У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 685/405/24
провадження № 61-13373ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та бездіяльності приватного виконавця Джубаби Дениса Олександровича, та
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця Джубаби Д. О. про визнання дій та бездіяльності приватного виконавця неправомірними, в якій просив:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця
Джубаби Д. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому 07 серпня
2023 року, щодо примусового продажу належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:003:0447 та неповідомлення його про наявність вказаного виконавчого провадження, про його хід і прийняту постанову, внаслідок чого він не отримав: постанову про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня 2023 року № НОМЕР_1 та інформацію про його номер та ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень, суму боргу; реквізити стягувача, тощо; щодо повідомлення про час і місце проведення опису та арешту земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:003:0447 і незалучення до проведення вказаної дії копії постанови про опис та арешт майна боржника від 22 серпня 2023 року, копії постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 06 вересня 2023 року, копії звіту
від 18 вересня 2023 року № 181023 про оцінку земельної ділянки; повідомлення виконавця про оцінку земельної ділянки від 25 жовтня 2023 року; щодо повідомлення виконавця про проведення земельних торгів щодо земельної ділянки.
- зобов`язати приватного виконавця Джубабу Д. О. вчинити дії, спрямовані на усунення допущених порушень та поновлення його порушених прав, зокрема, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6824781000:02:003:0447, площею 2,4705 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2239255768247.
Вказував, що 25 березня 2024 року від приватного виконавця Джубаби Д. О. йому стало відомо про наявність в нього перед стягувачем - Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» (далі - АТ «Хмельницькгаз») 5 700,00 грн боргу.
В подальшому від приватного виконавця йому стало відомо про винесення останнім постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня
2023 року № НОМЕР_1 та реалізацію через електронні торги під час виконавчого провадження належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:003:0447, площею 2,4705 га.
Відкриття виконавчого провадження відбулося на підставі виконавчого листа
№ 685/1161/22, виданого 05 липня 2023 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області про стягнення з нього на користь АТ «Хмельницькгаз» вартості необлікованого об`єму природного газу в розмірі 199 130,72 грн та 2 481,00 грн судового збору.
Однак про відкриття виконавчого провадження і подальші виконавчі дії приватний виконавець його не повідомляв, на адресу його місця проживання постанови про відкриття виконавчого провадження, арешт майна, його оцінку та передачу на торги та про подальший продаж не надходило ні простою, ні рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Йому не було відомо, що він є боржником у виконавчому провадженні. Тому внаслідок цих дій та бездіяльності приватного виконавця він був позбавлений можливості реалізувати свої права як сторони виконавчого провадження, у тому числі добровільно виконати судове рішення, сплативши кошти стягувачу.
Приховання від нього як боржника вчинення виконавчих дій виконавцем призвело до безпідставної реалізації належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 6824781000:02:003:0447, площею 2,4705 га.
21 травня 2024 року ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1
03 вересня 2024 року постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виснував про безпідставність та необґрунтованість доводів скарги.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги.
Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою відсутність належних доказів про його обізнаність щодо наявності відкритого виконавчого провадження та вчинення приватним виконавцем інших дій, направлених на виконання судового рішення.
Не повідомлення його про відкриття виконавчого провадження позбавило його права добровільно виконати судове рішення та призвело до безпідставної реалізації належної йому земельної ділянки.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке.
Судами встановлено, що 07 серпня 2023 року приватний виконавець Джубаба Д. О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 685/1161/22, виданого Теофіпольським районним судом Хмельницької області 05 липня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Хмельницькгаз» вартості необлікованого об'єму природного газу в розмірі 199 130,72 грн та судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Постанову про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції.
21 серпня 2023 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку він отримував у Приватному підприємстві«А.Т.Н.», постанова виконувалася два місяці, оскільки 08 вересня 2023 року боржник звільнився з цього місця роботи.
22 серпня 2023 року приватним виконавцем описано та арештовано земельну ділянку з кадастровим номером 6824781000:02:003:0447, площею 2,4705 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_1 , та визначено її вартість.
25 жовтня 2023 року приватним виконавцем направлено ОСОБА_1 повідомлення про оцінку майна, яке боржником отримане 03 листопада 2023 року.
В подальшому земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером6824781000:02:003:0447 реалізовано через електронні торги.
22 березня 2024 року боржник звернувся до приватного виконавця із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, 25 березня
2024 року ознайомився із ними.
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Аналогічного змісту норма закріплена у частині першій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок вчинення виконавчих дій приватним виконавцем регламентований Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі змістом частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Заявник наголошує на тому, що приватний виконавець порушив його право, не направивши копію постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
За змістом приписів статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Вказані приписи визначають обов`язкові умови, яких має дотримуватися приватний виконавець під час відкриття виконавчого провадження.
Перевіривши відповідність виконавчого документа вимогам закону, приватний виконавець розпочинає виконавче провадження шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.
Дійсно, приписами статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Тому вказані дії вчиняються безпосередньо після прийняття приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, а, отже, не впливають на власне рішення приватного виконавця щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин суди правильно констатували, що постанова про відкриття виконавчого провадження 07 серпня 2023 року була направлена боржнику
08 серпня 2023 року рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції.
Вказане поштове відправлення повернулося виконавцю у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується наявним конвертом з довідкою про причини повернення в матеріалах виконавчого провадження.
Незазначення телефону боржника на поштовому відправленні не свідчить про порушення виконавцем частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Останній ствердив про відсутність в нього таких відомостей на час відкриття провадження.
Суди встановили, що твердження заявника про неотримання ним повідомлення про оцінку арештованої земельної ділянки спростовується матеріалами справи.
Вказане повідомлення від 25 жовтня 2023 року № 113709 рекомендованим поштовим відправленням 2900505624015 направлене боржнику ОСОБА_1 і вручене йому особисто (за інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта»).
Про обізнаність боржника щодо існування цього виконавчого провадження також свідчить факт звернення стягнення на зарплату ОСОБА_1 в Приватному підприємстві «А.Т.Н.» (постанова від 21 серпня 2023 року, що виконувалася два місяці), і подальше звільнення боржника з цього місця роботи 08 вересня
2023 року за згодою сторін.
Колегія суддів наголошує на тому, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
За таких обставин суди повністю дослідили та встановили відсутність в діях приватного виконавця порушення Закону України «Про виконавче провадження» та порушення прав боржника в цьому виконавчому провадженні.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги з приводу того, що підлягають визнанню незаконними та скасуванню усі рішення приватного виконавця, прийняті після незаконної постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки суди встановили відсутність підстав для визнання постанови незаконною, а заявник такий висновок не спростував.
Інші доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права під час з`ясування всіх обставин справи та надання оцінки доказам не впливає на правильність оскаржуваного судових рішень та не є обов`язковою підставою для їх скасування, а тому відхиляються судом касаційної інстанції.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.
Керуючись статтею 390, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 03 вересня 2024 року в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та бездіяльності приватного виконавця Джубаби Дениса Олександрович.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122769242 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні