Ухвала

від 04.11.2024 по справі 140/30509/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа №140/30509/23

адміністративне провадження № К/990/38863/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/30509/23 за позовом Заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави до Іваничівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Іваничівської сільської ради Володимирського району Волинської області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо незабезпечення безкоштовним харчуванням дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів та дітей з числа осіб визначених у статтях 10, 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у закладах дошкільної освіти Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області.

- зобов`язати Іваничівської селищну раду Володимирського району Волинської області вчинити дії, спрямовані на забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів та дітей з числа осіб визначених у статтях 10, 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у закладах дошкільної освіти Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 скасовано, та прийнято нову постову, якою позов залишено без розгляду.

11.10.2024 позивачем, через систему «Електронний суд», надіслано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес.

Як на підставу для відкриття касаційного провадження у справі, є оскарження судових рішень, які визначені частинною першою статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 та від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20.

Також, підставою для касаційного оскарження зазначає необхідність відступити від висновків викладених у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 812/464/18, оскільки наразі Верховним Судом сформована чітка позиція щодо наявності порушень інтересів держави у справах за позовами прокурорів до органів місцевого самоврядування з питань, пов`язаних з реалізацію державної політики у сфері охорони дитинства.

Водночас, скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи позовну заяву прокуратури без розгляду виходив з того, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.

Також в оскаржуваній постанові від 12.09.2024 суд зазначив, що прокурор, зазначаючи у своєму позові про необхідність захисту інтересів держави, не навів належних обґрунтувань стосовно того, у чому саме полягає порушення або загроза порушення таких інтересів і які саме інтереси держави, сумісні із наведеними вище критеріями, підлягають судовому захисту.

Більш того у цьому конкретному випадку прокурором не доведено наявності підстав для звернення до суду в інтересах держави або в інших, визначених законодавством випадках.

У контексті наведеного Верховний Суд зазначає, що правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, що розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що обраний прокурором спосіб звернення до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Петрівської селищної ради з посиланням на перший виключний випадок (якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що поданий прокурором позов направлений на захист прав конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду» (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляду за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).

Водночас, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що прокурор у справі №340/11/23 не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду та вказав на відсутність підстав для відступу від правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 18.11.2021 у справі №140/4953/20, від 07.08.2023 у справі №120/2940/23, від 11.10.2023 у справі №120/6160/23 та від 31.10.2023 у справі №480/1729/23, у яких зазначено про те, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 120/15846/23 за зверненням керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району про визнання протиправної бездіяльності Ямпільської міської ради Могилів Подільського району Вінницької області щодо незабезпечення безкоштовним харчуванням дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах та встановлення 50% знижки для харчування дітей, які виховуються в багатодітних сім`ях та відвідують освітні заклади на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Суд апеляційної інстанції, переглянув рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 відповідно до таких правових позицій Верховного Суду, виходив з того, що в силу положень статті 56 КАС України законними представниками третіх осіб до їх повноліття є призначені ним опікуни (піклувальники).

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 19.03.2024 у справі № 340/11/23 та від 25.06.2024 у справі № 120/15846/23.

Відповідно до вимог пунктів 1, 5, 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню; суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою; Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження за цією скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/30509/23 за позовом Заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави до Іваничівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб