Рішення

від 13.12.2007 по справі 2-98/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-98/2007 року

Рішення

Іменем України

13 грудня 2007 року м. Івано-Фр анківськ

Івано-Франківський міськи й суд Івано-Франківської обл асті в складі: головуючої - суд ді Горейко М. Д.

секретаря Чешкова С. О.

за участю представника від повідача ОСОБА_5 по довіре ності від 21.10.2006 року, розглянувш и у відкритому судовому засі данні у залі Івано-Франківсь кого міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодуван ня матеріальної шкоди в розм ірі 12524грн., моральної шкоди в с умі 10000грн., завданої внаслідок ДТП, стягнення з 01.08.2006 року щомі сячної виплати коштів для по стійного лікування в розмірі 375 грн., а з грудня місяця по 400 гр н., та щорічно 3200 грн. для санато рно-курортного лікування, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась в с уд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн. та 10000 грн . моральної шкоди, спричинено ї дорожньо-транспортною приг одою, посилаючись на те, що 03.01.200 5 року з вини відповідача стал ась дорожньо-транспортна при года, в результаті якої вона о тримала тілесні ушкодження с ередньої тяжкості, у зв' язк у з чим неодноразово проходи ла стаціонарне та амбулаторн е лікування на протязі 8-ми міс яців, що підтверджується лік арняними листками, і з 29.08.2005 рок у визнана інвалідом 3-ї групи з агального захворювання. Вина відповідача у ДТП визнана ви роком міського суду від 24.10.2005 ро ку, згідно якого він поніс пок арання. Злочинними діями від повідача їй спричинено матер іальну шкоду у вигляді затра т на лікування в розмірі 2000 грн . та моральну шкоду, яка поляга є у фізичному болю та душевни х стражданнях, заподіяних їй ушкодженням здоров' я, що пр извело до вимушених змін у її життєвих та виробничих стос унках, так як вона змушена бул а звільнитись з роботи, до поз бавлення можливостей реаліз ації нею своїх обов' язків щ одо догляду батьків похилого віку. Розмір моральної шкоди визначила в 10000 грн.

В процесі розгляду справи п озивач збільшила позовні вим оги в частині відшкодування матеріальної шкоди до 12524 грн. т а просила стягнути з відпові дача по 375 грн. щомісячно з 01.08.2006р ., а з грудня місяця по 400 грн. для її постійного лікування, та щ орічно 3200 грн. для санаторно-ку рортного лікування, мотивуюч и тим, що по сьогоднішній день вона несе значні матеріальн і витрати, так як потребує пос тійного лікування.

В судовому засіданні 25.12.2006 ро ку представник позивача по д овіреності від 12.09.2005 року за р.№ -1690 ОСОБА_3 позовні вимоги п ідтримала по мотивах, виклад ених в позовній та додаткові й заявах. За її клопотанням пр о відкладення розгляду справ и для надання їй можливості п одати суду докази на підтвер дження позовних вимог в част ині розміру спричиненої мате ріальної шкоди в судовому за сіданні оголошувалась перер ва. 30.07.2007 року в судовому засіда нні знову оголошено перерву до 28.08.2007 року за її ж клопотання м про надання можливості под ати суду докази на підтвердж ення позовних вимог. В наступ ні судові засіданні представ ник позивача не з' явилась. З урахуванням того, що предста вником позивача давались поя снення по суті справи і у зв' язку з її повторною неявкою в наступні судові засідання 28.0 8., 16.11. та 13.12. 2007 року без повідомлен ня про причини неявки, суд вва жає за можливе закінчити роз гляд справи у її відсутності .

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, вказавши, що позивачем не подано доказ ів, які підтверджують розмір заподіяної їй матеріальної шкоди внаслідок ДТП. Відпові дач під час перебування пози вачки в стаціонарі дав їй 400 гр н. на придбання медичних преп аратів, крім того відшкодува в обласній клінічній лікарні кошти, затрачені на її стаціо нарне лікування. Позовні вим оги щодо моральної шкоди є не обгрунтованими і такими, що н е відповідають характеру та об' єму моральних страждань . Просила суд відмовити у задо воленні позову з урахуванням того, що відповідач поніс уже кримінальне покарання за сп ричинену дорожньо-транспорт ну пригоду по вироку суду та н а вимогу позивачки уклав з її племінницею ОСОБА_4, нота ріально посвідчений, договір позики, згідно якого зобов' язувався в рахунок погашення матеріальної шкоди виплатит и позивачці 3000 грн. Крім того, с ам перебуває у скрутному мат еріальному становищі.

Заслухавши пояснення стор ін, дослідивши письмові дока зи, надані сторонами на обгру нтування та заперечення позо вних вимог, суд дійшов виснов ку, що позов підлягає частков ому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.01.2005 ро ку на перехресті вул. Чорново ла та Сорохтея в м. Івано-Франк івську автомобіль марки „Ауд і-80", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванн ям відповідача ОСОБА_1 вчи нив наїзд на позивачку ОСОБ А_2, спричинивши їй тілесні у шкодження середньої тяжкост і. Вироком Івано-Франківсько го міського суду від 24.10.2005 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчи ненні ДТП та призначено міру покарання. Цивільний позов ОСОБА_2 при розгляді кримін альної справи не вирішувався .

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК Укр аїни вирок у кримінальній сп раві, що набрав законної сили , або постанова суду у справі п ро адміністративне правопор ушення обов' язкові для суду , що розглядає справу про циві льно-правові наслідки дій ос оби, стосовно якої ухвалено в ирок або постанову суду, з пит ань мали місце ці дії та чи вчи нені вони цією особою. Отже, ви рок Івано-Франківського місь кого суду від 24.10.2005 року.(а.с. 76) є п ідставою для звільнення від доказування в судовому засід анні вини відповідача ОСОБ А_1 в даній ДТП.

За змістом ст. 1166 ЦК України, я ка встановлює загальні підст ави відповідальності за запо діяння шкоди, шкода заподіян а майну фізичної чи юридично ї особи, підлягає відшкодува нню особою яка заподіяла шко ду в повному обсязі.

Згідно ст. 1167 ЦК України мора льна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправо мірними рішеннями дією чи бе здіяльністю, відшкодовуєтьс я особою, яка її завдала, за на явності її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК У країни шкода, завдана джерел ом підвищеної небезпеки, від шкодовується особою, яка на в ідповідній правовій підстав і (право власності, інше речов е право, договір підряду, орен ди тощо) володіє транспортни м засобом, механізмом, іншим о б' єктом, використання, збер ігання або утримання якого с творює підвищену небезпеку.

Отже, ОСОБА_1, володіючи д жерелом підвищеної небезпек и на певній правовій підстав і та, заподіявши позивачці шк оду джерелом підвищеної небе зпеки, повинен відшкодувати їй таку шкоду в повному обсяз і.

Внаслідок наїзду позивачц і було нанесено тілесні ушко дження і вона перебувала на с таціонарному лікуванні з 04.01.05р . по 28.01.05р., з 29.03.05р. по 12.04.05р. та з 23.06.05р. п о 08.07.05р., також між стаціонарним лікуванням вона проходила а мбулаторне лікуванню, що під тверджується лікарняними ли стами (а.с. 3-10) та ксерокопією ін дивідуальної карти амбулато рного хворого на ім' я позив ачки (а. с. 13 - 52). Однак, позивачкою на обгрунтування своїх вимо г в частині відшкодування ма теріальної шкоди у вигляді в итрат, понесених на лікуванн я після ДТП, не представлено ж одних доказів.

Згідно ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України к ожна сторона зобов' язана до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Док азування не може грунтуватис я на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК Укр аїни сторони зобов' язані по дати свої докази чи повідоми ти про них до або під час попер еднього судового засідання у справі. Докази подаються у ст рок, встановлений судом з ура хуванням часу, необхідного д ля подання доказів. Провадже ння у даній справі відкрито 24. 01.2006 року. Отже, у позивачки було достатньо часу для подання с уду доказів на підтвердження своїх вимог.

Крім того, у відповідності д о ст. 49 Конституції України де ржава створює умови для ефек тивного і доступного для всі х громадян медичного обслуго вування. У державних і комуна льних закладах охорони здоро в' я медична допомога надаєт ься безоплатно.

Зважаючи на те, що, позивачк ою не надано суду доказів на о бгрунтування вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12524 грн. у вигля ді затрат на лікування та сан аторно-курортне лікування, в итрат на посилене харчування та медичного висновку про по требу в такому харчуванні, су д не знаходить правових підс тав для задоволення її вимог в цій частині.

Що стосується стягнення з в ідповідача з 01.08.2006 року щомісяч ної виплати коштів для пості йного лікування позивачки в розмірі 375 грн., а з грудня місяц я по 400 грн. та щорічно по 3200 грн. д ля санаторно-курортного ліку вання, у відповідності до вим ог ч. 1 ст. 1195 ЦК України, то така в имога також є необгрунтовано ю. Згідно вказаної норми зако ну фізична або юридична особ а, яка завдала шкоди каліцтво м або іншим ушкодженням здор ов' я фізичній особі, зобов' язана відшкодувати потерпіл ому заробіток (дохід), втрачен ий ним внаслідок втрати чи зм еншення професійної або зага льної працездатності, а тако ж відшкодувати додаткові вит рати, викликані необхідністю посиленого харчування, сана торно-курортного лікування, придбання ліків, протезуванн я, стороннього догляду тощо. О скільки позивачкою не надано суду доказів про те, що встано влення їй 3 групи інвалідност і знаходиться виключно у при чинно-наслідковому зв' язку з ДТП, що мала місце 03.01.2005року, як і немає доказів того, що внасл ідок, заподіяних ОСОБА_2 т равм, вона стала непрацездат ною чи зменшилась працездатн ість і розмір втрати працезд атності, то суд дійшов виснов ку, про відсутність правових підстав для задоволення поз овних вимог ОСОБА_2 в цій ч астині.

Вирішуючи питання в частин і вимог позивачки про відшко дування моральної шкоди, суд виходить з того, що у зв' язку з ушкодженням здоров' я вна слідок ДТП, позивачці спричи нено моральну шкоду, яка вира зилась у фізичному болі та ду шевних стражданнях, що призв ело до вимушених змін у її жит тєвих та виробничих стосунка х, так як вона проходила трива ле лікування, а також до позба влення можливостей реалізац ії нею своїх звичок і бажань. У відповідності до вимог ст. 1167 Ц К України на ОСОБА_1 покла дається обов' язок щодо відш кодування ОСОБА_2 моральн ої шкоди, яка за даних обстави н є безумовною.

Посилання представника ві дповідача на договір позики (а. с. 75), згідно якого він зобов' язувався погасити борг ОСО БА_4 (племінниці позивачки) в розмірі 3000 грн., а фактично так им договором зобов' язувавс я відшкодувати позивачці пон есені нею затрати на лікуван ня, судом розцінюються як нен алежний доказ на підтверджен ня заперечень відповідача.

Також судом не приймаються до уваги посилання представ ника відповідача на довідку про склад сім' ї (а. с. 69), довідк у органу РАЦС про народження (а. с. 71), свідоцтво про смерть (а. с. 72), довідку МСЕК (а. с. 73), довідк у про розмір пенсії батька ві дповідача (а. с. 74), як на доказ ск рутного матеріального стано вища відповідача, оскільки з а змістом ч. 4 ст. 1193 ЦК України су д може зменшити розмір відшк одування шкоди, завданої фіз ичною особою, залежно від її м атеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

При визначенні розміру гро шового відшкодування спричи неної позивачці моральної шк оди суд виходить з загальних положень щодо відшкодування моральної шкоди, передбачен их ст. 23 ЦК України, з урахуванн ям вимог розумності та справ едливості, та рекомендацій п .9 постанови Пленуму Верховно го Суду України від 31.03.1995 року № -4 „Про судову практику в спра вах про відшкодування мораль ної (немайнової) шкоди", згідно яких суд визначає розмір мор альної шкоди в залежності ві д характеру та обсягу стражд ань (фізичних, душевних, психі чних), яких зазнав позивач, хар актеру немайнових втрат. Зок рема враховуються стан здоро в' я, тяжкість вимушених змі н у його житті і виробничих ст осунках, ступінь зниження пр естижу, час та зусилля необхі дні для відновлення попередн ього стану.

Тому вважає, що позовні вимо ги ОСОБА_2 про відшкодуван ня моральної шкоди підлягают ь частковому задоволенню в р озмірі 4000 грн.

Розподіл судових витрат су д здійснює відповідно до вим ог ч.3 ст. 81 та ч.3 ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, від повідно до ст. ст. 30, 49, 55, 56, 124 Консти туції України, ст. ст. 23, 1166 ч. 1, 1167 ч. 1, 1187 ч.2, 1193 ч.4, 1195 ч. 1 ЦК України, п.9 пос танови Пленуму Верховного Су ду України від 31.03.1995 року № -4 „Про судову практику в справах пр о відшкодування моральної (н емайнової) шкоди", ч. 1, 4 ст. 60, ч. 1 ст . 131, ст. ст. 81 ч.3, 88 ч.3 ЦПК України, кер уючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, с уд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСО БА_1 про відшкодування мате ріальної шкоди в розмірі 12524гр н., моральної шкоди в сумі 10000гр н., завданої внаслідок ДТП, стя гнення з 01.08.2006 року щомісячної в иплати коштів для постійного лікування в розмірі 375 грн., а з грудня місяця по 400 грн., та щор ічно 3200 грн. для санаторно-куро ртного лікування задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФ ОРМАЦІЯ_1, уродженця та жите ля АДРЕСА_1, ідентифікацій ний № НОМЕР_2 в користь О СОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жите льки АДРЕСА_2, ідентифікац ійний № НОМЕР_3 - 4000 грн. мора льної шкоди та в дохід держав ного бюджету 8 грн. 50 коп. судово го збору і 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забез печення розгляду справи.

В решті вимог в позові відмо вити.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року подачі заяви про апеляц ійне оскарження, якщо заяву п ро апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі зая ви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк , рішення набирає законної си ли після закінчення цього ст року.

Заяву про апеляційне оскар ження рішення суду до апеляц ійного суду області може бут и подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішен ня суду подається протягом 20 д нів після подачі заяви про ап еляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскар ження та апеляційна скарга п одається через Івано-Франків ській міський суд.