Рішення

від 29.10.2024 по справі 347/691/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/691/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2024 року місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,від іменіякої дієадвокат АтаманюкВолодимир Михайлович,до ОСОБА_2 ,третя особабез самостійнихвимог:Орган опікиі піклуванняпри виконавчомукомітеті Яблунівськоїсільської радиКосівського районуІвано-Франківськоїобласті пропозбавлення батьківськихправ тазбільшення розміруаліментів наутримання неповнолітньоїдитини,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2024 до Заставнівського районного суду Чернівецької області, в порядку статті 31 ЦПК України надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що за рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 04.12.2015 ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак з часу ухвалення рішення суду і до теперішнього часу ОСОБА_2 участі у житі та вихованні дитини не бере, та навіть не жодного разу не бачив дитину. За рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 18.02.2016 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, в розмірі 1/6 частки всіх видів доходів щомісячно до досягнення повноліття. Однак і цей обов`язок щодо утримання доньки ОСОБА_2 не виконується. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України матеріальне становище позивачки погіршилося, бо, будучи жителькою Луганської області, вона була змушена покинути місце постійного проживання, переїхати до іншого регіону країни де винаймати житло, що потребує значних витрат.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26.06.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив не подав.

21.08.2024 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що сімейні відносини з відповідачем не склалися і були припинені після народження дитини в серпні 2014 року. Відповідач не визнавав себе батьком дитини, не допомагав фінансово, через що вона була змушена звернутися до суду з позовом про визнання батьківства, а згодом і про стягнення аліментів. Деякий час відповідач аліменти сплачував, але з дитиною ніколи не підтримував жодного контакту. Донька ОСОБА_4 ніколи не бачила свого батька. Додала, що наразі її матеріальний стан погіршився, оскільки після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона покинула власне житло та виїхала разом з донькою для проживання до Івано-Франківської області, де змушена витрачати на найм житла наймати частину своїх доходів. Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збільшити розмір стягуваних за рішення суду аліментів з ОСОБА_2 з 1/6 до частини його доходів.

Представник позивачки адвокат Атаманюк В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підставі викладених у позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явився про розгляд справи повідомлявся належним чином, будь яких заяв до суду не подав.

Представник третьої особи органу опіки і піклування при виконавчому Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши позивачку та її представника, покази свідків, дослідивши письмові докази, а також з урахуванням думки малолітньої дитини суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення за наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про її народження, виданим Косівським відділом ДРАЦС у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №129 від 02.09.2014 вчинений відділом ДРАЦС реєстраційної служби Кремінського РУЮ у Луганській області (а.с.7).

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 18.02.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.12.2015 року і до повноліття дитини (а.с.13), про що видано виконавчий лист (а.с.15, 16).

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 з 30.03.2022, що підтверджується довідками №2607-7000053900, №2607-7000063521 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (зворот а.с.6, 7).

Відповідно до характеристики, наданої Кремінським ліцеєм №2 Кремінської міської ради Луганської області, ОСОБА_3 , 2014 року народження, навчається у школі четвертий рік, активну участь в учбовому процесі бере тільки мати, батько з класним керівником і вчителями на зв`язок не виходив (а.с.8,9).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. За статтею 9держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно висновку органу опіки і піклування при виконавчому комітеті Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області (а.с.18-19), доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , 2014 року народження, з огляду на свідоме, протягом тривалого часу ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Вказаний висновок ґрунтуються на певних фактах, що свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини, проте, для суду вони не є вирішальними, а носять рекомендаційний характер, а тому оцінюються в сукупності з іншими доказами.

Обставини, на які позивачка посилається як на підставу для своїх вимог, підтвердили під час розгляду справи свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які показали, що є батьками позивачки і на їх очах будувалися відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; що після народження онуки ОСОБА_2 зник, дитини не визнавав, і з того часу до дитини не приходив, її вихованням не займався. Дитина не знає як виглядає батько. Наскільки їм відомо, позивачка ніколи не перешкоджала відповідачу у виконанні батьківських обов`язків відносно їх спільної дитини, а отже він не виконував їх свідомо.

Малолітня дитина ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що проживає з мамою, бабусею та дідусем, про батька нічого не знає та розказати не може. Жодного разу не бачила батька в живу, а тільки на фото, які показувала мама. Ніколи не отримувала від батька уваги або подарунків, навіть не спілкувалася з ним телефоном. Виховується мамою та бабусею з дідусем.

Таким чином, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору його належності та допустимості, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 з серпня грудня 2015 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі в її житті, вихованні, з метою її гармонійного розвитку як особистості, що не відповідає інтересам дитини, порушує права дитини на забезпечення піклування про фізичний і духовний розвиток, її навчання, підготовку до самостійного життя.

За таких обставин, з метою захисту прав дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ухвалює рішення про задоволення позову в цій його частині.

Ухвалюючи рішення про позбавлення батьківських прав, суд, вважає необхідним роз`яснити відповідачу, що за відсутності обставин, що стали підставою для позбавлення його батьківських прав, вони можуть бути поновлені в судовому порядку.

Вирішуючи вимогу ОСОБА_1 про збільшення розміру стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Позивачка звернулася до суду з даною вимогою, вказуючи на те, що рішенням суду на її користь вже стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.12.2015 року і до повноліття дитини.

Посилаючись на збільшення з віком потреб дитини, зростанням цін на продукти харчування, одяг, канцелярію, здійснення витрат на оплату найманого житла, просила збільшити розмір стягуваних аліментів.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи, батьківський обов`язок відповідача щодо утримання своєї неповнолітньої доньки, погіршення майнового стану позивачки, відсутність у суду даних щодо неможливості відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі, наявності у нього інших утриманців, суд вважає, що розмір аліментів стягуваних з відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 слід збільшити до частини зі всіх видів заробітку відповідача до повноліття дитини.

За вищевикладених обставин, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, та виходячи з того, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, збільшення розміру аліментів задоволено в повному обсязі, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , підлягають стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн за вимогу про позбавлення батьківських прав, а на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн за вимогу про збільшення розміру аліментів, від сплати якого позивачка була звільнена під час звернення до суду з пощовом про збільшення розміру аліментів.

Керуючись ст.ст.19,150, 164,169, 180-183,192 СК України, положеннями Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.ст.3,7,12,13,19,76-82,141,247,258,259,263-265,274,279,280-282,354,355 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ,від іменіякої дієадвокат АтаманюкВолодимир Михайлович,до ОСОБА_2 ,третя особабез самостійнихвимог:Орган опікиі піклуванняпри виконавчомукомітеті Яблунівськоїсільської радиКосівського районуІвано-Франківськоїобласті пропозбавлення батьківськихправ тазбільшення розміруаліментів наутримання неповнолітньоїдитини, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Збільшити розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН невідомий, уродженця села Товтри Чернівецького району Чернівецької області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.03.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,ІПН невідомий,на користьдержави судовийзбір урозмірі 1211(однатисяча двістіодинадцять)гривень 20копійок.

Виконавчий лист виданий Кремінським районним судом Луганської області 18.02.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відкликати.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 05.11.2024.

Суддя О.Є. Вайновська