Постанова

від 04.11.2024 по справі 918/584/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Справа № 918/584/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Філіпова Т.Л.

суддя Василишин А.Р.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/584/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн"

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"

про стягнення 297298,04 грн. заборгованості з урахуванням відсотків річних та інфляції і пені

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 16.07.2024 р. Господарський суд Рівненської області задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" про стягнення 297298,04 грн. Згідно з рішенням підлягає стягненню з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" 243412,40 грн заборгованості, 37018,75 грн. пені, 11292,68 грн. інфляційних втрат, 5574,21 грн. 3% річних, 3567,58 грн. судового збору та 18000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Згідно з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 р. апеляційну скаргу відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 16.07.2024 р. у справі № 918/584/24 залишено без змін.

27.08.2024 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, просив стягнути з відповідача на його/позивача користь 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу апеляційному суду наданий договір про надання правничої допомоги від 13.08.2024 р. № 1-13/08/24 /а.с. 11-12 у т.3/, додаток № 1 від 13.08.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 13.08.2024 р. № 1-13/08/24 /а.с. 13 у т.3/, акт прийому передачі послуг з надання правничої допомоги від 27.08.2024 р. /а.с. 17 у т.3/, рахунок від 13.08.2024 р. № 1-13/08/2024 /а.с. 14 у т.3/ та платіжна інструкція від 27.08.2024 р. № 578 про сплату ТОВ «Сваор Нутрішин» 15000,00 грн. /а.с. 16 у т. 3/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 р. у справі № 918/584/24 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" про розподіл витрат на правничу допомогу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

30.10.2024 р. відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «Україна» надав суду заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірно завищеним з огляду на те, що представником ТОВ «Сваор Нутрішн» при поданні відзиву на апеляційну скаргу не опрацьовувались нові докази, як вбачається з тексту самого відзиву, лише наведено майже усі такі ж самі чи подібні аргументи, які були використані при поданні позовної заяви. Тому відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

З метою розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) колегією суддів встановлено наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, відповідно до норм частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво позивача ТОВ «Сваор Нутрішн» у даній справі здійснювалось адвокатом Красуном В.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 13.08.2024 р. № 1-13/08/24 /а.с. 11-12 у т.3/, додатоку № 1 від 13.08.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 13.08.2024 р. № 1-13/08/24 /а.с. 13 у т.3/, ордеру від 26.08.2024 р. /а.с. 9 у т.3/.

За змістом договору про надання правничої допомоги від 13.08.2024 р. № 1-13/08/24, укладеного адвокатами Бурдою Дмитром Петровичем, Красуном Володимиром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн»/клієнт, сторони погодили, що адвокати надають клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатів і фактичні витрати адвокатів, понесені ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно з п. 1.4 договору конкретні види правничої допомоги, період їх надання, розмір, порядок і строки оплати визначаються сторонами в додатках до цього договору та/або актах прийому передачі послуг з надання правничої допомоги та/або рахунках на оплату.

Відповідно до п.п. 1, 2 додатку № 1 від 13.08.2024 р. до договору про надання правничої допомоги від 13.08.2024 р. № 1-13/08/24 сторони погодили, що адвокати надають клієнту правничу допомогу в Північно-західному апеляційному господарському суді при розгляді справи № 918/584/24 за позовом ТОВ «Сваор Нутрішн» до ПСП «Україна» про стягнення заборгованості в сумі 297298,04 грн. за апеляційною скаргою ПСП «Україна» на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.07.2024 р. За надання адвокатами правничої допомоги клієнт сплачує адвокатам фіксований гонорар в розмірі 15000,00 грн. в термін до 30 серпня 2024 року включно. Розмір гонорару визначено за погодженням з клієнтом із врахуванням фінансового стану клієнта, ціни позову, складності справи, кваліфікації і досвіду адвокатів та інших істотних умов.

На підтвердження витрат на правничу допомогу апеляційному суду наданий акт прийому передачі послуг з надання правничої допомоги від 27.08.2024 р., за змістом якого адвокатами були виконані наступні роботи (наданні послуги), а саме : складання відзиву на апеляційну скаргу. Оплата вартості послуг адвоката виконана на підставі рахунку від 13.08.2024 р. № 1-13/08/2024 /а.с. 14 у т.3/ платіжною інструкцією від 27.08.2024 р. № 578 на суму 15000 грн./а.с. 16 у т.1/.

Ухваливши у постанові за результатом апеляційного перегляду справи про покладення судових витрат, зокрема витрат на судовий збір, на скаржника на підставі ст.129 ГПК України, колегія суддів врахувала результат апеляційного перегляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 р. у справі № 912/1025/20).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Наведені висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Отже, при визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на стадії апеляційного перегляду справи був поданий відзив /а.с. 1- 8 у т.3/. Така надана адвокатом послуга, а саме - підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу була необхідною відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальною.

Колегія суддів враховує, що в процесі апеляційного перегляду справи позиція сторін, зокрема, позивача не змінювалася, і представництво інтересів відповідача здійснювалося тим самим адвокатом Красуном В.В., який не міг бути необізнаним про позицію відповідача, відповідно, про доводи, якими скаржник обґрунтовував свою апеляційну скаргу, та про законодавство, застосоване до спірних правовідносин. Колегія суддів звертає увагу, що зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично узгоджується із позицією позивача у суді першої інстанції та змістом заяв по суті спору, поданих суду першої інстанції, тобто правова позиція позивача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу, вже була сформована до апеляційного перегляду справи, справа не є складною і додаткові обставини чи докази на стадії апеляційного перегляду не вивчались; доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається, відповідно, підготовка відзиву на апеляційну скаргу очевидно не потребувала значних затрат часу. Тому колегія суддів погоджується із доводами відповідача щодо неспівмірності заявленої суми судових витрат.

За таких встановлених обставин, керуючись принципами реальності та пропорційності витрат на професійну правову допомогу адвоката, застосувавши критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а саме предмету і ціни позову, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування витрат на правничу допомогу є неспівмірним, тому вважає належною до відшкодування суму 5000,00 грн. - компенсацію вартості виконаної роботи за представництво адвоката в суді апеляційної інстанції. Решта суми залишається за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сваор Нутрішн».

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 918/584/24 задоволити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (35709, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Здовбиця, вул. Шосова, буд. 267, код ЄДРПОУ 30563100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваор Нутрішн" (43005, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22А, офіс № 46, код ЄДРПОУ 41469532) 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відмовити у стягненні 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 918/584/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.