Разом з тим, Позичальник (відповідач-1) свої зобов`язання по своєчасному поверненню суми кредиту (тіло), сплаті процентів за користування кредитом належним чином, у встановлених розмірах та в установлені строки, не виконав, внаслідок чого (з урахуванням часткових оплат) станом на 11.06.2024 утворилась заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 2315083,34 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 181693,04 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Отже Договором поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 (з відповідними змінами до нього) забезпечено виконання ТОВ «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС» зобов`язання за Договором про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020 та Договорів про внесення змін до цього договору, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані позичальник, ані поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.

Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів виконання зобов`язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум не надали.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 2315083,34 грн та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 181693,04 грн.

Щодо посилання відповідача-1 у відзиві на форс-мажорні обставини, непереборну силу, а саме: знищення військами Російської Федерації приміщення, яке належало товариству на праві власності, внаслідок чого відповідачі позбавлені можливості належним чином здійснювати власну господарську діяльність та отримувати прибуток з метою погашення існуючої кредиторської заборгованості перед позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За змістом частини другої статті 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Відповідно до статті 617 ЦК України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Умовами п. 9.3 Договору про внесення змін від 27.07.2021 до Договору №ZPVKLOF57045 про надання овердрафтового кредиту від 03.09.2018 року встановлено, що у разі виникнення у Сторони підозри, що відбулося або може відбутися порушення будь-яких положень змісту цього Договору, відповідна Сторона зобов`язується повідомити іншу Сторону в письмовій формі. Після письмового повідомлення, відповідна Сторона має право призупинити виконання зобов`язань за цим Договором до отримання підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться.

Згідно з п. 6.3. Договору поруки № ZPVKLOF57045/DP1 від 07.08.2020, у разі виникнення у Сторони підозри, що відбулося або може відбутися порушення будь-яких положень змісту цього Договору, відповідна Сторона зобов`язується повідомити іншу Сторону в письмовій формі. Після письмового повідомлення, відповідна Сторона має право призупинити виконання зобов`язань за цим Договором до отримання підтвердження, що порушення не відбулося або не відбудеться. Це підтвердження повинне бути надіслане протягом десяти робочих днів з дати письмового повідомлення.

Доказів належного повідомлення позивача, як то визначено наведеними вище умовами договорів, про настання обставин непереборної сили - знищення військами Російської Федерації приміщення, яке належало товариству на праві власності, відповідачами не надано.

При цьому, суд наголошує, що в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України існування обставин непереборної сили, внаслідок яких сталося порушення зобов`язання, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не підставою для звільнення від фактичного виконання такого зобов`язання.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів. При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 33211175 (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 111) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 2 315 083 (два мільйона триста п`ятнадцять тисяч вісімдесят три) грн 34 коп. заборгованості за кредитом, суму 181693 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот дев`яносто три) грн 04 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРАВТО-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 33211175 (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 111) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 14980 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 66 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 14980 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 65 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва