Рішення

від 23.10.2024 по справі 354/1480/21

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1480/21

Провадження по справі № 2/354/65/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .І

представника позивача та третьої особи адвоката Зіміна М.В.

представника відповідача адвоката Хемича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталії Миколаївни, приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Богдана Вікторовича про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Зімін М.В., 15.11.2021 року звернувся до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ»(надалі-ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ») у якому просить витребувати з незаконного володіння відповідача на його користь земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 площею 0,2500 га, з цільовим призначенням-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що розташована за адресою с. Поляниця, Надвірнянський район Івано-Франківська область. В обґрунтування позову зазначено, що вказана земельна ділянка належить позивачу на підставі договору дарування від 14.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. В подальшому позивач не вчиняв жодних юридично-значимих дій, направлених на відчуження вказаної земельної ділянки на користь третіх осіб будь-яким способом, однак у жовтні 2021 року під час ознайомлення у приміщенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області із матеріалами цивільної справи №354/977/13-ц із наявної у матеріалах справи довідки з Державного земельного кадастру дізнався, що з 04.07.2017 року власником спірної земельної ділянки є ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ». В подальшому позивач з`ясував, що відповідач набув вказану ділянку у власність внаслідок укладення ряду протиправних угод, так відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.01.2017 року №25, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., ОСОБА_6 , діючи на підставі довіреності від 11.10.2016 року №291, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П. відчужив від імені позивача спірну ділянку на користь ОСОБА_7 . Позивач ніколи не бачився та не знайомий і відповідно не уповноважував ОСОБА_6 на укладання будь-яких угод стосовно спірної земельної ділянки. Так само дружина позивача ОСОБА_5 ніколи не давала своєї згоди ані усно, ані письмово на відчуження вказаної ділянки. У подальшому ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алєксєєвою Г.М., за реєстром №643, відчужив спірну ділянку на користь ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ». Надалі ОСОБА_8 як володілець 100% частки статутного капіталу ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» згідно протоколу №2/17 від 03.07.2017 року загальних зборів учасників товариства та акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 03.07.2017 року сформував статутний капітал вказаного господарського товариства шляхом внесення до нього спірної земельної ділянки. Таким чином, оскільки позивач не розпорядився належною йому земельною ділянкою у передбачений законом спосіб, ОСОБА_6 відчужив її без вираження на це волі власника, а відтак спірна земельна ділянка вибула з володіння власника не з його волі та позивач як власник в порядку ст.ст.387,388 ЦК України вправі витребувати вказане майно у відповідача як останнього набувача і відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі №183/1617/16 для такого витребування оспорювання правочинів, на підставі яких відбулося відчуження спірного майна та документів, що посвідчують відповідне право не є ефективним способом захисту. Із урахуванням наведеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області 22.11.2021 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 21.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

11.01.2022 року судом постановлено ухвалу про участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.01.2022 року за клопотанням представника позивача витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленка В.П. оригінал нотаріальної справи по посвідченню довіреності від імені ОСОБА_3 від 11.10.2016 року за реєстром №291; у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. оригінал нотаріальної справи по посвідченню заяви від імені ОСОБА_5 від 26.10.2016 року за реєстром №2303.

Ухвалою суду від 06.05.2022 року за клопотанням представника відповідача витребувано: у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, площею 0,25 га, цільове призначення- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що розташована за адресою с. Поляниця Надвірнянський район Івано-Франківська область від 06.01.2017 року, укладеного між ОСОБА_6 , який діяв від імені та за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ; оригінал довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Михайленком В.П. від 11.10.2016 року за реєстровим №291; оригінал заяви ОСОБА_5 про надання згоди на відчуження земельної ділянки, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Двірник І.В. від 26.10.2016 року за реєстром №2303; оригінал державного акту про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, а також належно засвідчені копії інших матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу; у Івано-Франківській філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України належно завірену інформацію про зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0022.

Ухвалою суду від 24.08.2022 року, яка скасована постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14.11.2022 року вжито заходи забезпечення у виді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, цільове призначенням-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що розташована за адресою с. Поляниця, Надвірнянський район Івано-Франківська область та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 в частині заборони на розпорядження та відчуження даної земельної ділянки до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

03.10.2022 року судом постановлено ухвали про залучення до участі у вказаній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача- ОСОБА_5 та витребування у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В. належно засвідченої копії договору купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, площею 0,25 га, укладеного 30 жовтня 2021 року між ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» та ОСОБА_4 , зареєстрованого у реєстрі за №2138.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року замінено первісного відповідача ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» на належного відповідача- ОСОБА_4 ; залучено до участі у вказаній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Б.В.

14.11.2022 року до суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на його користь земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, площею 0,25 га, з цільовим призначенням- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), що розташована за адресою с. Поляниця Яремчанська міська рада Івано-Франківська область.

08.12.2022 року до суду надійшов відзив, поданий представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Хемичем В.М. У відзиві зазначено, що відповідач не погоджується зі зміною процесуального статусу відповідача ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» на третю особу, об`єктивно вважаючи, що вказане товариство має безпосередню причетність до первинного вибуття із власності позивача спірної земельної ділянки, що як стверджує позивач відбулось за підробленою довіреністю. Таким чином, саме ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» могло порушити права чи законні інтереси позивача, що згідно цивільного процесуального законодавства є визначальним критерієм, що притаманний відповідачу. 30.10.2021 року між ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ`та ОСОБА_4 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу за реєстром №2138, за яким відповідач набув у власність земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022. Про існування судового пору щодо цієї земельної ділянки ОСОБА_4 не було відомо, оскільки такого не існувало на момент оформлення договору купівлі-продажу. При перевірці приватним нотаріусом Довгалюком Б.В. 30.10.2021 року відомостей державних реєстрів, будь-яких публічних чи приватних обтяжень щодо земельної ділянки виявлено не було. Тому нотаріус добросовісно виконав вказівки порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року. Твердження позивач про те, що довіреність на розпорядження спірною ділянкою посвідчена 11.10.2016 року приватним нотаріусом Михайленком В.П. є вчиненою за відсутності особи довірителя ОСОБА_3 з підробленням підпису останнього на ній ставить під сумнів існування правового інститут нотаріату в Україні як системи органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати факти та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Окрім цього, підроблення офіційних документів є кримінально-караними діяннями згідно КК України. В матеріалах справи відсутні витяги з ЄРДР, які б могли засвідчити звернення позивача до правоохоронних органів за даним фактом, що свідчить про надуманість та штучний характер спору. Також відповідач звертає увагу суду на те, що правочин, на підставі якого земельна ділянка вибула із власності позивач вчинений 06.01.2017 року, а тому саме з цієї дати слід вважати порушеними його майнові права. Позовна заява ОСОБА_3 подана зі значним пропуском трирічного строку позовної давності, та не містить обґрунтування причин пропуску строку позовної давності та клопотання про його поновлення. За змістом ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує, а тому сумнівними видаються доводи позивача про те, що він з 2016 року по жовтень 2021 року не цікавився належною йому земельною ділянкою із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022. Із урахуванням викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Ухвалою суду від 27.12.2022 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.03.2023 року, у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року задоволено клопотання судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Тутецької Н.В. за вих. №СЕ-19/109-23/4509-ПЧ від 14 квітня 2023 року та надано у розпорядження судового експерта вільні зразки почерку ОСОБА_3 , які містяться у виді накладених рукописних резолюцій у наступних документах: листі Бахмацької РДА Чернігівської області від 31 березня 2016 року; заяві про відпустку від 16 жовтня 2015 року; листі ОСОБА_5 від 13 лютого 2017 року з додатками на 5(п`яти аркушах); заяві про відпустку від 07 квітня 2017 року; заяві про відпустку від 05 січня 2018 року; заяві про відпустку від 15 травня 2018 року; заяві про відпустку від 18 липня 2018 року; заяві про відпустку від 19 серпня 2019 року.

14.08.2023 року до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/109-23/7191-ПЧ від 04.08.2023 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у зв`язку із чим ухвалою суду від 22.08.2023 року провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року у даній справі призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

31.10.2023 року до суду надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.10.2023 року про надання додаткових матеріалів та переліку документів з метою забезпечення проведення призначеної ухвалою суду від 14.09.2023 року судової почеркознавчої експертизи та одночасно повернуто на адресу суду матеріали цивільної справи №354/1480/21 у зв`язку із чим ухвалою суду від 06.11.2023 року провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз І. Красюка за вих. №16213/17602-4-23/32 від 23 жовтня 2023 року задоволено, матеріали даної цивільної справи повторно направлено до КНДІСЕ для виконання вимог ухвали суду від 14.09.2023 року про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

11.04.2024 року до суду надійшов висновок експерта №25328/23-32 від 04.04.2024 року за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи у зв`язку із чим ухвалою суду від 19.04.2024 року провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 03.07.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Зіміна М.В. про призначення у даній справі повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

19.09.2024 року судом постановлено ухвалу про участь судового експерта КНДІСЕ Полтавської Я.Р. у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Представник позивача та третьої особи ОСОБА_5 адвокат Зімін М.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі із наведених мотивів, зазначив, що позивач ніколи не був знайомий із ОСОБА_6 та не уповноважував останнього представляти його інтереси, в тому числі щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка вибула з володіння позивача поза його волею. Дослідивши зміст складених по справі висновків судових експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за результатами проведення первинної та повторної судової почеркознавчої експертизи стає зрозуміло, що вказані висновки є такими, що викликають сумніви в їх правильності, є необ`єктивними та необґрунтованими. Так у висновку експерта №25328/23-32 за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи не наведені ані збіжні, ані розбіжні почеркові ознаки у спірному підписі у порівнянні зі зразками підпису та почерку ОСОБА_3 (крім транскрипції порівнюваних підписів), а тому висновок експерта про неможливість надання відповіді на питання стосовно справжності (несправжності) підпису від імені ОСОБА_3 у довіреності від 11.11.2016 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., зареєстрованій у реєстрі за №291, є необґрунтованим. Вважає, що при вирішення клопотання про призначення повторної комісії судової почеркознавчої експертизи суд безпідставно не прийняв до уваги в якості належного доказу надану позивачем рецензію висновку №25328/23-32 від 04.04.2024 за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи судового експерта КПДІСЕ Полтавської Я.P., яка була складена кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу ОСОБА_11 , і на яку не поширюються норми Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 №335/5, який є внутрішньовідомчим нормативним актом Міністерства юстиції України. Вказане свідчить про порушення принципу змагальності сторін. При цьому візуальне порівняння стороннього спостерігача підпису від імені ОСОБА_3 у зазначеній довіреності, а також рукописного тексту, який виконаний від імені « ОСОБА_12 », а також наявність у матеріалах справи негативної Рецензії на висновок експерта, дає підстави для висновку, що ОСОБА_3 не підписував довіреність від 11.10.2016 року, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, а відтак, буде справедливим і правильним його позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Хемич В.М. у судовому засіданні позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити із мотивів, наведених у відзиві на позов за недоведеністю, оскільки позивачем у ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, у справі були проведені дві судові почеркознавчі експертизи, які проводились різними за підпорядкуванням експертними установами та які не підтвердили своїми висновками наведені позивачем доводи. Відповідач є добросовісним набувачем на набув спірну земельну ділянку у власність в установленому законом порядку на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.10.2021 року і позивачем не доведено існування законодавчо визначених підстав для витребування вказаного майна з його володіння.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Б.В. у судове засідання не з`явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судовий експерт КНДІСЕ ОСОБА_10 у судовому засіданні повністю підтримала наданий нею висновок експерта №25328/23-32 від 04.04.2024 року, посилаючись на відсутність з її боку будь-яких порушень вимог чинних Методик, які використовувались при проведенні зазначеного експертного дослідження.

Заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування земельної ділянки, укладеного 14.08.2006 року та посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., за реєстром №3705, ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_13 на підставі довіреності від 04.08.2006 року, за реєстровим №2231 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар земельну ділянку площею 0,2500 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і розташована за адресою с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Право власності дарувальника на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом серії ЯГ № 308476, виданим 06.07.2006 року Поляницькою сільською радою на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. 18.12.2003 року, за реєстром №2695, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010629800206.

На підставі вказаного договору дарування 17.10.2006 року Поляницькою сільською радою ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №867028, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010629800320, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 2611092001:22:002:0022.

06.01.2017 року між ОСОБА_6 , який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., від 11.10.2016 року, за реєстром №291 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У договорі зазначено, що відчужувана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №867028, виданого Поляницькою сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 17.10.2006 року на підставі договору дарування земельної ділянки від 14.08.2006 року, зареєстрованого у реєстрі за №3705 та відчужується за згодою його дружини ОСОБА_5 , викладеною у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. 26.10.2016 року, за реєстровим №2303(п.п.2, 8 договору).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №25. Нотаріусом зазначено, що договір підписано у її присутності, особи громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також повноваження представника та належність ОСОБА_3 відчужуваної земельної ділянки перевірено.

09.06.2017 року ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Алєксєєвою Г.М., за реєстром №643 відчужив належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,25 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 на користь ОСОБА_8 .

03.07.2017 року ОСОБА_8 , як володілець 100% частки статутного капіталу ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ», згідно протоколу №2/17 загальних зборів учасників ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» та акту прийому-передачі та грошової оцінки майна сформував статутний капітал вказаного товариства шляхом внесення до нього належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,25 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного земельного кадастру від 07.10.2021 року, державну реєстрацію права власності ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» на земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 проведено виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 04.07.2017 року.

У подальшому, 30.10.2021 року ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюком Б.В., зареєстрованого у реєстрі за №2138, відчужило земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 на користь ОСОБА_4 . Державну реєстрацію права власності відповідача на вказане нерухоме майно проведено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Довгалюка Б.В., індексний номер: 61258861 від 30.10.2021 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №282115248 від 30.10.2021 року та інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру від 18.08.2022 року.

У заяві від 10.11.2021 року, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., за реєстром №4607, що адресована компетентним органам, ОСОБА_3 ствердив, що довіреність, посвідчену Михайленком В.П., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області,11.10.2016 року за реєстровим №291, видану на ім`я ОСОБА_6 , не підписував та до вказаного приватного нотаріуса не звертався.

Дружина позивача ОСОБА_5 у посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. заяві, адресованій компетентним органам, за реєстром №4606, ствердила, що заяву, справжність підпису на якій засвідчено Двірник І.В., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, 26.10.2016 року за реєстровим №2303, вона не підписувала та до вказаного приватного нотаріуса не зверталась.

У матеріалах нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2016 року, зареєстрованого у реєстрі за №25, направлених до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. на виконання ухвали про витребування доказів містяться наступні документи:

-оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, укладений 06.01.2017 року між ОСОБА_6 , який дів від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 11.10.2016 року за реєстровим №291 та ОСОБА_7 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., за реєстром №25;

-оригінали заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_6 від 06.01.2017 року, справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Герасименко Н.М., та які вказаними заявами ствердили, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки покупець у зареєстрованому шлюбу не перебуває; відчужувана земельна ділянка із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 вільна від будівель і споруд та оглянута покупцем; продавець у поточному році не вчиняв правочинів щодо іншого нерухомого майна;

-оригінал довіреності від 11.10.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., зареєстрованої у реєстрі за №291, відповідно до якої ОСОБА_3 діючи на підставі договору доручення, укладеного в усній формі, уповноважив ОСОБА_6 бути його представником в усіх державних, правоохоронних, господарських, в державних та приватних нотаріальних контрах, громадських та інших органах і організаціях, БТІ, Державному правлінні земельних ресурсів, земельного кадастру, Державній реєстраційній службі речових прав, нотаріальних конторах, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності і перед громадянами, з питань розпорядження(продати, обміняти) земельною ділянкою площею 0,2500 га, що розташована за адресою с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акту ЯД №867028, наданою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2611092001:22:002:0022. Для чого надав останньому право подавати від його імені заяви та документи у тому числі документи на реєстрацію його речових прав на нерухоме майно, отримувати необхідні документи, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з земельного кадастру, подавати документи для проведення оцінки та отримувати звіт про ринкову оцінку нерухомого майна, отримувати Витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію речових прав та їх обтяження, Витяг про обтяження рухомого майна(податкові застави), укладати від його імені договори про відчуження нерухомого майна, узгоджувати усі питання під час укладання договорів про відчуження, підписувати від його імені договори, отримувати грошові кошти, що будуть належати йому під час продажу або обміну, сплачувати за нього необхідні платежі та мито, розписуватися за нього, а також виконувати усі дії, необхідні для виконання наданих цією довіреністю повноважень. Вказана довіреність видана з правом передовіри терміном до 11.10.2019 року та містить відмітку про те, що довіреність підписано ОСОБА_3 у присутності нотаріуса, його особу встановлено, дієздатність перевірено;

-оригінал заяви ОСОБА_5 від 26.10.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Двірник І.В., зареєстрованої у реєстрі за №2303, відповідно до якої заявниця надала згоду на продаж та укладення її чоловіком ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки, набутої ними під час перебування у шлюбі, зареєстрованому 08.09.1979 року, площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0022. Нотаріусом засвідчено справжність підпису заявниці, який зроблено у її присутності та зазначено, що особу ОСОБА_5 , яка підписала документ встановлено, її дієздатність та факт реєстрації шлюбу перевірено;

-оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №867028, виданого ОСОБА_3 17.10.2006 року на земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022;

-витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2601983812016 від 19.10.2026 року, відповідно до якого земельна ділянка із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 17.10.2006 року;

-Звіт ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» від 19.10.2026 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022;

-Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №113033240 від 06.10.2017 року, відповідно до якої бланк нотаріального документу серії НВХ 157628 отримано та використано для посвідчення заяви 26.10.2016 року приватним нотаріусом Двірник І.В.;

-Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №32328321 від 11.10.2016 року, Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей(перевірка дійсності довіреності) №32944668 від 06.01.2017 року, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №113033204 від 06.01.2017 року, відповідно до яких 11.10.2016 року до Єдиного реєстру довіреностей внесено реєстраційний запис про посвідчення приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П. довіреності, номер у реєстрі нотаріальних дій 291, бланк НВХ 610889, особа, яка надала довіреність- ОСОБА_3 , представник- ОСОБА_6 , майно-земельна ділянка площею 0,2500 га(продати, обміняти) за адресою с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, строк довіреності-11.10.2019 року №

-копії паспортів громадян України серії НОМЕР_1 , виданого Івано-Франківським МВ УДМС в Івано-Франківські області 05.03.2013 року на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївським РВУ МВС України у Львівській області 17.10.2008 року на ім.»я ОСОБА_7 та копії карток платників податків зазначених осіб;

-інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №77817580 та №77817740 від 06.01.2017 року відповідно до яких відомості про реєстрацію речових прав та обтяжень на щодо об`єкта-земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 відсутні;

-витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави №51212612 від 06.01.2017 року, яким підтверджується відсутність у реєстрі відомостей за суб`єктами ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ;

-витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №77829546 від 06.01.2017 року відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 проведено 06.01.2017 року на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., індексний номер 33368167 від 06.01.2017 року.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. на виконання ухвали суду про витребування доказів від 21.01.2022 року, листом від 31.01.2022 року за вих. №20/01-16 повідомила, що нею 26.10.2016 року засвідчено справжність підпису громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяві, адресованій органам нотаріату про згоду на продаж та на укладення її чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Поляниця Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область, кадастровий номер земельної ділянки 2611092001:22:002:0022, цільове призначення-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, набутої подружжям під час перебування у шлюбі, зареєстрованому 08.09.1979 року. Особу громадянки ОСОБА_5 встановлено за поданим для огляду паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 25.07.1996 року. Надати суду копії будь-яких документів немає можливості, так як номенклатурою справ не передбачено зберігання будь-яких копій документів щодо такого роду правочинів.

Відповідно до висновку судового експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Тутецької Н.В. №СЕ-19/109-23/7191-ПЧ від 04.08.2023 року, за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи, відповісти на запитання у частині «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис» у довіреності від 11.10.2026 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, ОСОБА_3 чи іншою особою?» не є можливим по причині несумісності для порівняння досліджуваного підпису з підписами ОСОБА_3 у зразках; вирішити запитання у частині «Чи виконано рукописний текст від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис» у довіреності від 11.10.2016 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, ОСОБА_3 чи іншою особою?» не є можливим по причині не виявлення сукупності ознак, які б індивідуалізували почерк певної особи або заперечували тотожність виконавця.

Згідно висновку експерта Київського НДІСЕ Полтавської Я.Р. №25328/23-32 від 04.04.2024 року, за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи надати відповідь на питання в частині: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис» у довіреності від 11.10.2016 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, ОСОБА_3 чи іншою особою?», не виявилося можливим, у зв`язку з неспівставністю за транскрипцією досліджуваного підпису із зразками підписів ОСОБА_3 ; встановити чи виконаний рукописний запис « ОСОБА_12 », що міститься в графі «Підпис» довіреності від 11.10.2016 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, ОСОБА_3 чи іншою особою?» не виявляється за можливе, з причин викладених у дослідницькій частині висновку.

Як зазначено у дослідницькій частині висновку щодо питання №2, при оцінці результатів порівняльного дослідження почеркових об`єктів встановлено, що ні розбіжності, ні співпадіння, не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку. Почеркові ознаки, що розрізняються не можуть слугувати підставою для негативного висновку так, як через обмежений об`єм графічної інформації у досліджуваному рукописному записі, неможливо перевірити їх стійкість і дати їм однозначну оцінку: чи є вони варіантами ознак почерку одного виконавця, або це ознаки почерку різних осіб. Почеркові ознаки, що збігаються, хоч і чисельні, їх ідентифікаційна значимість невисока, що обумовлено простотою будови елементів букв, а також те, що вони у більшості випадків передбачені нормами пропису і зустрічаються у почерках різних осіб, тому вони, при наявності ознак, що розрізняються, не можуть бути покладені в основу позитивного (категоричного або ймовірного) висновку. Відсутність однозначної оцінки не надало можливість вирішити питання ні в категоричній, ні імовірній формі.

Із долученої позивачем рецензії №09/Р/24 від 14.05.2024 року на висновок експерта №25328/23032 від 04.04.2024 року, виконаної кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Бондар М.Є., вбачається, що за результатами проведеного рецензування зроблено висновок про те, що повторна судова почеркознавча експертиза у цивільній справі №354/1480/21 проведена неповно та необ`єктивно, з недотриманням певних методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, а зроблені в результаті висновки є недостатньо обґрунтованими, що свідчить про порушення принципів об`єктивності та повноти експертного дослідження, визначених статтею 3 Закону України «Про судову експертизу», приписів ч.3 ст.72 ЦПК України щодо обов`язку експерта провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на задані йому питання та ч.1 ст.102 ЦПК України стосовно докладного опису проведених експертом досліджень, зроблених ним у результаті висновків та обґрунтованості відповідей на питання, поставлені судом, а також вимог п.п.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року у редакції наказу Міністерства юстиції України №3604/5 від 12.10.2023 року) стосовно щодо обов`язку експерта провести повне дослідження та надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд встановив наступне.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою ст.316 ЦК України визначено право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною четвертою ст.319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Стаття 321 ЦК України встановлює принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною другою ст.90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Частиною першою ст.239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність-це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст.638 ЦК передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Крім того, продавець може домовитись з іншою особою про продаж її власності від її імені.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно із ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованими на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

За приписами ч.1 ст.388 ЦК України у разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У постанові від 11.02.2020 року в справі №922/614/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника».

Таким чином, правовою підставою для витребування майна від особи, яка є його добросовісним набувачем є зокрема встановлений та підтверджений належними та допустимими доказами факт вибуття вказаного майна із володіння його власника поза його волею.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством установлено обов`язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди. Нотаріуси перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону й дійсним намірам сторін.

Статтею 44 Закону України «Про нотаріат» закріплено повноваження нотаріуса при визначенні обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб і перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевірці повноважень представника фізичної або юридичної особи, встановлення намірів сторін вчиняти правочин. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної зі сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину відбувається шляхом установлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної зі сторін. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна зі сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про нотаріат » договори про відчуження та заставу майна, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях(ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ч.1 ст.77, ст.79, ч.1 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною другою ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач у даній справі на підставі договору дарування земельної ділянки від 14.08.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., за реєстром №3705 набув у власність земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, що знаходиться у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.01.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., за реєстром №25 вказана ділянка була відчужена ОСОБА_6 , який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., від 11.10.2016 року, за реєстром №291 на користь ОСОБА_7 .. Після чого був вчинений ряд інших правочинів щодо розпорядження зазначеним майном і на момент звернення позивача до суду із вказаним позовом та на час розгляду справи зазначена ділянка перебуває у власності кінцевого набувача- ОСОБА_4 , який придбав її на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2021 року, укладеного із ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ» та посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюком Б.В. за реєстром №2138.

Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння зазначено, що земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 вибула з його володіння поза його волею на підставі підробленої довіреності, виданої від його імені на ім`я ОСОБА_6 та посвідченої 11.10.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., зареєстрованої у реєстрі за №291.

Однак на підтвердження зазначених доводів ОСОБА_3 не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 06.01.2017 року між ОСОБА_6 , як представником ОСОБА_3 , що діяв згідно довіреності від 11.10.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., за реєстром №291 та ОСОБА_7 був вчинений у письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., зареєстрований у реєстрі за №25.

Дослідженими судом матеріалами нотаріальної справи підтверджується, що при укладенні зазначеного правочину особою, що діяла від імені продавця нотаріусу були надані серед іншого оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №867028, виданого ОСОБА_3 17.10.2006 року на земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022; оригінал заяви дружини продавця ОСОБА_5 від 26.10.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Двірник І.В., за реєстром за №2303, про згоду на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки; оригінал довіреності від 11.10.2016 року виданої ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_6 та посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., за реєстром №291.

Нотаріусом перед посвідченням вказаного договору була здійснена перевірка відомостей, внесених до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та Єдиного реєстру довіреностей, перевірка на предмет відсутності відповідних заборон, застави та обтяжень щодо земельної ділянки, яка виступала предметом купівлі-продажу за результатами якої підтверджено факт використання відповідних бланків наданих нотаріальних документів, а також чинність наданої представником продавця довіреності від 11.10.2016 року, за реєстром №291 та встановлено відсутність зареєстрованих відомостей про реєстрацію речових прав та обтяжень щодо відчужуваної земельної ділянки, що підтверджується відповідними інформаційними довідками та витягами.

При посвідченні зазначеного правочину нотаріус встановила особи громадян, які підписали договір, перевірила їх дієздатність, а також повноваження представника та належність ОСОБА_3 відчужуваної земельної ділянки, про що нею зроблено відповідний запис у договорі купівлі-продажу, який засвідчено своїм особистим підписом.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. у направленому на виконання ухвали суду про витребування доказів листі від 31.01.2022 року за вих. №20/01-16 підтвердила факт засвідчення нею 26.10.2016 року справжності підпису ОСОБА_5 на заяві, адресованій органам нотаріату про згоду на продаж та на укладення її чоловіком ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, набутої подружжям під час перебування у шлюбі, зареєстрованому 08.09.1979 року та вказала, що особу ОСОБА_5 було встановлено за поданим для огляду паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 25.07.1996 року.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту звернення позивача до правоохоронних органів за фактом використання підроблених документів при посвідченні виданої від його імені довіреності від 11.10.2016 року за реєстром №291, заяви від імені ОСОБА_5 від 26.10.2016 року органам нотаріату чи за фактом незаконного заволодіння майном позивача на підставі підроблених документів.

У ході судового розгляду за клопотанням позивача у даній справі були проведені первинна та повторна судові почеркознавчі експертизи, проведення яких доручалось різним експертним установам-Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України та Київському НДІСЕ та за результатами яких судові експерти прийшли до аналогічних висновків про неможливість надати відповіді на питання чи виконано підпис та рукописний запис від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис» у довіреності від 11.10.2026 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, позивачем чи іншою особою.

Судовий експерт Київського НДІСЕ ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримала наданий нею висновок за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи № 25328/23-32 від 04.04.2024 року, зазначила, що він виконаний у повній відповідності до діючих методик проведення судових експертиз та суду пояснила, що надати відповідь на питання про те чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Підпис» у довіреності від 11.10.2026 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Михайленком В.П., за реєстровим №291, позивачем чи іншою особою не виявляється можливим у зв`язку з неспівставністю за транскрипцією досліджуваного підпису із зразками підписів ОСОБА_3 . Надати відповідь на питання про те чи виконано рукописний запис у вказаній довіреності позивачем чи іншою особою не виявилось можливим оскільки при дослідженні почеркових об`єктів встановлено, що ні виявлені розбіжності, ні співпадіння, не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку. Почеркові ознаки, що розрізняються не можуть слугувати підставою для негативного висновку через обмежений об`єм графічної інформації. Почеркові ознаки, що збігаються, хоч і чисельні, проте їх ідентифікаційна значимість невисока, що обумовлено простотою будови елементів букв, а також те, що вони у більшості випадків передбачені нормами пропису і зустрічаються у почерках різних осіб, тому вони, при наявності ознак, що розрізняються, не можуть бути покладені в основу позитивного (категоричного або ймовірного) висновку. Зазначила, що на виконання клопотання судового експерта судом були надані додаткові взірці підпису та почерку позивача, однак вони у своїй більшості містяться не в офіційних документах та надані у формі запису «ПІБ», інших вільних зразків почерку позивача у розпорядження експерта не надходило, що також вплинуло на результат дослідження.

Вказані висновки судових почеркознавчих експертиз- Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/109-23/7191-ПЧ від 04.08.2023 року та Київського НДІСЕ №25328/23-32 від 04.04.2024 року є належно обґрунтованими, містять докладний опис проведених експертами досліджень та зроблених висновків і не викликають сумнівів у суду у своїй об`єктивності.

Суд не приймає в якості належного доказу долучену позивачем рецензію №09/Р/24 від 14.05.2024 року на висновок експерта №25328/23-32 від 04.04.2024 року, виконану кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу ОСОБА_11 , оскільки зазначена рецензія не може слугувати належною підставою для спростування висновку експерта.

Відповідно до п.п.1-4 розділу І Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом Міністерстві юстиції України від 03.02.2020 року №355/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2020 року за №131/34414 метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.

При цьому суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься копія договору дарування земельної ділянки від 14.08.2006 року, на підставі якого ОСОБА_3 набув у власність спірну ділянку, у якій підпис позивача візуально відрізняється від його підпису у поданих до суду у цій справі документах, а також у тих документах, які надавались ним суду у якості вільних зразків підпису для проведення почеркознавчої експертизи, в тому числі на клопотання судового експерта, що свідчить про те, що із плином часу підпис позивача видозмінювався.

Однак із клопотанням про витребування копій офіційних документів, у яких можуть міститися додаткові вільні зразки підпису позивача за період наближений до 2016 року, ОСОБА_3 та його представник під час проведення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи до суду не зверталися та не долучили таких зразків до клопотання про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Слід також зазначити, що спірна земельна ділянка вибула з власності позивача на підставі договору купівлі-продажу від 06.01.2017 року, однак із даним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду лише 15.11.2021 року, після того як зазначена ділянка була вже декілька разів перепродана із реєстрацією права власності за кожним із нових власників та не навів жодних обґрунтувань на підтвердження того, що належно здійснюючи свої права та обов`язки власника протягом зазначеного періоду часу, він не знав та не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав та відчуження вказаного майна на користь третіх осіб, що із урахуванням всіх вищенаведених обставин справи ставить його доводи під обґрунтований сумнів.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у ході судового розгляду даної справи не знайшов свого підтвердження належними та допустимими доказами факт вибуття спірної земельної ділянки із володіння позивача всупереч його волі, на підставі підробленої посвідченої довіреності від 11.10.2016 року посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайленком В.П., за реєстром №291, виданої на ім`я ОСОБА_6 .

За відсутності інших належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту вибуття спірної земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022 із володіння позивача всупереч його волі шляхом використання підробленої довіреності на розпорядження майном, самі по собі нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_3 та його дружини від 10.11.2021 року у яких останні засвідчили, що позивач не підписував довіреність від 11.10.2016 року на ім`я ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 не підписувала нотаріально посвідчену заяву від 26.10.2016 року про надання згоди на відчуження земельної ділянки, не можуть слугувати належною та достатньою правовою підставою для витребування вказаної ділянки із володіння відповідача відповідно до ст.388 ЦК України

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору- ОСОБА_5 , ТзОВ «РІАЛ-С-ТЕЙТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Б.В. про витребування земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 2611092001:22:002:0022, що знаходиться у с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області з чужого незаконного володіння слід відмовити за недоведеністю.

Відповідач ОСОБА_4 у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16.

Із урахуванням того, що суд прийшов до висновку про відмову у позові за недоведеністю, відсутні підстави для застосування позовної давності за заявою відповідача.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 289, 293, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталії Миколаївни, приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюка Богдана Вікторовича про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння -відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», місцезнаходження:76006, вул. В. Стуса, 23 м. Івано-Франківськ Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 41409054.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, місцезнаходження: 02088, вул. Харченка, Євгенія, 61 прим.121 м. Київ.

Третя особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Довгалюк Богдан Вікторович, місцезнаходження:76000, вул. І. Франка, 10/22 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2024 року.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК