Постанова

від 29.10.2024 по справі 916/925/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/925/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької,

секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: В.В. Анісімов,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024, повний текст складено та підписано 31.05.2024

у справі №916/925/24

за позовом Державного навчального закладу ,,Вище професійне училище №2 м. Херсона (правонаступник Державного навчального закладу ,,Білозерське професійно-технічне училище №6)

до відповідача: Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО

про зобов`язання вчинити певні дії,

суддя суду першої інстанції: Т.Г. Пінтеліна,

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року Державний навчальний заклад Білозерське професійно-технічне училище №6 (надалі Заклад) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО, (надалі Товариство) про зобов`язання вчинити певні дії, а саме зобов`язання відновити розподіл електричної енергії.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між Державним навчальним закладом «Білозерське професійно-технічне училище №6» та Акціонерним товариством «Херсонобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії №725 від 16.07.2004. На підставі раніше укладеного з відповідачем договору про постачання електричної енергії, заклад з 01.01.2019 приєднався до публічного договору з розподілу електроенергії з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України в порядку визначеному п.2, 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 та отримує послуги з розподілу електроенергії.

З 10 листопада 2023 року розподіл електроенергії закладу припинився, про що позивач повідомив Товариство через колл-центр, однак станом на зараз розподіл електричної енергії не відновлено.

Мотивуючи позов позивач посилається на п. 6.1. Договору споживача з розподілу електричної енергії (https://ksoe.com.ua/statics/web/files/contract.pdf), відповідно до якого Оператор системи зобов`язується: 1)виконувати умови цього Договору. 3)забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб Споживача в електричній енергії. 4)здійснювати розподіл електричної енергії Споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами. Відповідно до п. 10.1. Договору Розподіл електричної енергії Споживачу може бути обмежено або припинено Оператором системи: 1) без попередження у разі, зокрема, виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії; Відповідно до п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476, для електроприймачів III категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.

Заперечуючи проти позову Акціонерне товариство ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО зазначає, що 10 листопада 2023 року внаслідок обстрілу російською федерацією території Херсонської міської об`єднаної територіальної громади було пошкоджено КТП 780 (комплектна трансформаторна підстанція) - пошкоджений силовий трансформатор. Електрична енергія розподіляється Позивачеві за схемою нормального режиму роботи його електроустановок через КТП 780. Трансформаторна підстанція КТП-780 не перебуває у власності або у користуванні Товариства, а належить Херсонській міській об`єднаній територіальній громаді. Херсонська міська об`єднана територіальна громада не виконує аварійно-відновлювальних робіт, внаслідок чого споживач лишається знеструмленим. Виконання робіт працівниками Товариства становить загрозу для їх життя та здоров`я, оскільки територія с. Благовіщенське знаходиться у безпосередній близькості від окупованих територій, з яких системно ведуться обстріли правобережної частини Херсонської області, а відтак Товариство не може вимагати від працівників виконання робіт, що становлять загрозу для їх життя та здоров`я. Крім цього, відповідач вказує на пункт 2 Постанови НКРЕКП від 20.04.2022 №386, відповідно до якого оператори систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об`єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподілу повинні дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану. Такі дії, згідно даного Тимчасового порядку, повинні проводитись Оператором системи тільки після закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) ОСР, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також, робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», та за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 позов Державного навчального закладу Білозерське професійно-технічне училище № 6 задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерне товариство ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО відновити розподіл електричної енергії Державному навчальному закладу Білозерське професійно-технічне училище № 6. Стягнуто з Акціонерного товариства ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО 3028,00 грн. судового збору.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що Тимчасовий порядок, на який посилається відповідач, не встановлює заборону на виконання відновлювальних/ремонтних робіт в електричних мережах на території здійснення ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (ОСР), а внормовує відповідний порядок дій ОСР/процедурні питання та фінансові механізми для якнайшвидшого відновлення електропостачання споживачів/користувачів систем розподілу у період дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи викладене, а також норми ст. 629, 630 Цивільного кодексу України, ст.45 Закону України Про ринок електричної енергії та положення укладеного між сторонами договору, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про порушення відповідачем не лише умов договору з розподілу, а й вимоги нормативно-правових актів які регламентують його діяльність.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Акціонерне товариство ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/925/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться наступного:

-по-перше, нормативні акти, на які посилався суд першої інстанції, прийняті до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та не розраховані на їх застосування в умовах ведення активних бойових дій;

-по-друге, за пунктом 11.5.2 глави 11.5 розділу XI КСР розподіл електричної енергії споживачу може бути припинений у тому числі, за наявності форс-мажорних обставин та аварійних перерв електропостачання, а 28.02.2022 ТПП розмістила на своєму офіційному веб-сайті лист за № 2024/02.0-7.1 про визнання збройної агресії російської федерації проти України форс-мажорною обставиною. Крім цього, Херсонська міська територіальна громада з 01.05.2023 належить до територій, на яких ведуться бойові дії;

-по-третє, виконання робіт тягне за собою небезпеку для життя та здоров`я працівників відповідача, у зв`язку з чим направлення співробітників Товариства у зону, на якій ведуться бойові дії, небезпечно і непропорційно тим наслідкам, які вимагає створити позивач (відновити розподіл електричної енергії на об`єкт не побутового призначення, який наразі не може сьогодні використовуватись за призначенням, оскільки знаходиться у зоні вогньового ураження озброєних формувань країни-окупанта);

-по-четверте, відповідач стверджує, що не має обов`язку проводити аварійно відновлювальні роботи у мережах, що йому не належать за ознакою права власності або на інших законних підставах;

-по-п`яте, пункт 2 Постанови НКРЕКП від 20.04.2022 №386, вказує, що оператори систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об`єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподілу повинні дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану. Такі дії, згідно даного Тимчасового порядку, повинні проводитись Оператором системи тільки після закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) ОСР, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також, робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», та за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу.

Державний навчальний заклад ,,Білозерське професійно-технічне училище №6 у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/925/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО на рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/925/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

04.07.2024 матеріали справи №916/925/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено Акціонерному товариству ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/925/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО на рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/925/24. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО до розгляду на 10 вересня 2024 року о 14:30 год.

01.08.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 задоволено відповідну заяву Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

09.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Державного навчального закладу ,,Білозерське професійно-технічне училище №6 (вх.№3419/24) про заміну сторони, в якій останній просив здійснити заміну позивача у справі №916/925/24 - Державний навчальний заклад ,,Білозерське професійно-технічне училище №6 його правонаступником Державним навчальним закладом ,,Вище професійне училище №2 м. Херсона, посилаючись на те, що наказом Міністерства освіти і науки України №765 від 28.05.2024 припинено Державний навчальний заклад ,,Білозерське професійно-технічне училище №6 шляхом приєднання до Державного навчального закладу ,,Вище професійне училище №2 м. Херсона, який є правонаступником всього майна, прав і обов`язків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 задоволено заяву Державного навчального закладу ,,Білозерське професійно-технічне училище №6 про заміну сторони у справі №916/925/24 його правонаступником. Замінено Державний навчальний заклад ,,Білозерське професійно-технічне училище №6 його правонаступником Державним навчальним закладом ,,Вище професійне училище №2 м. Херсона. Повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання у справі №916/925/24 відбудеться 29.10.2024 о 15:30 год.

Ухвалами від 17.09.2024 та від 28.10.2024 задоволено відповідні заяви Державного навчального закладу ,,Вище професійне училище №2 м. Херсона про участь його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

28.10.2024 та 29.10.2024 від скаржника надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення нових доказів.

Протокольною ухвалою суду від 29.10.2024 колегією суддів долучено додаткові пояснення до матеріалів справи та відмовлено у залученні нових доказів, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої стаття 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів виснувала, що відповідачем не заявлено клопотання про поновлення строку на подання нових доказів, а відтак вказані докази слід залишити без розгляду.

Позивач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету, у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Між Державним навчальним закладом Білозерське професійно-технічне училище №6 та Акціонерним товариством Херсонобленерго було укладено договір про постачання електричної енергії №725 від 16.07.2004р.

Після розмежування функцій постачання та розподілу електричної енергії між різними підприємствами АТ Херсонобленерго є підприємством яке надає послуги з розподілу електричної енергії. На підставі раніше укладеного з відповідачем договору про постачання електричної енергії, заклад з 01.01.2019 приєднався до публічного договору з розподілу електроенергії з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України в порядку визначеному п. 2, 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 та отримує послуги з розподілу електроенергії.

Відповідач зазначає, що 10 листопада 2023 року внаслідок обстрілу російською федерацією території Херсонської міської об`єднаної територіальної громади (до складу якої входить с.Благовіщенське (старе найменування с. Петровського)) було пошкоджено КТП 780 (комплектна трансформаторна підстанція) - пошкоджений силовий трансформатор.

Відповідно до п.6.1. Договору споживача з розподілу електричної енергії (https://ksoe.com.ua/statics/web/files/contract.pdf) Оператор системи зобов`язується: 1)виконувати умови цього Договору. 3)забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб Споживача в електричній енергії. 4)здійснювати розподіл електричної енергії Споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Згідно з п. 10.1. Договору Розподіл електричної енергії Споживачу може бути обмежено або припинено Оператором системи: 1) без попередження у разі, зокрема, виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Оператора системи - на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;

Електрична енергія розподіляється Позивачеві за схемою нормального режиму роботи його електроустановок через КТП 780.

Постановою НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 Про затвердження Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану затверджено Тимчасовий порядок дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану (надалі Тимчасовий порядок).

Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 386 вказано на те, що оператори систем розподілу при виконанні робіт з відновлення об`єктів електричних мереж та їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій, та/або із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподілу повинні дотримуватись вимог Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкоджених об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану.

Сам Тимчасовий порядок регулює відносини щодо організації дій з відновлення операторами систем розподілу (яким є Відповідач) у період дії в Україні воєнного стану електропостачання споживачів, населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок проведення бойових дій на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, та/або виконання заходів із улаштування інженерного захисту критичних об`єктів/елементів систем розподіл, а саме:

-виконання ремонтних робіт в електричних мережах ОСР;

-організація тимчасових схем живлення (у випадку тотальних пошкоджень постійних схем електропостачання та їх тривалим відновленням) споживачів, населених пунктів;

-будівництво (тотальне відновлення) джерел живлення (у випадку неможливості організації схеми електропостачання діючими джерелами живлення);

- виконання заходів із Захисту.

Такі дії, згідно даного Тимчасового порядку, повинні проводитись Оператором системи тільки після: закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) ОСР; проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України Про протимінну діяльність в Україні; за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу, що видається цілком обґрунтованим з огляду на пріоритет безпеки життя та здоров`я людини і громадянина.

Відповідно до пп.11.6.1. п.11.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, для забезпечення розподілу електричної енергії електричними мережами, що не належать ОСР, між ОСР та відповідним власником мереж, який не є ОСР (основним споживачем), укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж за типовою формою у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

На підтвердження приналежності Херсонській міській раді КТП-780 відповідач посилається на додаток №2 до Додаткової угоди від 15 липня 2013 року до договору про постачання електричної енергії № 725 від 16.07.2004, яка втратила чинність 11 січня 2016 року.

Згодом, була укладена додаткова угода до того ж договору про постачання електричної енергії №725 від 16.07.2004, у додатку 2 до якої зазначено, що КТП-780 є мережами не визначеного власника, а силовий трансформатор (ТМ-250 кВА) який власне і пошкоджений, є власністю відповідача.

Додатком №4 до цього договору є Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Пунктом 1 цього Акту визначено балансову належність електромереж та установок, за відповідачем (користувач) визначено: роз`єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі №209 магістральної ПЛ- 6 кВ фідера 3109 П/ст Очисні споруди, ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА. Пунктом 3 Акту визначено, що користувач (відповідач по справі) несе відповідальність за: роз`єднувач РЛНД-10/200, що встановлений на опорі №209 магістральної ПЛ-6 кВ фідера 3109 П/ст Очисні споруди, ПЛ-6 кВ 3АС-35 L=1540м до КТП-780, КТП з трансформатором ТМ-250 кВА.

Згідно Акту до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 725 від 19.05.2011р. пошкоджений силовий трансформатор (ТМ-250 кВА), КТП-780, повітряна високовольтна лінія яка живить цю КТП та роз`єднувач перебували на балансі відповідача.

11 січня 2016 року було укладено Додаткову угоду до договору про спільне використання технологічних електричних мереж №725 від 19.05.2011р. якою викладено в нових редакціях Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін і Однолінійну схему.

Згідно Акту тепер на балансі та відповідальності користувача мереж (відповідача по справі) перебуває будівельна частина та все обладнання ПС Очисні споруди, ПЛ-6 кВ фідера 3109 ПС 35/6 кВ Очисні споруди - до оп. №230 фідера 3109, ТМ-250 кВА 6/0,4 кВ, КЛ-0,4 кВ від автомата в РЩ-0,4 кВ ПТУ-6 до ЩВУ Благовіщенського храму. Згідно однолінійної схеми КТП-780 та частина лінії електропередач значиться як мережі невизначеного власника.

Відповідно до п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476, для електроприймачів III категорії електропостачання може здійснюватися від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.

Заклад приєднано від одного джерела за ІІІ категорією (паспорт точки приєднання додається). Отже, у разі аварійної ситуації час на відновлення або заміну пошкодженого обладнання не повинен перевищувати 1 добу. На дату подання цієї позовної заяви заклад без електроенергії майже 3 місяці, що значно перевищує відведений для ремонту час, а отже відповідач порушує умови договору з розподілу.

Відповідно до п.11.5.1. Кодексу систем розподілу Послуги з розподілу електричної енергії надаються Користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом. Пунктом 11.5.2. Кодексу визначено випадки припинення розподілу електричної енергії серед яких, зокрема, аварійні перерви електропостачання, але терміни їх усунення зазначені вище.

Згідно з підпунктом 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 27.12.2017 №1470, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі загальних стандартів якості електропостачання. Не надання послуг з розподілу електричної енергії та бездіяльність у їх відновленні, на нашу думку, є порушенням ще й ліцензійних вимог, в частині дотримання рівня надійності (безперервності) електропостачання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Отже, не надання послуг з розподілу і бездіяльність у їх відновленні свідчить про порушення відповідачем не лише умов договору з розподілу, а й вимоги нормативно-правових актів які регламентують таку діяльність, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Позивачем до справи надано відповідь Державної інспекції енергетичного нагляду України, в якій зазначено, що відповідно до пункту 8 Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №77 (із змінами), Держенергонагляд здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На письмовий запит Міжрегіонального управління Держенергонагляду у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Управління), ОСР надав наступну інформацію: в листопаді 2023 року внаслідок бойових дій була пошкоджена комплектна трансформаторна підстанція (далі - КТП) №780, внаслідок чого були знеструмлені об?єкти чотирьох юридичних осіб, в тому числі заявника; КТП-780 перебуває в зоні інтенсивних обстрілів, тому безпечні умови виконання її ремонту на сьогодні відсутні; ОСР не визнає за собою балансову належність на КТП-780; в ОСР відсутня інформація щодо балансоутримувача КТП-780; АТ Херсонобленерго не має на КТП-780 будь-якої документації; У минулі періоди ОСР не проводив технічне обслуговування К ТП-780; ОСР підтверджує існування додатків до Договору про спільне використання мереж від 2016 року між АТ Херсонобленерго та заявником, експлуатаційну відповідальність трансформатора ТМ 250 кВА КТП-780 покладено на ОСР.

Однак, ОСР вважає дану редакцію зазначеного договору помилковою, оскільки згідно з іншими наявними в ОСР документами КТП-780 є безгосподарною; ОСР здійснював підключення струмоприймачів Благовіщенського жіночого монастиря, знеструмлених в результаті пошкодження КТП-780, по тимчасовій схемі від іншої КТП.

Відновлення електроживлення монастиря було організовано через перемичку, виконану самоутримним ізольованим проводом напругою 0.4 кВ. Три прольоти даної перемички були розміщені на опорах заявника. ОСР пояснює відсутність узгодження із заявником встановлення тимчасової лінії на опорах останнього тим, що зазначені опори не мали диспетчерських найменувань і визначити їх балансову належність при виконанні робіт можливості не було. Заяв від інших споживачів КТП-780 щодо відновлення розподілу електроенергії на той час до ОСР не надходило; АТ Херсонобленерго не планує ремонти зазначеної КТП, у тому числі заживлення інших знеструмлених споживачів, через бойові дії.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об?єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 20 квітня 2022 року №386 (із змінами), відновлення об?єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій, здійснюється після закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт з розмінування відповідно до Закону України Про протимінну діяльність в Україні, за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу.

Також, під час розгляду звернення ОСР повідомив Управління, що наразі в Господарському суді Одеській області розглядається позовна заява заявника до ОСР щодо відновлення розподілу електроенергії. На підставі зазначеного, Держенергонагляд проінформував про наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (із змінами), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 9 Закону України Про ринок електричної енергії (із змінами), Держенергонагляд відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний енергетичний нагляд за:

1) електричними установками і мережами учасників ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів);

2) дотриманням учасниками ринку (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за: забезпеченням надійного постачання електричної енергії споживачам; відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їх струмоприймачів; наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об?єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання; організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об?єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж; дотриманням встановленого нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам; дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів; забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку (у тому числі споживачів). Таким чином, вирішення питань встановлення власника чи балансоутримувача майна та врегулювання договірних відносин між сторонами не належать до компетенції Держенергонагляду.

Також позивачем долучено відповідь НКРЕКП, згідно якої відповідно до обґрунтування питання щодо прийняття постанови НКРЕКП № 386 Про затвердження Тимчасового порядку ний операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, Тимчасовий порядок розроблено з метою виконання операторами системи розподілу (далі - ОСР) оперативних дій (заходів) з відновлення об?єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР (або її частини) для належного (сталого). електропостачання побутових споживачів, населених пунктів та споживачів, які критично впливають на забезпечення життєдіяльності регіону (об?єктів побутової, соціальної, телекомунікаційної та промислової інфраструктури тощо) у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку відновлення об?єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок проведення бойових дій, здійснюється після закінчення бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності (або її частини) оператора системи розподілу, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України Про протимінну діяльність в Україні, за погодженням військової адміністрації або уповноваженого органу.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, слід акцентувати увагу, що Тимчасовий порядок нe встановлює заборону на виконання відновлювальних/ремонтних робіт в електричних мережах на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР, а внормовує відповідний порядок дій ОСР/процедурні питання та фінансові механізми для якнайшвидшого відновлення електропостачання споживачів/користувачів систем розподіту у період дії в Україні воєнного стану.

Також, слід наголосити, що відповідно до статей 45 Закону України Про ринок електричної енергії ОСР зобов?язаний надавати послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на Тимчасовий порядок як на підставу для відмови у задоволенні позову не є обґрунтованими, а відтак доводи скаржника у цій частині судом апеляційної інстанції відхиляються.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Отже, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на зазначене, колегія суддів виснує, що позивачем по справі доведено невиконання відповідачем своїх обов`язків, встановлених договором та чинним законодавством, а відтак, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов`язання відновити розподіл електричної енергії є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2024 у справі №916/925/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяН.С. Богацька

СуддяЯ.Ф. Савицький