ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2024м. ХарківСправа № 922/1678/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" (місцезнаходження: 55210, Миколаївська область, місто Первомайськ, вулиця Корабельна, будинок 50/1; код ЄДРПОУ: 14312387) вул. Корабельна,Первомайськ,Миколаївська область,55210 до Приватного акціонерного товариства "Агроком" (місцезнаходження: 61026, місто Харків, вулиця Тваринників, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31682435) про та за зустрічним позовом до про стягнення 1 235 752,99 грн. Приватного акціонерного товариства "Агроком" (місцезнаходження: 61026, місто Харків, вулиця Тваринників, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31682435) Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" (місцезнаходження: 55210, Миколаївська область, місто Первомайськ, вулиця Корабельна, будинок 50/1; код ЄДРПОУ: 14312387) стягнення 1 093 517,95 грн. та зобов`язання вчинити певні діїза участю представників:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Уштан А.В. (самопредставництво);
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Ушаков Е.В. (ордер серії АЕ №1305330 від 29.07.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4595 від 29.11.2019).
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Завод "Фрегат" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агроком" заборгованості за договором поставки №262/С-15 від 02.02.2021 у розмірі 1 235 752,99 грн. (790 335,98 грн. - основна заборгованість, 70 393,95 грн. - пеня, 63 507,40 грн. - 3% річних, 311 515,66 грн. - інфляційні втрати).
Також позивач просить суд покласти на ПрАТ "Агроком" витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 536,29 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ "Завод Фрегат" вказувало на те, щоміж ним, як постачальником та ПрАТ «Агроком» як Покупцем було укладено договір поставки № 262/C-15 (далі по тексту - Договір), відповідно до положень якого постачальник зобов`язується поставити продукцію відповідно до номенклатури, погодженої в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату за поставлений товар відповідно до умов даного Договору. Поставка товару за даним договором здійснюється партіями. Повне найменування товару, одиниці виміру, склад, кількість/маса, та інші необхідні характеристики по кожній партії узгоджуються сторонами в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємною частиною. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 2.5. Договору передбачено, що умови оплати за товар узгоджуються сторонами в Специфікаціях на кожну партію товару. У відповідності до умов Договору Сторони уклали Специфікацію № 1 від 02 лютого 2021 року (далі по тексту - Специфікація № 1), за умовами якої Постачальник зобов`язується поставити дощувальну машину «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75 в кількості 1 шт., загальною вартістю 2 145 829,74 грн., що еквівалентно 76 441,10 дол. за курсом 1 долар США= 28,035 грн. на момент укладення Специфікації.
Крім того, позивач ПрАТ "Завод Фрегат" зазначає, що 02.02.2021 сторонами було укладено специфікацію №2 за умовами якої Постачальник зобов`язується поставити дощувальну машину «ФРЕГАТ» ДМФ-Ф-2А6-766-110 в кількості 1 шт., загальною вартістю 3 896 752,86 грн, що еквівалентно 138 996,00 дол. за курсом 1 долар США = 28,035 гривні на момент укладення Специфікації.
Як стверджує позивач, 09 лютого 2021 року ПрАТ "Агроком" перерахувало передоплату у розмірі 2 980 339,25 грн. за дві дощувальні машини. На виконання взятих на себе зобов`язань 05 березня 2021 року ПрАТ "Завод Фрегат" здійснив поставку Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75 зав. № 271 загальною вартістю 2 116 078,00 грн. власним транспортом, що підтверджується накладною за № 110 від 05.03.2021р., актом приймання-передачі № 1 від 05.03.2021р.
07 квітня та 18 червня 2021 р. було здійснено довантаження товару за товарно- транспортними накладними № 133 від 07.04.2021р. та № 315 від 18.06.2021р.
Також, як вбачається з позовної заяви, 27 квітня 2021 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 та № 2 з метою зміни вартості Товару, у зв`язку з здороженням комплектуючих, тому відповідно вартість Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75 склала 2 356 092,24 грн. ( в еквіваленті 84 041,10 дол.), а Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-2А6-766-110 склала 3 958 193,81 грн. (в еквіваленті 141 187,58 грн.)
06 травня 2021р. позивач здійснив поставку дощувальної машини ДМФ-Ф-246-766-110 зав. N 293 загальною вартістю 3 857 382,00 грн., що підтверджується накладною № 277 від 06.05.2021р., актом приймання-передачі № 2 від 06.05.2021р. , товарно-транспортною накладною № 190 від 06.05.2021 р. Крім того, як вказує позивач, ним було здійснено роботи та направлено Покупцю відповідно акт № 1 від 27.07.2021р. про виконання шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт по дощувальній машині ДМФ-Ф-А5-323-75, та акт № 2 від 30.08.2021р. про виконання шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт по дощувальній машині ДМФ-Ф-2А6-766-110.
Таким чином, ПрАТ "Завод Фрегат", як Постачальник виконав взяті на себе зобов`язання стосовно поставки Товару та виконання робіт.
При цьому, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено попередню оплату 50 % - 09.02.2021р. на суму 2980339.25 грн., з них 1 058 372,06 грн. за дошувальну машину ДМФ-Ф-А5-323-75 та 1 921 967,19 грн. за дощувальну машину ДМФ-Ф-2A6-766-110; також 15.04.2021 р. здійснено оплату 20 % - на суму 1 202 784,77 грн., остаточний розрахунок 10 % - 30.07.2021р. на суму 1 000 000,00 грн.
Проте, як вказує позивач за первісним позовом , відповідачем не здійснено остаточний розрахунок за отриманий товар та виконані роботи, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 790 335,98 грн.(5 973 460 грн. ( вартість двох машин = 2 116 078,00 грн.+3 857 382,00 грн.) - 2 980 339,25 грн. (попередня оплата) - 1 202 784,77 грн. (20% оплата) - 1 000 000,00 грн. (розрахунок за дощувальні машини). Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 70 393,95 грн. 3% річних у сумі 63 507,40 грн. та індекс інфляції у сумі 311 515,66 грн.
Позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідачу неодноразово направлялися поштою акти виконаних шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, проте з метою затягування термінів оплати Відповідач посилався на втрату документів, на відсутність підписанта на місці, тощо. При цьому, позивач за первісним позовом вказує, що відповідач на час подання позовної заяви не повернув жодного документу в оригіналі з власним підписом, не здійснив остаточний розрахунок, у зв`язку з чим ПрАТ "Агроком" вимушено звернутися за захистом своїх порушених прав до суду, та заявити клопотання про витребування документів.
Ухвалою суду від 03.06.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
24.06.2024 Приватним акціонерним товариством "Агроком" до Господарського суду Харківської області було подано зустрічну позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Завод Фрегат", в якій ПрАТ "Агроком" просило суд зобов`язати ПрАТ «Завод Фрегат» вчинити певні дії з доукомплектування поставлених дощувальних машин, що постачались за Договором поставки №262/С-15 від 02.02.2021, а саме доукомплектування та встановлення на дощувальні машини обладнання, що дозволяє полив всієї площі земельних ділянок та агрегати для внесення добрив. Також ПрАТ «Агроком» просить суд стягнути з ПрАТ «Завод Фрегат» пеню у сумі 1093517,95 грн. та покласти судові витрати на ПрАТ «Завод Фрегат».
Ухвалою від 09.07.2024 судом прийнято до розгляду зустрічний позов та об`єднано в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.
Звертаючись із зустрічним позовом до суду ПрАТ "Агроком" вказує на те, що проти задоволення первісного позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вважає, що його права (ПрАТ "Агроком") порушено, з огляду на наступне.
По-перше, ПрАТ "Агроком" вказує, що позивач та відповідач співпрацювали з 2016 року. Крім того, фахівці ПрАТ «Завод Фрегат» неодноразово приїздили до місця майбутнього розташування дощувальних машин та разом з працівниками відповідача проводили заміри площі земельних ділянок, визначали конфігурації полів для того, щоб при зрошенні охоплювалась уся площа земельних ділянок у відповідності до п. 7.2.4 Договору, яким передбачено, що Постачальник (Завод) зобов`язується зокрема: Здійснити пуск та наладку Товару і гобезпечити безаварійну роботу Товару в безперервному режимі для здійснення одного повного циклу зрошення в Місці виконання Робіт Товару, з показниками (значеннями) не нижче від тих, які передбачені технічними характеристиками Товару з водою. При цьому, під безаварійною роботою Товару розуміється робота Товару без зупинок через не справності Товару на полях (земельних ділянках) Покупця визначених ним для поливу. Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 7.2.4.1. Договору Сторони встановили, що під одним циклом зрошення розуміється здійснення поливу всієї площі поля (земельної ділянки) дощувальної машиною...».
При цьому, як стверджує ПрАТ "Агроком", такі умови при пусконалагоджувальних роботах Постачальником виконані не були, відповідно і акти виконаних шеф-монтажних- та пусконалагоджувальних робіт Товариством підписані не були, оскільки в самих актах ПрАТ "Завод Фрегат" вже було зазначено «Роботи виконані в повному обсязі» та «Сторони зауважень не мають», що, на думку ПрАТ "Завод Фрегат" не відповідало дійсності.
По - друге, ПрАТ "Агроком" заявляє, що твердження позивача щодо здійснення 05.03.2021 поставки дощувальної машини " Фрегат ДМФ-Ф-А5-323-75 зав №271" за накладною №110 від 05.03.2021 та актом приймання - передачі №1 від 05.03.2021 та довонтаження товару 07.04.2021 та 18.06.2021 за товарно-транспортними накладними №133 від 07.04.2021 та №315 від 18.06.2021, не відповідають дійсності, з огляду на наступне. Як вказує ПрАТ "Агроком", до Позовної заяви у якості доказів поставки Позивачем надано видаткову накладну від 05.03.2024 р, та Акт приймання-передачі від 05.03.2024р. При цьому, товарно-транспортна накладна № 133, яка підтверджує транспортування Товару датована 07 квітня 2021 р. в який в графі 9 «Документ з вантажем» розділу «ВІДОМОСТІ ПРО ВАНТАЖ» також зазначена видаткова накладна «ВН № 110 від 05.03.21», а в графах 3 «Одиниця виміру та 4 «Кількість місць» зазначено відповідно «шт.» «1».
Таким чином, виходячи з викладених обставин щодо поставки Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75, поставка товару, на думку ПрАТ "Агроком" не може підтверджуватись ні накладною за № 110 від 05.03.2021р. ні актом приймання-передачі № 1 від 05.03.2021р.., оскільки по -перше, ці документи підписані тільки ПрАТ "Завод Фрегат", по-друге, факт поставки відбувся пізніше 07.04.2021 та не в повному обсязі. Крім того, як вказує ПрАТ "Агроком", позивачем також заначено, що довантаження товару було здійснено 18.06.2021, про що свідчить додана позивачем до позовної заяви ТТН №315 від 18.06.2021, у якій графі "Найменування вантажу" зазначено Догруз до дощувальної машини "Фрегат" ДМФ-Ф-А5-323-75 зав №271". По третє, позивач за зустрічним позовом зазначає, що з довантаженням товару дошувальна машина була поставлена не в повній комплектності. По-четверте, ПрАТ "Агроком" стверджує, що акти приймання-передачі №1 та №2 складені в місті Первомайську, а не в місті постави за Договором - с.Шевське. По- п`яте, стосовно поставки другої дощувальної машини ДМФ-Ф-А6-766-110, зав №293, ПрАТ "Агроком" зазанчає, що позивач в позовній заяві зазначив, що вказана дощувальна машина поставлена 06.05.2021 в повному обсязі, проте відповідно до ТТН №190 від 06.05.2021 - поставлено кількість одиниць 0,5. З вищезавказаного на думку ПрАТ "Агроком" вбачається, що дощувальна машина була поставлена на 90-95 % від загальної комплектності, але все одно не в повному обсязі, оскільки було відсутнє обладнання для поливу повної площі земельних ділянок та агрегату для внесення добрив. Отже, як зазначає ПрАТ "Агроком", позивачем за первісним позовом не виконані зобов`язання за Договором, які б надавали йому право у відповідності до умов договору та специфікацій вимагати від ПрАТ "Агроком" в розмірі 20% та 10/%, оскільки акт виконаних пусконалагоджувальних робіт дощувальної машини не підписаний з боку ПрАТ "Агроком" внаслідок недотримання ПрАТ "Завод Фрегат" умов договору, оскільки жодна із змонтованих машин не дозволяла здійснити полив всієї площі. що є підтвердженням некомплектності товару. Крім того, на думку ПрАТ "Агроком" про некомплектність товару свідчить запропонований з боку ПрАТ "Завод Фрегат" проєкт Додаткової угоди №3" до договору, у якій пропонувалось для усунення недоліків (покриття всієї площі земельних ділянок для поливу) поставити обладнання, що входило у вартість товару, яке б дозволяло зрошення всієї площини земельних ділянок, які згідно договору були визначені для поливу. Щодо оплати за товар, ПрАТ "Агроком" підтверджує, що сума недоплати за договором складає 790335,98 грн., але зазначає, що вказана сума не може вважатись заборгованістю внаслідок того, що Позивачем не виконані власні зобов`язання. Також, ПрАТ "Агроком" заявляє в зустрічному позові вимогу щодо доукомлектування товару, а також заявляє до стягнення пеню за прострочення виконання господарського зобов`язання за договором поставки та просить суд покласти судові витрати на ПрАТ "Завод Фрегат".
Крім того, сторонами до суду були подані відповідь на відзив за первіним позовом (Т.1, а.с.217-230), відзив на зустрічний позов, (том 1, а. с. 231-235), заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом (Т.2 ,а.с.1-9), відповідь на відзив на зустрічний позов ( том 2, а.с. 12-18).
Також ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 суд задовольнив клопотання ПрАТ "Завод Фрегат" про витребування доказів (вх.№1678 від 14.05.2024) та витребував у ПрАТ "Агроком" документи, вказані у клопотанні.
09.10.2024 до Господарського суду Харківської області від ПрАТ "Агроком" надійшла заява на виконнаня ухвали (вх.25363 від 09.10.2024), в якій зазначено, що ПрАТ "Агроком" може надати оригінали наступних документів, підписаних уповноваженими представниками обох сторін:
-договір поставки №262/С-15 від 02.02.2021 разом зі специфікацію №1 та специфікацію №2
-додаткову угоду №1 від 27.04.2021 до договору поставки №262/С-15 від 02.02.2021
-додаткову угоду №2 від 27.04.2021 до договору поставки №262/с-15 від 02.02.2021.
Також ПрАТ "Агроком" зазначає, що інші документи зазначені в Ухвалі про витребування доказів не можуть бути надані в оригіналі з підписами уповноважених представників сторін з причин, зазначених раніше в заявах по суті справи.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 21.10.2024 представник ПрАТ "Завод Фрегат" первісний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Представник ПрАТ "Агроком" у судовому засіданні 21.10.2024, у свою чергу, проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримав та просив суд його задовольнити.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
02.02.2021 між Приватним акціонерним товариством «Завод «Фрегат» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Агроком" (покупець) був укладений договір поставки № 262/С-15 (далі договір), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити продукцію (надалі - товар) відповідно до номенклатури, погодженої в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язався прийняти товар та здійснити оплату за поставлений товар відповідного умов даного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару за даним договором здійснюється партіями. Повне найменування товару, одиниці виміру, склад, кількість/маса, та інші необхідні характеристики по кожній партії узгоджуються сторонами в специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.
Згідно з п. 2.1., 2.5. договору ціна за одиницю товару, що поставляється за даним договором, зазначається у відповідних специфікаціях на кожну партію товару. Умови оплати за товар узгоджуються сторонами в специфікаціях на кожну партію товару.
Відповідно до п.3.2.1 Договору постачальник зобов`язаний за 10 календарних днів до запланованої дати відвантаження одиниці товару письмово повідомити покупця про готовність одиниці товару до відвантаження та отримати підтвердження про отримання цього повідомлення покупцем.
За умовами п. 3.2., 3.3., 3.6., 3.7., 3.8. договору термін поставки кожної партії товару узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною. Датою поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної на товар на підставі довіреності покупця. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту виписки видаткової накладної на товар па підставі довіреності покупця. Ризик випадкової загибелі, пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару в місці поставки, що фіксується актом приймання-передачі одиниці товару. Покупець зобов`язаний підписати акт приймання-передачі кожної одиниці товару протягом 1 (одного) робочого дня з дня завершення вивантаження товару з автотранспортного засобу в присутності уповноваженого представника постачальника. У разі відсутності мотивованої відмови покупця від підписання акту приймання-передачі в строк, зазначений в п. 3.8. даного договору, товар вважається прийнятим покупцем без зауважень.
Пунктом. 3.9. передбачно, що Постачальник зобов`язується надати покупцю наступні документи:
п. 3.9.1. видаткову накладну;
п. 3.9.3. рахунок фактуру на оплату товару;
п. 3.9.5. Акт приймання-передачі одиниці товару;
п. 3. 9.6. Акт виконаних монтажних і пусконалагоджувальних робіт одиниці товару.
За умовами п. 4.1. договору приймання товару здійснюється в два етапи: 4.1.1. - у зв`язку з тим, що товар поставляється в розібраному вигляді, приймання-передача покупцем товару за кількістю здійснюється в момент прибуття товару шляхом візуального огляду цілісності упаковки, відповідності комплектувальним відомостям та пакувальним листам. При порушенні упаковки дана упаковка підлягає розкриттю та перевірці вмісту. Результати приймання відображаються в акті приймання-передачі кожної одиниці товару, який підписується уповноваженими представниками сторін договору; 4.1.2. приймання-передача товару за якістю та комплектністю здійснюється в місці поставки товару в день підписання сторонами акту виконаних шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт кожної одиниці товару (надалі - акт виконаних робіт). Перед підписанням акту виконаних шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт покупець зобов`язаний здійснити огляд товару і при виявленні недоліків негайно сповістити постачальника в письмовій формі.
Підпунктом 7.1.4 Договору сторони погодили що для виконання шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт товару покупець зобов`язується надати бригаду робітників в кількості 6 осіб в т.ч. оператора машини та електрика і призначити відповідального керівника з виробництва робіт.
Відповідно до пп.7.1.11 Договору до моменту підписання акту виконаних робіт товару експлуатувати товар тільки в присутності фахівців постачальника. Дане зобов`язання покупця діє при дотриманні постачальником вимог по прибуттю і присутності фахівців згідно п.п.7.3.4.1 даного Договору.
Підпунктом 7.2.1 Договору встановлено, що протягом двох календарних днів з моменту вивантаження одиниці товару з транспортного заасобу в місці поставки або в інший погодженрй тсоронами термін, направити своїх фахівців на місце виконання робіт для виконання робіт.
Відповідно п. 7.2.2 Договору протягом 5 календарних днів виконуються пусконалагоджувальні роботи олиниці товару.
Згідно з п. 7.3. договору за фактом виконання шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт товару сторони протягом 1 (одного) календарного дня підписують акт виконаних шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт одиниці товару. У разі відмови покупця від підписання акту виконаних робіт одиниці товару після завершення шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт товару, покупець зобов`язаний надати постачальнику письмову мотивовану відмову (далі - відмова) від підписання акту виконаних робіт. При цьому постачальник має право заблокувати роботу товару до підписання акту виконаних робіт. Експлуатація товару без присутності представника постачальника до підписання акту виконаних робіт забороняється, будь-яка поломка товару в період експлуатації до підписання акту виконаних робіт без присутності представника постачальника не є гарантійним випадком та усувається за рахунок покупця.
Пунктом 8.5. договору передбачено, що покупець, у разі порушення термінів оплати товару, узгоджених в специфікації до даного договору, за вимогою постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен календарний день прострочення.
Згідно з п. 10.1., 10.2., 10.3. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за даним договором, якщо це є наслідком обставин непереборної сили або подій надзвичайного характеру, які виникли після укладення даного договору, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами, які включають в себе, але не обмежуються наступними: військові дії, блокади, пожежі, повені, землетруси та інші стихійні дії природи. У цьому випадку термін виконання зобов`язань переноситься відповідно до терміну, протягом якого будуть діяти такі обставини і їх наслідки. Сторона, яка в зв`язку з форс-мажорними обставинами не має можливості виконати зобов`язань за даним договором, зобов`язана протягом 7 (семи) календарних днів письмово повідомити іншу сторону про настання та припинення дії таких обставин.Належним доказом факту настання і тривалості обставин непереборної сили є відповідне підтвердження Торгово-промислової палати або іншого компетентного державного органу.
Пунктом 11.2 договору передбачено, що підписані специфікації, додатки і доповнення є невід`ємною частиною даного договору.
Згідно п. 11.3 Договору вся документація пов"язана з даним договором мже передаватися сторонами технічними засобами зв`язку (факс, електронна пошта). Договір і документація, яка складає його невід`ємну частину, передана сторонами технічними засобами зв`язку. мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами документів та можуть бути використані як докази у суді.
Відповідно до п. 12.1. договору його термін дії встановлюється з моменту його підписання повноважними представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань і сервісного обслуговування комплектуючих виробів і складових частин - до повного закінчення гарантійного терміну, встановленого в п. 5.2. даного договору.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
У відповідності до умов Договору Сторони уклали Специфікацію № 1 від 02 лютого 2021 року (далі по тексту - Специфікація №1), за умовами якої Постачальник зобов`язується поставити дощувальну машину «ФРЕГАТ» ДМФ-Ф-А5-323-75 в кількості 1 шт., загальною вартістю 2 145 829,74 грн., що еквівалентно 76 441,10 дол. за курсом 1 долар США= 28,035 грн. на момент укладення Специфікації.
Специфікацією № 1 (Т.1 а.с.50) Сторони погодили наступні умови:
Оплати:
1. Попередня оплата 50% здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника не пізніше 05.02.2021 р.
2. Оплата 20% здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення Постачальника про готовність Товару (дощувальної - машини в повній комплектації) до відвантаження, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів до моменту відвантаження.
3. Оплата 20% здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт дощувальної машини.
4. Остаточний розрахунок 10% здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт агрегату для внесення добрив.
Поставки: СРТ с. Шевське, Магдалинівського району, Дніпропетровської обл., відповідно до Інкотермс-2010.
Дощувальна машина «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75 1 шт. - не пізніше 05.04.2021р., за умови виконання Покупцем п. 4.1. Специфікації, з правом дострокової поставки. В разі порушення Покупцем п. 4.1. Специфікації термін поставки підлягає зміні шляхом укладення додаткової угоди.
Специфікація №1 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками.
Також Сторони уклали Специфікацію № 2 від 02 лютого 2021 року (Т 1, а.с.52-53), за умовами якої Постачальник зобов?язується поставити дощувальну машину «ФРЕГАТ» ДМФ-Ф-2А6-766-110 в кількості 1 шт., загальною вартістю 3 896 752,86 грн, що еквівалентно 138 996,00 дол. за курсом 1 долар США = 28,035 гривні на момент укладення Специфікації.
Специфікацією № 2 Сторони погодили наступні умови:
Оплати:
Попередня оплата 50% здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника не пізніше 05.02.2021 р.
2.Оплата 20% здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення Постачальника про готовність Товару (дощувальної машини в повній комплектації) до відвантаження, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів до моменту відвантаження.
3.Оплата 20% здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт дощувальної машини.
4.Остаточний розрахунок 10% здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт агрегату для внесення добрив.
Поставки: СРТ с. Шевське, Магдалинівського району, Дніпропетровської обл., відповідно до Інкотермс-2010.
2.Дощувальна машина «Фрегат» ДМФ-Ф-26-766-110 1 шт. - не пізніше 10.04.2021 р., за умови виконання Покупцем п. 4.1. Специфікації, з правом дострокової поставки. В разі порушення Покупцем п. 4.1. Специфікації термін поставки підлягає зміні шляхом укладення додаткової угоди.
Специфікація №2 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2021 Покупець перерахував передоплату у розмірі 2 980 339,25 грн. за дві дощувальні машини, що підтверджується рахунком №91 на суму 1 758 191.ю 45 грн. (Т.1, а.с.146) та рахунком №92 на суму 1 921 967,19 грн. (т.1 а.с.73).
05 березня 2021 року Постачальник здійснив поставку Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75 зав. № 271 загальною вартістю 2 116 078,00 грн. власним транспортом, що підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 05.03.2021р.(Т.1 а.с.60).
Крім того, 15.04.2021 ПрАТ "Агроком" здійснено оплату 20 % за дві дощувальні машини відповідно до умов специфікацій у сумі 1 202 784,77 грн. (20% за машину № 1 у сумі 429 165,94 грн., та 20% да машину №2 у сумі 779 350,57 грн.) (Т.1, а.с.81)
27 квітня 2021 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 та № 2 з метою зміни вартості Товару, у зв`язку з здороженням комплектуючих, тому відповідно вартість Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-А5-323-75 склала 2 356 092,24 грн. ( в еквіваленті 84 041,10 дол.), а Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-2А6-766-110 склала 3 958 193,81 грн. (в еквіваленті 141 187,58 грн.) (Т.1, а.с.63,64).
06.05.2021 року Постачальник здійснив поставку Дощувальної машини «Фрегат» ДМФ-Ф-2А6-766-110 зав. № 293 загальною вартістю 3 857 382,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № 2 від 06.05.2021р.(Т.1 а.с.66) та товарно трансопртною накладною №190 від 06.05.2021 (Т.1, а.с.67) виданою Єва О.А, відповідно до довіреності б/н від 25.02.2021(Т.1, а.с.222) підписаною з боку ПрАТ "Агроком" Цьомкало Р.В. Крім того накладна №277 від 06.05.2021 на суму 3 857 382,00 грн. також підписана представником ПрАТ "Агроком" Єва О.А, відповідно до довіреності б/н від 25.02.2021 та скріплена печаткою. Також представником ПрАТ "Агроком" Єва О.А, відповідно до довіреності б/н від 25.02.2021 підписано товарно-транспортну накладну №189 від 06.05.2021 (Т.1 а.с.223).
Також, 30.07.2021 ПрАТ "Агроком" проведено оплату за дощувальні машини за договором у сумі 1 000 000,00 грн. (Т.1 а.с.94)
27.07.2021 складено акт №1 виконаних шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, яким посвідчено виконання робіт з шеф-монтажу, пуску та наладки Дощувальної машини "Фрегат" ДМФ-Ф-А5-323-75 (Т.1, а.с.68), який з боку ПрАТ "Агроком" не підписано.
30.08.2021 складено акт №2 виконаних шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, яким посвідчено виконання робіт з шеф-монтажу, пуску та наладки Дощувальної машини "Фрегат" ДМФ-Ф-2А6-766-110 (Т.1, а.с.69), який з боку ПрАТ "Агроком" не підписано.
Позивач за первісним позовом зазначає, що оскільки відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язання за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, що розглядається судом в межах цієї справи. Водночас, у цій справі позивач, окрім основного боргу в сумі 790 335,98 грн, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 70 393,95 грн пені, 63 507,40 грн 3% річних та 311 515,66 грн інфляційних втрат.
Обставини щодо стягнення заборгованості та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення ПрАТ "Завод Фрегат" до суду з первісним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, а саме відносини, пов`язанні з укладання змішаного договору, який містить елементи договору поставки та підряду, що регулюються відповідними нормами ЦК України та Господарського кодексу України. Предметом спору у справі є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованності та штрафних нарахувань за прострочення зобов`язань з оплати товару за цим договором, а за зустрічним позовом - вимоги про виконання умов договору щодо поставки та стягнення штрафних санкцій.
За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Ст. 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне визначення договору поставки, наведене в ст. 712 ЦК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу цього Кодексу.
Суд враховує положення ст. 664 ЦК України, яка передбачає, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Також суд враховує у сукупності умови Договору, визначені в п. п. 3.3., п. 3. 8., п. 3.8.1. та первинні документи, а саме накладні №277 від 06.05.2021, товарно-транспортні накладні № 190 від 06.05.2021, № 189 від 06.05.2021, акти приймання-передачі №1 та №2.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Крім зазначених норм ЦК України, суд враховує умови передбачені сторонами в п. 7.1. договору, а також обов`язок, передбачений п. 7.3. договору за фактом виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт товару протягом одного календарного дня підписати Акт виконаних монтажних і пусконалагоджувальних робіт одиниці товару.
Відповідно до норм чинного законодавства та умов договору поставки позивач за первісним позовом не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання відповідача до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Водночас, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити підрядникові (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на відповідача за первісним позовом.
Разом з тим, відповідач за первісним позовом не підписав Акти виконаних монтажних і пусконалагоджувальних від 27.07.2021 та 30.08.2021.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що сторони обумовили у договорі інший порядок та строк передачі документів, які стосуються товару, ніж передача одночасно відповідно до договору або актів цивільного законодавства; також відповідач не надав доказів належної фіксації відсутності таких документів під час прийому-передачі товару, встановлення розумного строку для передачі цих документів; також у справі відсутні будь-які претензії або вимоги покупця ПАТ "Агроком" до постачальника ПАТ "Завод "Фрегат" у період з 27.08.2021 до подачі первісного позову щодо неналежного виконання останнім взятих на себе договірних зобов`язань в цій частині.
Отже суд зазначає, що відповідач як сторона договору мав можливість ініціювати монтажні роботи, скласти акт із зауваженнями, скласти додатковий акт із зауваженнями, або у відповідності до п.3.8.1. Договору вказати свої зауваження в акті прийому- передачі за підписом уповноваженого представника відповідача.
Матріали справи містять докази здійснення ПАТ "Агроком", що не заперечується і відповідачем за первісним позовом, чергових платежів з оплати товару (дощувальних машин), які відповідно до положень укладеного між сторонами Договору та Специфікацій, пов`язані з виконанням певних етапів поставки товару, що в свою чергу свідчить про виконання ПАТ "Завод "Фрегат" умов договору щодо поставки та здійснення монтажних і пусконалагоджувальних робіт. Заперечуючи факт повної поставки товару та здійснення монтажних і пусконалагоджувальних робіт ПАТ "Агроком" не надає жодного доказу на підтвердження таких обставин ( зауважень до аків, претензій до ПАТ "Завод "Фрегат" , листів , направлених на адресу ПАТ "Завод "Фрегат" з вимогою виконати умови договору, тощо).
Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 77 ГПК України визначає, що допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що чинний ГПК України не містить таке поняття як «достатність» доказів, натомість законодавцем запроваджено новий стандарт доказування "вірогідність доказів".
Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи зазначені обставини справи, нездійсненя з боку відповідача жодних дій щодо пред`явлення претензій позивачу за первісним позовом щодо невиконання умов договору в частині повної поставки товару та здійснення монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення відповідачем за первісим позовом чергових оплат за умовами Специфікацій, свідчить про виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань з поставки товару та здійснення монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення заборгованості за договором у сумі 790 335,98 грн. підлягають задоволенню.
У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий товар суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Щодо стягнення з відповідача заявлених позивачем суми пені , 3% річних, інфляційних втрат у відповідності до договору, суд зазначає наступне.
Пунктом 8.5. договору передбачено, що покупець, у разі порушення термінів оплати товару, узгоджених в специфікації до даного договору, за вимогою постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен календарний день прострочення.
Приписами ч.1 ст.612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
За умовами ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.
Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, відповідно до ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір ( п.6.13 постанови ВПВС від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
Таким чином, пеня може бути встановлена для забезпечення будь-якого договірного зобов`язання (як грошового, так і негрошового), оскільки вона належить до штрафних санкцій.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Враховуючи вказане, за прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної поставки товару на підставі пункту 8.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення у сумі 70 393,95 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначена сума пені та період прострочення.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
ПрАТ "Завод Фрегат" як Постачальник виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати за поставку товару у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого Відповідачу нараховані 3% річних у сумі 63 507,40 грн.
Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків 3% річних.
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку 3% річних суд зазначає, що вказані нарахування є обґрунтованими, правомірними, розрахунок з огляду на прострочення сплати відповідачем основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовна вимога про стягнення 3% річних у розмірі 63 507,40 грн. визнається судом обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також відстки річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Окрім того, судом взято до уваги правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №924/532/19, відповідно до якої розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
За порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №341/915/16-ц).
Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку інфляційних втрат у розмірі 311 515,66 грн. суд зазначає, що вказані нарахування є обґрунтованими, правомірними, розрахунок з огляду на прострочення сплати відповідачем основної заборгованості виконано арифметично вірно.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 790 335,98 грн., пені у сумі 70 393,95 грн., 3% річних у сумі 63 507,40 грн. та інфляційних втрат у сумі 311 515,66 грн. визнаєтюся судом обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо зустірчної позовної заяви, суд заначає наступне.
Звертаючись до суду із зустрічним позовм ПАТ "Агроком" просить зобов`язати ПрАТ «Завод Фрегат» вчинити певні дії з доукомплектування поставлених дощувальних машин, що постачались за Договором поставки №262/С-15 від 02.02.2021, а саме доукомплектування та встановлення на дощувальні машини обладнання, що дозволяє полив всієї площі земельних ділянок та агрегати для внесення добрив. Також ПрАТ «Агроком» просить суд стягнути з ПрАТ «Завод Фрегат» пеню у сумі 1 093 517,95 грн. та покласти судові витрати на ПрАТ «Завод Фрегат».
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проаналізувавши усі заяви по суті, подані до суду позивачем за зустрічним позовом, суд зазначає, що ПрАТ "Агроком" не подано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення ПрАТ "Завод Фрегат" умов Договору, крім того зустрічна позовна заява ґрунтується лише на припущеннях, матеріали справи не містять достовірних та «достатніх» доказів, які б були надані ПрАТ "Агроком" в обгрунтування своєї правової позиції.
Зважаючи на зазначене вище, суд вважає за необхідне звернутися до інституту "Вірогідність доказів".
Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 77 ГПК України визначає, що допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що чинний ГПК України не містить таке поняття як «достатність» доказів, натомість законодавцем запроваджено новий стандарт доказування "вірогідність доказів".
Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Крім того, згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.
Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На підставі зазначеного вище, суд надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, у сукупності з іншими письмовими доказами, наданими ПрАТ "Агроком" в обґрунтування обставин, на які він посилався в підтвердження своїх зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку, що ПрАТ "Агроком" не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами щодо порушення ПрАТ "Завод Фрегат" умов договору щодо своєчасної та повної поставки дощувальних машин.
Разом з тим, Судом надано оцінку доказів у справі з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Відтак зустрічні позовні вимоги відхиляються Судом, при цьому Суд враховує, що доводи покладені ПрАТ "Агроком" в обгрунтування зустрічної позовної заяви є абстрактними, неаргументованими, необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи, та фактично зводяться до заперечень встановлених обставин справи судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про задоволення первісних позовних вимог та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, керуючись статті 129 ГПК України, суд зазначає наступне.
Враховуючи висновки суду про задоволення первісного позову, судові витрати, понесені ПрАт "Завод Фрегат" за первісним позовом покладаються на ПрАТ "Агроком".
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні зустрічного позову, витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом залишаються за ПрАТ "Агроком".
Щодо підписання повного тексту рішення, суд зазначає наступне.
Внаслідок ворожого обстрілу 28 жовтня 2024 року було пошкоджено будівлю Держпрому, та приміщення в яких знаходиться Господарський суд Харківської області.
Відповідно до наказу Голови Господарського суду Харківської області №102 від 30.10.2024 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану в період з 30.10.2024 по 01.11.2024 року" у зв`язку з обстрілом та пошкодженням приміщення Господарського суду Харківської області 28.10.2024, аварійністю будівельних конструкцій в багатьох приміщеннях суду, реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, обмежно в період з 30.10.2024 по 01.11.2024 включно перебування відвідувачів в приміщенні суду, співробітникам судової охорони наказано заборонити пропуск в приміщення відвідувачів, окрім осіб, що усувають наслідки пошкодження та здійснюють відновлювальні роботи.
Також, Суд враховує, що на теперішній час в Україні діє воєнний стан, який запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (з подальшими змінами) та, відповідно, продовжено особливий режим роботи Господарського суду Харківської області.
Відтак, на підставі зазначеного вище, повний текст рішення у справі №922/1678/24 підписано 04.11.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства "Завод Фрегат" задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агроком" (місцезнаходження: 61026, місто Харків, вулиця Тваринників, будинок 2; код ЄДРПОУ: 31682435) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" (місцезнаходження: 55210, Миколаївська область, місто Первомайськ, вулиця Корабельна, будинок 50/1; код ЄДРПОУ: 14312387) заборгованість за договором поставки №262/С-15 від 02.02.2021 у розмірі 1 235 752,99 грн. (790 335,98 грн. - основна заборгованість, 70 393,95 грн. - пеня, 63 507,40 грн. - 3% річних, 311 515,66 грн. - інфляційні втрати) та витрати зі сплати судового збору в сумі 18 536,29 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Агроком" відмовити .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "04" листопада 2024 р.
СуддяВ.В. Рильова
Справа №922/1678/24
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122760743 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Рильова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні