Постанова

від 04.11.2024 по справі 911/1253/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа№ 911/1253/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

без виклику представників сторін;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФОМ СТАНДАРТ"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт» до 1) Національного Банку України

2) Компанії "Мелреді Венчерз Лімітед"

про визнання недійсним договору

у справі № 911/1253/18 (суддя Ярема В.А.)

за позовом: Національного Банку України

до Компанії Мелреді Венчерз Лімітед

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Приватного акціонерного товариства Білоцерківська теплоелектроцентраль

2. Приватного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит

3. Приватного акціонерного товариства Національний депозитарій України

та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

4. Приватного акціонерного товариства Росава

5. Акціонерного товариства Білоцерківська теплоелектроцентраль

6. Компанії Lavoy Alliance Limited

7. Компанії DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED

8. Компанії LINK BUSINESS SOLUTION LTD

9. Компанії FROLD PROJECT LIMITED

10. Компанії UNIVITA Іnс

про звернення стягнення на предмет застави прості іменні акції, шляхом укладання договору купівлі-продажу з наданням усіх повноважень і прав

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог первісного позову та позову третьої особи

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1253/18 за позовом Національного Банку України до Компанії "Мелреді Венчерз Лімітед", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", Приватного акціонерного товариства "Росава", у тому числі і на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", Компанії Lavoy Alliance Limited, Компанії DALEBROOK CONSULTANTS LIMITED, Компанії LINK BUSINESS SOLUTION LTD, Компанії FROLD PROJECT LIMITED, Компанії UNIVITA Іnс про звернення стягнення на предмет застави - прості іменні акції, шляхом укладання договору купівлі-продажу з наданням усіх повноважень і прав.

Вказаний позов мотивовано обставинами порушення Приватним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" умов кредитних договорів, укладених з позивачем в межах генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту від 16.02.2015 №44 та генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту від 17.06.2015 №47, зокрема в частині повернення сум отриманого кредиту та сплати процентів.

Також 21.06.2024 через систему «Електронний суд» до суду першої інстанції надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт» до Національного Банку України та Компанії "Мелреді Венчерз Лімітед" про визнання недійсним договору застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015 між Національним банком України та Компанією MULREАDY VENTURES LIMITED.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт» обґрунтовано тим, що вказане товариство звернулось до Національного Банку України з пропозиціями (листами) про готовність придбати та проханням реалізувати предмети іпотеки за укладеними між Національним банком та ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» іпотечним договором від 16.02.2015, посвідченим приватним нотаріусом №746, та іпотечним договором (наступна іпотека) від 17.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом №2928 у рахунок погашення заборгованості АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" перед Національним банком за кредитним договором шляхом продажу Національним банком предметів іпотеки від свого імені на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку" на торгах через систему «Прозорро».

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2024 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" до Національного Банку України та Компанії "Мелреді Венчерз Лімітед" про визнання недійсним договору повернуто.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт», яке звернулося у цій справі, як третя особа із самостійною вимогою, не стосується предмета спору, а тому така позовна заява не відповідає вимогам статті 49 ГПК України. Через викладене, суд першої інстанції повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт» та зазначив, що вказане не виключає права цієї особи звернутися з окремими позовом щодо визначеного ним предмета спору в окремому позовному провадженні.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" 18.09.2024 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (яка була зареєстрована 25.09.2024), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 у справі № 911/1253/18, якою повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" до Національного Банку України та Компанії "Мелреді Венчерз Лімітед" про визнання недійсним договору, та направити справу № 911/1253/18 для продовження розгляду до Господарського суду Київської області на стадію вирішення питання про прийняття позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" до розгляду та вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" у справу №911/1253/18. Витребувати у Господарського суду Київської області всі матеріали справи № 911/1253/18, які є необхідними для розгляду цієї апеляційної скарги. Судові витрати покласти на Національний банк України та Компанію MULREADY VENTURES LIMITED.

26.09.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 у справі № 911/1253/18 залишено без руху. Запропоновано скаржнику надіслати копію апеляційної скарги з додатками учасникам справи та сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі, про що надати суду докази в десятиденний строк.

30.09.2024 (через канцелярію суду) від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої сторона долучила докази відправки копії апеляційної скарги з додатками учасникам справи та докази сплати судового збору, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 27 від 25.09.2024. Заяву подано в строк, встановлений судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 у справі № 911/1253/18; призначено до розгляду апеляційну скаргу ТОВ "ПЕРФОМ СТАНДАРТ" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 у справі № 911/1253/18 у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

16.10.2024 (в строк, встановлений судом) від НБУ надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом апеляційної інстанції на підставі ст. 263 ГПК України.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Скаржник не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, вважає її незаконною, такою, що оскаржується з підстав неповного з?ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, та підлягає скасуванню, враховуючи таке.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції допустив помилку щодо матеріально-правового критерію (наявність єдиного предмету спору) для вступу у справу як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Обгрунтовуючи свою заяву, третя особа зазначила, що відповідно до статті 49 ГПК України, ТОВ "Перфом стандарт" вступає у дану справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подавши свій позов до Національного банку України та Компанії MULREADY VENTURES LIMITED, в якому просить визнати недійсним договір застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015 між Національним банком України та Компанією MULREADY VENTURES LIMITED.

За доводами скаржника, оскільки позивач звернувся з позовною вимогою про звернення стягнення за договором застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, а третя особа ТОВ "Перфом стандарт" звернулась з позовом про визнання цього договору застави недійсним, тому наявний єдиний предмет спору, що є підставою для вступу у справу як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ТОВ "Перфом стандарт") про визнання недійсним договору застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015 виключає задоволення первісного позову Національного банку України про звернення стягнення за цим договором застави. Адже, у разі задоволення даного позову третьої особи, - виключається звернення стягнення за цим догоором застави, про що просить первісний позивач. Натомість, у разі, якщо суд визнає спірний договір застави недійсними, тоді це виключає задоволення позову позивача про звернення стягнення за договором застави. Враховуючи це, у відповідності до частин першої, другої статті 49 ГПК України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ "Перфом стандарт", виходячи з матеріально-правового критерію, вступає у справу. А суд, відповідно, повинен був постановити ухвалу про прийняття позовної заяви ТОВ "Перфом стандарт" та вступ третьої особи у справу. Суд не дав правову оцінку суб?єктному критерію вступу третьої особи ТОВ "Перфом стандарт" у справу (позовні вимоги можуть бути пред?явлені як одній стороні, так і декільком сторонам), що є неповним з?ясуванням всіх обставин справи.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданому відзиві Національний банк України вважає оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 у справі № 911/1253/18 такою, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права та підлягає залишенню в силі. А апеляційна скарга ТОВ «Перфом Стандарт», за доводами НБУ, є безпідставною та не ґрунтується на вимогах процесуального права виходячи з наступного.

Так, НБУ вважає, що спір між сторонами за первісним позовом виник у зв`язку з невиконанням позичальником своїх договірних зобов`язань за кредитними договорами, укладеними між Національним банком та ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ». У рахунок забезпечення виконання зобов`язання за якими між Національним банком (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» (позичальник) та Компанії «МАЛРЕДІ ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД» (заставодавець) укладені договори застави.

Разом з тим, позовні вимоги ТОВ «Перфом Стандарт» обґрунтовано тим, що вказане товариство звернулось до Національного Банку з пропозиціями (листами) про готовність придбати та проханням реалізувати предмети іпотеки за укладеними між Національним банком та ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» іпотечним договором від 16.02.2015, посвідченим приватним нотаріусом №746, та іпотечним договором (наступна іпотека) від 17.06.2015, посвідченим приватним нотаріусом №2928, а саме: нерухоме майно єдиного майнового комплексу загальною площею 41 765,7 кв.м., у рахунок погашення заборгованості ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» перед Національним банком за кредитним договором шляхом продажу Національним банком предметів іпотеки від свого імені на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку» на торгах через систему «Прозорро».

Водночас, згідно викладених у позові третьої особи доводів, вказуючи на підстави недійсності укладеного між Національним банком та Компанією «МАЛРЕДІ ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД» договору застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, ТОВ «Перфом Стандарт» зазначило про те, що такий правочин порушує його права як потенційного покупця предметів іпотеки за укладеними між Національним банком та ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» іпотечними договорами від 16.02.2015, 17.06.2015, на придбання цих предметів іпотеки на торгах через систему «Прозорро», оскільки звернення стягнення на належні Компанії «МАЛРЕДІ ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД» прості іменні акції ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» в кількості 1 120 871 штук та їх реалізація на торгах може призвести до припинення іпотеки за іпотечними договорами, внаслідок чого товариство не зможе реалізувати свій інтерес щодо участі у торгах з продажу предметів іпотеки.

Отже, за доводами НБУ, заявлений ТОВ «Перфом Стандарт» позов не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли зовсім з інших правовідносин, що унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом. А тому позивач за первісним позовом просив апеляційну скаргу залишити без задоволення через необґрунтованість, а оскаржувану ухвалу - без змін.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд акцентує, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Слід розрізняти поняття "предмет спору" і "предмет позову". Так, предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (пункт 8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 904/2181/22).

При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №761/41071/19 від 08 квітня 2020 року.

За змістом частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Отже, критерії звернення третіх осіб у вже порушеному позовному провадженні саме щодо самостійних вимог щодо предмета спору у справі, визначеного первісним позивачем, регламентуються частиною 1 статті 49 ГПК України, а процедура та вимоги до такої заяви визначаються частинами 3-7 статті 180 ГПК України.

Водночас критерій "взаємопов`язаності" позовних вимог, який передбачений частиною 2 статті 180 ГПК України щодо вимог відповідача при поданні ним зустрічного позову, не застосовується щодо третьої особи, яка звертається з самостійними вимогами в порядку частини 1 статті 49 ГПК України, оскільки у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем інша особа (третя особа) з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі, під яким слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Тому доводи скаржника в цій частині відхиляються як необґрунтовані.

В даному аспекті, суд апеляційної інстанції також зазначає, що Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Як зазначалось раніше, первісний позов обґрунтовано обставинами порушення Приватним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" умов кредитних договорів, укладених з позивачем у межах генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту від 16.02.2015 №44 та генерального кредитного договору про надання стабілізаційного кредиту від 17.06.2015 №47, зокрема, в частині повернення сум отриманого кредиту та сплати процентів.

Тоді як з урахуванням того, що Приватним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" виконання відповідних кредитних зобов`язань було забезпечено договором застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом за №750 та договором застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи (наступна) від 17.06.2015, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом за №2924, які були укладені з Компанією "Мелреді Венчерз Лімітед" - позивач просив звернути стягнення на предмет застави.

Водночас, ТОВ «Перфом стандарт» звернулось до Національного Банку України та Компанії "Мелреді Венчерз Лімітед" про визнання недійсним договору застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015 між Національним банком України та Компанією MULREАDY VENTURES LIMITED.

Разом з цим, в обґрунтування заявленого позову третя особа зазначила про недійсність укладеного між Національним банком України та Компанією MULREАDY VENTURES LIMITED договору застави корпоративних прав на частку в статутному капіталі юридичної особи від 16.02.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт», вказує, що такий правочин порушує його права як потенційного покупця предметів іпотеки за укладеними між Національним банком та ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» іпотечними договорами від 16.02.2015, 17.06.2015 на придбання цих предметів іпотеки на торгах через систему «Прозорро», оскільки звернення стягнення на належні Компанії MULREАDY VENTURES LIMITED прості іменні акції ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» в кількості 1 120 871 штук та їх реалізація на торгах може призвести до припинення іпотеки за іпотечними договорами, внаслідок чого товариство не зможе реалізувати свій інтерес щодо участі у торгах із продажу предметів іпотеки.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує / частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Тоді як в даному випадку звернення третьої особи (скаржника) зумовлене захистом потенційного інтересу особи на придбання предмету іпотеки. І хоча, певним чином захист потенційного вказаного інтересу третьої особи може бути дотичним до предмету спору у даній справі, однак така позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України не містить самостійні вимоги саме на предмет спору у даній справі, а тому не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Отже, доводи апеляційної скарги стосовно оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не знайшли свого підтвердження, тому відхиляються як необгрунтовані.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане у цій постанові не є недоступом до правосуддя та/або порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 4 ГПК України, адже третя особа може подати вказаний позов в порядку, передбаченому ГПК України, як окремий позов, за яким за умови дотримання всіх вимог ГПК України буде відкрито провадження у справі та розглянуто спір. Аналогічні правові висновки щодо застосування положень статті 49 ГПК України у подібних правовідносинах наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 916/7943/18, від 05 квітня 2024 року у cправі № 910/10699/21.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позову третьої особи з самостійними вимогами, адже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт» спрямовані на захист права (інтересу), що знаходиться поза предметом спору між сторонами у даній справі, а тому відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт», яке звернулося у цій справі, як третя особа із самостійною вимогою, не стосується предмета спору, а тому така позовна заява не відповідає вимогам статті 49 ГПК України. Тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Отже, керуючись ст. 2, 49, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України

Керуючись ст.ст. 2, 49, 129, 255, 269, 270, 271, ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФОМ СТАНДАРТ" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 про повернення позовної заяви у справі № 911/1253/18 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.09.2024 №911/1253/18 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження направити до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім