Справа № 589/3651/24
Провадження № 1-кс/589/1500/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2024 року слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка Сумської області клопотання прокурора Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024200490000991 від 10 серпня 2024 року, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, до застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою тимчасово не працював, освіта професійно-технічна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця проживає не має, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2024 року до провадження слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшло клопотання прокурора Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024200490000991 від 10 серпня 2024 року, про продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 60 діб, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Мотивуючи клопотання, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. При цьому, наголошував на наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, передбаченими п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з наведених в ньому підстав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на відсутність ризиків неналежної процесуальної поведінки. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Захисник адвокат ОСОБА_5 додатково зазначив, що у обвинуваченого будь-які наміри перешкоджати проведенню досудового розслідування відсутні.
Вирішуючи ряд вказаних процесуальних питань, слідчий суддя встановив.
Ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області постановленою від 12 серпня 2024 року, до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24 години 00 хвилин 12 вересня 2024 року, в межах строку досудового слідства. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 складає 60560 гривень.
09 вересня 2024 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області до 08 жовтня 2024 року включно.
В подальшому, 07 жовтня 2024 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області до 08 листопада 2024 року включно.
31 жовтня 2024 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч.2 ст.194 КК України.
На день розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання за зазначеним кримінальним правопорушенням не проведено.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 за №3477-IVпередбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3, 4 ст.5 Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.177-178, 183 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України уразі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор непізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», враховуючи те, що обставини та підстави обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а сторона захисту не назвала та не надала переконливих доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання, зменшилися чи взагалі перестали існувати слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв`язку з чим не може бути застосованим відносно обвинуваченого у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
При цьому, твердження прокурора про наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків не підтверджена даними, що чітко вказують на психологічний чи то фізичний тиск на свідків і джерело такого доказу повинно бути безумовним. Зокрема, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Москаленко проти України» вказав, що ризик того, що заявник примушуватиме свідків давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних. Таким чином, висновки прокурора щодо можливого впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні залишились не вмотивовані.
Згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених уст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якихо він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Тому, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначенихст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, усі докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому та ймовірну можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі виїхавши в пошуках роботи до інших регіонів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним продовжити обраний до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід та вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на вищевикладені обставини, у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання слід відмовити.
Керуючись ст. 176-178, 183,194, 197, 199, 369-372 КПК України слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024200490000991 від 10 серпня 2024 року, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесять) днів із дня постановлення цієї ухвали - до 24 години 00 хвилин 02 січня 2025 року.
Альтернативний запобіжний захід в виді застави - не застосовувати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Шосткинської окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12024200490000991 від 10 серпня 2024 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику для відома та направити начальнику Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1
Суд | Шосткинський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122784028 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
Лєвша С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні