Ухвала

від 04.11.2024 по справі 910/17369/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17369/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології» (далі - ТОВ «Українські сушильні технології», скаржник)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПРОМСУШКА»

про стягнення 11 558,00 євро,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українські сушильні технології» 29.10.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 у справі №910/17369/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/17369/23, якою позов ТОВ «Українські сушильні технології» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПРОМСУШКА» - юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Республіки Вірменія про стягнення 11 558,00 євро залишено без розгляду,

постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/17369/23 залишено без змін.

Отже, постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, переглянута ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі №910/17369/23 про залишення позову без розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи якою переглянута ухвала про залишення позову без розгляду (пункт 14 частини першої статті 255 ГПК України) належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Українські сушильні технології» вважає, що ухвалу постановлено з неправильним застосуванням норм процесуального права, не врахуванням фактичних обставин справи, та з проявом надмірного формалізму, який полягає у незабезпеченні належного судового розгляду справи (відмова у відеоконференції), не перевірці дійсності факту отримання/неотримання позивачем оригіналів документів, які підлягали перекладу, залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

Верховний Суд виходить з того, що ГПК України розмежовує підстави касаційного оскарження за предметом касаційного оскарження. Так, у разі оскарження судових рішень передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження мають визначатися за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд відзначає, що скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України) та не зазначає, які конкретно норми права порушено попередніми судовими інстанціями у цій справі.

При поданні касаційної скарги на судові рішення, ухвалені за результатом залишення позову без розгляду, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити конкретні норми права, що порушені, належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням та визначенням конкретних норм права, що порушені та у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових актів ураховуючи предмет касаційного оскарження - постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23, якою залишена без змін, ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 (про залишення позову без розгляду).

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретні норми права, що порушені та належно обґрунтувати те, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Українські сушильні технології» залишенню без руху на підставі частин другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали місцевого та постанови апеляційної інстанції, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. В разі подання матеріалів з усунення недоліків засобами поштового зв`язку надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. У разі подання їх через «Електронний кабінет» надати докази надіслання копії цих матеріалів тим учасникам, які не мають обов`язку зареєструвати «Електронний кабінет» в силу вимог ГПК.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження розглядатиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова