УХВАЛА
21 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/17369/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології» (далі - ТОВ «Українські сушильні технології», скаржник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПРОМСУШКА»
про стягнення 11 558,00 євро,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Українські сушильні технології» 29.10.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 у справі №910/17369/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2024 касаційну скаргу ТОВ «Українські сушильні технології» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23 залишено без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліку, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження. При цьому надано строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Крім того, в ухвалі зазначено, що наслідком не усунення недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, а також роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде також повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
Ухвалу Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №910/17369/23 доставлено, як ТОВ «Українські сушильні технології» так і його представнику - адвокату Клочкову Сергію Олександровичу в Електронні кабінети: 04.11.2024 о 20:20, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду від 20.11.2024.
За приписами частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки як ТОВ «Українські сушильні технології» так і його представник отримало копію ухвали 04.11.2024 пізніше 17 години, то за приписами статті 116 ГПК України та частини шостої статті 242 ГПК України, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, припадає на 15.11.2024.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №910/17369/23 ТОВ «Українські сушильні технології» 14.11.2024 через «Електронний суд» надіслало до Суду заяву про усунення недоліків разом, зокрема, з касаційною скаргою (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі № 910/17369/23.
З огляду на викладене скаржник подав касаційну скаргу (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024) у межах строку, наданого Судом ухвалою від 04.11.2024 у справі №910/17369/23.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024), дійшов висновку про її повернення разом з доданими до неї документами з огляду на таке.
Суд перевіривши касаційну скаргу (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024) ТОВ «Українські сушильні технології» на відповідність виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України (про що зазначено в ухвалі від 04.11.2024 у цій справі) виходить з такого.
Процесуальний закон (стаття 290 ГПК України) покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Системний аналіз статті 287 ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Предметом оскарження у цій справі є ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2024, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, яка оскаржувалася до суду апеляційної інстанції (як така, що передбачена пунктом 14 частини першої статті 255 ГПК України), а відтак відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, зокрема, учасники справи має право подати касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пункті 14 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, предметом касаційного оскарження є ухвала місцевого суду переглянута судом апеляційної інстанції на яку скаржник за пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України має право подати до суду касаційної інстанції скаргу.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Для оскарження судових рішень зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України визначено підстави для їх оскарження за пунктами 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України, тоді як абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, тобто саме для ухвал суду переглянутих апеляційним судом, та ухвал апеляційної інстанції, передбачених у пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), з посиланням/вказівкою, як на підставу касаційного оскарження абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України.
ТОВ «Українські сушильні технології» у поданій касаційній скарзі (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024) вважає, що ухвала та постанова підлягають скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням матеріального права, а саме: неповне з`ясування обставин справи, та не наданням належної оцінки фактичним обставинам, що призвело до порушення норм процесуального права. «Оскарження Ухвали здійснюється на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Оскарження Постанови здійснюється на підставі підпункту 4 частини 2 статті 287 та пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України».
Проте, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2024 у цій справі:
ГПК України розмежовує підстави касаційного оскарження за предметом касаційного оскарження. Так, у разі оскарження судових рішень передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження мають визначатися за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України;
скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України) та не зазначає, які конкретно норми права порушено попередніми судовими інстанціями у цій справі.
ТОВ «Українські сушильні технології» у касаційній скарзі (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024) вимог ухвали Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №910/17369/23 щодо виконання положень пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконало та не зазначило підстави касаційного оскарження ухвали місцевого суду, яка переглянута постановою апеляційної інстанції, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, оскільки зазначивши у поданій касаційній скарзі (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024), що «Оскарження Ухвали здійснюється на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Оскарження Постанови здійснюється на підставі підпункту 4 частини 2 статті 287 та пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України», що не є тією підставою оскарження судових рішень у цій справі за предметом їх оскарження (пункт 2 частини перша статті 287 ГПК України), що визначені абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України (підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права) для їх оскарження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
За таких обставин скаржником вимог ухвали Суду від 04.11.2024 щодо виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України не виконано.
Верховний Суд виходить з того, що Судом ухвалою від 04.11.2024, зокрема, чітко вказані недоліки касаційної скарги про те, що вона не містить підстав, на яких подається з належним обґрунтуванням та визначенням конкретних норм права, що порушені та у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права попередніми судовими інстанціями під час прийняття оскаржуваних судових актів ураховуючи предмет касаційного оскарження - постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23, якою залишена без змін, ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 (про залишення позову без розгляду) (в цьому випадку вони полягали в не виконанні положень частини п`ятої статті 290 ГПК України).
Отже, перевіркою касаційної скарги (нова редакція з урахуванням ухвали від 04.11.2024) щодо усунення недоліків касаційної скарги на відповідність вимог ГПК України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки не зазначено підстави касаційного оскарження ухвали місцевого та постанови апеляційної інстанції, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, враховуючи, що ТОВ «Українські сушильні технології» не усунуто недоліки касаційної скарги щодо надання касаційної скарги в новій редакції з визначенням підстави касаційного оскарження ухвали місцевого та постанови апеляційної інстанції, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), конкретних норм права, що порушені та належного обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження, згідно з вимогами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги зазначені в ухвалі Суду від 04.11.2024 не усунуто, а саме не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, з огляду на частину другу статті 2 ГПК України, з метою забезпечення належного балансу у реалізації конституційного принципу щодо гарантованого судового захисту та права на касаційне оскарження судового рішення, а також права на доступ до правосуддя та рівності усіх сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України.
При цьому Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
Вказане не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже скаржник має право повторно звернутися з касаційною скаргою до Суду у відповідності до вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.
Керуючись статтями 170, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські сушильні технології» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №910/17369/23 з усіма доданими до неї матеріалами та заяву про усунення недоліків повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123226260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Малашенкова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні